Вивчення характеристик звуку



Сторінка2/15
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0.79 Mb.
ТипЛабораторна робота
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Тема: Взаємодія тіл. Результат взаємодії – деформація і зміна швидкості, інерція. Маса як міра інертності тіла..

Мета уроку:

Навчальна:

  • ознайомити учнів з тим, що зміна швидкості тіла або його деформація можуть служити мірою дії на це тіло інших тіл.

  • Ввести поняття маси як міри інертності тіла.

Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Дидактичні матеріали:

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

      • Організаційний момент.

      • Аналіз контрольної роботи.

      • Вивчення нового матеріалу.

      • Закріплення вивченого.

      • Підсумок уроку.

      • Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Аналіз контрольної роботи.

Вчитель аналізує результати контрольної роботи по темі «Механічний рух». Наголошує на помилках яких учні допустилися найбільше.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. У чому проявляється взаємодія тіл?

Із взаємодією тіл ми зіштовхуємося на кожному кроці. Напри­клад, хокейна шайба, що лежала на льоду, після удару ключкою змінює свою швидкість. Спортсмен розтягує тятиву спортивного лука. У цьому випадку взаємодія руки й тятиви призводить до змі­ни форми тятиви, тобто її розмірів. Вантаж, підвішений до пружи­ни, розтягує її, тобто тут також взаємодія тіл викликає деформа­цію.

Отже, у результаті дії на тіло його швидкість може змінюватися, а в результаті взаємодії тіла можуть деформуватися.

Тривалий час уважали, що якщо на тіло не діють інші тіла, воно може перебувати тільки в спокої.

Давньогрецький учений Арістотель стверджував: щоб тіло рухалося, його необхідно увесь час «рухати», причому чим біль­ше швидкість тіла, тим більше зусиль треба для цього докладати. Цей вплив одного тіла на інше він називав силою. За Арістотелем, сила причина руху. Отже, зміна швидкості тіла або його деформація можуть служити



мірою дії на це тіло інших тіл.

2. Закон інерції

Тривалий час панувала думка, що якщо на тіло не діють інші тіла, воно може перебувати лише в спокої.

Галілей зрозумів, що причина сповільнення руху — тертя між кулею й площиною. Він зробив висновок: якби площина була іде­ально рівною й строго горизонтальною, куля котилася б по ній ві­чно. Це означало, що здатність до «збереження руху» властива са­мому тілу, а вплив інших тіл проявляється в тому, що швидкість даного тіла змінюється.

якщо на тіло не діють інші тіла, воно рухається з постійною за модулем і напрямком швидкістю або зберігає стан спокою. Здатність тіла зберігати свою швидкість незмінною, якщо на нього не діють інші тіла, називають явищем Інерції.

3. Маса тіла

За тієї самої дії швидкості різних тіл змінюються по-різному. Наприклад, той самий поштовх надає порожньому візку, що стоїть

на столі, більшу швидкість, ніж навантаженому візку. Властивість тіла, що визначає, яку силу треба прикласти до тіла, щоб змінити його швидкість на певну величину за певний час, називають інертністю.



Інертність властивість, що полягає в тому, що для зміни швидкості тіла на задану величину необхідно, щоб дія на нього іншого тіла тривала певний час.

Властивість тіла — інертність — характеризується фізичною величиною: масою.



Мірою інертності тіла є маса тіла.

Масу позначають звичайно буквою т.

Одиницею маси в СІ є 1 кілограм (кг). Це маса еталона (зразка), яким служить зроблений зі спеціального сплаву циліндр, що збері­гається в Міжнародному бюро мір і ваг у Франції. Приблизно мож­на вважати, що 1 кг дорівнює масі 1 л прісної води.

Використовують і похідні одиниці маси: 1 грам (г), що дорівнює 0,001 кг, а також 1 тонну (т), що дорівнює 1000 кг.

Маси двох тіл можна порівняти, якщо виміряти, як змінюють­ся їхні швидкості при взаємодії.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Розвязування задач (Вправа №6 (1-3)ст 51)

V. Підсумок уроку.

1. Чи однаково змінюються швидкості тіл однакової маси під дією різних сил?

2. Що таке інертність? Якою фізичною величиною характери­зують інертні властивості тіл?

3. Що таке маса? Які одиниці маси?

4. За допомогою якого приладу вимірюють масу?

V І. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §14 Вправа №6(2)




Тема:Сила та одиниці сили. Графічне зображення сили. Додавання сил, що діють уздовж однієї прямої..

Мета уроку:

Навчальна:

  • увести поняття сили та одиниць сили, з'ясувати графічне зображення сил, сформулювати правила додавання сил які діють уздовж однієї прямої.

Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Дидактичні матеріали:

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

      • Організаційний момент.

      • Перевірка домашнього завдання.

      • Актуалізація опорних знань.

      • Вивчення нового матеріалу.

      • Закріплення вивченого.

      • Підсумок уроку.

      • Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Як можна змінити механічний стан тіла?

  2. Що таке інертність? Якою фізичною величиною характеризують інертні властивості тіл?

  3. Що таке маса. Які одиниці маси

  4. За допомогою якого приладу вимірюють масу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

У фізиці часто не вказують, яке тіло і як діє на дане тіло, а го­ворять, що на тіло діє сила або до тіла прикладена сила. Під дією сили може змінюватися швидкість не тільки всього тіла в цілому алей окремих його частин. Сила — векторна величина, що є мірою взаємодії тіл.

Під дією сили тіло змінює свою швидкість. Але чим більше маса тіла, тим повільніше змінюється його швидкість під дією пев­ної сили. На підставі цього можна ввести одиницю сили. За одиницю сили приймають 1 ньютон (1 Н). > 1Н — це. сила, що діє на тіло масою 1 кг, змінюючи його швид­кість щосекунди на 1 м/с. Кожна сила характеризується:

1) значенням;

2) напрямком у просторі;

3) точкою прикладання.

2. Приклади дії сил

І У механіці вивчають взаємодії, обумовлені силами пружності, тяжіння й тертя.

На кресленнях сили, як й інші векторні величини, познача­ють стрілками. Початок стрілки збігається із точкою прикладання сили, напрямок стрілки вказує на напрямок сили, а довжина стріл­ки пропорційна модулю сили.

Наприклад, на^исунку зображена сила І?, з якою м'яч тисне на долоню, і сила F2, з якою долоня тисне на м'яч.Якщо книга лежить на похилій площині, на книгу діють три сили: сила ваги FT, сила нормальної реакції N й сила тертя Frir{i, спрямована уздовж похилої площини догори.

3. Додавання сил

Досліди показують, що в тих випадках, коли розмірами тіла можна знехтувати, дію на тіло декількох сил можна замінити дією однієї сили, яку називають рівнодійною цих сил.

Знаходження рівнодійної декількох сил називають складанням цих сил. Оскільки сили є векторними величинами, їх складають за правилом складання векторів. Розглянемо спочатку складання двох сил, що діють уздовж однієї прямої.

Якщо дві сили спрямовані однаково, їх рівнодійна спрямо­вана так само, а модуль рівнодійної дорівнює сумі модулів сил-доданківю



ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Розвязування задач (Вправа №5 (2-3)ст 48)

V. Підсумок уроку.

V І. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §13 Вправа №5(4-5)


Тема: Деформація тіла. Сили пружності. Закон Гука.

Мета уроку:

Навчальна:

увести поняття деформація тіла та сили пружності, з'ясувати залежність сили пружності від деформації, сформулювати закон Гука.



Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Дидактичні матеріали:

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

План уроку



Контроль знані.

5хв

ви­біркова перевірка виконаної вдома роботи




Демонстрації

5хв

1. Деформація пружини під дією вантажу.




Вивчення нового

матеріалу



28 хв

1. Сили пружності. 2.3аконГука.

3. Вимірювання сил за допомогою сили пруж­ності






Вивчення нового матеріалу

7хв

1. Контрольні питання.

2. Навчаємося розв'язувати задачі.

3. Поміркуй і відповідай





Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Сили пружності

Під дією сили змінюється швидкість руху тіла. При контакті взаємодіючих тіл починають рухатися окремі частини тіла, внаслі­док чого обидва тіла деформуються. X Деформація це зміна форми або розмірів тіла.

Деформація тіла називається пружною, якщо після зняття на­вантаження повністю відновлюються розміри й форма тіла.

Деформація тіла називається пластичною, якщо після зняття навантаження розміри й форма тіла не відновлюються.

Іноді деформацію тіла легко помітити, наприклад, при розтяган­ій або стиску пружини. Але часто деформація не помітна для наших очей, наприклад, ми не помічаємо, як прогинається стіл під книгою. Ж Сили пружності виникають при деформації тіла, тобто при



зміні його форми.

Причиною виникнення сил пружності у тілі є взаємодія його мо­лекул, які розташовані на певній відстані одна від одної. Молекули тіла однозначно відштовхуються і притягаються одна до одної. У не-деформованому тілі молекули перебувають саме на такій відстані, за якої сили притягання й відштовхування врівноважуються. Коли ми розтягуємо або стискаємо тіло, відстані між молекулами зміню­ються, тому починають переважати або сили притягання, або сили відштовхування. У результаті й виникає сила пружності, що за­вжди спрямована так, аби зменшити величину деформації тіла.



  1. Закон Гука. Із практики відомо, що чим більшу деформацію ми бажаємо створити, тим більше навантаження потрібно прикласти до тіла, що деформується. Отже, за величиною деформації можна судити про величину прикладеної сили.

Знайдемо на досліді співвідношення між деформацією тіла й си­лою пружності. Підвісимо до пружини спочатку один важок й ви­міряємо видовження пружини. Додамо ще один важок — тоді сила пружності збільшиться вдвічі: адже тепер вона врівноважує силу ваги, що діє на два важки. Ми побачимо, що видовження пружини теж стало вдвічі більшим (див.рисунок).

Співвідношення між силою пружності й видовженням пружи­ни вперше було встановлено дослідним шляхом англійським фізи­ком Робертом Гуком. Тому його називають законом Гука:

1 Коефіцієнт пропорційності k називають жорсткістю тіла. Він чисельно дорівнює силі, яку необхідно прикласти для того, щоб розтягти тіло на одиницю довжини. Одиницею виміру жорсткості В СІ є Н/м. І. Вимірювання сил за допомогою сили пружності Отже, за величиною деформації тіла можна судити про вели-«гау сили пружності. Тому силу пружності часто використовують для вимірювання сил. Прилад для вимірювання сили називають динамометром. При градуюванні (нанесенні шкали) пружинного динамометра використовується закон Гука.

За допомогою динамометра можна порівнювати сили за моду­лем, а також визначати напрямок дії сили.



V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Навчаємося розв'язувати задачі

1. Сила = 40 Н розтягує пружину на хх = 8 см. Яка сила розтяг­не пружину ще на Ах = б см?

2. Під дією якої сили пружина жорсткістю 1500 Н/м укоротилася на 6 єм?

3. До пружини довжиною 8 см підвісили вантаж масою 100 г. Дов­жина пружини стала 12 см. Якої маси вантаж необхідно підві­сити до пружини, щоб її довжина стала 9 см?

2. Поміркуй і відповідай

1. Чи завжди при збільшенні сили, що розтягує пружину, у стіль­ки ж разів збільшується її деформація?

2. На столі лежить куля. Зобразіть графічно силу пружності, що діє на кулю. До чого прикладена сила пружності? Яка при­чина виникнення сил пружності?

VI. Підсумок уроку.

Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу



  1. Що таке, деформація? ,

  2. У яких випадках виникає деформація? -

  3. Які причини виникнення сили пружності?

  4. Від чого залежить сила пружності?

  5. Чому пружини для динамометрів виготовляють зі сталі а не з міді або свинцю?

V ІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §17 Вправа №9(4)

Тема. Взаємодії та сили

Мета уроку:

Навчальна:

увести поняття сили як характеристики взаємодії тіл.

Розвивальна:


  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник, збірник задач з фізики

План уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

V І. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- організація класу

- перевірка готовності класу до уроку.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

Один із учнів пояснює хід розв’язування домашньої задачі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.



  1. Що таке, деформація? ,

  2. У яких випадках виникає деформація? -

  3. Які причини виникнення сили пружності?

  4. Від чого залежить сила пружності?

  5. Чому пружини для динамометрів виготовляють зі сталі а не з міді або свинцю?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Усі тіла в природі так чи інакше пов язані між собою і діють одне на інше або безпосередньо, або через фізичні поля. Така дія завжди є взаємною. Якщо тепловоз діє на вагон і змінює його швидкість, то швидкість тепловоза при цьому також змі­нюється внаслідок зворотної дії вагона. Сонце діє на всі тіла на Землі і на саму Землю, утримуючи її на орбіті. Але і Земля притягує Сонце і в свою чергу змінює його траєкторію. Отже, в усіх випадках можна говорити лише про взаємну дію тіл -взаємодію.

При взаємодії можуть змінюватися швидкості тіл або їх частин.

Проте, взаємодіючи з різними тілами, дане тіло по-різному буде змінювати свою швидкість. Так, вітрильник може набути швидкості внаслідок дії на нього вітру. Але такого самого ре­зультату можна досягти, увімкнувши двигун, розміщений на вітрильнику. Його може зрушити з місця і катер, діючи на віт­рильник через трос. Щоб не називати щоразу всі взаємодіючі тіла, чи тіла, які діють на дане тіло, всі ці дії об'єднують одним поняттям сили.

Що таке сила

Сила як фізичне поняття може бути більшою чи меншою, як і ви­кликані нею зміни в стані тіла чи його частин.

Дія тепловоза на вагон буде значно інтенсивнішою, ніж дія декількох вантажників. Під дією тепловоза вагон швидше зру­шить з місця і почне рухатися з більшою швидкістю, ніж тоді, коли вагон будуть штовхати вантажники, які ледве змістять

вагон на невелику відстань або й зовсім не зрушать його.

Для того щоб можна було вести математичні розрахунки, силу по­значають певною літерою. Як пра­вило, це латинська літера F.

Як і всі інші фізичні величини, сила має певні одиниці. Су­часна наука користується одиницею, яка називається ньюто­ном (Н). Одиниця дістала таку назву на честь англійського вче­ного Ісаака Ньютона, який зробив значний внесок у розвиток фізичної і математичної науки.

Сили можуть мати різні значення. Так, на склянку з водою діє сила з боку Землі, що приблизно дорівнює 2 Н. А трактор, тягнучи плуга, діє на нього із силою в декілька тисяч ньютонів.

Чим вимірюють силу



Для вимірювання сили використовують спеціальні прила­ди, які називаються динамометрами (dina - сила; metro -міряю). Як правило, кожен такий прилад має вимірний елемент у вигляді пружини певної форми (мал. 35).

Сила характеризується напрямом

Вказати числове значення сили не завжди достаньо для ви­значення результату її дії. Важливо знати точку її прикладан­ня та напрям дії.

Якщо високий брусок, що стоїть на столі, штовхати в ниж­ній частині, то він буде ковзати поверхнею стола. Якщо ж до нього прикласти силу у верхній його частині, то він просто пе­рекинеться (мал. 36).Зрозуміло, що напрям падіння бруска залежить від того, в якому напрямі будемо його штовхати. От­же, сила має також напрям. Від на­пряму сили залежить зміна швид­кості тіла, на яке ця сила діє.

Враховуючи, що сила має нап­рям і числове значення, її зобра­жають у вигляді стрілки певної дов­жини і напряму (вектора). Така стрілка починається в точці на тілі,

яка називається точкою прикладання сили. На малюнку 37 зображена сила, значення якої дорівнює 10 Н, напрямлена во­на зліва направо і прикладена в точці А.

Користуючись графічним методом, можна проводити різні математичні операції із силами. Так, якщо до однієї точки на ті­лі прикладені сили 2 Н і З Н, які діють в одному напрямі, то їх дію можна замінити однією силою, яка буде прикладена в цій самій точці, діятиме в тому ж напрямі, а її значення дорівнюва­тиме сумі значень кожної із сил (мал. 38). Вектор цієї сили ма­тиме довжину, що дорівнює сумі довжин обох векторів.

V Закріплення вивченого матеріалу

Виконання вправи №5 в підручнику.

VІ. Підсумок уроку

Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу

1. Як можна змінити механічний стан тіла?

2. Для чого вживають поняття сили?

3. Що таке сила?

4. Яка основна одиниця сили?

5. Яким приладом вимірюють силу?

6. Які властивості сили?

7. Яку силу називають рівнодійною?

8. Яка буде рівнодійна двох сил, які діють уздовж однієї прямої в одному напрямі?

9. Яка буде рівнодійна сил, які діють уздовж однієї прямої в про­тилежних напрямах? Який її напрям?

V ІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §13 Вправа №5(4)



Тема: Вимірювання сил. Динамометри.

Навчальна:

Познайомити учнів із основними приладами для вимірювання сили.

Навчити користуватися динамометром для вимірювання сили.

Розвивальна:


  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Обладнання: динамометри різної конструкції, штатив з муфтою й лапкою, лінійка.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник, збірник задач з фізики

План уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

V І. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- організація класу

- перевірка готовності класу до уроку.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

Один із учнів пояснює хід розв’язування домашньої задачі.



ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Що таке, деформація? ,

  2. У яких випадках виникає деформація? -

  3. Які причини виникнення сили пружності?

  4. Від чого залежить сила пружності?

  5. Чому пружини для динамометрів виготовляють зі сталі а не з міді або свинцю?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Чим вимірюють силу



Для вимірювання сили використовують спеціальні прила­ди, які називаються динамометрами (dina - сила; metro -міряю). Як правило, кожен такий прилад має вимірний елемент у вигляді пружини певної форми (мал. 35).


  1. Підсумок уроку

Дайте відповіді на запитання

  1. За допомогою якого приладу можна виміряти сили.

  2. Які основні види денамометрів ви знаєте.

  3. В яких основних одиницях вимірюють силу.

Навчаємося розв'язувати задачі

1. Сила = 40 Н розтягує пружину на хх = 8 см. Яка сила розтяг­не пружину ще на Ах = б см?

2. Під дією якої сили пружина жорсткістю 1500 Н/м укоротилася на 6 єм?

3. До пружини довжиною 8 см підвісили вантаж масою 100 г. Дов­жина пружини стала 12 см. Якої маси вантаж необхідно підві­сити до пружини, щоб її довжина стала 9 см?

2. Поміркуй і відповідай

1. Чи завжди при збільшенні сили, що розтягує пружину, у стіль­ки ж разів збільшується її деформація?

2. На столі лежить куля. Зобразіть графічно силу пружності, що діє на кулю. До чого прикладена сила пружності? Яка при­чина виникнення сил пружності?

VI. 5.Домашнє завдання

Опрацювати у в підручнику Є.В. Коршак 8 клас §13 ст 43.




Лабораторна робота №5




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка