Яворська С. Я., учитель української мови та літератури Формування критичного мислення гімназистів у процесі вивчення української мови та літератури



Дата конвертації06.02.2019
Розмір67 Kb.
Яворська С. Я., учитель української мови та літератури


Формування критичного мислення гімназистів у процесі вивчення української мови та літератури

Сьогодні у наукових посібниках можна найти різні визначення терміна критичне мислення. Так Дж. Браус і Д. Вуд визначають критичне мислення як розумне рефлекторне мислення, спрямоване на рішення того, у що вірити і що робити.

Розвиток критичного мислення направлене на задоволення потреб особистості у повазі, самореалізації, спілкуванні, іграх та творчості.

Основу технології складає трьохфазова структура уроку: виклик, осмислення, рефлексія.

Завдання першого етапу уроку (виклик) – не тільки актуалізувати, зацікавити учня, мотивувати його на подальшу роботу, але і «викликати» вже набуті знання, створити асоціації щодо питання, яке вивчають, що стане мотивуючим фактором для роботи.

На етапі осмислення (реалізації задуму) іде робота з інформацією.

Важливо, щоб прийоми і методи технології розвитку критичного мислення дозволяють зберегти активність учня , зробити читання чи слухання осмисленим.

На заключному етапі уроку, названого рефлексія (міркування) інформація аналізується, інтерпретується і творчо осмислюється.

На уроках літератури я використовую такі методи критичного мислення.


  1. Читання із зупинками.

Такий метод вдало можна використовувати на уроках літератури.

Матеріалом для його проведення є художній текст. На початку уроку за назвою тексту з’ясовують, про що буде йти мова у тексті. Під час основної частини уроку текст читається по частинах. Після того, як прочитали фрагменти твору, учні висловлюють свої думки про те, як будуть розвиватися події дальше.

Завдання вчителя: найти в тексті місця для зупинки. Такий метод сприяє розвитку у учнів уважного ставлення до думки іншого учня та спокійно відмовлятися від своєї, якщо вона не має достатньо аргументів.


  1. Синквейни.

У перекладі з французького слова синквейн означає пам’ять. Мова йде про роботу, яка складається з п’яти етапів.

Під час вивчення навчального матеріалу із розділу «Українські народні казки» пропоную з’ясувати значення слова казка на основі складання синквейна.




1. Іменник, виражений одним словом.

2. Опис теми прикметниками

3. Опис подій

4. Вислів, який виражає ставлення автора до теми.

5. Слово – синонім.


1. Казка

2. Фантастична, побутова

3. Читати, переказувати, вчити

4. Казка – брехня, але у ній доля правди.

5. Фантазія, видумка.


  1. Логічний ланцюжок (5 кл.)

Проблемне запитання: що привело Лиса до смерті?

Якщо цифрою 7 позначимо смерть Лиса, то що і які кроки передували чому?


7 ----- 6 ----- 5 ----- 4 ----- 3 ----- 2 ----- 1

Досліджуємо з кінця:

7 – смерть Лиса Микита;

6 – переповнилось серце, заговорили вуста;

5 – лукавий Остромисл (користолюбство);

4 – надувся гостро, сів на місце Ведмедя;

З – хитрість

2 – відвага, яка нікому не потрібна;

1 – гордість, пихатість;

Висновок: проблеми були в самому Лисові.

Що заважало йому змінитися?


  1. Дослідження (робота в групах). (Українська героїко-фантастична казка «Красний Іванко і закляте місто»)

А) Як Іванко стає царем?

Дитинча → гарний хлопчик Іванко → гарно вчиться → юнак → вчиться, набирається мудрості → молодий господар → 20 років → витримує великі випробування → цар.

Чи легко Іванко став царем? (Ні. Життя і смерть були поряд. Лише знання, мудрість, терпіння подолали зло).

Б) Випробування на життєвому шляху Івана.

1-ша ніч. Сікли нагаями.

2-га ніч. Прив’язали до олов’яно-сірої лавиці, шмагали залізними палицями; мало не вмер.

3-тя. Прив’язали до залізно-сірої лавиці, шмагали вогняними нагаями; напівмертвий.


  • Хто допоміг хлопчикові знести тяжкі випробування? (Мати, Дідо-всевідо, дівчина, лікар).

  • Чи маємо ми життєві випробування? Чи по силі вони нам? Як їх зносимо?

Висновок: життя прожити – не поле перейти.

Такі методи стимулюють пізнавальну активність учнів. Це штовхає учнів до роздумів і пошуку рішень, будить і формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу учнів у пізнавальній діяльності, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її реалізації, залучає до методів наукового пізнання.

Але складність проблемної ситуації має бути такою, щоб учні за певним напрямком, спираючись на допомогу вчителя, змогли вирішити її самостійно.


  1. Усне малювання.

Клас ділиться на групи по 5-6 осіб. Кожна група отримує своє завдання. Пропонуємо «намалювати» (скласти колективний усний опис):

  • хати Шевченків;

  • - сестри Катерини;

  • - Тарасика в бур’янах, коли його Катря покинула на увесь день;

  • - вечері сім’ї Шевченків коло хати;

  • - мандрівки Тараса з чумаками

  • Спікер представляє опис/, складений групою.

  • Такий метод сприяє розвитку комунікативних навичок, які розкриваються не тільки через усне малювання , але й через усні твори - роздуми, дебати, виступи-промови на захист природи, захист улюбленого героя, виступ від імені героя, рольові ігри, в яких доводиться виступати в ролі письменника, героїв, як позитивних, так і негативних...

  1. Гра «Розшифруй прислів’я» (6 кл.)

Зашифровані прислів'я, співзвучні з основними думками оповідання «Свекор».

Прочитати їх можна за ходом шахового коня. Відповідь : шануй батька і неньку, то буде тобі. Відповідь: шануй батька і неньку, то буде тобі скрізь гладенько. Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.







Во,










мо

У
















Ки




ді

гни

ло










по

по

ре

ма

Де,




Чи













Лі

пень

тей,

де

то













І




Ки




Бать




День













ша

Ка




Де




Бі
















Нуй

Ку,




гла

бу

Ко



















то







скрізь






Будь-який метод навчання включає пізнання нового. Величезну інформацію про світ, ознаки і зв'язки довкілля можна побачити, почути, сприйняти безпосередньо. Багато з них можна виявити тільки внаслідок виконання певних розумових дій. Дуже важливо показати учням суть і значення розумової роботи, що дає змогу свідомо засвоювати знання і застосовувати їх на практиці.


   Здатність правильно мислити відіграє важливу роль у навчально-виховному процесі гімназистів. Учні, що активно й правильно мислять, можуть точно оцінити події, показані в творі, зробити потрібні висновки. Навчання лише тоді розвиває, коли воно активізує розумову діяльність учнів, учить їх мислити критично.
Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності ,а основне завдання у становленні особистості - формування критичного мислення.

На уроках української мови я використовую такі методи критичного мислення.



Мікрофон, мозковий штурм, робота в парах, робота в малих групах -

застосування таких найпростіших інтерактивних вправ у 5 класі сприяють створенню в класі атмосфери взаємодії, взаємоповаги, доброзичливості, забезпечує можливість реалізувати особистісно орієнтоване навчання. Кожен учень привчатиметься критично мислити, прислухатися до думок інших людей, ретельно обмірковувати рішення, аргументувати припущення, чітко формулювати висновки.

Під час виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок доречно застосовувати такі інтерактивні вправи ,як мікрофон, рольові ігри

Рольова гра.


  • учитель формулює проблему, що розігруватиметься у рольовій грі:

  • учитель разом із учнями обмірковує «сценарій» рольової гри;

  • учитель сам або разом із учнями розподіляє ролі;

  • самостійне (або колективне) тренування призначених «на ролі» учнів;

  • проведення гри;

  • обговорення гри у класі її учасниками та спостерігачами. Аналіз набутого під час гри досвіду.

Диктант «Перевір себе».

Вивчений теоретичний матеріал п’ятикласники обов’язково мають навчатися застосовувати у практиці живого мовлення. Тому доречно застосовувати ситуативні вправи для формування вмінь усного діалогічного й монологічного мислення із використанням здобутих на уроках мовних знань.



Ситуативне моделювання. Застосування методу включає такі етапи:

  • учитель знайомить двох учні із завданням (орієнтація);

  • протягом 2-3 хв. Вони готуються, обмірковують репліки;

  • учні вдвох «проговорюють» складений діалог;

  • усі учні класу обговорюють прослухане.

   Такі методи зумовлюють потужну інтелектуальну роботу, сприяють кращому засвоєнню знань, формуванню на їх основі умінь і навичок застосовувати ці знання на практиці.

Отже, робота з формування критичного мислення на уроках української мови та літератури сприяє вдосконаленню засвоєння знань завдяки його здатності акумулювати знання, які учні здобувають на уроках, зв'язно викладати не тільки вивчений за підручником матеріал, а й висловлювати самостійні розгорнуті оцінні судження, переконливо аргументувати їх, подавати розгорнуту відповідь, зіставляти їх, порівнювати, виявляти й аналізувати символи.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
2014 -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
2014 -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
2014 -> Програма фахових випробувань для бакалаврів напряму
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання
2014 -> Особливості дистанційної освіти в медицині д м. н. Уляна Лущик
2014 -> Основипсихогенетик и


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка