З особливими потребами



Сторінка12/29
Дата конвертації22.11.2018
Розмір1.54 Mb.
#65908
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29

У молодшому дошкільному віці дитина вже має розрізнювати основні кольори, знати їх назву. Ознайомлення дитини з цією ознакою відбувається на спеціальних заняттях.

Для заняття дорослий вирізає з кольорового паперу (синього, жовтого, зеленого, червоного) однакові за розміром та формою фігури (кружечки або трикутники) та великі за розміром різнокольорові квадрати. Малюку пропонують розкласти фігури на відповідні за кольором квадрати. Починає роботу дорослий, він підносить фігури до квадратів і словами, жестами та виразом обличчя демонструє, які фігури підходять за кольором , а які ні.

На кожному наступному занятті форму фігур та їх кількість (від 12 на першому занятті до 16-20 на наступних) потрібно змінювати, але їх величина та форма мають бути однаковими. Це необхідно для того, щоб увага дитини була зосереджена саме на тій відмінній ознаці предметів, яку вона вчиться виділяти.

Показуючи дитині кольорову фігуру, треба стимулювати її знаходити відповідний колір на одязі, на предметах у кімнаті. Подібні заняття можна проводити з різнокольоровими прапорцями, олівцями, фішками тощо.

Ознайомлення малюка з порушенням слуху з формою предметів відбувається за тою ж самою схемою.

На цих заняттях бажано використовувати і спеціальні ігри, наприклад, гру «Поштова скринька», яка передбачаєроботу дитини з фігурами різної геометричної форми.

Дуже багато цікавих ігор можна придумати з пласкими геометричними фігурами, які вкладаються у відповідні вирізи на панелі. Ці ігри дуже корисні для формування уявлень дитини про форму предметів.

Зміст найпростішого завдання – заповнення кількох різних за формою заглиблень у дошці відповідними фігурками. Для цього завдання можна використовувати дошку з кількома заглибинами (або картонну панель з намальованими кольоровими фігурами) і набір фігурок такої самої форми.

Спочатку демонструється дошка, що заповнена фігурками, після чого фігурки висипаються на стіл, дитині пропонують самостійно заповнити дошку фігурками. У процесі виконання завдання дорослий допомагає дитині порівнювати фігури з формою заглиблення, або заповнює одну чи два заглиблення, звертаючи увагу дитини на схожість заглиблення і фігурки.

Ускладнити завдання можна, розділивши кожну фігурку на дві частини, таким чином, щоб аби заповнити заглиблення дитині потрібно проаналізувати його форму, всі фігурки, знайти однакові, правильно поєднати їх і вкласти у відповідне заглиблення. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Ознайомлення дитини з такою ознакою об’єктів як величина треба починати з однакових за формою та кольором предметів, які значно відрізняються за своїми параметрами.

Для першого заняття бажано підготувати спеціальні картки (великі та маленькі) та вирізані з картону, однакові за формою і кольором, силуети предметів, які виразно відрізняються за величиною (наприклад, повітряні кульки, яблучка, квіти).

Малюку пропонують розкласти предмети на відповідні картки (маленькі предмети на маленьку картку (3-4 зображення), а великі (3-4 зображення) – на велику. Починати роботу має дорослий. Він демонструє дитині відмінність між предметами, накладаючи маленьке зображення на велике, а потім викладає їх на відповідні картки. Далі пропонує дитині самостійно визначити величину предметів і розкласти їх на відповідні картки.

Для того, щоб ця діяльність була цікавою для малюка, на кожному наступному занятті слід пропонувати для порівняння нові предмети, поступово стимулювати до виключно зорового порівняння предметів і визначення їх місця на великій або маленькій картках, без попереднього примірювання.

На заняттях можна використовувати різноманітні лото, де малюку потрібно визначити величину предметів, використовувати для порівняння предмети побуту (великі і маленькі ложки, тарілки, каструлі тощо), іграшки (маленькі та великі ляльки, машинки, іграшкові тваринки тощо).

Для розвитку мислення дитини з порушенням слуху дуже корисні завдання на складання з окремих частин реальних предметів або розрізаних на частини малюнків з їх зображенням.

Для цієї роботи потрібно дібрати об’ємні розбірні іграшки, пласкі зображання окремих предметів (одягу, іграшок, посуду, транспорту, тварин тощо).

Для перших занять доцільно використати лото із зображеннями знайомих дітям тварин (корова, собака, лисиця, кішка тощо). Зображення тварин потрібно розрізати на 2 (згодом на 4-6 частин). Малюку показують окремі частини малюка, які довільно розкладені на столі, і пропонують спочатку відгадати який предмет зображений на малюнку, а потім скласти його з частин.

Бажано для цієї роботи мати кілька подібних за складністю завдань, щоб стимулювати роботу мислення дитини та підтримувати її інтерес до цієї діяльності. Поступово завдання потрібно ускладнювати.

Наприклад, запропонувати дитині скласти зображення двох тварин з малюнків, які розділені на 12 частин (зображення кожного предмета розділено на 6 квадратів). Спочатку дитина має з’ясувати, яких тварин можна скласти з цих частин, а потім поєднати частини в ціле зображення, Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

попередньо або у процесі роботи визначаючи, до якого малюнка відноситься той чи інший фрагмент.

При виконанні більш складного варіанта цього завдання, дитині видають з 6 необхідних лише 4 або 5 частини зображення і пропонують визначити, яку тварину можна з них скласти і яких частин бракує.

На іншому занятті дитина, окрім частин певного об’єкта, отримує додаткові картки з окремими фрагментами іншого предмета (1-2-3 фрагмента). Таким чином, для правильного виконання завдання дитині необхідно не тільки скласти ціле зображення, а й визначити та відкласти (на початку, або у процесі роботи) зайві картки.

Зображення предметів на малюнках потрібно ділити на частини по-різному: на різну кількість фрагментів, на однакові і різні за розміром, ділити зображення прямими і хвилястими лініям тощо.

Для формування вмінь складати предмети з окремих частин можна використовувати і дитячий конструктор.

Так, наприклад, дитині пропонують побудувати будиночок з кубиків та трикутних призм за розкресленим зразком. Для того, щоб виконати це завдання, необхідно уявити, з яких частин складається будинок і як окремі частини у ньому поєднуються. Малюк будує споруду на основі по-елементного співвіднесення частин зі зразком.

На наступних заняттях дитині пропонують скласти будиночок, спираючись на частково розкреслений зразок, а потім і на зразок, що відтворює лише контур споруди.

Урізноманітнити і ускладнити роботу можна за рахунок: використання різнокольорових кубиків (виконуючи подібні завдання, дитина має враховувати не тільки форму будівлі в цілому, а й співвідношення її частин за кольором); використання зображень геометричних фігур, які наклеюються на кубики (дитина, діючи за відповідним зразком, відтворює їх розташування під час складання будиночка).

В процесі навчання корисно використовувати завдання на складання кількох об’єктів з окремих частин.

Так, наприклад, складання двох – трьох однакових предметів різної величини. Для цього завдання потрібно підготувати кілька парних, вирізаних по контуру та розрізаних на частини зображень знайомих дітям предметів, наприклад, іграшок (лялька, ведмедик, півник). Зображення предметів у кожній парі мають бути різної величини.

Спочатку така робота проводиться з допомогою зразків, де позначені місця поєднання частин предметів, на наступному занятті з допомогою частково розкреслених зразків, а потім – не розкресленого зразка. Для правильного виконання цього завдання дитині потрібно визначити, до якого Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

предмета підходить кожна частина і як співвідносяться ці частини у кожному предметі.

Виконуючи ці завдання, дитина вчиться виділяти окремі ознаки предмета спочатку у практичній дії, а потім подумки, коли намагається передбачити та відтворити ціле з частин.

Розуміння відносності величини предметів потрібно формувати на спеціальних заняттях, які передбачають упорядкування предметів за просторовими ознаками – довжини, ширини, висоти та товщини.

Наприклад, вчити дитину виставляти матрьошок у ряд за зростом, розкладати в ряд кільця від піраміди за шириною, розкладати олівці за довжиною та товщиною тощо. Кількість об’єктів має змінюватись. На перших заняттях дитина виконує завдання з 2-5 предметами, а коли вона навчиться оперувати числами в межах 10, варто збільшити і кількість об’єктів для порівняння.

Спочатку дитина може наслідувати дії дорослого та спиратися на наочний зразок (упорядкований ряд предметів), на наступних заняттях – діяти тільки за зразком, а в подальшому самостійно продовжувати упорядковувати ряд предметів, орієнтуючись на вказівки дорослого або фрагментарний зразок (початок ряду предметів).

З дитиною потрібно проводити спеціальні дидактичні ігри, під час яких вона зможе навчитися групувати предмети за родовими ознаками. Для цього можна використовувати набори карток із зображеннями різноманітних предметів. Наприклад, картки із зображенням меблів (шафа, стіл, стілець, ліжко, диван тощо), посуду (тарілка, ложка, ніж, чашка тощо), одягу (спідниця, сукня, брюки, сорочка, куртка тощо).

На перших заняттях можна викладати наочні зразки для групування предметів (по одній картці з кожної групи предметів. Наприклад, сукня – шафа). На другому занятті малюк може групувати інші предмети, наприклад, посуд та одяг. Для того, щоб підтримувати інтерес до цього виду діяльності варто доповнювати набори новими малюнками і на кожному занятті узагальнювати нові групи предметів (транспорт, іграшки, овочі, фрукти, інструменти тощо). Якщо дитина вже навчилася читати, доцільно згодом замінити наочні зразки (картки – малюнки) картками з назвами груп предметів (овочі, фрукти тощо). Роботу з групування предметів за родовими ознаками доречно проводити і з реальними предметами, які дитина бачить кожний день у своєму помешканні.

Корисним для розвитку мислення дітей з порушенням слуху є і завдання на групування предметів за функціональними ознаками. Для цього дорослий готує набори карток із зображеннями предметів, що функціонально пов’язані один з одним (по 8 пар карток на одне заняття).

Наприклад, пензлик – фарби, молоток – цвяхи, голка – нитки, щітка – чоботи, портфель – книжка, вудка – риба, метелик – сачок, ключ – замок.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

На початку заняття дорослий викладає перед дитиною в ряд по одній картці з кожної пари, ті, що залишилися, пропонує покласти так, щоб утворилися пари предметів і демонструє спосіб виконання завдання (створює першу пару), пояснює словами і жестами свої дії. Якщо дитині важко зорієнтуватися у великій кількості зображень, дорослий дає дитині по одній картці для групування.

Після створення пар необхідно, щоб дитина пояснила (словами, жестами) принцип, за яким вона поєднала предмети. Подібну роботу корисно проводити із реальними предметами, що оточують дитину в побуті.

Виконання таких завдань з групування предметів допомагає дитині краще запам’ятати, які предмети в яку групу поєднуються, що є основою для засвоєння відповідних слів і понять.

Всі перераховані напрями та види роботи допоможуть батькам в організації та проведенні навчання з розвитку мислення їхньої дитини з порушенням слуху.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДОВКІЛЛЯМ

З перших днів свого життя дитина живе, розвивається, навчається у довкіллі. Довкілля, у широкому розумінні цього слова, – це наша планета Земля, Космос, Всесвіт; у вузькому – конкретне середовище, що оточує дитину безпосередньо (квартира, дім, подвір’я, парк, магазин тощо).

Завдання батьків – допомогти дитині пізнати довкілля, зробити в ньому перші кроки, навчити спостерігати, любити природу, дбайливо ставитися до самої себе, інших людей, світу речей, вірити у свої сили та здібності.

Заняття з дитиною від народження до 3 років.

На першому році життя головним завданням є надання малюкові різноманітних вражень про довкілля, розвиток уваги до властивостей предметів. У цьому віці дитину вчать стежити за іграшками, що знаходяться у полі зору та переміщаються, хапанню іграшок різного розміру та форми. До 8-9 місяців дитина лише маніпулює предметами: кидає, постукує, перекладає. Згодом вона опановує дії з предметами: надіває кільця з великою, а з часом і з маленькою дірочкою на стержень, дістає різноманітні предмети з коробки (відерця) та кладе їх назад тощо.

Коли малюкові виповнюється рік, зміст занять розширюється та ускладнюється. З ним вже проводять спеціальні ігри-заняття. Дитину вчать складати різноманітні пірамідки, будувати з кубиків чи конструктора вежі, доріжки, будиночки, машини, ворота, розміщати вкладки різного розміру та форми, добирати кришки до коробок різного розміру та форми тощо.

Особлива увага приділяється розвиткові ігрових дій. Дитину вчать катати іграшку у машині, годувати ляльок, купати, вкладати їх спати, водити за ручку. На третьому році життя з іграшками інсценуються невеликі сюжети, приміром: «Лялька захворіла», «Мишка їсть» та ін. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Пам’ятайте, необхідно постійно розмовляти з малюком та/чи спілкуватися жестами, коментувати всі свої дії та дії дитини.

З 3 років передбачається проведення цілеспрямованої роботи з формування у дитини уявлень та знань про довкілля.

Навчання дитини від 3 до 6.

Починати роботу з формування знань про довкілля слід з ознайомлення дітей з тими предметами, які вони бачать щодня: одягом, меблями, посудом, квітами тощо, вказуючи на їх особливості та призначення.

Під час ознайомлення з довкіллям доцільно пропонувати дитині завдання, рівень складності яких відповідає її вікові.

Пам’ятайте, зміст завдань (чого саме навчаємо) визначається не ступенем зниження слуху, а віком дитини.

Методи та засоби навчання (як навчаємо) дітей з порушеннями слуху є особливими.

У роботі з дітьми з порушеннями слуху засвоєння знань про довкілля здійснюється:

у процесі діяльності (наприклад, під час догляду за кімнатними рослинами або миття посуду);

з обов’язковим використанням наочності (малюнків, предметів, макетів і т.п.);

з постійним поясненням, супроводом мовленням (усним, написаними табличками) та/чи жестовою мовою.



Співвідношення цих засобів залежить від етапу навчання, виду завдання та індивідуальних особливостей дитини.

Пам’ятайте, пропонуючи дитині завдання, необхідно:

показувати і водночас пояснювати дитині спосіб виконання завдання;

пояснюючи завдання, пересвідчитися, чи все дитина зрозуміла правильно, за потреби повторити пояснення або перефразувати, використовуючи знайомі слова;

у процесі виконання завдання підказувати, допомагати, радити.



З досвіду батьків: однакові за складністю завдання діти з порушеннями слуху виконують по-різному – в одному випадку бездоганно, а в другому зовсім неправильно. Причина різних результатів полягає у тому, що у першому випадку демонструвався зразок виконання, який дитина сприймала зором, пояснення подавалося достатньо голосно, знайомими словами й дитина його добре зрозуміла. У другому випадку дитина не виконала завдання через те, що не чула добре змісту завдання, неправильно його зрозуміла.

Спостереження за природою. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Під час прогулянки з дитиною, спілкуючись вдома, по дорозі в садочок, потрібно якомога більше привертати її увагу до різних предметів і явищ, розширювати коло її уявлень, більше розповідати про навколишній світ у доступній формі (відповідно до віку).

Важливо навчити дитину спостерігати. Спостерігаючи, дитина порівнює, зіставляє, знаходить подібне і відмінне. Так, звернувши увагу на те, що листки дерев відрізняються за формою, можна навчити за листям визначати породу дерева. Під час прогулянок слід звертати увагу дитини на колір неба, на те, як світить сонце, як дме вітер, як падає сніг; показати їй характерні ознаки дерев: колір і форму стовбура, розміщення гілок тощо; звертати увагу на те, що вода взимку перетворюється на лід, що восени листя жовте; пропонувати знайти найкрасивіше дерево в парку або два однакових дерева та ін. Гуляючи в парку чи в лісі, нехай дитина пригадає, як тут було влітку, скаже, які зміни стались.

Перед прогулянкою у парк, ліс, сад дайте дитині по листочку з різних дерев і поставте завдання: дізнатися, з якого дерева цей листочок.

Доцільно навчати дитину розповідати про природу у певній послідовності:

погода: температура повітря (тепло, холодно), вітер (дме вітер, дме холодний вітер), хмарність (хмарно, ясно), опади (іде дощ, сніг);

рослини: зміни в житті рослин у різні пори року (колір листя, дозрівання плодів, цвітіння);

тварини: зміни в житті звірів і птахів (поведінка, харчування, приліт і відліт птахів, зимівля тварин, забарвлення хутра в різні пори року тощо);



діяльність людей: сезоні зміни у діяльності людей, розваги дітей, свята).

Осінь

Після літа настала осінь. Хмарно. Небо сіре. Сонце не світить. Часто іде дощ. Дме холодний вітер. Холодно.

Листя на деревах жовте й червоне. В лісі багато грибів. На полі і городі виросли овочі. В саду виросли смачні фрукти.

Тварини готуються до зими. Заховалися комахи. Звірі запасають їжу. Готують до холодів свої домівки. Птахи відлітають у теплі краї.

На полі і городі збирають овочі.

Спеціальні вправи допоможуть вам навчити дитину відповідати на запитання, повторювати за дорослим, а потім самостійно розповідати.

1. Розкажи, яка сьогодні погода. Добери правильне.

Сьогодні тепло. Сьогодні холодно. Ясно. Хмарно. Небо сіре. Небо голубе. Сонце світить. Сонце не світить. Іде дощ. Дощ не іде. Іде сніг.

2. Прочитай та доповни речення про осінь.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Настала … . Мало світить … . Іде … . Стало жовтим і червоним … . Відлітають у теплі краї … . На полі і городі збирають … . (дощ, сонце, листя, овочі, осінь, птахи)

Доцільно обрати для постійних спостережень певний куточок природи (місце на подвір’ї, лісова галявина тощо) і приходити туди і восени, і взимку, і навесні. Можна обрати для спостережень певне дерево, наприклад, берізку (восени листя на берізці жовте; взимку листя немає, берізка вся в снігу; навесні збільшуються бруньки, з’являється листя).

За допомогою запитань дорослий спонукає дитину уважно придивлятися до змін у природі та певних залежностей, активізує її уяву, фантазію (наприклад: Що ти помітив у природі не таким, як було вчора? Де вже з’явилися перші ознаки осені (зими, весни)? Як змінилася берізка?).

1. «Діти часто ходили в ліс. Одного разу Оленка назбирала повний кошик білих грибів. Потім допомагала братику шукати гриби. Діти довго гуляли в лісі.» Яка пора року? Чому?

2. Якщо дме холодний вітер, то яка буде погода? (Холодна).

3. Коли на небі хмари, то що буде? (Дощ).

4. Якщо діти купаються у річці, то яка пора року? (Літо).

5. Яка відмінність між літнім дощем і осіннім?

6. Влітку іде … дощ. Восени іде … дощ. (Теплий, холодний.)

7. Запам’ятай пари слів. Пригадай за першим словом його пару.

Зима – сніг

Весна – квіти

Літо – сонце

Осінь – дощ

Дні тижня, місяці, рік.

Цілеспрямована робота з формування часових уявлень починається в ранньому віці. Батьки можуть виготовити власноруч домашні календарі, за якими займатимуться з дитиною. Використання різних типів календарів надає дитині можливість відстежити періодичність зміни частин доби, днів тижня, місяців, пір року. Для формування уявлення про дні тижня ефективними є відривний календар (продається у кіосках «Преса»), календар «Дні тижня». Останній складається з рейки зі сталими написами днів тижня в нижньому рядку, під кожною назвою дня тижня – маленький гачок, окремо – сім табличок з назвами днів тижня. У верхньому рядку – сім віконечок. Цей рядок – рухомий.

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Субота

Неділя

Щоденно з відривного календаря відривається листок, який нанизується на гачок під відповідною назвою дня у календарі «Дні тижня». З семи табличок вибирається необхідна і прикріплюється вгорі. Наступного дня Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

відривається наступний листок та прикріплюється під відповідним написом, а табличка з назвою дня тижня замінюється та переміщується у верхньому рядку. Дитина має змогу бачити сталість, незмінність тижня (сім днів нижнього рядка) та змінюваність кожного дня. Крім того, унаочнюється циклічність повторювання самого тижня. Таким чином формується уявлення про тиждень. Коли місяць закінчується, всі відірвані листки збираються та перекладаються до наступного календаря – «Дванадцять місяців».

Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464 -> sitepage 144 -> files
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Форум молодих педагогів Криворізького району
91464 -> Відділ освіти Криворізької райдержадміністрації кнз «Лозуватська загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ступенів» формування мотивації в учнів на уроках української мови та літератури з використанням інтерактивних технологій в умовах сучасної освіти
91464 -> Педагогічна рада «удосконалення самоосвіти вчителя» Форма проведення – ділова гра
91464 -> «Реалізація теоретичних та практичних засад випереджаючої освіти для сталого розвитку в умовах сільської школи»
91464 -> Криворізької районної ради дніпропетровської області формування природничої компетентності дошкільників через проведення екологічних акцій
91464 -> Укладач: методист


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка