Водяне 2009 р ігнатенко вікторія михайлівна



Сторінка4/5
Дата конвертації23.03.2019
Розмір426 Kb.
#85286
1   2   3   4   5

АТМОСФЕРА
***

Як фенолог, буду стежить

Мудре дійство брунькування,

І птахів шляхи незримі,

І врочистий сонця хід.

Щоб світилось в добрім Слові

Буйних весен чергування,

Доли степу чорнокрилі,

Перших трав зелений слід,

Щоб помітить непомітне,

Щоб нечуване почути,

Доторкнутися до руху

Віття, стебел і клітин.

Уловити днів напругу,

Мову хвиль збагнуть привітну

І в очах своїх прочути

Велетенський небо плин.

Бо інакше, як узяти

Те, що серцю лиш належить,

В мить світання, в мить смеркання,

В золоту життєву мить.

Як фенолог, буду стежить

Саду тепле дозрівання,

Всіх світів життя завзяте,

Бо без цього як і жить?

С.Бурлаков

***

Облака, облака,



Пышные и белые,

Расскажите, облака,

Из чего вас делали?

Может, вас, облака,

Делали из молока,

Может быть, из мела,

Может быть, из ваты?

Может быть, из белой,

Из бумаги мятой?

И.Мазин


***

Ну й бо снігу намело –

Стало білим все село.

Біла стежка, біла річка,

Біла вишня і смерічка,

Біла хата, білі коні,

Тільки носики червоні.

Л.Куліш-Зіньков

***

ВІТРИ

То що ж вини хотіли, ті зухвальці,

Що на дерева налетіли вранці,

Збиваючи із них росу і цвіт,

І підпаливши знизу небозвід,

Згори сріблом сипнули

Наостанці?

Ну та й вітри, завзяті задніпрянці!

Без них би, нерух у степу заліг,

А степ його вже й здужати б не зміг.

Летіть –

Не суховії ж, не ординці –

Так лагідно – з надіями, з дощем.

Хай рясно підіймається пашниця

За хліборобським втомленим плечем.

***


Вітер, вітер пустотливий

Залетів до нас у сад,

Оббиває груші, сливи,

Трусить яблуні підряд.

М.Познанська

***


- Солнце, солнце! Ты откуда?

- Я из зорьки золотой!

- Дождик, дождик! Ты откуда?

- Я из тучки грозовой!

- Ветер, ветер! Ты откуда?

- Я из дальней стороны.

Мы три брата, и повсюду

Добрым людям мы нужны.

О.Высоцкая

***


… А дощ, як просо з лантуха,

Сійнув, сипнув навкіс,

І вигнулася райдуга,

Мов залізничний міст.

В Скомаровський

***


Грім озвався над полями –

Скоро злива зашумить,

Кожна квіточка й билинка

Рот розкрили – хочуть пить.

М.Могилевич

***


АТМОСФЕРА

Летиш з планетою Земля у космосі холоднім,

І бережеш її, немов мале дитя,

Бо поглинаєш згубні промені космічні,

Щоб на Землі було життя.
Ти не проста, повітря оболонка,

До тебе входить кисень і азот,

І вуглекислий газ, інертні гази,

Вода і пил, та ще й озон.


Не маєш ти ні смаку, ані кольору,

Заходиш у легені з кожним подихом.

Ти є – і небо голубе.

І на планеті – все живе.


В тобі народжуються хмари,

Вітри ширяють, блискавки горять,

Полярне сяйво в екзосфері сяє

Крилаті літаки дороги борознять.


Земля без тебе, Атмосферо,

Як мандрівник в пустелі без води.

Якщо тебе не збережем, зруйнуєм,

Зазнаємо великої біди.


(Вітер)'>ЗАГАДКИ, ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ
Що літає: крил не має, але крила підійма?

(Вітер)

Летить, а не горобець, виє, а не звір.

(Вітер)

Живе без тіла,

Говорить без язика,

Ніхто його не бачить,

Тільки чує.

(Вітер)

Посієш вітер – пожнеш бурю.

Без чого людина не проживе і п’яти хвилин.

(Повітря)

Ой за лісом за пролісом

Золота паляничка печеться.

(Сонце)

Без дров, без вогня, а світить і гріє щодня.



(Сонце)

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.



(Сонце)

По морю, по морю золота тарілка плаває.



(Сонце)

Сонце – батько, а місяць – вітчим.

Сонце встане, то й ранок настане.

Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскрешає.

Сонце низенько, то й вечір близенько.
Мене, частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь – ховатися почнуть.



(Дощ)

Дощ у пору золото.

Від дощу під борону не сховаєшся.

Як сіно косять, то дощів не просять.


Надворі горою, а хаті водою.

(Сніг)

Біле, як сорочка,

Пухнасте, як квочка.

Крил не має.

А гарно літає.

Що це за птиця,

Що сонця боїться?

(Сніг)

Летить орлиця по синьому небу,

Крила розкрила – сонце закрила.

(Хмара)

За лісом, за пралісом біла вовна висить.

Сильніше сонця, слабіше вітру.

(Хмара)

Ніг не має, а йде,

Очей не має, а плаче.

(Хмара)

Ой за полями, за горами

Золота нагайка в’ється.

(Блискавка)

Що без леза та без зуба

Розтина міцного дуба?

(Блискавка)

Блискавка блисне – й камінь трісне.

Блискавка взимку – на бурю.
Влітку чуємо всі, а зимою – ні

(Грім)

Без рук, без ніг, а стукає.



(Грім)

Як грім з ясного неба – «раптово і несподівано».

Від грому і у воді не сховаєшся.

Травнева роса краща коням від вівса.

Коси, коса, доки роса, бо сонце пригріє – косар упріє.
Сиві кабани усе поле залегли.

(Туман)
ВІН І ВОНА

(Загадка)

Ану відгадайте, друзі, що це значить:

Він завжди за нею в небесах простує.

Його кожен чує, та ніхто не бачить,

Її кожен бачить, та ніхто не чує.

Що це таке?

(Грім і блискавка)

ПОГОДА
Українські прикмети


  1. Прогнозували достеменно

Сьогодні добре знають люди,

яка погода завтра буде,

бо теле- й радіопрогноз

підкаже – спека чи мороз.


В старі ж часи і це знаменню –

діди й бабусі наперед

прогнозували достеменно

погоду з безлічі прикмет:


як місяць гострий на негоду,

як рівний – на ясну блакить,

щербатий – то відомо зроду,

що незабаром задощить.


Якщо дізнатися належить,

така погода чи така –

старе й мале уважно стежить

за виглядом молодика:


якщо з рогами він крутими,

то знай – невдовзі дощ ітиме,

з положистими заяснів –

чекати слід погожих днів.


Що це не примха, не зухвалість –

дізнався я ще в юні дні:

ставалось, як прогнозувалось,

на подив людям і мені.


На колос, на рясні стеблини,

на тиху нехворощ і хвощ

сьогодні промінь сонця лине,

а завтра йде краплистий дощ.


2.Дивися, Митю, примічай
Мене у ліс водила мати:

-Хіба не диво цей шамрай*?

В нім стільки можна прочитати –

дивися, Митю, примічай.


Рослини, - каже, - не проглядеть –

  • Умій лише читать прогноз.

Он папороть побіля хмизу:

а підійди поглянь лишень –

як листя скручене донизу –

на сонячний погожий день.

А рівне, випростане листя –

готуйся, друже, хоч-не-хоч –

біжи вкривай сінце в обійсті,

бо неодмінно буде дощ.
Як дурманять акацій квіти

й над ними в’ються комарі –

погожий день тобі не світить:

то вже негода на порі…


давно матусі вже немає.

А я прибув. Стою в Шамраї,

де папороть. Біля куща.

Без парасоля, без плаща.


А листя випростане, рівне

поміж зеленої трави.

І з неба зирить око гнівне

з-під хмари, наче з-під брови.


Висять прозорим малахітом

гілки акації вгорі.

І над пахким жовтавим цвітом

роями в’ються комарі.


Шамрай. Дерев зелена брама.

Біжу, бо про негоду в нім

мене попереджає мама

рослин барометром живим.

(*Шамрай – назва лісу)


  1. Росянистий переспів

Старші люди мовили мені,

що коли з листочка навесні

можна спити росяні краплини,

незабаром соловей прилине.


Я щодня шукав росу на листі,

обдивлявся я квітки барвисті.

Як заграло сонце у рослині,

соловей озвався на калині.


І щодня між листом росянистим

витинав колінця навесні,

розсипались росяним намистом

срібних звуків розсипи рясні.


А ячмінь же колос викидає –

Соловейка голос прокидає.

Справді, ледь з’явивсь ячмінний колос –

Соловейка враз покинув голос.

Дмитро Білоус
КАЛЕНДАР ПОГОДИ. Виникнення календарів погоди пов’язано з першими спробами людей систематизувати результати своїх спостережень за погодою та її змінами. Ще у 5 ст.до н.е. грецький астроном Метон увів звичай виставляти на міських площах мармурові таблиці, на яких відзначалися найбільш істотні явища погоди і дати їх спостереження.

Розквіт захоплення календарями погоди припадає на середні століття. Велика увага в них приділялась передбаченню погоди за місцевими ознаками.

Це цілком зрозуміло, адже тоді не було приладів, що допомагали б складати правильні прогнози.
ЗАГАДКОВІ ХМАРИ. Виявляється, хмари є навіть у зоні активної взаємодії атмосфери Землі з космічним простором. Ці незвичайні хмари мають не менш незвичайну, красиву назву – перламутрові та сріблясті. Перламутрові хмари утворюються на висоті 20 – 30 кілометрів. Їх можна спостерігати короткий час після заходу Сонця або перед його сходом і тільки у високих широтах. Хмари видно на тлі темного неба завдяки сонячним променям, що відбиваються переохолодженими крапельками води.
Сріблясті хмари розташовуються на кілька поверхів вище, можна сказати, що це «хмарочоси» серед хмар. Вони утворюються на висоті від 75 до 90 км і мають вигляд то смуг, то мрячної маси, то вихорів. Їхні розміри можуть досягти сотень кілометрів.

Деякі фахівці вважають, що сріблясті хмари складаються з частинок вулканічного пилу, а вода в цих хмарах має неземне походження, вона може заноситися до атмосфери невеликими небесними тілами, що складаються з льоду. Учені ще не дійшли остаточного висновку про походження сріблястих хмар і причину їхнього світіння.


ДОЩОВІ КРАПЛІ. Розміри дощових крапель залежать від руху висхідних потоків повітря. Улітку, коли приземне повітря нагріте і тому прагне піднятися вгору, зазвичай випадають «великокрапельні» дощі, а навесні й особливо восени – мрячні.
Швидкість падіння краплі складає від 4 до 8 метрів на секунду, що можна порівняти зі швидкістю бігу тренованої людини.
ГРІМ І БЛИСКАВКА! Першою ознакою наближення грози є поява потужних купчасто-дощових хмар. Посилюється вітер. Грози супроводжуються сильними розрядами – блискавками. Коли вони виникають, повітря миттєво нагрівається до 25 000 – 30 000*С (це в кілька разів вище, ніж температура на поверхні Сонця) і розширюється. Найчастіше спостерігаються лінійні блискавки, це іскри-велетні завдовжки 2 – 3км, а іноді й до 15км. Потужність однієї такої над блискавки перевищує сумарну потужність усіх електростанцій світу. Звукове оформлення грози – грім. Блискавка і грім «стартують» одночасно, але через те, що швидкість звуку менша від швидкості світла майже в мільйон разів, громові розкоти ми чуємо після блискавки. Якщо грім ми чуємо менш ніж через 10 секунд після блискавки, то гроза знаходиться на відстані близько 3 км від нас. Учені підрахували, що щосекунди на Землі відбувається близько 100 розрядів-блискавок. Найбільша кількість блискавок спостерігається поблизу Японських островів.
БАГОР – місто на острові Ява, яке вважається найбільш грозовим місцем. Тут блискавки у середньому 322 дні на рік.
ЄГИПЕТ – місце в Африці з найменшою кількістю блискавок. Їх можна побачити тільки раз на 200 років.
ЛЮТІ БЛИСКАВКИ «живуть» у Кенії (Африка). Вони досягають величезних розмірів і «розколюють» небо майже 200 діб на рік. Крім того, ці блискавки супроводжує приголомшливий грім. Щороку в Кенії від лютих блискавок гине понад 100 людей, багато тварин і навіть руйнується житло. Вчені вважають, що надмірна кількість блискавок викликана озером Вікторія, над яким збираються грозові хмари, які вітер несе на територію Кенії.
СЕЛИЩЕ ОРАВИКОСКИ у Фінляндії прославилося рекордною

Кількістю блискавок, що розрядилися в землю. У 1987 році тут було зафіксовано 2276 блискавок.



УЖМУРІС ХЕВІ – грузинська ущелина, яка дуже небезпечна під час грози. У людини, яка потрапляє сюди під час грози, починається лихоманка і піднімається температура. Виявляється, що під час грози в ущелині акумулюється атмосферна електрика в такій великій кількості, що здатна зарядити усе живе. Щоб врятувати постраждалого, необхідно вчасно «розрядити» його.
ЕЛЕКТРИЧНА ЦІЛИТЕЛЬКА – кульова блискавка, яка наскрізь пробила мешканця міста Пензи. Вона ввійшла в груди і, обпаливши сорочку, вийшла зі спини. Однак на тілі при цьому не залишилося навіть сліду і зникла хронічна виразка шлунка, лікарі навіть рубця не знайшли.

ГІДРОСФЕРА
ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ – ВОДА

ГИДРОСФЕРА

Спросил на днях

Малыш – сосед

У струйки,

Льющейся из крана:

- Откуда ты?

Вода в ответ:

- Издалека,

Из океана!

Потом малыш гулял в лесу.

Росою искрилась поляна.

Откуда ты? –

Спросил росу.

- Поверь – и я

Из океана!

На поле лег туман седой

Малыш спросил и у тумана:

Ты кто такой?

- И я, - и я,

Дружок,


Из океана!

Удивительно, не так ли?

В супе, в чае,

В каждой капле,

В звонкой льдинке,

И в слезинке,

И в дождинке,

И в росинке –

Нам откликнется всегда

Океанская вода!

А. Дитрих

***


РЕКА

Река, из чащи вырастая,

Немая, светлая, густая,

Как бы литая из стекла,

Едва текла.

Пора разливов миновала.

Река ничем не выдавала,

Что целый мир

В глубинах вод

Она несет.

Свое пружинистое тело.

Закутав в мягкие леса,

Она белела и алела,

И отражала небеса.

В.Павлинов

***


Послушайте!

Речушка вдоль околицы текла.

Негромкая…

Но мы любили, дети,

Ее – она ведь первою была

Для нас и, значит

Лучшею на свете.

Сейчас в ней всякий хлам,

И ржавь, и слизь

Зелёная, и хвощ болотный вылез…

Как будто люди целью задались

Убить её –

И своего добились.

С.Викулов

***

РОДНИК

В глуши лесной, в глуши зелёной,

Всегда тенистой и сырой,

В крутом овраге под горой

Бьёт из камней родник студёный.

Кипит, играет и спешит,

Крутясь хрустальными клубами,

И под ветвистыми дубами

Стеклом расплавленным бежит.

М.Бунин


***

Чого це в долині

Простягнена стрічка?

І зовсім не стрічка це, друзі,

А річка.

Хлюпоче й біжить

Все вперед та вперед.

Над нею в долині

Шумить очерет.

М.Пригара

***

БОЛОТО

От, кажуть, географія така є,

Де нібито ріка з болота витікає.

«А я, - шумить обурена Ріка, -

Не згодна: погляньте, я така

красуня, повноводна,

й що то за Болото –

відомо всім достоту:

воно лиш географію псує,

а користі нікому не дає –

мені за нього сором

перед Морем…

Не хочу й знати я

подібної рідні –

не рівня то мені:

зелена мокрота його –

гидка брудота,

а в мене чиста синь

прозорих вод!

Нехай же висохне

Оте ненависне Болото –

мій споконвічний антипод!»

Прислухавшись до плескоту ріки,

якісь дядьки

напружили усі свої останні сили

і там де витіка

красуня із красунь Ріка…

Болото осушили…

Відтоді в географії новій

На його місці віє суховій

І в’януть без вологи будяки

У річищі колишньої Ріки…

Як би не було там,

Логіка така:

Осушив Болото –

Висохне й Ріка…

Гриць Гайовий

***


Ріка моя, життя моє…

Люблю я воду твою ласкаву,

Животворну. І береги твої

чисті, і всіх людей, що

трудяться, живучи на

твоїх берегах. Кланяюсь,

тобі за ласку, за багатство,

що дала ти моєму серцю.

За те, що дивлячись на тебе,

стаю я добрим, людяним

і щасливим, що можу любити

тебе все життя, ріка моя,

душа мого народу.

О.Довженко

***

Вабить мене царство таємниче –



Озерце блакитно – синє кличе.

Олекса Ющенко

***

Навколо тиша – хвиля не моргне,



Екран озерний у німій покорі.

Лише лілеї сходять, ніби зорі,

І світять білим запашним огнем.

Синіє вись в глибокому просторі,

А зараз з нею царство водяне…

Шушукнув човен – очерети гне,

Аж білі наполохалися зорі.

***


ПРО ОЗЕРО СВІТЯЗЬ

Звідки упав ти,

Мій Світязю – витязю,

В груди Поліського краю?

Може, ти вилився

З серця Дніпрового,

Може, із серця Дунаю?

… Чайка черкнула –

І тріснула тиша,

Хвилі до хвиль загукали.

Ну, прокидайся,

Спинайся гривастими,

Мій український Байкале!
(назву озера вчені пов’язують із словом «білий», «світлий», а можливо, воно має корінь світ – і стародавній суфікс – язь (як у слові «колодязь»).

***


Вода появляется из ручейка,

Ручьи по пути собирает река.

Вода полноводно бежит на просторе,

Пока, наконец, не вливается в море.

Моря наполняют запас океана,

Сгущается влага над ним, как сметана.

Она поднимается выше, пока

Не превращается в облака.

А облака, пролетая над нами,

Дождем проливаются, сыплют снегами.

Снега превращаются весной в ручейки,

Ручьи побегут до ближайшей реки.

Всё это и зовут в народе

Круговорот воды в природе.

Воду дают не одни родники,

Тают в горах весной ледники.

Если на карту Земли посмотреть,

Земли на Земле, всего одна треть.

Но странный вопрос возникает тогда:

Планета должна называться… Вода!

***

Если руки наши у ваксе,



Если на нос сели кляксы,

Кто тогда нам первый друг?

Снимет грязь с лица и рук?

Без чего не может мама

Ни готовить, ни стирать?

Без чего, мы скажем прямо,

Человеку помирать?

Чтобы лился дождик с неба,

Чтоб росли колосья хлеба,

Чтобы плыли корабли,

Чтоб варились кисели,

Чтобы не было беды –

Жить нельзя нам без…

(Воды).

***


Міріади водяних пилинок

Піднімаються над океаном,

Щоб у путь далеку враз полинуть

По широтах і меридіанах,

У густе зібратись хмаровиння,

В тучі і щоб важкістю води

Десь упасти на піски й каміння,

На поля і на сади.

С.Щипачов.

***


Ни разу не был я в океане.

Мне даже не представить никогда,

Что на каком – то там меридиане

От полюса до полюса – вода.

***

По глади рек, морей и океанов



Тончайшей пленкой смерть сама ползет.

Среди густых предутренних туманов

Не розродить хрусталь глубоких вод.

Мы пленки в жизни разные встречали.

Страшнее всех бывает только та,

Что возрождаться совести мешает,

Которой быть почище, чем вода.
ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ

Не питай, скільки в мене землі, спитай краще, скільки в мене води.

Людина не цінить воду доти, поки не закінчиться джерельце.
Не умыться, ни напиться без воды, листику не распуститься без воды, без воды прожить не могут птица, зверь и человек, и поэтому всегда всем, везде нужна… (Вода).

ЗАГАДКИ
У воді родиться і води боїться.

(лід)

Ні в огні не горить, ні в воді не тоне.



(лід)

Що в воді не тоне і в землі не гниє?



(лід)

Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно.



(лід)

Як написати в трьох клітинках слова « мерзла вода?»



(лід)

В морях и реках обитает,

Но часто по небу летает.

А как наскучит ей летать,

На землю падает опять.

(вода)

Морем гуляє, а до берега дійде – тут і пропадає.



(хвиля)

Рибам взимку жити тепло,

Дах – товсте скло.

(лід)

Навкруги вода, а з питвом біда.

Хто знає, де це буває?

(у морі)

Не кінь, а біжить,

Не ліс, а шумить.

(річка)
ПРИРОДНА ЧОРНИЛЬНИЦЯ. До унікальних водойм світу належить і природне озеро, наповнене… чорнилом. Міститься воно в Африці поблизу алжирського міста Сіді- бель-Аббес.


  • Звідки в озері чорнило? – можете спитати ви. Секрет, досить простий. В озеро впадають дві річки. В одній багато розчинених солей заліза, а друга тече через масив торф’яних боліт, і тому її води насичені органічними сполуками. Коли води обох річок зливаються в озерній улоговині, утворюється рідина, схожа на справжнісіньке чорнило. У природній чорнильниці немає ні риби, ні рослин. Чорнильні води отруйні. А загалом непогано мати поблизу таку величезну кількість чорнила…

ПІДЗЕМНІ ВОДИ НА МОРСЬКОМУ ДНІ. Підземні прісні води б’ють у вигляді джерел не тільки на суші. Є вони й на морському дні. Особливо на його похилих схилах. От і виходить, що моряки, які плавають біля середземноморських курортів Канн і Сан-Ремо, завжди можуть поповнити запаси прісної води, не пристаючи до берега. Такі ж підводні джерела зустрічаються на Чорноморському узбережжі Грузії. Недалеко від селища Гантіаді в морі «скипають» води. Це б’ють з-під землі струмені прісної води.

Питних «колонок» серед морських просторів тисячі тисяч. Принаймні немає жодного моря, де б не виявили виходів підводних прісних вод. В Австралії та Перській затоці труби міського водопроводу іноді прокладені на морське дно.


НАЙБІЛЬШІ ЦУНАМІ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА. Найдавніше з відомих людству цунамі відбулося 21 липня 365 року н.е. у Середземному морі після найсильнішого землетрусу. Хвиля цунамі зруйнувала місто Олександрію в Єгипті та забрала життя тисяч людей.

1 листопада 1775року., Португалія. Столиця країни – Лісабон – була знищена найсильнішим землетрусом. Хвиля Атлантичного океану, що виникла через землетрус, обрушилася шестиметровими хвилями на береги Португалії, Іспанії і Марокко.

27 серпня 1883 р., Індонезія. Відбулося виверження вулкана Кракатау. Хвиля цунамі, породжена виверженням вулкана, обрушилася на береги островів Ява та Суматра, забравши життя 36 тис, осіб.

15 червня 1896 р. цунамі «Санкріку» обрушилося на Японію. 23-метрова хвиля цунамі колосальної руйнівної сили зненацька обрушилась на людей, які зібралися на березі в день релігійного свята. Загинуло понад 26 тисяч осіб.

31 січня 1906 р. Океанічна хвиля, що виникла внаслідок землетрусу в Тихому океані, зруйнувала міста Тумако і Мікай у Колумбії, місто Ріоверде в Еквадорі, знищивши всі будівлі. Загинуло 1500 осіб.

22 травня 1960р. цунамі заввишки 11 метрів забрало життя 1000 жителів Чілі, 61 особи на Гаваях. Океанічна хвиля була настільки потужною, що докотилася до іншого берега Тихого океану й досягла Філіппін.

28 березня 1964р.,США. Цунамі «Благословенна великодня п’ятниця» стерло з карти країни три селища: у штаті Орегон загинуло 107 осіб, у Каліфорнії – 15.

17 липня 1998р. землетрус, що відбувся на півночі Папуа-Нової Гвінеї, породив океанічну хвилю, що стала смертельною для 2313 осіб. Сім сіл були стерті з лиця землі, тисячі людей залишилися без даху над головою.

26 грудня 2004р. землетрус силою 9 балів породив океанічну хвилю колосальної потужності, що обрушилася на шість країн і забрала життя понад 200тис.осіб.


Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка