Володимира козубняка



Скачати 417.47 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.03.2019
Розмір417.47 Kb.
#84769
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ ТА НАУКИ

ХМЕЛЬНИЦЬКА МІСЬКА РАДА

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО КОЛЕГІУМУ ІМЕНІ

ВОЛОДИМИРА КОЗУБНЯКА

Ченаш Олена Павлівна

«Творчі інвестиції у духовний саморозвиток учня в позаурочній роботі з зарубіжної літератури та мистецтва»



ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

2019

Схвалено до друку рішенням науково-методичної ради Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради

(протокол № від 2018 року)

Творчі інвестиції у духовний саморозвиток учня в позаурочній роботі з зарубіжної літератури та мистецтва; Ченаш О.П., методичний посібник, - Хмельницький, 2019 - с. 123

Автор: Ченаш Олена Павлівна - вчитель зарубіжної літератури, мистецтва, художньої культури, керівник драматичної студії «Мрії та звуки» Хмельницького колегіуму імені Володимира Козубняка, вчитель вищої категорії, методист

Рецензенти: Віхтюк О.В. – директор Хмельницького колегіуму імені Володимира Козубняка

Савчук М. Р. – заступник директора Хмельницького колегіуму з виховної роботи

Пулатова Л.Й. – кандидат філологічних наук, завідувач кафедри теорії та методики суспільно-гуманітарних дисциплін ХОІППО

Робота містить розробки позакласних заходів з предмету: вечір до ювілею М. Гоголя, адаптовані для школи сценарії вистав, святкових заходів, квестів, зразки есе та оповідання. Цей посібник представляє актуальні проблеми сучасної школи, учнів, вчителів, батьків, зарубіжної літератури як предмету, освіти в цілому. Методичний посібник буде цікавим не тільки вчителям зарубіжної літератури, педагогам-організаторам, але й керівникам театральних гуртків, класним керівникам, вчителям української літератури. Книга презентує досвід творчої інвестиції в духовний саморозвиток учня в позаурочній роботі з зарубіжної літератури та мистецтва.



Зміст

І.Вступ………………………………………………………………….………с. 4

ІІ. Творчі інвестиції у духовний саморозвиток учня в позаурочній роботі з зарубіжної літератури та мистецтва


  1. Вечір з нагоди 210 річниці з дня народження М.В. Гоголя…………….с.7

  2. «Вчительський щоденник, або 50 відтінків вчительських буднів»……………………………………………………………………..с.26

  3. «Собака на сіні» для шкільного театру………………………………….с.32

  4. «Одруження», адаптований варіант п’єси (за мотивами однойменної комедії М.В. Гоголя) для шкільної драматичної студії………………...с.54

  5. «Есе по-бердичівськи, або Сентиментальні дорожні нотатки…………с.77

  6. Вчительська кав'ярня …………………………………………………….с.83

  7. Оповідання «В Бердичев с любовью» ………………………………….с.88

  8. П’ять просвітників України на Святі Першого дзвоника-2018………с.101

  9. Фанфік «Святий Миколай та заповітні бажання»……………………..с.104

  10. Літературний квест «Знайди скарб» для 11 класів…………………….с.115

ІІІ. Висновки…………………………………………………………………..с.120

ІУ. Використана література………………………………………………….с.122





Вступ

Світ ІІІ тисячоліття мінливий, як стиль бароко, пристрасний, як Хрестові походи, незбагненний у своєму розвитку, як сенс життя. Сьогодні модно шукати духовного лідера чи духовної школи, які б відповіли на всі питання молоді. Нік Вуйчич, Радислав Гандапас, Менсон, Клейтон, Коельо, Жак Фреско, Ковальов, Садхгуру, Сатья Деві, Алуніка, Наом Хомський та безліч інших «царюють» у інтернет-просторі. Філософів та спікерів-мотиваторів багато, а щасливих людей чомусь мало. Гуру мають свої сайти, видають книжки, виступають з лекціями, а світ, як у добу Просвітництва, кращим не стає. Щоб наші учні не стали духовними наркоманами та сформували імунітет до різного духовного псевдонавчання, вони мають пройти у школі сходинками власного духовного розвитку і стати зрілими самодостатніми особистостями.

Найбільшу роль у формуванні духовної культури, громадянської свідомості, самооцінки, пошуках свого місця у світі виконує зарубіжна література, яка є творчою інвестицією у сучасного школяра, бо це не тільки читацька компетенція, яка формує ерудицію, словниковий запас, мислення, але й комунікація, емоційний інтелект, без яких знання залишаться лише на складі людського розуму, а не будуть застосовані до життя. Найсучасніший айфон не дасть відповіді на питання, як поступити в тій чи іншій ситуації, як зберегти свій духовний світ і душу, не втратити себе. А творчість, література, пошуки слова та стилю дадуть відповіді на найважливіші питання сьогодення. Оскільки постмодернова і нет-культурна епоха змінюються постгуманізмом, це може завести наших школярів у глухий кут. Відповіді на питання, як жити, необхідно шукати у вічної класики, такої старої і такої нової. А визначення деякими філософами нинішнього століття як постінформаційного ще більше заставляє мобілізувати позакласну роботу з зарубіжної літератури, яка формує активну позицію, громадянську компетенцію, родинні традиції, загальнолюдські цінності, світогляд, є чистим джерелом свіжих та нових ідей.

Обдарованість дитини - це своєрідна іскра Божа, якій треба допомогти не згаснути, а спалахнути життєдайним вогнем. Нік Вуйчич вважає, що у Бога є план стосовно кожної людини. Харизматичні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його “локомотивом”. Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. Тому кожен учитель часто запитує себе: “Як не нашкодити, знайти та визначити дітей, обраних Богом?” Як допомогти талановитій дитині не стати самозакоханим нарцисом? Як врятувати юні дарування від філософії споживання? Адже через зайнятість, брак правдивої і наукової інформації, методичної підтримки ми обмежені у виборі інструментарію, який допоміг би дати відповідь на це запитання. Як за метушнею та шкільною рутиною, купою вказівок та папірців, які спускаються зверху, не прогледіти душу дитини та працювати творчо, не уніфіковано та креативно? За якими принципами будується робота з обдарованими дітьми з зарубіжної літератури? Це розвиток у них філологічних якостей: написання авторських статей, есе, творів із заданим початком, це участь у конкурсах поезій, експромтів, проектів, Тижнях письменників, у роботі театральної студії «Мрії та звуки», лекторській групі на тему «День писемності», «Великодні традиції українців», акціях «Папероїд», виставках, вікторинах, літературних квестах.

Орієнтація на змагання, актуалізація лідерських можливостей учнів є важливими, але лідерів необхідно міняти місцями із виконавцями. (Гра-конкурс «Хто зверху». ( на філологічну тему)

Орієнтація на потреби дітей формує в них бажання розкритися якнайкраще. (Вечір авторської поезії)

Максимальне розширення кола інтересів призведе до гармонійної обізнаності. (створення мистецьких презентацій на тему «Психологічне есе «Джакомо Джойс» і світ ремінісценцій»). Інтерактивна акція «Літературний квест «Знайди скарб» сприяє формуванню в учнів вміння синтезувати і аналізувати вивчений матеріал та застосовувати знання та навички на практиці.

Яскравою інвестицією в саморозвиток учня будуть: створення проектів «Віртуальні мурали поетів», вечір до ювілею М.Гоголя, виставка електронних стінгазет, постановка п’єси «Одруження» М.Гоголя драматичною студією в осучасненому варіанті, відвідування моно-театру «Кут» (вистави «Гоголь з Гуглу» з подальшим обговоренням), участь у квесті «Великий віз» (літературний та історичний Хмельницький), складання кіносценаріїв за сучасними творами і зйомки відеороликів на літературну тему. Театралізовані свята — особлива форма роботи з обдарованими дітьми, яка сприяє самовдосконаленню як учнів, так і вчителів. (Участь у акції «Військові обереги від Святого Миколая» - театральні свята для учасників ООС). Уроки доброти в рамках акції «Щаслива лапа» з аналізом літературних та художніх творів, які показують проблеми тварин, висвітлені у мистецтві, теж можуть моделювати досконалу гідну людину. Участь у обласному театральному фестивалі «Маски Мельпомени» мотивує продовжувати духовні інвестиції в учнів у сфері сценічних мистецтв. Розв'язання нестандартних завдань на уроках і в позаурочний час «заточують» мозок інтелектуалів на пошуки істини (порівняти «маленьку людину» Ф.Кафки (Грегор Замза) та О.Купріна (Желтков). Цікавими будуть доповідь на тему: «Вплив самоосвіти на розвиток Б. Шоу» та дослідження: «Вплив муз на творчість поетів», мистецькі диктанти, пазл-квести, участь у круглих столах та проектах «Сталого розвитку Хмельницького».

Японська приказка говорить, що справжня перлина ховається у непоказній оболонці. Вчитель зарубіжної літератури має розгледіти перлину і розкрити її красу світу, щоб з’явилися нові письменники, поети, драматурги, режисери, театральні критики та діячі, філософи, думки яких призведуть до інтелектуального прориву, бо, як відомо, слово – це одяг думки. Треба бути залюбленим в учня, в свій предмет і в свою роботу, тільки тоді інвестиції в духовний саморозвиток підлітка принесуть прибуток у майбутньому у вигляді розквіту бренду української школи і українського суспільства.

Як немає однакового малюнку на кінчиках пальців всіх людей, так немає однакових особистостей. Але для того, щоб мати власний бренд, бути несхожим на когось недостатньо. Бренд допомагає бути конкурентоздатним у житті і проектувати своє найкраще у світі. Творчі інвестиції в духовний саморозвиток учня, розвиток його природної обдарованості в позаурочній роботі з зарубіжної літератури та мистецтва призведуть до створення в майбутньому його власного бренду і конкурентоспроможності України у світі взагалі. Режисер В. Мейєрхольд колись зазначив, що майстерність, це коли «що» та «як» приходять одночасно.



Вечір з нагоди 210 річниці з дня народження М.В. Гоголя

(музика, банер із світлинами М.Гоголя, мультимедійна установка)


Ведуча 1: Микола Васильович Гоголь… Ще за життя його називали монахом, жартівником, містиком, а в його творчості сплелися фантастика та реальність, прекрасне та потворне, трагічне та комічне.

Ведучий 2: Із життям та смертю Миколи Васильовича пов’язано безліч міфів. Вже декілька поколінь дослідників творчості письменника не можуть знайти однозначні відповіді на питання: чому Гоголь не був одружений, з якої причини він спалив другий том "Мертвих душ", чий він письменник: український чи російський і, звичайно, що так рано звело в могилу геніального письменника.

Ведуча 1: Олександр Пушкін писав так про «Вечори на хуторі біля Диканьки», які вийшли з-під пера Гоголя, коли йому було лише 23 роки: «Вот реальная веселость, искренняя, непосредственная, без жеманства, без чопорности. А местами какая поэзия! Какая чувствительность! Все это так необычно в нашей литературе, что я доселе не одумался...»

Ведучий 2: А письменник С. Т. Аксаков стверджував, що «...все люди, способные ощущать искусство, были в полном экстазе от Гоголя...». Саме Аксаков після смерті генія знайшов у Криму і привіз 100-пудовий камінь на могилу нашого земляка, який нагадував Голгофу. У чому ж життя Гоголя нагадувало стражденний шлях на Голгофу?
Відеопрезентація про М. Гоголя

Ведуча 1: Гоголь народився в краю, овіяному легендами, 1 квітня 1809 року. Поряд із Василівкою, де було помістя його батьків, знаходилася відома нині всьому світу Диканька. В ті часи в селищі всім показували дуба, біля якого відбувалися побачення Марії із Мазепою та сорочку страченого Кочубея. Видатним предком Гоголя був Остап Гоголь, спадковий козак, який став гетьманом і керував Правобережною Україною у ХУІІ столітті, з якого пізніше письменник змалює Тараса Бульбу.

Ведучий 2: Ще хлопчиком батько Миколи Васильовича, Василь Опанасович, їздив до храму у Харківській губернії, де був дивовижний образ Божої матері. Одного разу уві сні він побачив Царицю Небесну, яка вказала на дитя, що сиділо на підлозі біля Її ніг: "...Ось твоя дружина". Незабаром він впізнав у семимісячній доньці сусідів риси тієї дитини, яку він бачив уві сні.

Ведуча 1: Протягом 13 років Василь Опанасович слідкував за своєю суженою. А коли тій виповнилося 14 років, він попросив її руки в батьків. Від матері Микола Васильович унаслідував тонку душевну організацію, схильність до богобоязної релігійності та інтерес до передчуттів. Від батька Микола Васильович увібрав інтерес до таємниць, віщих снів, рокових прикмет, що згодом з’являться на сторінках його творів. Розповіді про звичаї та традиції українців звучали в родині завжди.

Звучить українська народна пісня «Цвіте терен, цвіте терен»
Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається, |

Той горя не знає. | (2)


А я молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечероньки не доїла, |

Нічки не доспала. | (2)


Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Через тебе мій миленький |

Красу змарнувала. | (2)


Через тебе, мій миленький,

Через твої очі.

Не тре було приходити |

До мене щоночі. | (2)


Не тре було приходити,

Брати за рученьку.

І все говорить до мене: |

"Ти ж моя миленька". | (2)


Ой візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали, |

А вже сходить сонце. | (2)


Хоч дрімайте, не дрімайте –

Не будете спати;

Десь поїхав мій миленький |

Другої шукати. | (2)


Нехай їде, нехай їде,

Нехай не вернеться,

Не дасть йому |

Господь щастя, коли повернеться. | (2)


Очі мої, очі мої,

Що ви наробили?

Кого люди обминали,

Того полюбили.


Ведуча 1: Батько письменника працював «по поштовому відомству», звідки вийшов у відставку у 1805 році в чині колезького асесора. Пізніше Гоголь-Яновський перебрався в маєток Василівка (Яновщину) і почав займатися господарством. Він був поетом, письменником, драматургом, керував домашнім театром свого приятеля Трощинського, виступав на підмостках у якості актора.

Ведучий 2: Василь Опанасович писав українською мовою комедії, які мали в основі українські народні балади та оповідки. До нашого часу дійшла одна п’єса батька Гоголя «Простак, або хитрість жінки, що була перехитрена солдатом».

Ведуча 1: Саме від батька «Нікеша», так називала його матір, перейняв любов до літератури і творчий талант та почав писати вірші. Коли Миколі було 15 років, батька не стало. Безмірна любов батьків давала себе знати, він був третьою дитиною, але першою, яка вижила в родині.

Ведучий 2: Мати письменника, Марія Іванівна, уроджена Косяровська, за спогадами сучасників була пречудова і вважалася першою красунею в Полтаві. Вона була набіжна та займалася духовним вихованням дітей, більше всього її займали пророцтва про Страшний Суд. Микола постійно радився з матір’ю з приводу своїх рукописів, а її розповіді були записані у товсту книгу народних звичаїв українців.

Ведуча 1: Дитинство та юність Миколи Васильовича пройшли в оточенні селянського та панського побуту, народних звичаїв, обрядів та свят, які він ретельно описав у своїх творах.

«Купальський танець» з вінками

Ведучий 2: Коли Миколі було 10 років, його відправили до Полтави, де він пізнавав науки в училищі, а потім навчався грамоті у місцевого вчителя Сорочинського. Під час навчання у Полтаві раптово помер молодший брат Гоголя Іван, це було надзвичайним потрясінням.

Після класичної підготовки 16-річний юнак став учнем Гімназії вищих наук в місті Ніжин Чернигівської губернії. Майбутній класик літератури був слабкий на здоров’я, не вважався сильним учнем, але мав виключну пам’ять. З точними науками хлопець не товаришував, зате був вправним з мови. Найкраще йму вдавалося малювання, а от твори писати не міг. Знав він, що таке гімназичні різки, які він так гарно описав, коли не «хотів вчитися» його улюблений персонаж Остап Бульба.



Ведуча 1: В гімназії Гоголь прославився як актор учнівського театру. Найбільше йому вдавалися ролі старих вередливих жінок, перевтілення було повним. Він жартував, розігрував товаришів, підмічав їхні смішні риси, робив шкоду, за що його постійно карали. Причому завжди вмів тримати все в тайні, про свої плани нікому не розповідав, за що його прозвали «Таємничий Карло» (за образом одного з героїв Вальтера Скотта «Чорний карлик»). Коли Микола гуляв у садах гімназії, то постійно підказував садівнику, як правильно саджати дерева, ці знання йому передав батько.

Ведучий 2: В гімназії він мріє про велику суспільну діяльність для блага Батьківщини, з цими широкими та смутними планами він поїхав до Петербургу. Столиця зустріла провінційного дворянина не дуже ласкаво, але манила своїми розкошами.

Вальс у виконанні учнів

Ведуча 1: Він спробував влаштуватися актором, але не склалося. Перше розчарування настало, коли Микола Васильович видав власним коштом романтичну поему у дусі німців «Ганс Кюхельгартен». Він підписав її псевдонімом Алов. Поему нещадно розкритикували у журналах. Час романтиків, на жаль, пройшов, сам Гоголь це зрозумів і, викупивши невикуплений наклад, спалив всі книжки у винайнятому номері готеля. Поет важко сприйняв провал і до кінця життя нікому не розкрив таємницю, хто цей Алов.

Ведучий 2: Сучасний композитор Олександр Журбін написав романс на окремий фрагмент поеми.

Учень (читає під музику Журбіна)

Тебя зову! Тебя зову!

Твоей улыбкою чаруюсь,

С тобой не час, не два сижу,

С тебя очей я не свожу:

Дивуюся, не надивуюсь.

Приди ко мне, прижмись ко мне

В жару чудесного волненья.

Пылает сердце в тишине;

Они горят, они в огне,

Твои покойные движенья.



Я без тебя грущу, томлюсь,

И позабыть тебя нет силы.

И пробуждаюсь ли, ложусь,

Всё о тебе молюсь, молюсь,

Всё о тебе, мой ангел милый.

(1829)

Ведуча 1: Гоголь на роздоріжжі… Чим зайнятися, він так мріяв зробити своє життя корисним для Вітчизни! Але спостережливість і вміння помічати смішне – це дарунок від Бога – навернули його на сатиричну прозу.

Учень читає вірш «Гоголь»

Игорь Северянин

Мог выйти архитектор из него:


Он в стилях знал извилины различий.
Но рассмешил при встрече городничий,
И смеху отдал он себя всего.

Смех Гоголя нам ценен оттого, -


Смех нутряной, спазмический, язычий, -
Что в смехе древний кроется обычай:
Высмеивать своё же существо.

В своём бессмертье мёртвых душ мы души,


Свиные хари и свиные туши,
И человек, и мертвовекий Вий -

Частица смертного материала...


Вот, чтобы дольше жизнь не замирала,
Нам нужен смех, как двигатель крови... 1926

Ведучий 2: Ще в юності Гоголь відмовився від права на спадок своєї частини помістя на користь матері та сестер. Юний Микола шукає роботу у Департаменті внутрішніх справ і знаходить посаду дрібного чиновника, який повинен переписувати документи. «Переписиваю глупости господ-столоначальников», - писав він в листах додому. Так розпочалося вивчення ним світу чиновництва та столоначальників, до яких він приглядався, світ Акакіїв Акакійовичів Башмачкіних – «маленьких людей», про яких Достоєвський скаже: «Всі ми вийшли із «Шинелі» Гоголя». Незабаром з’являться повісті: «Ніс», «Шинель», «Записки божевільного» - він віддав дань Петербургу, який так і не став йому рідним.

Ведуча 1: Письменник жив бідно, ходив у старому одязі. Економив гроші, які присилала йому матуся, а ще вона у листах описувала різні українські обряди, якими так цікавився Микола.

Ведучий 2: Незабаром Микола Васильович знайомиться з поетом Василем Жуковським, а той представляє його Олександру Сергійовичу Пушкіну. Це знайомство з великим поетом надихнуло його написати перший великий твір «Вечори на хуторі біля Диканьки», які він видав під псевдонімом Рудий Панько. Поет Осип Мандельштам говорив: «У багатьох випадках навіть відчутно, що Гоголь думає рідною мовою і не намагається перекладати російською, залишивши все в природному стані».

Ведуча 1: Весь Петербург зачитувався цими народними оповідками.

Напам’ять уривок на фоні спокійної музики і співу солов’я

«Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі. Вдивіться у неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежний небесний намет напнувся, розгорнувся ще неосяжніше. Горить і дихає він. Земля вся в срібному сяйві; і чудове повітря, прохолодно-задушливе, і повне ласкавості, і рухає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівна ніч! Непорушно, натхненно стали ліси, повні темряви, і величну тінь кинули від себе... Усе кругом спить.



А вгорі все дихає; все дивне, все урочисте. А на серці й бентежно, і дивно, і зграї срібних привидів улад виникають в її глибині. Божественна ніч! Чарівна ніч! І раптом усе ожило: і ліси, і стави, і степи. Сиплеться величний грім українського солов'я, і здається, що й місяць заслухався його посеред неба…»

Ведучий 2: А згадайте «Ніч перед Різдвом», яким ми зачитувались. А ще ми дивилися мультфільм, казку, художній фільм і навіть кіномюзикл за мотивами цієї повісті. Здавалося, що про вибрики Чорта та Солохи можна читати безкінечно, Вакула летітиме на спині Чорта до Петербургу за черевичками для красуні Оксани завжди, а старі пліткарки будуть і далі зводити на Різдво з розуму всю Диканьку.

Відеофрагмент із фільму «Ніч перед Різдвом»

Ведуча 1: Незабаром виходить друком збірка «Миргород». Це був знову успіх, який підтвердив, що в літературі з’явився новий самобутній письменник, зі своїми темами, героями, ідеями. Але сам Гоголь ще не хотів у це вірити, бо продовжував викладати в Патріотичному інституті для жіночої аудиторії давню історію Київської Русі, яку мріяв написати в багатьох томах. За прекрасний талант лектора від імператорської сім’ї він отримав у дарунок золоту табакерку. А його талант оповідача приніс йому посаду викладача історії в Санкт-Петербурзькому університеті. Згодом він стане почесним професором Московського університету, проте Гоголь мріє викладати історію в Київському університеті імені Святого Володимира.

(романтична фонова музика і портрети жінок на екрані)

Ведучий 2: Юний Микола був закоханий у першу красуню, придворну фрейліну Олександру Осиповну Смирнову-Россет, з якою його познайомив Василь Жуковський. Їм обидвом було по 22 роки. Вона була донькою офіцера, народилася в Одессі, та виховувалася в селі під Миколаєвом. Розумна дівчина отримала освіту в Екатерининському інституті і потрапила волею долі у фрейліни Олександри Федорівни в палац у 1826 році. Вона була музою Пушкіна, Вяземського, Жуковського, Лермонтова. Дівчина гостра на язичок, спостережлива і жартівлива. Одного разу вона сказала Гоголю: «А ви, здається, в мене закохалися» - на що Гоголь почервонів та знітився. Олександра називала себе «хохлачкою», любила співати Гоголю пісню «Ой не ходи, Грицю, ти на вечорниці».

Ведуча 1: «Это перл всех русских женщин, которых мне случалось знать», - писав він про фрейліну. Їй він повіряв свою душу та творчі плани.

Ведучий 2: Але Олександра Осипівна вийшла заміж і поїхала з чоловіком з Петербургу. Вона була, як кажуть, «бесприданница», мала піднімати 3 молодших братів і вийшла заміж без кохання. Чоловік був дипломатом, пізніше губернатором. Він бачив щиру дружбу і платонічні стосунки між дружиною і геніальним письменником. Потім в її помісті під Калугою у літньому флігелі Гоголь писав роман «Мертві душі», читав їй навіть 9 главу ІІ тому. Ця дружба тривала 20 років, він називав її «Ластівка Розетті». Друзі зустрічалися в Італії, Німеччині, Франції, листувалися під час розлуки. Олександра Россет входила в невелике коло посвячених, яким Гоголь відкривав душу.

Ведуча 1: Зберіглося 65 послань Гоголя своєму душевному другу. Він просив її зображувати в листах характери чиновників Калуги, де губернатором був її чоловік. Пізніше знаходимо цих персонажів на сторінках його творів. Також Гоголь давав поради юній губернаторші, як займатися благочинністю і допомагати бідним.

Ведучий 2:

(романтична фонова музика і портрети жінок на екрані)

Микола Васильович деякий час марив юною графинею Анною Михайлівною Виєльгорською, яку називали Нозінька. Вона блищала білими зубками, весело посміхалася і змогла торкнутися живих струн серця юного Миколи. Спілкування з родиною Виєльгорських приносило йому розраду, його тепло приймали, але, зробивши спробу посвататися, він зрозумів, що соціальна нерівність, яка існувала між ним та цією сім’єю, не може дати надію на сімейне щастя. «Худородного малороса» не сприймали як потенційного нареченого в цьому, на перший погляд, ліберальному колі. Він почав боятися кохання. Він ніби відчував, що полум’я палкого кохання спопелило б його.



(романтична фонова музика і портрети жінок на екрані)

Ведуча 1: Була ще одна жінка, яка освідчилася у коханні геніальному Гоголю – це його кузина Марія Синельникова, донька сестри його матері. Вона була розумна, освічена та багата, мала свій виїзд, з чоловіком розлучилася та жила у своєму помісті Власівка під Харьковом. У 1851 році Гоголь з матір’ю та сестрою Ольгою гостив у своєї родички. Протягом восьми днів щоранку вони гуляли по саду і вели романтичні розмови. Після від’їзду Гоголя вона зачинила кімнату, де він мешкав, нікого більше туди не пускала і там зберегла все так, як було при ньому, заходила туди лише, щоб витерти пил, поставити свіжі квіти і згадати про минуле.

Ведучий 2: Після смерті Гоголя Марія зберегла листи Гоголя і нікому їх не показувала, а на руці у неї з’явилася каблучка з діамантом, в якій було волосся письменника та надпис «21 лютого 1852 року помер Микола Гоголь». На прохання дослідників творчості Гоголя передати їм його листи, вона відповіла відмовою, вважаючи, що це її особисте життя і таємниця. Вона згадувала, що її вражала турбота Гоголя про бідних селян, яким він, ставши знаним письменником, висилав з Петербургу гроші, він заходив у помісті матері та сестер в кожну селянську хату, допомагаючи та розраджуючи. «Я покохала його, бачачи в ньому справжнє братське співчуття».

Звучить романс епохи Гоголя «Очи черные»
Ведуча 1: Романс «Очи черные» створено на вірші письменника Гребінки, українського дворянина з Полтавщини, селища Гребінки, що він присвятив своїй коханій Марії Василівні Растенберг, з якою він пізніше одружився. Музикою для романсу став вальс Флоріана Германа)
Очи чёрные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные,

Как люблю я вас, как боюсь я вас,

Знать, увидел вас я в недобрый час.


Ох, недаром вы глубины темней,

Вижу траур в вас по душе моей,

Вижу пламя в вас я победное,

Сожжено на нём сердце бедное.


Но не грустен я, не печален я,

Утешительна мне судьба моя,

Всё, что лучшего в жизни Бог дал нам,

В жертву отдал я огневым глазам.


Очи чёрные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные,

Как люблю я вас, как боюсь я вас,

Знать, увидел вас я в недобрый час.



Ведуча 1: Вашій увазі фрагмент із п’єси М.Гоголя «Одруження».
Фрагмент вистави «Женитьба» М. Гоголя

Ведучий 2: Олександр Сергійович Пушкін підтримував письменника-початківця і подарував молодому таланту два сюжети – майбутнього «Ревізора» та «Мертві душі», побачивши його сатиричний дар. Цей подарунок Гоголь використав гідно. П’єса «Ревізор», надрукована у 1836 році, принесла йому славу серед глядачів та ненависть чиновництва, сам цар Микола І, який був на виставі, був нею задоволений, але сказав: «…В цій п’єсі дістається всім, але більше всіх мені». За екземпляр «Ревізора», подарованого Гоголем, він презентував йому діамантову каблучку.

Відеофрагмент з вистави «Ревізор».

Ведуча 1: Але критика театралів була нещадна, Гоголь впав у депресію, важке розчарування він хоче розвіяти поїздкою за кордон – «розмикати тоску», як каже він. Він об’їхав усю Європу, але Італія, яка зустріла його яскравим сонцем, справила найбільше враження. Він не втримався і написав вірш про цю чудову країну.

М.Гоголь «Італія»

Каталог: images
images -> На реферат надається письмова рецензія передбачуваного наукового керівника або іншого фахівця, призначеного приймальною комісією
images -> Програма для складання вступного іспиту до аспірантури
images -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
images -> Віртуальна виставка праць викладачів об’єднання сільськогосподарських бібліотек Житомирської області за 2014 рік
images -> Медсестринство в геронтології та геріатрії
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни

Скачати 417.47 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка