«Вивчення особистості важковиховуваних школярів» (доповідь для мо класних керівників) практичний психолог



Скачати 237.14 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір237.14 Kb.
#15837
«Вивчення особистості важковиховуваних школярів»

(доповідь для МО класних керівників)

практичний психолог

Михайлівського НВК

Анастасія Іванівна Унгурян

17 січня 2014р.

Завдання психологічної служби системи осві­ти України полягає в сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для фор­мування в них мотивації до самовиховання і само­розвитку; у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини, у профілактиці і корекції від­хилень в інтелектуальному й особистісному розви­тку дитини. Виконуючи ці завдання, практичний психолог здійснює психологічний супровід учнів, що і є основним змістом превентивної роботи з по­долання проблем девіантної поведінки школярів.


Девіантна поведінка — це поведінка з відхи­леннями. Психологи розглядають девіантність як поведінку, що перебуває на межі правової та деліквентної (кримінальної, що має ознаки злочину). Дітей, яким притаманні відхилення поведінкових реакцій, називають по-різному: недисципліновані, педагогічно або соціально занедбані, важкі діти, важковиховувані, схильні до правопорушень, девіантні підлітки тощо. Ці терміни найчастіше ви­користовують як синоніми.
Фактори, що впливають на формування особистості важковиховуваного школяра:
1. Джерела педагогічної занедбаності тих моральних відносин, які склались в сім'ї (мікросередовище)
2. Ставлення важковиховуваного до навчання, індивідуальних уроків
3. Низька громадська активність і неблагополучне середовище в колективі класу, школи, конфлікти з учнями, вчителями
4. Вплив негативного макросередовища
5. Брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності, беззмістовне проведення вільного часу.
У своїй практичній діяльності я використовую такий алгоритм роботи з важковиховуваними учнями:

І етап – Діагностика - Комплексне вивчення причин виникнення відхилень у поведінці, створення прогностичної програми реальних заходів і шляхів подолання проблем девіантних школярів, одночасна робота з подолання недоліків сімейного та педагогічного виховання диктує необхідність розробити систему заходів для надання психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу.

ІІ етап – Корекційна робота - пере­творення соціальних норм поведінки, формування почуття відповідальності, вимогливості до себе, адекватної оцінки своєї поведінки та поведінки інших людей, тобто критеріїв оцінної діяльності.

Тренінги на вироблення комунікативних на­вичок, емпатійних здібностей, тощо ґрунтуються на творчій співпраці психолога та дітей.

ІІІ етап – Просвітницька та профілактична робота - профілактику адиктивної поведінки (поведін­ки, обтяженої  залежністю- зловживанням алко­голю, тютюнопалінням та ін.) необхідно починати з молодших класів. Такі методи, як бесіда, рольова гра, анкетне опитування, вправи на розвиток емпа­тійних здібностей, адекватного оцінного ставлення до героїв повчальних історій та орієнтації на здоро­вий спосіб життя закріплюють навички позитивної соціальної адаптації дитини, особливо коли робота пролонгована в середніх та старших класах. Діти вчаться не перейматися атрибутикою дорослості: вживанням алкогольних напоїв, палінням, в дея­ких випадках нейтралізується вплив негативних референтних груп та неблагополучних сімей.

Сім'я — основний інститут виховання дітей. Зразки поведінки діти переймають від своїх бать­ків, але ж батьки визначають і норми оцінюван­ня поведінки. Зрозуміло, чому діти часто живуть у «королівстві кривих дзеркал», яке пронизане подвійною, а то й потрійною мораллю. Діти час­то грають ролі своїх батьків, тому дуже важли­во запобігти закріпленню дезадаптивних форм поведінки дитини шляхом психокорекційної та консультативної роботи не тільки з дітьми, а й з батьками.

Форми просвітницької, профілактичної, ко­рекційної роботи з батьками учнів різноманітні: лекції, рольові ігри, тренінги, практикуми, міні-тести. Тренінги батьківської ефективності, на яких батькам випадає нагода дізнатись про скла­дові батьківської любові, першооснови сімейного виховання, де вони мають змогу розв'язувати пси­хологічні завдання з метою уникнення сімейних конфліктів та засвоїти алгоритми адекватних поведінкових реакцій на вчинки дітей, поліпшують атмосферу сімейного спілкування.
Важливо пам’ятати, що вивчення особистості важковиховуваних школярів є роботою усіх учасників навально-виховного процесу, а не тільки психолога та соціального педагога.

Адже в першу чергу класний керівник повинен реагувати, якщо виявив якісь відхилення у поведінці дитини, і тільки потім повідомляється психологу, який проводить діагностику та відповідну корекцію.



Тому представляю вашій увазі нижче наведену схему роботи школи та класного керівника у системі вивчення важковиховуваних учнів.
Робота школи з важковиховуваними учнями

Класний керівник є першим хто встановлює контакт з сім'єю учня і його компетентність повинна стати обличчям навчального закладу. Він має віднайти такі підходи і такі слова до кожної окремо взятої сім'ї, щоб відновити і посилити її позитивний потенціал.



Для досягнення контакту з сім'єю класний керівник може використовувати наступні поради:

- встановити контакт з матір'ю, заручитися довірою, якщо вона відноситься насторожено, не спішити ображатися;


- спробувати подивитися на дитину очима матері. Це допоможе краще зрозуміти і контролювати своє відношення дитини;
- зацікавитися долею підлітка, спонукати до відповідальності за його майбутнє;
- делікатно, тактовно доторкнутися до потаємних почуттів, природне бажання матері влаштувати своє життя, викликати у неї потребу в душевних контактах з дитиною, в обміні думками, спільному рішенні повсякденних життєвих проблем.
 

Сім'ї, де батьки – алкоголіки, наркомани – ведуть аморальний спосіб життя, характеризуються відсутністю культури спілкування, духовного зв'язку з дітьми, у них існує брак почуттів.


Завдання класного керівника – терпеливо, без докорів спробувати довести батькам негативізм їх “образу життя” на зростаючу особистість, звернути увагу на відчуття підлітка – переживання, біль, сором і образу за батька і матір, які ведуть аморальний спосіб життя.
Підлітка необхідно залучати до більш широкого спілкування з оточуючими його людьми, підтримувати морально, встановити контроль за його поведінкою.
Виховна діяльність класного керівника в цьому напрямі може здійснюватись за такою орієнтовною програмою:
1. Вивчення рівня розвитку класного колективу;

2. Вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками;

3. Вивчення громадської думки, настроїв і традицій класного колективу;

4. Вивчення ступеня впливу на учнів неформальних лідерів і мікрогруп;

5. Вивчення ступеня впливу на учнів формального активного класу;

6. Вивчення індивідуальних психологічних якостей “важких учнів”;

7. Анкетування учнів на теми: “Ваш клас”, “Ви і ваші батьки”, “Ви і ваші вчителі”;

8. Анкетування учнів з відхиленнями у поведінці на тему: “Важкий підліток”;

9. Класні збори на тему: “Морально-психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення”

10. Збори учнів з батьками, вчителями на тему: “Наші взаємини їх вплив на успішність і поведінку учнів”;

 11. Засідання активу класу на тему: “Про роль активу класу в профілактиці відхилень в поведінці учнів”;

12.  Здійснення активних форм роботи (диспутів , вікторин, літературних і тематичних вечорів, дискусій та інше), спрямованих на інформування в учнів рис загальнолюдської моралі;



 13. Проведення індивідуальної профілактичної роботи з учнями, що мають відхилення у поведінці, з неформальними лідерами та членами мікрогруп. Психологічна корекція може застосовуватися як до окремого учня, так і до групи, всього колективу класу.
Класоводи повинні виявляти та обліковувати важковиховуваних учнів.
На кожного важковиховуваного класний керівник заводить спеціальний щоденник спостережень, до якого записує насамперед соціально-психологічну характеристику учня. У ній відмічає причини виникнення важковиховуваності, у чому вона виявляється, виділяє позитивні та негативні якості особистості, особливості сімейного виховання, намічає засоби виховного впливу на учня. Раз на півріччя робить висновок про досягнуті результати виховної роботи й намічає план подальшої роботи з кожним із таких учнів. До завдань класного керівника входить вивчення інтересів, здібностей, нахилів важковиховуваних учнів і залучення їх до роботи гуртків, спортакцій як у школі, так і в позашкільних закладах.
Скачати 237.14 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка