Вступ (1 год.) Розвиток української мови


Тема: РЗМ № 5. Складання діалогів відповідно до запропонованих ситуації, обговорення самостійно обраної теми



Сторінка5/11
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.34 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема: РЗМ № 5. Складання діалогів відповідно до запропонованих ситуації, обговорення самостійно обраної теми

Мета: навчити дев'ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги (офіційні й неофіційні розмови) (орі­єнтовно 12-14 реплік) з урахуванням мети й адресата мовлення (тривалість діалогу 3-5 хвилин), використовувати стимулюючі та реагуючі репліки, а також формули мовленнєвого етикету тощо; підвищувати мовну й мовленнєву культуру дев'ятикласників.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення дев'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

III. Робота над формуванням поняттєвого апарату

Слово вчителя. У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовлен­нєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчаль­ним, художнім, діловим та ін.

Побутовий діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість; різноманітність обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми, перескакування з однієї теми на іншу; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.

Діловий діалог являє собою акт прямої взаємної комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми.

Запитання до учнів класу:

  1. Назвати вимоги офіційної й неофіційної розмов.

  2. Поміркувати, яка між ними різниця. Що спільного?

  3. У які мовленнєві ситуації ви потрапляєте найчастіше?

  4. Яку розмову вести легше: офіційну чи неофіційну? Чому?

IV. Виконання системи творчих вправ

Складання діалогу за запропонованим висловлюванням
► Прочитати текст. Чи звертали ви увагу на речі, описані в тексті? Яке значення для вас мають побажання?

Здавна українці кажуть: «Не дай Боже в лиху годину сказати, а в добру — промовчати». Бо переконані, що слово має дивовижну енергетичну силу. Все сказане неминуче повертається до людини — добром чи злом. З цього при­воду Г. Маковій говорить: «Що від себе подасть, то до неї й повертатися буде через усе життя».

Мабуть, не випадково наші пращурі намагалися словом побажання при­вернути до людини добро, щастя, здоров'я, ласку й прихильність Божу. Ось тому з перших днів і впродовж усієї життєвої путі людину супроводжували найрізноманітніші слова вітання, благословення, що були своєрідними оберегами від усіляких негараздів, від усього лихого.

Народжувалася дитина — і рідні, сусіди, друзі поспішали вітати родину з появою донечки чи синочка. Уперше купаючи дитину, поліщуки казали: «Хай Господь годує і добру долю готує, батькові й матері на послугу, а людям — на потіху». Уважалося, що кожен день маляти повинен зігріва­тися словом (За С. Богдан).



  • Скласти діалог, використовуючи основні положення висловлювання.

  • Визначити, офіційна чи неофіційна розмова у вас вийшла. Відповідь ар­гументувати.

Колективна робота з пам'яткою

► Розглянути пам'ятку. Запам'ятати особливості побудови діалогів.

ПАМ'ЯТКА

«Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог спілкування»


  1. Дотримуватися теми й мети спілкування.

  2. Під час спілкування не перебивати співрозмовника.

  3. Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.

  4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні влас­них висловлювань (якщо це офіційна розмова).

  5. Слухати зацікавлено й доброзичливо.

  6. Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмов­ника.

  7. Не вживати просторічної й емоційно-забарвленої лексики (під час офі­ційної розмови).

  8. Дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.

Дослідження-зіставлення з творчим завданням

► Прочитати початий діалогів. Чим вони відрізняються? За яких обставин могли відбутися ці розмови? Які недоліки, на ваш погляд, допущено в мовному і мовленнєвому оформленні поданих висловлювань? Виправити їх:



Текст № 1

  • Що ви бажаєте?

  • Я хотів би купити костюм.

  • Який розмір вас цікавить?

  • Сорок восьмий.

  • Якого кольору ви хотіли б костюм?

  • Синього або коричневого.

Текст № 2

  • Алло! Чи є Сергій Дмитрович?

  • Так, я вас слухаю.

— А-а! То ви, шановний Сергію Дмитровичу! Я дуже тішуся, що зміг конати ваше прохання. Я ще вчора вислав книгу, яку ви просили.

— Я ще не одержав вашої посилки. Але заздалегідь вам дуже вдячний.

— Та не мучте себе. Ви мені не завдали ніяких клопотів. Я радий чим-небудь вам допомогти...

► Продовжити діалогічні тексти 7-9 репліками, використовуючи етикетні формули. Визначити види діалогів. Дібрати заголовки.



Створення діалогічних текстів на визначену тему

  • Змоделювати діалог на одну з тем «Для чого треба Інтернет?», «Боулінг - цікаво і корисно», «Організовуємо відпочинок», «Візит до лікаря», « газетного кіоску».

  • Яка розмова у вас вийшла: офіційна чи неофіційна? Довести своє твердження, назвавши ознаки цього виду діалогу. Скористатися опрацьованою пам'яткою.

  1. Підсумок уроку

  2. Домашнє завдання

► Оформити письмово один із діалогів, складених на уроці. З'ясувати обставини й умови записаної розмови. Пояснити розділові знаки. Визначити вид діалогу.

9 клас мова Урок № 15 Дібрати матеріал!!!!!!!!!!!!!!!!



Тема: РЗМ № 6. Контрольне читання мовчки тексту публіцистичного стилю. Контрольна робота № 1 за розділом «Повторення вивченого у 8-му класі. Пряма і непряма мова»

Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності дев’ятикласників з розділу «Повторення вивченого у 8-му класі. Пряма і непряма мова»; перевірити вміння читати мовчки, розуміти й відтворювати незнайоме за змістом висловлювання публіцистичного стилю; виховувати повагу до рідної України.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ



І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольних робіт й читання мовчки. Проведення інструктажу щодо написання тестів й перевірки рівня розуміння прочитаного мовчки тексту публіцистичного стилю



ІV. Написання контрольної роботи (тестів).

«Пряма і непряма мова»

1. У якому рядку словосполучення?

а) Початок року, моральний обов'язок, працювати надмір.

б) Біля школи, всупереч логіці, задля справи.

в) Директор оголосив, виборці одержали, інструкція рекомендує.

2. Яким членом речення є виділене слово?
Завтра вночі у Чигрині
свячений достану.

а) Прямим додатком; б) означенням; в) підметом.

3. Яка характеристика відповідає поданому реченню?
По садах пустинних їде гордовито


Осінь жовтокоса на баскім коні. (В. Сосюра)

а) Просте, двоскладне, розповідне, поширене, повне;

б) просте, двоскладне, ускладнене однорідними членами;

в) складне, розповідне, неокличне.

4. Якому реченню належить схема?
1) Твоє життя ніхто не відбере, коли воно доручене народу. (В. Симоненко)

2) Тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе. (В. Симоненко)

3) Де лелека водиться, там щастя родиться. (Народна творчість)

5. Виберіть лише той пункт, за допомогою якого можна охарактеризувати дане речення:

Там батько ходить з сонячним чолом, бо сонце чуб на промені позичило. (І. Драч)



а) Просте ускладнене; б) складнопідрядне; в) складнопідрядне з підрядним причини.

6. У котрому реченні розділові знаки при однорідних членах розставлені правильно?

а) І врода руж, і грона материнки, і жар калин, і рута споришів, і добрий присмак чорної скоринки - усі росли корінням в кров і плоть душі. (Д. Луценко)

б) Серед птахів у нас є такі, тетерив, рябчики, глухарі, лебеді, чайки, жайворонки, і глухарі.

в) Журавлині ключі курличуть, і тужать наді мною.
а) У першому; б) у другому; в) у третьому.

7. Вкажіть речення із звертанням:

а) Не кайся рано встати, а замолоду вчитись. (Народна творчість)

б) Поглянь, уся земля тремтить в палких обіймах ночі. (О. Олесь)

в) Ой не жовкни, листя, не пливіть, тумани, не стелись так низько, вогнищ рідних дим. (В, Сосюра)

8. Вставні слова

а) є головними членами речення; б) є другорядними членами; в) не є членами речення.

9. При заміні прямої мови непрямою речення буде:

Дасть він мені срібло-злото, дасть він мені славу. (Т. Шевченко)

а) простим; б) складним; в) складнопідрядним.

10. Відокремлюватися можуть:

а) головні члени речення; б) лише другорядні члени; в) головні та другорядні.

11. У цьому реченні пропущено пунктограму:

Встає хмара за Лиману, а другая з поля зажурилась Україна - така її доля! (Т. Шевченко)

а) Тире; б) двокрапку; в) крапку з комою.
12. Речення

Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї, де з дня народження мені співали солов'ї. (М. Нагнибіда)



а) Складносурядне; б) з кількома підрядними; в) безсполучникове складне.

Повторення вивченого «Орфографія, фразеологія»

1. У якому рядку допущено орфографічну помилку при написанні апострофа?

а) Матір'ю, кров'ю, любов'ю, честю, верф'ю;

б) без'язикий, під'їзд, ін'єкція, пів'яблука;

в) торф'яний, тьмяний, морв'яний.

Визначити, на яке правило наведені слова у кожному варіанті, доповнити 2-3 прикладами.

2. У якому рядку всі слова записані правильно?

а) Просьба, боротьба, молодьба, козьба;

б) мадонна, тонна, ірреальний, інтермецо;

в) медальон, льох, бульон, льотчик.

Сформулювати правила правопису наведених слів, доповнити своїми прикладами.

3. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

а) Хвастливий, виїзний, студентський;

б) пискнути, форпостний, пестливий;

в)під'їзджати, під'їздний, безвиїздно.
Ввести 3 слова у речення.

4. Які слова вжито в реченні для більшої виразності:
Правда та кривда - як вогонь та вода?

а) омоніми;

б) синоніми;

в) антоніми.

Наведіть прислів'я, у якому вжито слова за таким принципом.



5. Знайдіть рядок синонімів до слова «дискусія».

а) Розмова, балачка, багатослів'я, базікання;

б) доповідь, виступ, розповідь, заувага;

в) спір, суперечка, сперечання, обговорення.
Ввести подане слово у речення.

6. У якому рядку наведені словосполучення є фразеологізмами?

а) Пекти картоплю; стримано засміятися;

б) пекти раків; читати по очах;

в) западати в душу; розповідати байки.
Вибрані фразеологізми ввести у речення.

V. Проведення контрольного читання мовчки тексту публіцистичного стилю

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця

ЩО ТАКЕ УКРАЇНА?

Україна – це земля, де живуть українці. Вона є всюди там, де гомонить наша рідна українська мова й пісня, всюди там, де люди пам’ятають про спільну минулу долю й недолю, всюди там, де люди бережуть давній український звичай, усюди там, де люди хочуть свобідного українського життя.

Україна — це великий, багатий і славний колись край. Широко й далеко простягся він — на тисячі дві верстов уздовж, близько одну — впоперек. Від швидкої річки Попраду і болотяного Вепру простягається Україна по дале­кий, рудими степами оточений Каспій, від гарячого угорського низу й лісо­вих верхів Карпат аж поза рибний Дін, від темних борів Біловезької Пущі аж по вічно кригою скутий Кавказ, від бездонних боліт Полісся до сонячних берегів Чорного моря. Багато-багато в Україні земель, міст, містечок, сіл. Є в Карпатських горах згорена Лемківщина, бідна Бойківщина і бадьора Гу­цульщина; є під Карпатами багате на сіль і нафту Підгір'я, де лежать старі українські княжі міста Перемишль і Галич; є Розточчя зі славним Львовом, нещасна Холмщина з Холмом; є лісове Підлясся з міцним Берестом, є боло­тяне Полісся з Пинськом і Мозирем; є стара Волинь з Володимиром і Кре­менцем, Луцьком і Житомиром; є родюче Поділля з Тернополем, Кам'янцем і Могилевом; є багата на садовину Бесарабія; є вкрита старими городищами й могилами Київщина з золотоверхим Києвом, гетьманським Чигирином та святою кожному з нас Тарасовою могилою коло Канева; є Чернігівщина, Пол­тавщина й Харківщина з безліччю давніх козацьких міст; є Донеччина з ве­ликими шахтами вугілля й заліза; є Слобожанщина, що сягла аж за Дін під Курськ та Воронеж; є давня запорізька земля у Херсонщині, Катеринославщині й Таврії, де на місцях давньої Запорізької Січі «мудрий німець картопельку са­дить» , а над морем розсілись міста Одеса, Миколаїв, Херсон, Таганрог, Ростов; є й татарський колись Крим і підкавказька козацька Кубанщина, Чорноморія й Ставропільщина. Хто перелічить ті міста, містечка, села, слободи, хутори! Хто про них усіх докладно розкаже! Грубезної книги на це треба й не одної! Велика Україна, у півтора рази більше Німеччини або Франції, на третину більше Англії. Та й куди багатша! Було б де розжитися на славу, і дивувався б увесь світ, як то щасливо живеться українському народові.

Правда! Та й тепер дивується весь світ, але лиш українській неволі, укра­їнським злидням! Бо сидить український народ на ланах родючих, на багат­ствах великих, над величними суднохідними ріками й морями, над вели­кими торгівельними шляхами. Та й що йому з того? Від віків різні чужинці пасуться його потом і кров'ю, його хлібом, худобою, його лісом і пасікою, його вугіллям і залізом. А український народ останню, кров'ю прикипілу сорочку для них з плеча здіймає, останню ложку страви їм віддає, сам з го­лоду й холоду гине або йде в далеку чужину шукати долі: в Канаду, Брази­лію, Сибір, Туркестан.

Чому це так? Чи ті чужинці такі вже нелюди, що не дають жити укра­їнському народові?

Ні! Це ж такі самі люди, як і ми, українці, так само як ми потребують їсти й спати, так само живуть і вмирають, так само кохають і ненавидять. Але вони нам, українцям, були, є і будуть чужі, а кожен найбільше собі до­бра бажає, хоча би другий на тім мав не знати як потерпати. Це вже такий закон природи: усі мусять боротися весь свій вік за існування своє — не чуже. Ми, українці, найбільше через нашу незгідливість не могли ніколи успішно боротися проти чужинських впливів. Тому-то в боротьбі за існування пере­могли нас чужинці й сіли нам на шию (За С. Рибницьким, 546 сл.).

ЩО ТАКЕ УКРАЇНА?

Україна – це земля, де живуть українці. Вона є всюди там, де гомонить наша рідна українська мова й пісня, всюди там, де люди пам’ятають про спільну минулу долю й недолю, всюди там, де люди бережуть давній український звичай, усюди там, де люди хочуть свобідного українського життя.

Україна — це великий, багатий і славний колись край. Широко й далеко простягся він — на тисячі дві верстов уздовж, близько одну — впоперек. Від швидкої річки Попраду і болотяного Вепру простягається Україна по дале­кий, рудими степами оточений Каспій, від гарячого угорського низу й лісо­вих верхів Карпат аж поза рибний Дін, від темних борів Біловезької Пущі аж по вічно кригою скутий Кавказ, від бездонних боліт Полісся до сонячних берегів Чорного моря. Багато-багато в Україні земель, міст, містечок, сіл. Є в Карпатських горах згорена Лемківщина, бідна Бойківщина і бадьора Гу­цульщина; є під Карпатами багате на сіль і нафту Підгір'я, де лежать старі українські княжі міста Перемишль і Галич; є Розточчя зі славним Львовом, нещасна Холмщина з Холмом; є лісове Підлясся з міцним Берестом, є боло­тяне Полісся з Пинськом і Мозирем; є стара Волинь з Володимиром і Кре­менцем, Луцьком і Житомиром; є родюче Поділля з Тернополем, Кам'янцем і Могилевом; є багата на садовину Бесарабія; є вкрита старими городищами й могилами Київщина з золотоверхим Києвом, гетьманським Чигирином та святою кожному з нас Тарасовою могилою коло Канева; є Чернігівщина, Пол­тавщина й Харківщина з безліччю давніх козацьких міст; є Донеччина з ве­ликими шахтами вугілля й заліза; є Слобожанщина, що сягла аж за Дін під Курськ та Воронеж; є давня запорізька земля у Херсонщині, Катеринославщині й Таврії, де на місцях давньої Запорізької Січі «мудрий німець картопельку са­дить» , а над морем розсілись міста Одеса, Миколаїв, Херсон, Таганрог, Ростов; є й татарський колись Крим і підкавказька козацька Кубанщина, Чорноморія й Ставропільщина. Хто перелічить ті міста, містечка, села, слободи, хутори! Хто про них усіх докладно розкаже! Грубезної книги на це треба й не одної! Велика Україна, у півтора рази більше Німеччини або Франції, на третину більше Англії. Та й куди багатша! Було б де розжитися на славу, і дивувався б увесь світ, як то щасливо живеться українському народові.

Правда! Та й тепер дивується весь світ, але лиш українській неволі, укра­їнським злидням! Бо сидить український народ на ланах родючих, на багат­ствах великих, над величними суднохідними ріками й морями, над вели­кими торгівельними шляхами. Та й що йому з того? Від віків різні чужинці пасуться його потом і кров'ю, його хлібом, худобою, його лісом і пасікою, його вугіллям і залізом. А український народ останню, кров'ю прикипілу сорочку для них з плеча здіймає, останню ложку страви їм віддає, сам з го­лоду й холоду гине або йде в далеку чужину шукати долі: в Канаду, Брази­лію, Сибір, Туркестан.

Чому це так? Чи ті чужинці такі вже нелюди, що не дають жити укра­їнському народові?

Ні! Це ж такі самі люди, як і ми, українці, так само як ми потребують їсти й спати, так само живуть і вмирають, так само кохають і ненавидять. Але вони нам, українцям, були, є і будуть чужі, а кожен найбільше собі до­бра бажає, хоча би другий на тім мав не знати як потерпати. Це вже такий закон природи: усі мусять боротися весь свій вік за існування своє — не чуже. Ми, українці, найбільше через нашу незгідливість не могли ніколи успішно боротися проти чужинських впливів. Тому-то в боротьбі за існування пере­могли нас чужинці й сіли нам на шию (За С. Рибницьким, 546 сл.).

Виконання тестових завдань

Варіант 1

1. Стиль прочитаного тексту.


А Художній.

Б Публіцистичний.

В Науково-популярний.

Г Епістолярний.



2. Визначення, що найбільш точно формулює поняття про Україну (правильних відповідей — дві).

А Україна — це територія, окреслена відповідними географічними назвами на карті.



Б Україна — це великий і багатий колись край.

В Україна — це земля, на якій живе український народ зі своєю мовою, культурою та традиціями.

Г Україна — це простір, відмежований кордонами від інших держав.

3. Верста становить відстань у кілометрах (давня назва східнослов'янської міри великих віддалей).

А 1,06 км. Б 2,5 км. В 10,8 км. Г 100 м.

4. Україна налічує верстов і розташована.

А Одна тисяча верстов уздовж і близько двох — впоперек.

Б Дві тисячі верстов уздовж і близько двох — впоперек.

В Дві тисячі верстов уздовж і близько однієї — впоперек.

Г Одна тисяча верстов уздовж і близько однієї — впоперек.

5. Україна простяглася від річок.
А Сяну і Дону. Б Попраду і Вепру. В Бугу і Дніпра. Г Ворскли і Десни.

6. Стародавнє місто Перемишль розташовано.


А У Карпатах. Б На Підгір'ї. В На Розточчі. Г У Холмщині.

7. Тернопіль знаходиться.


А На Поліссі. Б На Поділлі. В На Волині. Г На Лемківщині.

8. Могила Т. Шевченка знаходиться.


А Під Києвом. Б Під Каневом. В Під Черніговом. Г Під Полтавою.

9. Увесь світ стосовно України дивувало і дивує.


А Українські багатства. Б Українські краєвиди. В Українські простори. Г Українські злидні.

10. Дати відповідь на запитання Чи ті чужинці такі вже нелюди, що не да­ють жити українському народові?



Варіант 2

1. Типологічна будова прочитаного тексту.


А Розповідь. Б Розповідь з елементами опису. В Розповідь з елементами роздуму. Г Роздум.

2. Україна простягається (правильних відповідей — дві).


А Від верхів Карпат поза рибний Дів.

Б Від Сяну до Дону.

В Від Полісся до Катеринославщини.

Г Від Біловєзької Пущі до Кавказу.

3. Запорізька Січ охоплювала землі.

А Чернігівщини, Полтавщини та Харківщини.

Б Донеччини, Луганщини та Черкащини.

В Кубанщини, Ставропольщини та Чорноморії.



Г Херсонщини, Катеринославщини й Таврії.

4. Місто, згадане академіком та фундатором географії України С. Рудницьким у написаній 1916р. праці «Чому ми хочемо самостійної України», що не входить до складу сучасної України.

А Одеса. Б Миколаїв. В Херсон. Г Ростов.

5. Територія з безліччю давніх козацьких міст.


А Київщина з золотоверхим Києвом. Б Чернігівщина, Полтавщина й Харківщина.

В Поділля з Тернополем. Г Донеччина і Слобожанщина.



6. Княже місто Галич розташовано.
А У Карпатах. Б На Підгір'ї. В На Розточчі. Г У Холмщині.

7. Кам'янець і Могилів знаходяться.


А На Поліссі. Б На Волині. В На Поділлі. Г На Лемківщині.

7. Україна більша за Францію або Німеччину.


А У півтора раза. Б У два з половиною рази. В У два рази. Г На третину.

8. Виділене слово в реченні Від віків різні чужинці пасуться його потом і кров'ю ужито в значенні.

А Наживи. Б Харчування. В Зміцнення. Г Позики.

9. Для гідного життя на своїй землі нашому народові не вистачає.


А Войовничості. Б Природних ресурсів. В Злагоди. Г Розуму.

10. Розкрити зміст речення Та й тепер дивується весь світ, але лиш українській неволі, українським злидням!



Оцінювання тестових завдань

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Правильні відповіді

Варіант 1

Б

Б,В

А

В

Б

А

Б

Б

Г




Варіант 2

В

А,Г

Г

Г

Б

А

А

А

В




Кількість балів

1

2

1

1

1

1

1

1

1

2

VI. Організований збір зошитів для контрольних робіт

VIІ. Домашнє завдання Підготувати тестові завдання у двох варіантах за теоретичним матеріалом, що розглядався під час вивчення розділу «Пряма і непряма мова». Запитання мають містити по чотири варіанти відповідей
9 клас мова Урок № 16


Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка