Водяне 2009 р ігнатенко вікторія михайлівна


БІОСФЕРА ТВАРИНИ НАШІ ДРУЗІ



Сторінка5/5
Дата конвертації23.03.2019
Розмір426 Kb.
#85286
1   2   3   4   5

БІОСФЕРА
ТВАРИНИ НАШІ ДРУЗІ

З червоної книги Дніпропетровської області.

Тваринне населення області включає більше 10 000 видів безхребетних, 7700 видів комах. Число рідкісних і зникаючих безхребетних досягає 1250 видів. Фауна хребетних нараховує 384 види: риби – 51 вид, земноводні – 10 видів, плазуни – 12 видів, птахи – 253 види, ссавці – 65 видів. До рідкісних і зникаючих відноситься 111 видів.

ЦЕ ЦІКАВО

Лише за одну годину мешканці одного лісового мурашника знищують близько ста тисяч екземплярів тлі та дві тисячі гусениць. Це встановили англійські вчені завдяки проведенню цікавого експерименту. На шляху до мурашника встановили перепону, яку мурахи могли подолати лише без «вантажу». Підрахунок проводився за кількістю тих шкідників, що їх покинули мурахи. Вражаючий результат показав і інший експеримент. Було перекрито доступ комахам до деяких дерев, і невдовзі ці дерева втратили майже все листя: шкідникам ніхто не заважав.

Бережіть мурашники!
ПТАХИ

З давніх- давен птахи пов’язувалися людьми з тими чи іншими природними явищами, уособлювали в собі уявлення про добро і зло, символізували поняття і речі, з якими щодня стикалися люди, наділялися особливими властивостями.

Орел - відвага і гордість

Сова – темрява і зловісність

Ластівка – веселість і надія

Голуб – чистота і ніжність

Півень – межа ночі і дня, охорона

Чайка – засмученість і журба

Горобець – метушня і нікчемність

Яструб – хижацтво

Сорока – цікавість

Лелека – птах-оберіг

Влучні народні назви птахів:

Трясогузка – верти гузка

Голуб – гурколивець

Козодій – дремлюча, сплюха

Одуд – дудило

Дятел – дерево клюй

Яструб – кругав

Зимородок – рибалка, синьо вод

Снігур – червонюх

Ворон – кракуп

Лелека – чорногуз

(Ми українці. Енциклопедія україно знав-

ства, 1999)
МАЛЕНЬКАЯ ПОЭМА

У костра на легком косогоре

Мне совсем не хочется уснуть.

Ввысь гляжу я с бодростью во взоре,

И легко и ёмко дышит грудь.

Чутко спит природа пред рассветом

Меж последней песнею дрозда

И фанфарно – праздничным приветом

Журавля, когда умрёт звезда.

А в выси разносится порою

Странный птичий говор, крыльев свист:

То на север катятся волною

Вереницы перелётных птиц.

А.Семёнов-Тян-Шанский



ГРУНТИ

Як результат взаємодії всіх зовнішніх оболонок нашої планети при визначальній ролі біосфери на Землі утворилося особливе природне тіло – грунти. Вони є наслідком взаємодії живих організмів та їх решток з пухкими гірськими породами з участю повітря і води.

Грунт – верхній пухкий шар землі, що має родючість. Родючість грунту є його основною властивістю. Грунти почали формуватися на поверхні Землі на початку зародження життя. Процес цей дуже повільний: за 100 років товща грунту в різних районах планети збільшується від 0.5 до 2 см.

Під впливом енергії Сонця в грунті відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси.

Фізичні процеси – руйнування мінералів і гірських порід внаслідок вивітрювання. Хімічні процеси пов’язані з розчиненням різних речовин у воді та відкладанням їх у грунті, біологічні – з розкладом (гниттям) решток тварин і рослин під впливом мікроорганізмів та інших живих істот (черв’яків, личинок, кротів тощо).

Оскільки процес утворення грунтів проходить за різних умов, це призводить до виникнення різних типів грунтів.

***

Землю поважай – вона дасть урожай.



***

Земля дає все і забирає все.

***

Земля – мати наша, всіх годує і пестить.



***

Степ, поле – то розкіш моя.

***

Всё,


Что на нашу землю придёт,

Всё,


Кто на нашу землю пришли, -

Из земли.

Из земли –

Серое ржаное зерно,

И колокольчика синева,

И коренастое бревно,

И трава –

Из земли.

Из земли –

Птичих крыльев свод,

На котором держаться небеса,

Ракита, склонившаяся у речных вод.

Родник, бегущий в море,

Море, шумящее век от века, -

Из земли.

Из земли –

Озера моих глаз,

Рук моих,

узловатых, как ветви,

труды,


Серце моё,

медным коло колом звенящее о вас,

Мисль,

проростающая,



словно зерно,

из борозды, -

Из земли…

Из неё вся сущая красота,

А та красота, что ещё грядёт,

Снова оттуда же придёт:

Из земли,

Только из земли.

Э.Межелайтис

ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
***

СТЕПЬ

Едешь, едешь – степ да небо,

Точно нет им края.

И стоит вверху над степлю

Тишина немая.

Нестерпимою жарою

Воздух так и пышет:

Как шумит трава густая,

Только ухо слышит:

Едешь, едешь – как шальные

Кони мчаться степлю,

Вдаль курганы, зеленея,

Убегают цепью.

Промелькнут перед глазами

Две-три сизых ивы –

И поять в траве волнами

Ветры – переливы.

Едешь, едешь – степ да небо,

Степ, всё степ, как море…

И взгрустнётся поневоле

На таком просторе.

И.Суриков

***

Судьбой наложенные цепи



Упали с рук моих, и вновь

Я вижу вас, родные степи,

Моя начальная любов.

Степного неба свод желанный,

Степного воздуха струи,

На вас я в неге воздыханной

Остановил глаза мои.

Е.Баратынский

***

И степ раскинулась лиловой пеленой,



И так она свежа, и так родня с душой,

Как будто роздана лиш для свободы.

М.Лермонтов

***


Мой вигляд теряется в торжественном просторе…

Сияет ковыля серебряное море

В дрожащих радугах – незримый хор певцов

И степ и небеса весельцем наполняет,

И только тень порой от белах облаков

На этом празднике, как дума, пролетает.

А Майков

***


Степь, безмолвная и пустынная, вся залитая ярким солнцем утра, развёртывалась вокруг нас, сливаясь на горизонте с небом, таким ясным, ласковым и щедрым светом, что всякое чёрное и несправедливое дело казалось невозможным среди великого простора этой свободной равнины, покрытой голубым куполом небес.

М.Горький

***

Я зроду – віку степовик,



Буває, очі ледь заплющу –

Переді мною степ цілющий,

Як невмирущий материк.

Когось чарують синь морів

І біла чайка над водою,

А я чаруюся дзвінкою

Жагою жайвора вгорі.

Коли над степом грім гримить,

Заходить дощ од небосхилу –

Я знаю: степ вбирає силу,

Щоб щедру душу відродить.

Щоб нам скарби свої віддать –

Свій гордий дух і сонце вроди,

Шумливих днів його акорди,

Як вічна музика, звучить.

Різьбить смага моє лице

Та дум не затіняє світлих,

То доброчинність чар розквітлих,

Що пахнуть злаком й чебрецем.

Степ – мій безмежний материк,

І долі треба небагато:

Як в рідній хаті, відчувати –

Я зроду – віку степовик!

В.Бурхан


***

Леса уходят,

Жалко мне леса.

Уходят ели, сосны и берёзы,

Рябины гасят пламенные гроздья.

Осинников смолкают голоса.

Когда-то жили в тех лесах дубы,

И ясени, и золотые клёны.

Куда им деться от такой судьбы?

Лес вырубают – океан зелёный.

С.Орлов

***


ОХРАНА РАСТИТЕЛЬНОГО МИРА

И спешите, спешите, спешите

Лесом, ландышами подышать.

Вот он – чистый, как совесть младенца,

Образец простоты, красоты.

Не сорву и не стану владельцем

Этой ландышевой красоты.

Даже прутика не сломаю,

Пусть красуется каждая ветвь.

Я не маленький, понимаю:

«Лес губить – и себя не жалеть».

В.Боков


РОЗДІЛ ІV ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА ЛЮДЕЙ

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ. Існують різні думки щодо появи людини на Землі. Загальноприйнятою вважається думка більшості вчених, що початком послужило виникнення приблизно 1.7 млн років тому пітекантропа – різновиду давньої людини. Основними районами існування наших предків була Євразія й Африка. Пітекантропи мали сучасні розміри тіла – їх зріст дорівнював близько 170 см. Прямоходіння і супутні йому ознаки поєдналися з рисами мавп у будові мозку, черепа, зубів.

Тільки 40тис.років тому на зміну найдавнішим людям прийшли кроманьйонці. Їх вважаюь ранніми представниками сучасної людини в Європі і частково за межами, можливими предками європеоїдної раси. Кроманьйонці досить швидко розселилися територією всієї земної кулі, крім Антарктиди. По суті, саме вони першими відкрили Америку й Австралію. Це сталося 15 – 20 тис.років тому.



ДЕРЖАВИ. На початку ХХ ст.. у світі існувало близько 60 держав. Поступово їхня кількість збільшувалась. Так, протягом останніх двадцяти років з’явилося близько 20 нових держав, серед них – Україна, Молдова, Білорусь, Словаччина, Словенія, Македонія, Чорногорія, і сьогодні на Землі їх нараховується більше 200. учені вважають, що процес утворення нових держав триватиме й надалі.

Далеко не всі держави мають територію, що вимірюється в тисячах квадратних кілометрів, і населення, яке нараховує мільйони осіб. Особливе місце серед таких держав – карликів посідає папська держава-місто Ватикан. Ватикан розташований у межах столиці Італії – місті Рим, його площа – 0.44 км.кв, що можна порівняти з площею сімдесятьох футбольних полів. Постійне населення не перевищує однієї тисячі осіб. Нагадаємо, що у великих селах може проживати кілька тисяч жителів. Утворено цю державу в 1929 році.



ПЕРШІ МІСТА. Перші міста виникли в найбільш розвинених давніх цивілізаціях. Їх поява пов’язана з розвитком землеробства, а також розширенням досвіду і знань людини про засоби обробки землі, використання одомашнених тварин, ремесел і промислів. Цікаво, що міста з’явилися поблизу великих річок: в Індії це Ганг, у Єгипті – Ніл, у Месопотамії – Тігр і Євфрат. У давніх містах Індії і Межиріччя населення складало 7 – 20 тисяч осіб, стільки жителів зараз може жити у великому сільському населеному пункті або маленькому місті. Населення Вавилону досягло до 80 тисяч, а от у Давньому Римі проживало до 700 тисяч жителів. Навіть за сучасними мірками це велике місто, а для тих часів воно було просто величезним, приїжджих пригнічував своїми розмірами і величчю.

РОЗДІЛ V. ЛЮДИНА І ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА.

ПРИРОДНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ (за М.О.Максимовим).

… Один великий американський фермер спеціалізувався на тваринництві, використовуючи заплаву невеликої річки, що належала йому і давала чудові врожаї трав. Додатковий прибуток приносила форель, яка мешкала в річці. Але поступово в заплаві розмножилися неїстівні бур’янисті трави. На прохання фермера луки були оброблені спеціальними речовинами (гербіцидами), від яких бур’яни загинули. Фермер був дуже задоволений. Але …разом з бур’янами загинула вузька смужка лісу уздовж річки (дерева були сприйнятливі до гербіцидів). У річці з давніх часів жили бобри, яким ці дерева служили і кормом, і матеріалом для будівлі гребель. Залишившись без лісу, бобри були змушені переселитися. Тим часом високий рівень води в річці підтримувався греблями бобрів, які тварини невпинно ремонтували. Залишені без догляду, греблі були знесені першим же паводком. Рівень річки різко знизився. При цьому зникла форель. Під час паводка води річки вже не затопляли і заплаву і не відкладали на ній родючий шар мулу. Через кілька років річка поглибила своє русло, прорізала водоносний шар, рівень ґрунтових вод знизився, корені трав не могли вже дотягтися до них. Врожай трав став у багато разів менший. Врешті-решт фермер розорився, поплатившись за своє незнання природних взаємозв’язків.



ЯКОЇ ШКОДИ ЗАВДАЛО ЛЮДСТВО БІОСФЕРІ. За оцінками вчених, у період виникнення землеробства і скотарства лісами було вкрито 62 млн км кв суші, а з урахуванням чагарників – 75 млн км кв.

У результаті вирубування лісів, що триває вже 10 тис. років, їхня площа скоротилася до 40 млн км кв. але ж ліси називаються «легенями планети», рослини поглинають 550 млрд тонн вуглецю на рік і повертають в атмосферу близько 440 млрд тонн кисню. У них зосереджено понад половину всіх видів флори і фауни Землі.

Тільки за останні 100 років з лиця землі зникли 40 видів ссавців і понад 100 видів птахів; на межі зникнення перебувають близько 10 тисяч видів тварин і понад 2.5 тисяч рослин.

ЗАБРУДНЕННЯ ОКЕАНУ НАФТОЮ. За деякими оцінками, щорічно у Світовий океан потрапляє близько 3.5 млн тонн нафти і нафтопродуктів. Нафтове забруднення негативно позначається на стані морського і повітряного середовища, тому що нафтова плівка обмежує газовий і тепловий обмін між ними.

Навесні 1967 року на рифах у Північному морі застряг гігантський танкер «Торрі Каньйон». Під ударами штормових хвиль нафтовоз розламався, і близько 60 тисяч тонн нафти вилилось у море. Краби, омари, молюски, риби, голкошкірі, що опинились у заражених водах, майже цілком загинули. Мертва зона простиралась на сотні миль у ширину і на 10 – 15 метрів у глибину. Тільки поблизу Корнуоллу в Англії хвилі чорного прибою винесли на берег близько 40 тисяч вимазаних нафтою трупів птахів.



ЯК ГЕОГРАФІЯ ДОПОМАГАЄ РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ. Географи розв’язують задачі з раціонального розміщення різних господарських об’єктів на земній поверхні. Вибираючи район для спорудження тогочи іншого підприємства, вони враховують багато факторів: особливості природних умов місцевості, стан навколишнього середовища, історичні особливості, склад населення, рівень розвитку економіки. Будівництво господарських об’єктів без наукового обґрунтування призводить до небажаних результатів: економічної збитковості, погіршення стану природного середовища, а в деяких випадках – до екологічних катастроф. Такою катастрофою обернулося будівництво Чорнобильської атомної електростанції. ЧАЕС розташовувалась у безпосередній близькості від густонаселених районів, поруч з одним із найбільших проток Дніпра. Аварія не призвела б до багатомільярдних витрат на ліквідацію її наслідків, якби під час будівництва електростанції повною мірою врахували думку фахівців, у тому числі вчених-географів.

***


Зупинімось – останній є шанс,

Оглянімось – благаємо вас,

Все задумано мудро в природі:

Жити всім разом у мирі і згоді.


Річка хай чиста тече,

Пташенятам підставим плече.

Як зрубаємо дерево, вмить

Поспішаймо хоч два посадить.


Полюбімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку…

Зупинімось – останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас.


Вміймо природу любити,

Кожній стеблині радіти.

В парку, у лісі, над яром

Цвіту не вирвім задаром,

Гілки не втнім для забави,

Оберігаймо ж усюди

Шлях і стежину в гаю.
Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

Ми – діти вкраїнського поля

В блакиті його висоти.


Тому нам і випала доля:

Не гнутись – до сонця рости.

Тож будемо вищими, вищими!

Нехай нам загубиться лік,

Якщо ми себе не понищимо,

Ніхто нас не знищить повік.

***

Вмійте природу любити,



Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти,

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

***

Глобальные экологические проблемы



Будь милосерден, человек,

У всех людей – одна планета:

И ветрам нет на ней границ,

Как нет границ потокам света

И перелётам диких птиц.

И нам беречь планету надо

Для тех., кто будет после нас.

А мы бездумно сыплем яды

И дом свій травим не скупясь.

Уже всё тонше слой озона,

А он – щит жизни на Земле;

Уже рас тут, как язвы, зоны,

Где смерть таится в дымной мгле;

Текут отравленные воды

По руслам рек и под землёй,

Дожди спадают с небосвода

Серно кислотною водой;

Леса свою теряют силу,

Уходит нежный запах лип,

Озёра ставши могилой,

В себе хоронят стаи рыб.

И.Ландо


***

Давайте сохраним

Нам жить в одной семне.

Нам петь в одном кругу,

Идти в одном строю,

Лететь в одном полёте.

Давайте сохраним

Ромашку на лугу,

Кув шинку на реке

И клюкву на болоте.

Коль суджено душать

Нам воздухом одним,

Давайте – ка мы все

Навек обьединимся,

Давайте наши души

Вместе сохраним,

Тога мы на земле

И сами сохранимся!!!

Н.Старшинов

***


Охрана водных ресурсов
Пусть на земле не умираю треки,

Пусть стороной обходит их беда,

Пусть чистой остаётся в них навеки

Студёная и вкусная вода.

Пусть никогда не зарастает тиной

Тот берег, на котором я стою…

Больших дяди, взрослые мужчины,

Храните речку светлую мою!

Э.Огнецвет

***


ЯСТРЕБ

Природа всё учла и взвесила.

Вы, легкодумне стрілки,

Не нарушайте равновесия

И зря не жмите на курки.

Вот кружит ястреб. Вредный вроде бы.

Но пусть летает, невридим:

Кому-то Верден, а природе он

Полезен и необходим.

Ты рай уютный себе выстроил.

Но без тревог не проживеш.

Убьёшь печаль – но тем же выстрелом

И радость, может быть, убьёшь.

В.Шефнер


***

Кромсаем лед,

меняем рек теченье,

твердим о том, что дел невпроворот…

но мы еще придём

просить прощенья

у этих рек,

барханов

и болот,

у самого гигантского

восхода,

у самого мельчайшего

малька…

Пока об этом



думать неохота.

Сей час нам не до этого

пока.

Аэродромы,



пирсы

и перроны,

леса без птиц

и реки без воды…

Все менше – окружающей природы.

Все більше – окружающей среды.

Р.Рождественский

***


Благословляю вас, леса,

Долины, нивы, горы, воды,

Благословляю я свободу

И голубые небеса!

И посох мой благословляю,

И эту бедную суму,

И степ от края и до краю,

И солнца свет, и ночи тьму,

И одинокую тропинку,

По коей, нищий, я иду,

И в поле кардую билинку,

И в небе кардую звезду!

О, если б мог всю жизнь смешал я,

Всю душу вместе с вами слить,

О, если б мого в свои обьятья

Я вас, враги, друзья и братья,

И всю природу заключить!

А.Толстой

***

Земля – это не массивный гигант, а скорее хрупкий ёлочный шарик.



Дж.Дарриус

***


Только несорванный цветок не утратит красоты и аромата.

В.Гюго


***

ЗКЛИНАНИЕ С ПОЛЮСА

Берегите Землю!

Берегите

Жайворонка в голубом зените,

Бабочку на стебле повилики,

На тропинке солнечные блики,

На камнях играющего краба,

Над пустиней тень от баобаба,

Ястреба, парящего над полем,

Ясный месяц над речным покоем,

Ласточку мелькающую в жите.

Берегите Землю!

Берегите

Чудо песен городов и весей,

Мрак глубин и волю

поднебесий,

Стариков последнюю отраду –

Женину, бегущую

к детсаду,

Нежности беспомощное

пенье

И любви железное терпенье;



Берегите молодые всходы

На зелёном празднике

Природы

Небо в звёздах, Океан и Сушу



И в бессмертье верящую

Душу,


Всех судеб

связующие нити.

Берегите Землю!

Берегите

Времени крутые повороты,

Радость Вдохновенья

и Работы,

Древнего юродства живые свойства,

Дерево Надежд

и Беспокойства,

Откровение Земли и Неба,

Сладость Жизни, Молока

и Хлеба,

Берегите Доброту

и Жалость,

Чтоб она за слабого сражалась,

Берегите будущого ради

Это слово из моей тетради.

Всё дарю!

Всё доброе приемлю,

Только

Берегите



Эту

Землю!


М.Дудин

ЛІТЕРАТУРА

1.Астрономія. Енциклопедія навколишнього світу. – Харків. «Промінь». 2005.

2.Білоус Д.Г. Диво калинове; Чари барвінкові: Вірші: Для мол. та серед.шк.віку

Худож. О.І.Кошель. – К.: Веселка, 1994.

3.Газета Біологія. – Київ, «Шкільний світ», 2005.

4.Газета «Червоний гірник». – Кривий Ріг, 2003.

5.Дитрих А. Юрмин Г. Кошурникова Р. Почемучка. – Москва. «Педагогика».

1988.

6.Захоплююча географія ( для допитливих): Збірка. – Харків: Промінь, 2005.



7.Науково - методичні журнали Географія. Видавництво «Основа», 2006 – 2009.

8.Програма Географія. Економіка 6 – 11кл. – Київ. ВТФ «Перун», 2005.

9.Хрестоматія з географії Дніпропетровщини: навч.посібник для 5 – 11 класів загальноосвітньої школи. – Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2006.

ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………. 4

РОЗДІЛ І.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ……………............................. 7

РОЗДІЛ ІІ.

ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ…………………………………….. 21

РОЗДІЛ ІІІ.

ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ТА ЇЇ СКЛАДОВІ

Літосфера………………………………………………… 26

Атмосфера……………………………………………….. 34

Гідросфера……………………………………………….. 43

Біосфера………………………………………………….. 50

Географічна оболонка…………………………………... 53

РОЗДІЛ ІV. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА ЛЮДЕЙ………………………. 55

РОЗДІЛ V. ЛЮДИНА І ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА…………. 56



ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………….. 63




Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка