Внесок українських учених у розвиток космонавтики 1-й ведучий



Скачати 153.54 Kb.
Дата конвертації04.05.2017
Розмір153.54 Kb.
Внесок українських учених у розвиток космонавтики

1-й ведучий.

Прекрасний наш зелений світ,

Ще кращим стане в плині літ.

І міжпланетні кораблі,

Немов трамваї, стануть звичні.
У час дозвілля будь-куди

Лети, пливи чи пішки йди!..

Найдужче дальня даль чарує.

Ми по галактиці мандруємо!


Чумацьким Шляхом крок у крок

Ідуть земляни між зірок.

А в надвечір’ї при вогні

Влаштуються туристи —

В космічній млі земні пісні

Дзвенять напрочуд чисто.


2-й ведучий.

Летить Земля

Зі сходу і до сходу.

Летить із року в рік

Під ногами пішохода.

В безмірнім Всесвіті —

Летить.
Із материками,

Із виводками різних островів.

Сповита м'яко хмарами й хмарками.

Овіяна мільйонами вітрів

Летить Земля.
Вся в росах і туманах,

В потоках світла,

В посвисті снігів.

Пульсує у річках і океанах

Вода —

Живлюща кров материків.



Земля!

Єдина в Сонячній системі, де є життя.



3-й ведучий. Ніколи не давало людям спокою питання: «Що там, за горизонтом?» Намагаючись вирішити його, людина не шукає матеріальних благ, нею керує невідома сила цікавості, прагнення до невідомого.

4-й ведучий. І якщо експедиція Колумба відкрила новий континент, назва якого Америка, то космічні дослідження відкрили для людства в мільярди разів більший «континент» — космос з усіма його планетами, зорями та іншими утвореннями. Це відкриття було настільки велике, що в майбутньому змінить долю людства.

5-й ведучий. Космонавтика — одна з тих галузей науки і техніки, куди можуть безмежно вкладатися людські знання. Подальший розвиток космонавтики приведе до злету інтелектуальної й матеріальної могутності людства.

6-й ведучий.

Дзвени, моя розвихрена плането!

Ударила в твій дзвін нова доба...

У Сонця блиску, в спалахах ракети

Планета Марс у гості вигляда.
Як гордо над нескореним простором

Звелись у Всесвіт траси від Землі.

Одвічну мрію пошуків вам, зорі,

Несуть космічні кораблі!


7-й ведучий. 12 квітня 1961 р. загадковий космос став ближчим. Політ Юрія Гагаріна розпочав те, про що завжди мріяли кращі представники людства, — космічну еру. Раніше у космос літали кораблі «Восток», «Союз» і «Аполлон», тепер там літають космічні станції і «човники». Людина пройшлася Місяцем, космічні апарати проїхалися поверхнею Венери, ось кажуть, американці полетять на Марс. До зір, щоправда, ще далеко — час і простір подолати не просто...

8-й ведучий.

Літають в небі літаки,

Наш курс — на Місяць, на Венеру.

Людина в космос піднялась,

Ми підкорили стратосферу.
Ми живемо в космічний час,

В нас мрії і серця крилаті.

І в небі прославляють нас

Колумби космосу завзяті.


1-й ведучий. Україна може пишатися своїми космічними досягненнями. Українцями були четвертий космонавт землі Павло Попович і Леонід Каденюк, який здійснив політ на американському «шаттлі». Українцем був генеральний конструктор радянської космічної техніки Сергій Корольов. Свій внесок у розвиток космічних досліджень зробила велика кількість учених різних країн. Сьогодні слово про українців — творців ракетно-космічної техніки: Миколу Кибальчича, Олександра Шаргея, Сергія Корольова.

(Входять учені.)

2-й ведучий.

Зі стапелів, здійнятих в небо синє,

Знов корабель стартує в висоту.

І геній наш ні на одну хвилину

Не задрімає на його борту.
І в електронних щоглах — вітер мандрів,

Якими здавна марила Земля.

І час, і простір (невід'ємні ж справді)

Гойдають легко тіло корабля.

Ми кинем якір в місячному морі

Й поверхню Марса розгадаєм скоро,

Й шлях на Венеру ляже крізь туман.
Ми, вершачи накреслення величні,

Віднині корабельники космічні.

І Всесвіт нам — відкритий океан!
Микола Кибальчич. Я, Микола Іванович Кибальчич, народився 19 листопада 1853 р. в сім'ї священика, у тихому містечку Короп на Чернігівщині. Мене з дитячих літ захоплювали політ птахів і зоряне небо. За кресленнями і малюнками Леонардо да Вінчі я виготовляв моделі дельтапланів. Я знав уже і про повітряні кулі. Щоб поглибити свої знання, я їду з України в Петербург. Там займаюся наукою і поринаю в революційне життя. Я мріяв про звільнення людини від соціального гноблення і від прикутості до землі. Ракета— керований апарат, важчий за повітря — ось що відкриє людині шлях до неба. Але перше моє відкриття — бомба.

3-й ведучий. Це його бомбою, виготовленою на конспіративній квартирі, 1 березня 1881 р. було вбито царя Олександра II. І Микола Кибальчич потрапляє до каземату Петропавловської фортеці. Експерти на суді не змогли приховати свого захоплення його талантом.

Микола Кибальчич. 10 днів до смерті. Я у камері смертника використовую кожну годину, кожну хвилину, щоб завершити проект апарата, на якому людина сягне зір.

Думка рветься, думка в'ється,

Наче пташка степова,

Ген на волю з мого серця

Хоче вилитись в словах.
Думка кригу криком ломить,

Думка крильми камінь б'є,

Думка пада, сльози ронить,

Але знов і знов встає.



4-й ведучий. В останні дні свого славетного життя Кибальчич мріяв дати людству проект корабля, на якому можна було б сягнути зір. У страшній камері смертника він бачив зорі. До зір він вів людей.

Микола Кибальчич. «Я спокійно зустріну смерть, знаючи, що моя ідея не загине разом зі мною, а існуватиме серед людства, для якого я готовий пожертвувати своїм життям».

Так часом хочеться заснути навіки,

Бо лиш вві сні я вільний і живий:

Орю лани, переливаю ріки,

Долаю верхи простір степовий.
Ні, я не знав, що у людському горі

Найважче те, чим я тепер живу:

Лише у споминах я бачив зорі,

Лише у снах ступаю на траву.


І думка підкрадається тривожна,

Неначе хтось у мене світ украв.

О, люди! Без усього жити можна,

Але не без зірок і не без трав.


5-й ведучий. Микола Кибальчич не просив помилування. Коли за два тижні перед стратою до тюремної камери ввійшов адвокат і почав благати смертника написати касацію цареві, Кибальчич, не слухаючи свого оборонця, урочисто передав йому проект, у якому з ясністю і простотою були викладені принципи реактив­ної тяги польоту на ракеті. У цьому проекті розв'язано ряд нових важливих питань: програмний режим горіння, система подачі палива в камеру згоряння, використання багатокамерних апаратів. Його життя обірвалося на двадцять восьмому році. Це вік, коли у людей щасливої долі все ще попереду.

Микола Кибальчич.

Не чекай мене, мамо, додому,

Я у рідний не вернуся край.

Не виходь ти на стежку знайому,

Коли в полум'ї весь небокрай.


Наша вишня в садочку одквітне,

Білим цвітом на землю сипне,

І калина, і квіти привітні

Будуть згадувати часто мене.



6-й ведучий.

Скільки подолала перепон

На своїй дорозі та ракета,

Як була ще мрією поета,

Вченому з'являлась, ніби сон.
Змушена була пробити ґрати,

За якими мучивсь Галілей.

Крізь вогонь, що пожирав людей,

Змушена була промчати...


Мусила пробити на льоту

Темноту, що затвердла,

Скелю брехні, яку не брали свердла,

І царську глупоту.


Що для неї та космічна мла

Після пройдених шляхів облуди!

Тож носити всім планетам буде

Силу світла нашого й тепла!



7-й ведучий. І ще одна визначна постать у космічній епопеї, яка репрезентує українців: Юрій Кондратюк — ще один гідний син славетної Батьківщини. Той, хто за багато років до по­льотів людини на Місяць зробив для цього відповідні розрахунки, якими й скористалися американці у 1969 р., відправляючи своїх астронавтів на цей історичний старт. Про це сьогодні знають у світі. Однак не всі знають про драматичну долю нашого видатного земляка, який тривалий час змушений був жити і ввійти в історію космонавтики під чужим іменем. Двадцять років він прожив під чужим іменем, під чужим іменем пішов у могилу, під чужим іменем увійшов у безсмертя.

Юрій Кондратюк.

Я міг би жити, де є саме лиш небо,

Де Слово і Зоря — одна космічна суть,

Де в центрі Всесвіту вдивляється у себе

Отой, до котрого земні слова несуть.

Я, Олександр Гнатович Шаргей, народився 21 червня 1897 р. в Полтаві. З дитячих літ зазнав розпачу самотності. Моя мама померла, коли мені виповнилося лише чотири роки. А через сім років, пішов із життя і батько. Виховувала мене бабуся. Немов увібравши в себе сили і дух рано померлих батьків, я почав дорослішати на очах, не по літах розвивати свій розум.

8-й ведучий. Ось спогади вчителя Полтавської гімназії про свого обдарованого учня: «Він володів дивовижними здібностями в галузі математики та інших точних наук. Міцно й легко засвоював гімназичний курс, грав зі своїми ровесниками у футбол, плавав на човні по річці Ворсклі, взимку ганяв на ковзанах, любив жарти, рано і на все життя прихилився до музики, багато і вдумливо читав». Скажете — вундеркінд. Але це не справедливо щодо Олександра. Не маючи статків на розкішне життя, знаючи, що підтримки чекати нізвідки, він жив дуже скромно, дорожив кожною хвилиною і кожним шматком хліба, дотримувався мудрого правила: «Коли тобі тяжко — клич на підмогу насамперед самого себе».

Юрій Кондратюк. Я ходив затемненими ву­лицями Полтави, а над ними світили зорі. Жив у маленькій із запнутими вікнами хатинці, а вгорі манили зорі. Вони і звабили мене.

Я так їх любив, мої зорі далекі,

Що знав поіменно, як в школі дівчат.

Комусь незбагненні, засвітні парсеки

Були мені ближче, ніж гони левад.

1 -й ведучий. Йому мало було земної кулі, тісно. А може, гірко й безрадісно було на планеті. Захопившись думкою про політ у космічний простір, він сідає за підручники і самотужки опановує вищу математику, фізику, механіку, астрономію, хімію. Зачинившись у кімнаті, забувши про все на світі, розстеливши на підлозі папір, креслить, визначає, проектує... Так народжувався перший варіант праці з міжпланетних подорожей.

2-й ведучий. У свої 19 закінчив другу Полтавську гімназію і вступив до Петроградського політехнічного інституту. Війна перериває навчання в інституті, його мобілізують в армію і зараховують у школу прапорщиків при Петроградському юнкерському училищі. Тут він закінчує свій перший рукопис про космічні польоти, в якому науково обґрунтував спосіб подолання земного тяжіння ракетою з триступінчастим реактивним двигуном і вивів формулу руху цієї ракети. Пізніше він зізнався Ціолковському:

Юрій Кондратюк. Над питанням міжпланетних сполучень я працюю вже 12 років. З 16-річного віку, відтоді, як я визначив здійсненність вильоту із Землі, досягнення цього стало метою мого життя.

3-й ведучий. А далі ніби якийсь фатум, сильніший від земного тяжіння, стримував його космічну прозорливість. Починаючи з 1917 р. й до самої загибелі, життя Олександра Шаргея — це суцільний калейдоскоп знегод, поневірянь, крутих поворотів, драматичних подій. Він воював у складі царської армії, потім був насильно мобілізований денікінцями, втікав з армії... Саме тоді, щоб уникнути переслідувань за офіцерську службу в білій армії, він змінює прізвище Шаргей на Кондратюк. Пізніше Юрій Васильович Кондратюк працює кочегаром, машиністом, механіком на млині і цукровому заводі, на елеваторному господарстві, де конструює та впроваджує нове обладнання.

Юрій Кондратюк.

Не вірю сам, що все я пережив —

Зловтішне горе, ворогів і смерть;

В наручниках диктаторський режим

Штовхав мене в тюремну круговерть.


Я скибу хліба жадібно з’їдав

І ночував самітно під кущем.

Душі моєї заблукала біда

З вовками завивала між дощем...



4-й ведучий. Однак космічна тематика залишається для нього головною. У 1929 р. побачить світ книжка Ю.Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів». Тут є все: від даних ракети, формули перевантаження і типів траєкторії — до загальних перспектив освоєння космосу. Книжка вийшла тиражем лише 2000 при­мірників, один із них Ю.Кондратюк надіслав Ціолковському, який потім писав: «Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться через багато сотень літ. Та строки міняються. Я вірю, що багато хто з нас стане свідком заатмосферної подорожі».

5-й ведучий. І ось 16 липня 1969 р. з мису Кеннеді стартувала ракета «Сатурн», несучи до Місяця корабель «Аполлон-11». Через 103 год польоту, 20 липня, корабель зробив посадку в районі моря Спокою, і 21 липня перша людина ступила на поверхню Місяця. Це був Ніл Армстронг. Через 20 хв до нього приєднався другий астронавт Едвін Олдрін. Один із керівників програми Джон Хубольт визнає, що політ перших у світі американських астронавтів здійснено за «трасою Кондратюка».

Юрій Кондратюк не дожив до здійснення своїх ідей, він загинув у лютому 1942 р. під час оборони Москви.

Юрій Кондратюк.

Сонце сідає,

Немов жар-птиця, —

Я в ріднім краї

Чи тільки сниться?
Рідна хатина

У білім цвіті

Стоїть, єдина

На цілім світі.


Кличе здалека,

Як рідна мати,

Вже і лелека

Став клекотати.


Кличе додому

З чужого краю,

Де я в тяжкому

Смутку вмираю.


Рідну хатину

Я серцем бачу

Й на Україну

Лину і — плачу.



6-й ведучий. Непросте життя у звичайної людини. А в ученого-першопрохідця воно складніше стократ... Але щоб геній працював і жив за чужим паспортом, щоб зовсім не дбав про славу власного імені — це трапилося чи не вперше у світі! Звісно, тут були свої переплетіння долі, яких ніхто досі не наважився висвітлити. І ми раді, що великому вченому, який стільки зробив для рідної Вітчизни й усього людства, вдячні співвітчизники повернули його справжнє прізвище.

7-й ведучий.

Шукаєм подвигів у древності,

Шукаєм їх по всіх світах,

Вони ж... у нашій сьогоденності,

Як непомітний сірий птах.
І світ летить кудись до вирію

Хвилинами на терезах.

Меланхолічно час одмірює

Століть минулих вічний прах.



8-й ведучий. Коли йдеться про розвиток ракетно-космічної техніки в колишньому СРСР, то, як правило, світ пов'язує це з ім'ям видатного творця практичної космонавтики академіка Сергія Корольова, під керівництвом якого був запущений перший в історії людства штучний супутник Землі. Його, до речі, сприймають як представника російського народу, мало хто знає, що Сергій Корольов українець. Свою приналежність до нашого народу він засвідчив власноручно, заповнюючи анкету при вступі до Київського політехнічного інституту в 20-ті роки.

Сергій Корольов.

Мене питають: — Хто ти є і звідки? —

Відповідаю: родом з України.

Мої батьки і мого роду свідки

Пройшли в народах зміни-переміни.


Але не зникли! Доля в нас така,

Яку любов плекає тільки з болем, —

Якщо в собі ти зрадив козака,

На цій землі стаєш перекотиполем.



Я, Сергій Павлович Корольов, народився у Житомирі 12 січня 1907 р. Закінчивши першу Одеську будівельну профшколу, у 1924 р. вступив до Київського політехнічного інституту. І саме тут, у Києві, вперше самостійно піднявся в небо на планері. І тут, у Києві, зазнав і першої авіакатастрофи. На щастя, залишився неушкодженим, але з того часу протягом усього життя збирав «чорний» альбом — фотознімки аварій, портрети загиблих друзів. Вважав, що це завжди має бути перед очима. Аби працювати так, щоб не було аварій, щоб не гинули друзі. Щоб поверталися з орбіти космонавти...

У 1930 р. почав працювати в Центральному аеродинамічному інституті. Особисті контакти з Ціолковським, вивчення його праць у галузі аеродинаміки, ракетної техніки й теорії міжпланетних сполучень, спільна праця з одним із основоположників і винахідників у галузі ракетної техніки Ф.А.Цандером сприяли початку фундаментальних наукових досліджень. У 1934 р. видав працю «Ракетний політ у стратосфері». Розробив багато проектів керованих ракет, ракетопланів, балістичних і геофізичних ракет, ракет-носіїв.

1-й ведучий. С.П.Корольов—найвидатніший конструктор ракетно-космічних систем, які забезпечили дослідження космічного простору, а саме: першого ШСЗ; перший політ до Місяця; перший космічний корабель «Восток», на якому 12 квітня 1961 р. Ю.О.Гагарін уперше здійснив сміливу мрію людства — політ за межі атмосфери; це космічний корабель «Восход», з якого 10 березня 1965 р. О.А.Леонов здійснив перший вихід людини у відкритий космічний простір. Сергій Корольов, уродженець Житомира, належить до найвидатніших українців, ім'я якого буде навічно вписане золотими літерами в історію світової цивілізації.

2-й ведучий. Україно! Рідний краю! Золота чарівна сторона! Земля, яка подарувала людству геніїв, а сама їх зреклася. Хтось сказав, що генії вмирають на Землі від вибуху власних сердець. Ні. Генії живуть вічно. Вогонь їхніх сердець не згасне!

3-й ведучий.

Не цураймося неба законів!

Бо не знаєм, що буде за мить,

Світ з молекул, протонів, нейтронів

Несподівано може згоріть.
Не цураймося Радості Духа,

Щоб не впасти, йдучи до мети.



Зупинімось на мить, щоб послухать

Дивний голос для всіх з висоти.
Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка