З особливими потребами



Сторінка14/29
Дата конвертації22.11.2018
Розмір1.54 Mb.
#65908
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   29

Гіперметропія

(далекозорість)

Утруднене сприймання об’єктів на близькій відстані, дрібних предметів чи деталей

Віддалити об’єкт сприймання від очей, збільшити дрібні деталі, виділити їх

Астигматизм

Зображення не збирається в одному фокусі

Залучати до сприймання дотик, (рельєфні об’єкти), інші види відчуттів

Порушення окорухових функцій (косоокість, ністагм)

Порушені просторовий синтез та цілісність сприймання, сприймання сповільнене, утруднене сприймання об’єктів, що рухаються

Збільшити час розглядання об’єктів, використовувати рельєфну наочність

Афакія

Неможливість сприймання при слабкому освітленні, сповільнене сприймання

Добре освітлити об’єкт, збільшити час сприймання

Ушкодження сітківки та зорового нерва

Складно розрізнювати світлі об’єкти на світлому фоні

Використовувати темні зображення на світлому фоні

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

РОЗВИТОК ДИТИНИ ВІД 0 ДО 3 РОКІВ

Дитина до 1 року.

У перші місяці життя поведінка слабозорої дитини буде такою самою, як зрячої. Важливо, більше часу приділяти близькому контакту з дитиною: частіше тримати її на руках, обличчям до себе. Це дасть дитині змогу краще роздивитися обличчя мами.

Особливо важливим у перші місяці життя дитини з порушенням зору є подразнення коркових центрів мозку. Для цього на пляшечку для води одягніть смугастий чорно-білий чохол; на стінку повісьте чорно-білий килимок (у смужечку або клітинку), використовуйте чорно-біле поєднання кольорів у своєму вбранні.

Вдягайтеся в речі яскравих кольорів, які б мали контраст з оточенням. Над ліжечком немовляти підвісьте контрастні іграшки, щоб їх привабливий вигляд заохочував дитину дивитися на них.

У 4 місяці дитина охоче бавиться своїми ручками, оглядає їх і намагається піднести до обличчя. Щоб вона затримувала погляд на своїх ручках, вдягніть на неї сорочечку або светрик з контрастними, кольоровими рукавчиками. На будь-яку сорочечку можна одягнути різнокольорові нарукавники або манжетки, наприклад, з кольорових шкарпеток. Підвішуйте на стрічці, натягнутій між бильцями ліжечка, такі іграшки: брязкальця, плюшеві талісмани, «пищавки», іграшки, які можна гризти. Можна скористатися спеціальною вішалкою з прищіпками для легких об’єктів.

Дієвий засіб заохотити роздивлятися – підвісити в полі зору дитини кольорові повітряні кульки. Навіть легкий подих повітря зрушує їх, що спонукає переведення погляду з однієї на іншу. Саме це й потрібно! Підвішені іграшки не повинні знаходитися дуже близько або дуже далеко від дитини. Бажано спочатку розташовувати їх на відстані близько 20 см, а пізніше – 30 см. Іграшки для слабозорого немовляти потрібно купувати яскравих, контрастних кольорів. Вони мають бути безпечними, міцними, нетоксичними.

Кольорова іграшка буде привабливішою, якщо видаватиме приємний звук. Добираючи звукові іграшки, зверніть увагу, щоб звуки були різними, наприклад, звук тихих дзвіночків, звук калаталки тощо; мали різну фактуру (поверхню) – гладенькі, __________шорсткі, слизькі, тверді, м’які кошлаті теплі холодні Спробуйте саміобшити кубики матеріалами різної фактури, пошийте ковдру з різних клаптиків матеріалу (ворсистої фланелі, гладенького ситцю, слизької підкладочної тканини).

У 5-6 місяців дитина вже простягає ручки до предмета, який їй показують, усміхається до свого відображення в дзеркалі, приглядається до обличчя мами, тата чи бабусі і вміє зчитувати з нього вираз задоволення чи Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

незадоволення її діями. У слабозорих дітей бачення на відстані може бути порушеним, тому предмети та іграшки не слід розташовувати на далеко від них.

Крім іграшок, дитина повинна мати можливість побачити меблі та різні предмети найближчого оточення (шафу, стіл, полички, килим, квіти, лампу та ін.). Важливо навчити дитину оглядати речі з оточення з різних позицій та рівнів. Це забезпечить формування правильних образів предметів навколишньої дійсності.

Слабозорих немовлят потрібно частіше брати на руки, притуляти до себе, дозволяти ручками торкатися свого обличчя, на якому відображається настрій мами (спокій, радість, смуток). У цих ситуаціях важливий словесний контакт. Промовляння до дитини пестливих слів, розповідь про те, що вона робить (наприклад, “Одягаю сорочечку, завиваю пелюшку” тощо), теж надзвичайно важливий засіб тренування переведення погляду в напрямку джерела звука.

У 7 місяців дитина, яка нормально розвивається і бачить, обертає іграшку в ручках, шукає предмет, який в неї впав, прагне до зорового контакту з дорослим. Слабозора дитина без допомоги дорослих може мати труднощі в опануванні цих умінь. Тому й надалі створюйте ситуації, в яких би здійснювався розвиток її зорових функцій.

Частіше змінюйте об’єкти, які знаходяться в полі її зору. Кожну нову річ, яку показуєте дитині, обов’язково називайте. Привабливість іграшки посилиться, якщо вона звучатиме (м’ячики з дзвіночками, ляльки, які вимовляють слова, ведмедики). Усі ці іграшки мають бути не лише в полі зору, а й в радіусі досягнення руки. Це сприятиме формуванню координації “око – рука”.

Зряча 7-місячна дитина стежить зором за предметом, що падає, шукає цей предмет. Щоб слабозора дитина змогла сама знайти іграшку, поверхня килимка, ковдри, простирадла, на які падають іграшки, має бути контрастного кольору (наприклад, білого – для яскравих іграшок). Щоб вона цей предмет побачила, візьміть її на руки і разом з нею пошукайте.

8 місяць життя дитини – це період удосконалення вмінь, які з’явилися раніш. Дитина зі зростаючою увагою починає оглядати не лише оточуючі предмети, а й людей, які займаються певною діяльністю. Тому не слід її ізолювати, а надавати можливості спостерігати (якщо це не шкодить дитині) за вашою домашньою працею. Це дає їй відчуття близькості, безпеки і створює можливість для отримання нових вражень через усі збережені відчуття. Мама, яка порається на кухні, змушує очка дитини дивитися, стежити, переводити погляд з місця на місце. Якщо мама, коментуючи свої дії, перебуває у полі зору дитини, то її голос “спрямовує” дитину на те, що мама хоче зробити, і змушує її дивитися.

На кухні дитина відкриває світ нових звуків: шум води з крану, свисток чайника, звук нарізання овочів, миття посуду. Пораючись на кухні, намагайтеся повертатися обличчям до дитини. Розповідайте про те, що Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

відбувається навколо неї, стимулюйте роботу всіх органів чуття. Аналогічно поводьте себе, коли перете у ванній кімнаті, прибираєте квартиру чи робите щось інше.

Прогулянки. Багато можливостей для стимуляції зорових функцій дитини надають прогулянки. Під час прогулянок корисно класти малюка у візочку на живіт. Це має значення не тільки для зміцнення м’язів, а й для того, щоб він мав змогу дивитися і спостерігати, як змінюється довкілля навколо нього. В положенні на животі дитина змушена сама дивитися на навколишній світ.

Під кінець першого року життя щораз дитина має більше цікавитися маленькими предметами. Ця зацікавленість виявляється під час виконання різної діяльності. Це можуть бути, наприклад, крапочки на м’ячику, очі ляльки чи ведмедика, колеса або фари автомобіля, ґудзик сорочки тощо. Це будуть також очі, ніс, брови тата і мами.

В 10 місяців дитина навчається захоплювати витягнутим великим і вказівним пальцями дрібні предмети. З часом це вміння вдосконалюється і близько 11 місяців дитина опановує хапання великим і вказівним пальцями. Дитина в рік кидає маленькі предмети (ґудзик, намистинку, квасолю тощо) до посудини з маленьким отвором (наприклад, до пляшки діаметром близько 2-3 см).

Тренувати ці вміння можна не тільки у процесі гри. Коли під час годування розкришиться печиво, дозвольте дитині зібрати крихти. Викладайте тістечка, скибки хліба не на білу, а на темну тарілку чи серветку (якщо печиво світле). Контрастний фон тарілки або серветки допоможе дитині побачити крихти.

Вкидати намистинки у прозорі пляшечки для слабозорої дитини дуже складно. Спочатку дайте дитині посудину більшого діаметру, наприклад, близько 8-10 см. Бажано, щоб внутрішня і зовнішня стінки посудини були різного кольору. Так дитині легше буде побачити отвір, через який потрібно кидати дрібні предмети.

11-місячна дитина знаходить також схований в неї на очах предмет. Ви в присутності дитини кидаєте в коробку кубик і питає: «Де мій кубик?» Дитина має знайти прихований предмет. Якщо при цьому виникнуть проблеми, спробуйте змінити (збільшити або зменшити) освітлення поверхні, яка розглядається, або змініть предмети, якими граєтеся, на більш контрастні.

Щоб дитина опанувала вміння, які відповідають першому рокові життя, вам знадобляться: кубики різної фактури і розміру, ємності для вкладання одна в одну (формочки, матрьошки, пірамідки); скриньки з кришками; коробочки з сюрпризом (в яких, наприклад, натискання кнопки спричиняє звучання голосів різних звірят); картонні книжечки з виразними кольоровими малюнками; столик-крісло, на якому розташовують різні елементи для маніпулювання. Стануть у пригоді також предмети щоденного вжитку (чашки, миски, ложки).

Будьте особливо уважними у період коли дитина почала Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

цікавитися дрібними предметами. Подбайте, щоб у зоні її досяжності не було потенційно небезпечних речей.

У 12 місяців дитина реагує на прості доручення. Почувши: „Дай кубик!” – подає кубик в руку. Пробує також використовувати предмети відповідно до їх призначення, наприклад, розчісує волосся гребінцем. Слабозорій дитині покажіть, як гратися з різними іграшками, предметами. Спочатку зробіть це самі у полі зору дитини, не залучаючи її. Дитина спостерігатиме за вашою діяльністю, а через певний час сама захоче це зробити.

Дитина від 1 до 2 років.



У перші місяці 2 року життя пізнавальні можливості дитини зростають, адже вона починає самостійно ходити. Щоб дитина мала змогу бачити вас під час подолання відстані, спочатку не ставайте дуже далеко від неї. Додатковою допомогою для малюка є голос мами, яка промовляє до дитини: „Йди, йди до мене!”, сигналізуючи про своє місце знаходження. В такій ситуації дитина самостійно йде, а близькість батьків дає їй відчуття безпеки.

Заохочуйте дитину до ходіння, показуючи їй також привабливі іграшки. З часом, коли вміння ходити стане автоматичним, дитина буде охоче бавитися іграшками, які можна за собою тягнути (візочки для ляльок, метелики з рухомими крилами та ін.). Усі іграшки, які рухаються, обертаються, брязкають під час руху, заохочуватимуть, а зрештою й змушуватимуть дитину дивитися, спостерігати рухи. А, це дуже корисні вправи для розвитку у дитини всіх зорових функцій.

Намагайтеся частіше спільно розглядати малюнки. Вони мають бути середньої величини, контрастних кольорів. Перші книжечки повинні містити зображення окремих речей або предметів. Поступово даєте дитині малюнки із зображенням простих сюжетних ситуацій.

Спільне розглядання книжечок впливає не лише на розвиток зорових функцій, а також й на розвиток мовлення. Зорово-рухову координацію дуже добре розвивають маніпуляційні ігри, до яких належать: нанизування намистинок; складання пірамідки (дерев’яної, пластикової); кубики різного розміру; коробочки, що закриваються; відерце, лопатка.

Гра з піском, водою – чи не найулюбленіші дітьми форми маніпуляції. Пересипання піску, переливання води, копання лопаткою піску дуже захоплюють дитину, і ви маєте забезпечити їй багато можливостей для таких забав.

Дитина від 2 до 3 років



У цей період з’являється новий вид діяльності, якою необхідно зацікавити дитину, – малювання. У першому півріччі 2 року життя дитина вже може користуватися олівцем або крейдою. Оскільки слабозора дитина може сама не виявити зацікавлення малюванням, спробуйте заохотити її.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Для малювання виберіть м’які крейди (наприклад, воскові), аркуш паперу (за кольором контрастний із крейдою). Якщо умови помешкання дозволяють, папір або дошку для малювання можна повісити на стіні.

Змінюйте колір крейди, паперу. Іноді можна купити флуоресцентну крейду (яка світиться). Заохочуйте дитину до малювання на піску. Під час малювання вдома забезпечте хороше освітлення місця малювання або зменшіть кількість світла (що особливо важливо для дітей зі світлобоязністю).

2-річна дитина прагне все робити самостійно („я сам”). Вона вже може пити з чашки, яку самостійно підтримує однією ручкою, набирати ложечкою їжу, знаходити на столі свій посуд і користуватися ним; знімати з голови попередньо розв’язану шапочку, одягати її на голову, просовувати голову, руки, ноги у відповідні отвори одягу, знімати попередньо розстібнуту курточку, роз’єднувати замок-блискавку, знімати розшнуровані черевички; мити руки з милом з допомогою дорослого; самостійно сідати на горщик, коли відчуває в цьому потребу.

Опанування навичок самообслуговування дуже важливе, бо дає дитині відчуття самостійності.

Важливо, щоб атмосфера спілкування була спокійною, душевною. Не розпочинайте навчати дитину, коли вона в поганому настрої. Будьте стримані, спокійні, але рішучі. Намагайтеся помітити кожний, навіть найменший успіх дитини і похвалити її за добре виконану роботу.

Поради батькам.

Пити з чашки, яка тримається однією рукою, дитина легше навчиться, якщо чашка матиме одне вушко і не буде надто важкою. Спочатку наливайте меншу кількість рідини, щоб запобігти розливанню.

Набирати ложечкою їжу дитині легше навчитися, якщо пропоновані страви будуть не надто густі і не надто рідкі, наприклад, потерте яблуко, сирок, пудинг. Посуд, з якого дитина набиратиме їжу, не повинен бути мілкий. Особливо на перших етапах давайте дитині страви у глибокій тарілці (мисочці) з високими краями, щоб їх було добре видно на тарілці: сирок – у темній мисочці, а потерте яблуко – у світлій. Якщо дитині складно самій набирати їжу, візьміть її ручку в свою і зробіть це разом.

Знайти на столі посуд і взяти його в руки допоможе розміщення його на контрастній таці або підставці.

Навчаючи дитину просовувати руки, ноги, голову у відповідні частини одягу, розпочинайте з сорочечки з короткими рукавами і коротких штанців. Спочатку покажіть, як виглядають місця, куди вона має вставити ноги. Використовуйте гру (наприклад, запитайте: „Де ніжка?”, а коли з’явиться в штанині, промовляйте : „Ку-ку, ось вона!”).

Дитина від 3 років



Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

У 3 роки вміння дитини (ходити, малювати, говорити, гратися) удосконалюються і стають провідною метою її діяльності, слугують більш точному пізнаванню оточення.

Основними вправами з розвитку зорових функцій дитини залишається розглядання малюнків і обговорення побаченого. На малюнках має бути зображено більше предметів, ніж для 2-річних дітей. Вони мають ілюструвати прості події, бути контрастних кольорів. При розгляданні малюнків запитуйте в дитини: „Що тут відбувається?”, попросіть: „Розкажи, що ти тут бачиш?”.

Використовуйте розрізані на дві частини малюнки. Навіть найпростіші пазли для 3-річного малюка можуть бути надто складними. Тому самі розріжте малюнок (наприклад, листівку) із зображенням звірятка або якогось предмета на 2-3 частини. При цьому для зразка добре мати такий самий цілий малюнок. Покращенню зорових функцій слугуватиме також лото, в якому потрібно знаходити і називати подібні зображення.

Образотворчі заняття (малювання, ліплення з пластиліну, глини) розвивають у дитини зорово-рухову координацію та естетичні почуття.

Захоплюючим видом образотворчих занять є ліплення з пластиліну. 3-річна дитина можливо ще не зможе виліпити кульку, валик обома ручками, але однією скачає валочок, з якого спільно з дорослим зможе виліпити прості речі: слимачка, драбинку, пліт тощо.

Бажано, щоб для образотворчих занять у дитини було постійне місце, де вона буде вільно малювати, ліпити, не переживаючи, що щось забрудниться фарбою, яка раптом розлилася. В цьому куточку розмістіть все необхідне для цих занять: крейду, фарби, фломастери, папір для малювання, обгортковий папір, а також дошку, на якій можна презентувати вироби дитини.

Багато можливостей для тренування зорово-рухової координації забезпечує самообслуговування. Тому дозволяйте дитині самостійно виконувати певні дії навіть тоді, коли вона робить щось повільно або недоладно.

Враховуючи психофізичні властивості 3-річної дитини (рухливість, стомлюваність, труднощі з тривалим зосередженнями уваги на об’єкті, що спостерігається), рекомендується:

час від часу змінювати напрями рухів дитини;

не перевтомлювати дитину під час заняття;

не карати дитину за те, що вона ненавмисно розбила посуд, випустила з рук чашку з напоєм. Це сталося не лише через слабку рухову координацію, а й через недостатню концентрацію уваги;

не гальмувати природну активність дитини;

не критикувати дитину за невдалі роботи (малюнки, вироби).



Найкращою формою заохочення є похвала за будь-яку виконану нею роботу, демонстрування на сімейних виставках, щоб їх побачили та оцінили всі родичі, сусіди і знайомі

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

ВИБІР ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДЛЯ ДИТИНИ ІЗ ПОРУШЕНИМ ЗОРОМ

Згідно із законодавством нашої держави батьки мають право обирати заклад освіти для своєї дитини. Ви також маєте право продовжити відпуску по догляду за дитиною до 6 років. Якщо ви переконані, що вашій дитині буде краще навчатися вдома і ви зможете дати їй більше, ніж спеціалісти дошкільного закладу, ми не будемо переконувати вас у хибності такого рішення. Дійсно, ніхто так не знає свого малюка, як ви, і жоден спеціаліст не зможе йому допомоги без вашої участі. Однак, перевагою дошкільного навчання дитини у спеціальному дошкільному закладі є, зокрема, апаратне лікування зору, корекційні заняття тифлопедагога, спілкування з однолітками, під час якого дитина отримає важливі навички соціалізації.

В Україні функціонує розгалужена система дошкільних навчальних закладів для дітей з різними порушеннями зору. Зокрема, спеціалізовані дошкільні заклади і групи для цієї категорії дітей при масових дошкільних закладах, навчально-реабілітаційні центри. Всі ці заклади працюють за спеціальними загальноосвітніми та корекційними програмами, розробленими з урахуванням зорового діагнозу, віку дітей та особливостей їхнього психофізичного розвитку.

Окрім загальноосвітнього розвитку і навчання, яке здійснює в спеціалізованому дошкільному закладі вихователь, вкрай необхідну корекційну роботу проводить вчитель-тифлопедагог: з розвитку у дітей зорового сприймання, пізнавальної діяльності, просторового та соціально-побутового орієнтування, формування компенсаторних способів пізнавальної, предметно-практичної, ігрової діяльності. Логопед виправляє наявні у дітей порушення мовлення, розвиває зв’язне усне мовлення. Інструктор з лікувально-фізичної культури (ЛФК) – можливі порушення опорно-рухового апарату (порушення постави, сколіози, плоскостопість, парези), які можуть негативно впливати на функціонування зорової системи дитини. Психолог-дефектолог стежить за динамікою розвитку дитини в корекційному процесі, проводить індивідуальні заняття з тими дітьми, які відстають у психічному розвитку, надає допомогу батькам, тифлопедагогу, вихователям в організації навчання і виховання дошкільника в умовах сім’ї та дошкільного закладу, спільно з вихователем розробляє індивідуальні завдання для батьків з урахуванням складності зорового порушення дитини, її віку та індивідуальних особливостей.

Батькам дошкільників з порушеннями зору особливо важливо знати, що в спеціалізованих дошкільних навчальних закладах їхня дитина щоденно отримуватиме саме ту офтальмологічну допомогу, якої вона потребує згідно

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

із своїм зоровим діагнозом. До штату спеціалізованого дошкільного закладу обов’язково входить лікар-окуліст та медсестра-ортоптистка, які здійснюють лікувально-відновлювальну роботу. Функціонують спеціальні кабінети, в яких діти отримують необхідну офтальмологічну допомогу, – лікування, підтримку і відновлення порушень зору на спеціальній апаратурі.

ПІДГОТОВКА ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

Якщо дитина не відвідувала спеціальний дошкільний заклад, підготовка до шкільного навчання повністю покладається на батьків. Ця підготовка має відбуватися за наступними напрямами.

Розвиток мислення.



До вступу до школи у дитини 6–7 років має бути сформованим практично-дійове мислення, яке є основою для розвитку словесно-образного мислення, що є запорукою успішного навчання у початковій школі.

Ушкодження зору не має негативного впливу безпосередньо на розвиток мислення вашої дитини. Однак, серйозні порушення зору утруднюють процеси сприймання, зокрема формування цілісного образу, виділення його істотних ознак, їх повноти і точності.

Практично-дійове мислення дітей з порушеннями зору формується в дошкільний період у процесі ігрової діяльності, яка має бути спеціально організованою і відбуватися за участю дорослого та під його керівництвом.

Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464 -> sitepage 144 -> files
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Форум молодих педагогів Криворізького району
91464 -> Відділ освіти Криворізької райдержадміністрації кнз «Лозуватська загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ступенів» формування мотивації в учнів на уроках української мови та літератури з використанням інтерактивних технологій в умовах сучасної освіти
91464 -> Педагогічна рада «удосконалення самоосвіти вчителя» Форма проведення – ділова гра
91464 -> «Реалізація теоретичних та практичних засад випереджаючої освіти для сталого розвитку в умовах сільської школи»
91464 -> Криворізької районної ради дніпропетровської області формування природничої компетентності дошкільників через проведення екологічних акцій
91464 -> Укладач: методист


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   29




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка