«Вивчення особистості важковиховуваних школярів» (доповідь для мо класних керівників) практичний психолог

Завдання психологічної служби системи осві­ти України полягає в сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для фор­мування в них мотивації до самовиховання і само­розвитку; у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини, у профілактиці і корекції від­хилень в інтелектуальному й особистісному розви­тку дитини. Виконуючи ці завдання, практичний психолог здійснює психологічний супровід учнів, що і є основним змістом превентивної роботи з по­долання проблем девіантної поведінки школярів.

І етап – Діагностика - Комплексне вивчення причин виникнення відхилень у поведінці, створення прогностичної програми реальних заходів і шляхів подолання проблем девіантних школярів, одночасна робота з подолання недоліків сімейного та педагогічного виховання диктує необхідність розробити систему заходів для надання психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу.

ІІ етап – Корекційна робота - пере­творення соціальних норм поведінки, формування почуття відповідальності, вимогливості до себе, адекватної оцінки своєї поведінки та поведінки інших людей, тобто критеріїв оцінної діяльності.

Тренінги на вироблення комунікативних на­вичок, емпатійних здібностей, тощо ґрунтуються на творчій співпраці психолога та дітей.

ІІІ етап – Просвітницька та профілактична робота - профілактику адиктивної поведінки (поведін­ки, обтяженої  залежністю- зловживанням алко­голю, тютюнопалінням та ін.) необхідно починати з молодших класів. Такі методи, як бесіда, рольова гра, анкетне опитування, вправи на розвиток емпа­тійних здібностей, адекватного оцінного ставлення до героїв повчальних історій та орієнтації на здоро­вий спосіб життя закріплюють навички позитивної соціальної адаптації дитини, особливо коли робота пролонгована в середніх та старших класах. Діти вчаться не перейматися атрибутикою дорослості: вживанням алкогольних напоїв, палінням, в дея­ких випадках нейтралізується вплив негативних референтних груп та неблагополучних сімей.

Сім'я — основний інститут виховання дітей. Зразки поведінки діти переймають від своїх бать­ків, але ж батьки визначають і норми оцінюван­ня поведінки. Зрозуміло, чому діти часто живуть у «королівстві кривих дзеркал», яке пронизане подвійною, а то й потрійною мораллю. Діти час­то грають ролі своїх батьків, тому дуже важли­во запобігти закріпленню дезадаптивних форм поведінки дитини шляхом психокорекційної та консультативної роботи не тільки з дітьми, а й з батьками.

Форми просвітницької, профілактичної, ко­рекційної роботи з батьками учнів різноманітні: лекції, рольові ігри, тренінги, практикуми, міні-тести. Тренінги батьківської ефективності, на яких батькам випадає нагода дізнатись про скла­дові батьківської любові, першооснови сімейного виховання, де вони мають змогу розв'язувати пси­хологічні завдання з метою уникнення сімейних конфліктів та засвоїти алгоритми адекватних поведінкових реакцій на вчинки дітей, поліпшують атмосферу сімейного спілкування.
Важливо пам’ятати, що вивчення особистості важковиховуваних школярів є роботою усіх учасників навально-виховного процесу, а не тільки психолога та соціального педагога.

Адже в першу чергу класний керівник повинен реагувати, якщо виявив якісь відхилення у поведінці дитини, і тільки потім повідомляється психологу, який проводить діагностику та відповідну корекцію.

Класний керівник є першим хто встановлює контакт з сім'єю учня і його компетентність повинна стати обличчям навчального закладу. Він має віднайти такі підходи і такі слова до кожної окремо взятої сім'ї, щоб відновити і посилити її позитивний потенціал.

- встановити контакт з матір'ю, заручитися довірою, якщо вона відноситься насторожено, не спішити ображатися;

Сім'ї, де батьки – алкоголіки, наркомани – ведуть аморальний спосіб життя, характеризуються відсутністю культури спілкування, духовного зв'язку з дітьми, у них існує брак почуттів.

2. Вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками;

3. Вивчення громадської думки, настроїв і традицій класного колективу;

4. Вивчення ступеня впливу на учнів неформальних лідерів і мікрогруп;

5. Вивчення ступеня впливу на учнів формального активного класу;

6. Вивчення індивідуальних психологічних якостей “важких учнів”;

7. Анкетування учнів на теми: “Ваш клас”, “Ви і ваші батьки”, “Ви і ваші вчителі”;

8. Анкетування учнів з відхиленнями у поведінці на тему: “Важкий підліток”;

9. Класні збори на тему: “Морально-психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення”

10. Збори учнів з батьками, вчителями на тему: “Наші взаємини їх вплив на успішність і поведінку учнів”;

 11. Засідання активу класу на тему: “Про роль активу класу в профілактиці відхилень в поведінці учнів”;

12.  Здійснення активних форм роботи (диспутів , вікторин, літературних і тематичних вечорів, дискусій та інше), спрямованих на інформування в учнів рис загальнолюдської моралі;