Юрій Слюсаренко я прийду незабаром… (трилогія)



Сторінка12/25
Дата конвертації23.03.2019
Розмір1.78 Mb.
#85594
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

1
Ірод великий162 заповів своє царство розділити поміж трьома синами, хоча було їх у нього значно більше, що й зробив по його смерті Кай Юлій Цезар Октавіан, якому сенат 27 року до Р. Хр. надав ймѐння Август, цебто «священний». Архелай отримав Ідумею, Юдею й Самарію. Однак правління його було занадто жорстоким, тому над цими частинами Палестини римляни ставили своїх зверхників, котрих називали «прокураторами». П`ятим з таких був Понтій Пілат, що правив також у п`ятнадцятий рік царювання імператора Тиверія, наступника Августа. Жителі римських провінцій були задоволені кесарем, проте до євреїв він ставився безжалісно: майже всіх вислав з Риму або відправив на військову службу.

Ірод Антипа панував над Галілѐєю та Пірѐєю; Трахонітською землею та Ітуреєю правив третій син – Пилип. Авіліною, що лежала на північному сході від Дамаска, керував Лісаній. Антипа, Пилип і Лісаній мали титул тетрарха, тобто правителя четвертої частини царства. Первосвященик був на той час Кайафа – зять попереднього первосвященика Анни. Незважаючи на те, що Анна вже й не був офіційно при владі, саме він лишався релігійним лідером юдеїв.

Тими днями (приблизно 29 р. після Р. Хр.) син Захарія та Єлизавети Іоанн збирав біля себе людей в пустині Юдейській, проповідуючи хрещення у воді, щоб отримали вони прощення гріхів і навернулися до Бога. Харчувався він сараною та польовим медом, мав одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на стегнах. Аскетичний спосіб життя змушував побожних юдеїв ставитися до Іоанна Хрестителя з повагою, а Ісая-пророк за 700 років до тих подій про його служіння написав так:

«Голос того, хто кличе: «В пустелі готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!»»

Більшість євреїв і язичників приходили до річки Йордан лише для того, щоб подивитись на відомого пророка та послухати його. До того ж юдеї були переконані, що Бог каратиме тільки поган, а їх, дітей Авраамових, Він простить за їх походження. Божі пророки ніколи не мали популярністі свого народу; через це Господь казав пророкові Єзекіїлю такі слова:

«І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують! А коли оце прийде, ось воно вже приходить! - то пізнають вони, що серед них був пророк».

Іоанн цю річ так само знав, отож розмовляв з ними доволі суворо:

- Роде зміїний, хто вас напоу̀мив утікати від гніву майбутнього? Отож учиніть гідний плід покаяння! І не думайте говорити в собі: «Ми маємо отця Авраама». Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамових з цього каміння! Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене. Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він хреститиме вас Святим Духом й вогнем. У руці Своїй має Він ві̀ячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а поло̀ву попалить у вогні невгасимому.

Наступного дня прийшов також Єшуа з Галілеї, для того щоб хреститися від Іоанна в Йордані. Побачивши Його, пророк проголосив:

- Ось Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! – і, обернувшись до Нього, сказав: - Єшуа, Ти – Син Божий, тому не маєш гріхів, Тобі не потрібно очищатися від них. Це я забов`язаний хреститися від Тебе. Адже відчув Твою святу присутність, ще перебуваючи, як і Ти, в утро̀бі. Коли матір побачила Марія̀м на порозі нашого дома й почула «Шалом, Єлизавето!», - охопили її почуття, котрі смертельній людині, хоч би як того вона бажала, висловити неможливо! Батько Захарій розповідав їй, як Дух Святого Бога сходив на царя Давида й пророків, так що вони не самі говорили або діяли, а Дух Святий керував їхньою мовою та вчинками. Тоді проголошували Божу волю, провіща́ли майбутнє, захоплено віддавали славу Ізраїлевому Богові!

Отож і вона, відчувши, що наповнилась Духом Божим, натхненно промовила:

«Блаженна ти між жо̀нами і благословенний Плід утроби твоєї! Радію я, бо прийшла до мене мати Божого Сина! Тільки-но почула голос твій, як відразу зрадів йому й син мій, а він ще в утробі моїй».

Серед людей Марія̀м перша взнала, що Єлизавета скоро побачить дитину, яку подарував їй Сам Господь Бог…

- Те, що вимагає правда, нам виконати належить. Нехай тепер так і станеться! – відповів Єшуа.

Коли ж Він у Йордані охрестився, то розкрилось небо, - і побачив Іоанн, що Дух Божий злинув на Єшуа в тілесному вигляді, як голуб, і голос пролунав із неба:

- Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав!

Єшуа мав років із тридцять, коли трапилися ці події; і був Він не тільки Син Божий, а й Син Давидів та Син Адамів, бо належав усьому людству. Став Месія подібний до людини, принизивши Самого Себе, щоб виявити Божу любов до нас…


2
Після того Дух Святий повів Єшуа в пустиню, у зле місце, що позбавлене життя та рослинності, і немає, де напитися води. Це була страшна суха пустиня біля Мертвого моря163 й мала назву «Спусто̀шення». Там сорок день і ночей Він нічого не їв, а в кінці зголоднів. Тоді приступив до нього сатана164 - найзапекліший ворог Бога й людини, стародавній змій, що звів Адама та Єву.

Спокушаючи Христа, він мовив:

- Коли Ти справді Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став, аби не померти Тобі, як людині, від голоду!

Єшуа відповів:

- Буде останніми днями: Слово Моє занеха̀ють, а душу свою чарівника̀м твоїм за їжу й питво̀ продаватимуть. Та в Законі165 написано:

«Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить з уст Божих»!

Тоді вивів він Єшуа на височезну гору й показав Йому всі царства світу та їхню славу, і каже:

- Віддам Тобі всю оцю владу, бо мені вона передана, і я дарую її кому хочу. Тож коли Ти поклонишся переді мною, то все буде Твоє!

- Відійди від Мене, са̀тано! - наказав Єшуа, - бо ж написано:

«Господеві Богові своєму вклоняйся і служи Одному Йому»! Та буде в останні дні: прагнучи влади, багато хто поклоняться тобі.

Потім повів Його сатана до Єрусалиму й поставив на нарі̀жнику166 Храму, де збігаються Соломонів та Царський ганки, щоб побачив Він стрімкий обрив у Кедронову долину, завглибшки 150 метрів, і промовив:

- Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу! Бо в Псалмах написано:

«Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли» і: «Вони на руках понесуть Тебе, щоб не спіткну̀в Ти об камінь Своєї ноги

- Задля людської слави, Ім`ям Моїм пророкуватимуть, демонів виганятимуть, чуда великі будуть чинити, та написано:



«Не спокушуй Господа Бога свого!»; а ще через пророка Небесний Отець сповістив: «Я Господь, оце Моє Ймення, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам!»167

Отож кажу Я тобі й говоритиму в останній день тим, котрі вважатимуть, ніби вони з народу Мого:

«Відійдіть від Мене, бо не знаю Я вас!»

Нарешті диявол168 залишив Його до часу. У ту ж мить приступили до Нього Анголи, щоб служити Йому…


3
Ірод великий мав багато жінок, що народили йому 15 синів, через це важко було їм усім утямити, хто й кому ким доводиться. Пилип – не тетрарх, зведений брат Ірода Антипи, тетрарха Галілеї, проживав у Римі, де одружився з Іродіадою, яка до того ж була його племінницею. Однак Антипа спокусив Пилипову жінку й згодом перевіз її до свого палацу. За такий негідний учинок Божий пророк Іоанн докоряв йому:

- Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!

Крім того, юдейський історик Йосип Флавій169 писав, що Ірод Антипа «боявся, як би Іоанн, зі своїм великим впливом на євреїв, не подумав підкорити собі народ і не підняв повстання, бо вони, здавалося, були ладні зробити все, що він скаже».

За це Антипа, у дусі батька Ірода великого, замкнув його до в`язниці. Довідавшись про ув`язнення Іоанна, Єшуа повернувся до Галілеї та в силі Духа Святого, яку отримав від Отця після випробувань у пустелі, проповідував по синагогах. Усі ж Його славили, бо навчав Він, як Той, у Кого влада є…

Єшуа мав у Собі велику радість, коли наближався до рідного міста Назарета: знову зустріне Своїх земних батьків, родичів, друзів дитинства, що очі їх бачили, як Він зростав. Та не для того прийшов, щоб з музикою й танцями, вином та п`янкими напоями відсвяткувати серед близьких людей повернення. Небесний Отець послав Його для проголошення Доброї Звістки: Господь змилувався над євреями та язичниками, і хто повірить, що Єшуа – Син Божий, той спасеться! Та хіба будь-яка неординарна людина мала пошану у своїм домі?...

На богослужіння євреї збиралися кожного суботнього дня в синагозі, адже Храм, до якого ходив з батьками дванадцятирічний Єшуа, був лише в Єрусалимі. Саме у святому місті Захарії з`явився Ангол Господній і звістив про народження сина Іоанна, що приготує путь Христу. Синагога була в кожному селищі, де мешкало не менше десяти єврейських родин. На служінні спочатку молилися, потім читали уривки зі Святого Писання (Старого Заповіту). Тексти Писання записували на довгих перга̀ментних зво̀ях, що потім згорталися й зберігалися в синагогах; третя частина присвячувалась навчанням. Старший синагоги запрошував поважного юдея проповідувати, після чого всі могли ставити вчителю запитання: кожен мав право мати свою думку. Обговорення проповіді іноді закінчувалось голосними суперечками, як то часто буває не лише в євреїв.

Єшуа, як завжди, прийшов суботнього дня в синагогу, і, коли Він піднявся зі свого місця, щоб читати, подали Йому книгу пророка Ісаї. Єшуа розгорнув звій, знайшов потрібний уривок і прочитав:

- «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю пому̀чених, щоб проповідувати рік Господнього змѝлування».

Після того Він згорнув звій і, віддавши його служителю, сів перед присутніми, що чекали від Нього тлумачення цих слів пророка. Те, що Він сидів, не бентежило юдеїв, бо за тих часів у синагогах навчали сидячи.

- Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! – сказав Він до них.

Ці слова вразили євреїв, і всі вони на початку погоджувалися з Ним, адже сила Його слів свідкувала - на Ньому справді Дух Господній! Та, згадавши, що Він з їхнього міста, стали питати один одного:

- Звідки в Нього Божа мудрість? Хіба Він не Син теслі? Чи ж мати його не Марія̀м? І чи братѝ Його й сестри не з Назарету? До того ж Він натякає, ніби про Нього Ісая писав!

- Так, про Мене тут сказано, а ще відчиню Я в`язням двері в`язниці. Вони з тими, хто залишиться вірним Мені серед життєвих спокус, будуть підхоплені й зустрінуться зо Мною в повітрі. З того часу навіки ми будемо разо̀м!

І, не даючи одноплемінникам отямитися, додав:

- Безперечно, скажете Мені ви приказку: «Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося - чули ми - у Капернаумі».

По правді кажу вам: жоден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. Та правдиво кажу вам: багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, а Ілля не до жодної з них не був посланий, тільки в Сарѐпту Сидо̀нську170 до овдові̀лої жінки. І багато було прокажѐних за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

Отож і Я не вчиню вам жодного чу̀да через невірство ваше!

Почувши таку неповагу до рідного краю, назаретя̀ни, запалилися великим гнівом, повели Єшуа за місто, наміряючись скинути з гори, на яку Єшуа часто сходив, для того щоб спілкуватися з Богом. Та Він, пройшовши серед них, віддалився…

РОЗДІЛ ЧЕТВЕТИЙ

1
Гірко було Єшуа, що не прийняло Його рідне місто, та Він, зміцнившись на дусі, прийшов у Капернаум171, що лежав на західному березі Галілейського моря, де також з великою владою навчав щосуботи.

Одного разу зустрів Єшуа в синагозі чоловіка, який тримав духа нечистого демона, адже ці злі духи, що служать своєму господарю – дияволу, спроможні поселятися в людину. Похмурі, шалені, зловредні демони заподіювали нестерпні страждання чоловікові; коли ж дух нечистий побачив Христа, то закричав гучним голосом:

- Залиш, Єшуа Назарянин! Ти прийшов погубити нас, бо я знаю Тебе, Ти – Син Божий!

Служителям сатани добре відомо: коли Господь створить нове небо та нову землю, на них чекають одвічні муки, ось чому таке страхіття й такий жах обняли їх.

Багато хто з юдеїв і язичників172 не заперечували, що Єшуа мав чудодійні сили, проте ніхто не міг упізнати в Нім Месію, бо Господь ще не розкрив їм очі, для того щоб побачили вони те невидиме, котре відбувається в духовному світі. Тепер же присутні були просто вражені, що ду̀хи визнали Його Боже походження.

- Замовчи і вийди з нього! – подав наказ Єшуа демону.

І демон, кинувши чоловіка на середину, вийшов із тіла, не нашкодивши йому; а всі, злякавшись, розмірковували про силу й владу, з якою він наказував нечистим духам.

- У місто святе, Новий Єрусалим, ніщо нечѝсте не ввійде! Отож в останній день ляклѝвим, невірним, ідолові̀рцям, перелю̀бникам, душогу̀бам і неправдомовцям, котрі пристануть до народу Мого, прикидаючись чистосердними, Я об`явлю:



«Ваша частка в пала̀ючому озері, чекатиме на вас там дру̀га смерть!», - і, залишивши синагогу, Єшуа зайшов до хати учня Симона, де йому показали Симонову тещу, котра лежала й страждала через тяжку хворобу.

Після богослужіння Єшуа був знесилений, проте Він не пішов їсти, щоб потім відпочити на ліжкові, затуляючи вуха, аби не чути плач та стогін жінки. Підійшовши до неї, заборонив гарячці - тієї ж хвилини теща, звільнившись від своєї недуги, стала з великою втіхою виконувати обов`язки доброї господині, а не шукати останні гроші, для того щоб віддати їх Лікарю! Єшуа дармо дістав від Бога владу над хворобами й нечистими духами, тому й не вимагав від уздоровлених будь-якої оплати.

Заходило сонце, а це ще означало, що минала субота. За Законом, що його дав Господь Своєму народові через Мойсея, суботнього дня заборонялося робити жодну працю. Отож книжники й фарисеї вважали: уздоровити в суботу – це брутально порушити заповідь! З тієї причини юдеї привели своїх хворих родичів до Єшуа після заходу сонця - уже тоді, як на небі з`явилися три зірки середнього розміру.

Він їх у здоровив, до того ж деякі тримали нечистих духів, що виходили з них і заявляли:

- Ти Син Божий!

Іноді вигідно правдомо̀вити навіть то̀му, хто є брехуном за своєю природою…

Проте Єшуа не дозволяв демонам казати, що Він – Месія. Юдеї чекали визволителя, який зруйнує владу Римської імперії над Ізраїлем; то̀го, хто стане прославленим царем. Тоді євреї самі запанують над своїми гнобителями, отож їм не потрібний був такий Христос, Який добровільно піде на місце страти. Якби ізраїльтяни справді пізнали, що Єшуа – Божий Помазанець, то силоміць намагалися б зробити Його правителем. У такому разі Він не виконав би Своє призначення: бути розп’ятим, давши можливість наблизитися до Бога не лише євреям, а й усім народам землі. Тільки під час Свого другого приходу, Христос установить Царство, над яким пануватиме Сам Бог!

2
Ранком Єшуа знайшов відлюдне місце, щоб помолитись на самоті. Хоча був там не один: Він звертався до Отця Небесного, Який відповідав Йому… Ця розмова заспокоювала та надихала на подальше служіння Своєму народові, однак галілеяни такѝ знайшли Його й благали, щоб Він не покидав Капернаум і повсякчас лишався з ними. Те, що хтось гине в іншому місці десь далеко, а то й поблизу, нас особливо не хвилює, адже в самого себе вистачає проблем.

Бог сказав через пророка:

«Ваші думки - не Мої це думки, а дороги Мої, то не ваші дороги», - отож Єшуа мовив до них:

- І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано…Згодом учні Мої, прийнявши силу Духа Святого, свідкуватимуть про мене не лише в Галілѐї, Сама̀рії та Юдеї, а й до краю землі. Отож в останній день ніхто не виправдається тим, що не чув Євангеліє: кожен, хто ввірує в Христа, Божого Сина, матиме вічне життя!

У той же час проповідував Він по всій Галілеї, і були слова̀ Його розра̀дою для всіх…

З уст Єшуа виходило Слово Боже, бо в Ньому Воно перебуває від закла̀дин світу, через це народ насамперед бажав слухати Його науку. Дедалі усвідомлювали: лише знання волі Божої здатне вздоровити дух, душу й тіло. Поряд з Єшуа повсякчас був натовп, отож коли опинився Він біля Галілейського моря, то мусив, сівши в Сѝмонів човен, злегка відплисти від берега, для того щоб слухачі краще бачили й чули Його.

Після того ж, як перестав Він навчати, звернувся до Симона з такими словами:

- Попливи на глибину й закинь на вѝлов свій невід.

Море, яке насправді є прісноводним озером, також зветься Генисарѐтським, за назвою чудової рівнини, що лежить на його північно-західному березі. Вода в озері, хоч і каламутна, багата на рибу, тому все своє свідоме життя Симон зі своєю родиною й друзями рибалив і зазвичай мав пристойний вилов.

Почувши цю пораду від Єшуа, Симон у своїй середині спочатку обурився: не годиться тѐслі навчати професійного рибалку! Однак, заспокоївшись, уголос сказав:

- Наставнику, цілу ніч ми працювали і не вловили нічого, та зробимо за словом Твоїм!

У Симона були спільники – Яків та Іоанн, сини Зеведеєви, вкинувши невода, вони зловили безліч риби, так що сітка проривалася. На допомогу їм прийшли товариші, що були в сусідньому човні. Швидко наповнили рибою обидва човни – і стали потопати!

Побачивши таке, Симон став благати Єшуа:

- Господи, вийди від мене, бо я грішна людина! – через те, що пригадав слова Ісаї:

«Горе мені! Пропав я, бо я людина з нечистими устами й живу між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа сил!»

Та Єшуа заспокоїв його:

- Не лякайся! Тебе, Якова, Іоанна та Андрія зроблю Я ловцями людей.

Після того друзі кинули все майно, яке тільки в них було, і, залишивши своїх рідних, пішли слідом за Єшуа…

Коли Він прийшов в одне з міст Галілеї, підійшов до Нього прокажений. Упавши на коліна, благав Його:

- Коли хочеш, Господи, очистити мене!

Проказа для євреїв була найстрашнішою хворобою, уважали, що тільки Месія спроможний уздоровити прокаженого. Хворий на білу проказу покривався пухирями з отрутним гноєм, що лопалися й залишали після себе злоякісні пухлини. Отруйна рідина роз’їдала пальці на руках та ногах, котрі відпадали по частинах. Після багатолітніх страждань і мук прокажений помирав. Та найгірше було те, що хворий відлучався від громади. Вгледівши будь-яку людину, повинен був кричати:

«Нечистий! Нечистий!» - адже той, хто до нього хоча б наближався, сам ставав ритуально нечистим. Через це мусив прокажений пробува̀ти самітнім і жити окремо від людей.

Проте Єшуа доторкнувся до нього й сказав:

- Хочу, будь чистим! - і негайно проказа зійшла з чоловіка…

Наказавши нікому не розповідати про це диво, Єшуа нагадав уздоровленому, що̀ згідно з Мойсеєвим Законом належить йому далі чинити:

- Іди, покажися священикові та дар принеси за очищення, якого Мойсей наказав їм на свідчення. Та в останній день ніякі пожѐртви не допоможуть то̀му, хто занечѝстив свій розум і совість свою!

Хіба можливо було зупинити поширення правдивих чуток про Єшуа? Отож ще більш людей сходилися звідусіль, щоб, послухавши Його, уздоровитися від недуг. Він же над усе прагнув спілкування з Богом, через те шукав самотнього місця, де без перешкод міг помолитися.


3
Одного разу з Галілеї та Юдеї поприходили книжники й фарисеї, аби на власні вуха почути вчення, яке викладав Єшуа. Маючи величезний авторитет, книжники вивчали Божий Закон і навчали йому інших; досліджували кожен значок Мойсеєвого п`ятикнижжя та ревно оберігали його.

Щодо фарисеїв, то під час правління Макавѐїв у ІІ столітті до Р. Хр. в середовищі євреїв з`явилася партія, до якої входили юдеї, що називали себе «хасидѝм», цебто благочестиві. Цей рух ставив собі за мету зберегти побожне ставлення до Письмового та Усного Законів; їхніми послідовниками стали фарисеї, котрі відділяли себе від усього світського. Часто-густо вони не помічали власної гріховності, проте це були ревні та відважні люди. Прислів`я гласило:

«Якби тільки два чоловіки опинилися на небі, то один був би з них фарисей». Однак Єшуа виявляв їхню зовнішню святість, що прагнула приховати лицемірство.

У домі зібралося багато людей, навіть при дверях не було вільного місця, і коли четверо на носилках принесли паралізованого, то не могли зайти, щоб покласти його перед Єшуа. Тоді друзі хворого, розкривши стелю, спустили ложе на середину; Він же, побачивши їхню віру, сказав розслабленому:

- Відпускаються, чоловіче, гріхи твої!

Почувши це, книжники й фарисеї міркували в серцях своїх:

«Він говорить богозневагу! Адже лише Сам Бог може прощати гріхи…».

Єшуа духом Своїм пізнав їхні думки та промовив:

- Чому ви таке думаєте? Що легше сказати: «Прощаються тобі гріхи» або сказати: «Уставай та й ходи»? Але знайте: Син Людський має владу прощати гріхи на землі, - і, обернувшись до хворого, мовив йому: - Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

Негайно сила Господня вздоровила того чоловіка - він устав перед усіма, і, тримаючи носилки, пішов додому, прославляючи Бога. Тоді всі також зачали благословляти Царя Всесвіту й говорили:

- Такі дивні речі ми ніколи не бачили!

- Ще більш приголо̀мшені будете ви, коли в Божому Царстві не побачите деяких, котрі в зібра̀ннях на передніх лавках сиділи. Не знайдете й проповідників ваших, що дуже близький Я в їхніх устах, та далекий від їхніх сердець.

Коли ж Єшуа вийшов, то побачив Матвія, що сидів на митниці, і сказав йому:

- Іди за Мною!

Заможні римляни отримували право від римського уряду на збирання податків у провінціях. Для цієї справи, що давала чималий прибуток, вони наймали збирачів з місцевих, котрі наперед вносили необхідну суму, а згодом здирали з населення значно більшу. Їх називали митарями й ставилися до них з відвертим презирством; юдей, що вступав на таку службу, визнавався відлученим від Ізраїлевої громади.

До такого відступника й звернувся Єшуа, та на диво всім, Матвій не став розмірковувати, який саме матиме зиск – не вагаючись, устав і впевненою ходою пішов слідом за Ним. Після цього Матвій таки вмовив Єшуа зайти в хату, де справив для Нього великий бенкет.

Коли ж книжки й фарисеї побачили це, то говорили учням Його:

- Чого це Вчитель ваш споживає їжу з митниками та з грішниками?

Єшуа відповів:

- Лікаря не потребують здорові, а слабі! Ідіть же, і навчіться, що то є: Милості хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння. В останній день дехто покаже Мені лише чѐки на свідчення про пожѐртви свої. Та першими в Царстві Божому стануть доброчѝнці, котрі день і ніч з надією приносили жертву хвалѝ!

Підійшли також до Нього учні Іоанна Хрестителя й спитали Його:

- Чому ми й фарисеї постимось, а учні Твої їдять та п`ють?

Обов`язковий піст (Йом Кіпу̀р) євреї оголошували лише у великий день очищення раз на рік, коли протягом доби ніякої їжі не вживали. Постилися й під час приготування до якоїсь значної справи. Та без справжнього каяття будь-який піст ні до чого доброго не веде.

«Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожності, пу̀та ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? Чи ж не це, щоб влама̀ти голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш роздягненого, щоб укрити його, і не сховатися від свого рідного?..» - сказав Господь Бог через пророка.

До того ж усякий піст потребує певного часу, отож Єшуа промовив до них:

- Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й по̀стити будуть вони…Обличчя вірних не будуть сумні, аби люди на них увагу звернули. Кожен умиє лице своє, намастить свою голову, щоб виявити піст Отцеві Небесному, а не збо̀ру численному. В останній день вони впі̀знані будуть, нагорода їхня стане я̀вна всім. А тих, котрі змагання влаштовуватимуть, де переможець, що по̀стив найбільшу кількість днів, не вподо̀бає душа Моя!

Ортодоксальним євреям Єшуа викладав такі речі, котрі осягнути їм було занадто важко: учення Його вважали глупотою й безумством. Вони аж ніяк не хотіли розглядати нові ідеї, бра̀ти все добре з минулого та зрештою прийняти те з нового, що зробить їх більш посвяченими Богові. Щоправда вороже ставлення до прогресу властиво всім народам здавенда̀вна. Через це Єшуа розповів їм таку приказку:

- Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, і латка від нової не підійде до старої. І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть. Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків. І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо скаже: «Старе ліпше»! Останніми днями, посилаючись на дух нового часу, проповідуватимуть толерантність – терпимість до всього, що гидота перед Творцем. Не замешкають їх прибічники в нових осѐлях Дома Отця Мого!

Того часу Єшуа з учнями Своїми проходив засіяними полями в суботу. Його супутники, зголоднівши, стали зривати колосся, а ще їх розтирали, аби смачно поїсти. Деякі фарисеї, вгледівши таке, на їх погляд, неподобство, сказали Йому:

- Он подивись! Учні Твої роблять те, що заборонено в суботу!

Субота в перекладі з давньоєврейської означає спокій, бо шість день творив Бог небо та землю, і все, що ми бачимо й не бачимо, а сьомого дня відпочивав від праці Своєї. Через те Він освятив суботу й заповів у цей день нічого не робити, цілковито присвятивши його для богослужінь і відпочинку. Та з часом фарисеї й книжники стали звертати лише на зовнішнє святкування. Урешті-решт дійшло до того, що в сьомий день навіть добрі справи не дозволялося чинити.

Зривати колосся на чужому полі не заборонялося, та не можна було цього робити в суботу: зривати – це все одно, що жати. Розтирати та здувати з долонь лузгу – значить молоти й віяти, готувати їжу також заказано - і цим учні порушили заповідь!

Однак Єшуа сказав фарисеям:

- Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також і ті, хто був з ним? Як він увійшов був до Божого дому та, узявши хліби показні173, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав і дав тим, хто був з ним? - І сказав Він до них:

- Син Людський Господь і суботі!

Через тиждень Єшуа знов зайшов до їхньої синагоги, для того щоб навчати. Там був чоловік, що мав суху руку, і книжки й фарисеї стежили за Ним, чи вздоровлятиме Він хворого, щоб потім закинути Йому порушення суботи. Єшуа, знаючи, чого вони очікують, мовив сухорукому:

- Підведися й стань посередині! – а у фарисеїв спитав: - У суботу годиться робити добре чи лихе, життя зберегти чи погубити? - І, з гнівом глянувши на них, сказав хворому:

- Простягни суху руку! - і рука його стала здорова… - Сумували ви й плакали з хворим, як було йому боляче, та в день останній Господь Бог зверне лице Своє на тих, хто радів з тими, хто тішився, і чинив добро не тільки суботнього дня. Тоді Отець Мій ствердить слова̀, що говорив був через пророка: «Я дам розцвісти сухому дереву й понижу те дерево високе»174, що пило соки не свої!

Це страшенно обурило фарисеїв, вийшовши, стали радитися, якби приневолити Його замовкнути!

Єшуа послаблював вплив книжників та фарисеїв на народ, підривав їхній авторитет, через це вони ухвалили будь-що-будь погубити Його. Фарисеї зняли бунт проти Божого Сина й цим вилили на себе прокляття багатьох людей, що ввірували в Нього, може й несправедливе: не завжди слова «фарисей» і «лицемір» - синоніми…

Настав час наблизити до Себе найвідданіших учнів, яким би Єшуа передав Своє вчення й доручити понести Добру Новину всім народам. Отож Він насамперед вийшов на гору помолитися до Бога, щоб пізнати Його волю; а вранці зібрав учнів та обрав Дванадцятьох175: Симона, котрого згодом Петром назвав, і Андрія, брата його; Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія, Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона Зилота176; Юду Якового та Юду Іскаріо̀тського, що видав Його.

Цих покликаних Єшуа поблагословив і дав їм заповідь:

- Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою


Каталог: files -> content
content -> Програма курсу "Інформатика" для основної школи
content -> Інформація інформацію про стан малих та середніх підприємств (мсп) в Україні можна знайти у звіті «Малі та середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку»
content -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
content -> Програма /рівень стандарту/ для учнів 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Київ 2004 Фізика
content -> 12-річна школа Фізична культура
content -> Лідія савченко випереджаючи час
content -> Програма /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів
content -> Доповідь VI соціальний діалог


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка