З особливими потребами



Сторінка21/29
Дата конвертації22.11.2018
Розмір1.54 Mb.
#65908
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

після психологічної підготовки учня. В артикуляційній розминці або гімнастиці враховується форма та ступінь ДЦП, рівень мовленнєвого розвитку учня та передбачається:

1. Масаж обличчя – 2-3 хв.

2. Пасивна та активна гімнастика артикуляційного апарату.

3. Вправи на розвиток фонематичного слуху та слухової уваги.

4. Корекція звуковимови.

Зокрема, при спастичних формах ДЦП проводиться артикуляційна гімнастика, яка охоплює такі прийоми масажу як „прогладжування”, „вібрацію”, спрямовані на розслаблення м'язів, зняття надмірної спастики м’язів обличчя. При в'ялих парезах застосовуються стимулюючі прийоми масажу: „пальцевий душ”, „пощипування”, „легке поплескування” м'язів обличчя. Дотримуються руху від спинки носа до скроневих ділянок, від підборіддя до мочки вуха. Окрім масажу, застосовують мімічну гімнастику, яка проводиться перед дзеркалом.

Артикуляційні вправи виконуються як з механічною допомогою, так і самостійно учнем, залежно від форми ДЦП. Зокрема:

рухи нижньою щелепою;

рухи губами („дудочка”, „усмішка” та ін.);

вправи для розвитку рухливості язика;

утримання язика “лопаткою”, „голочкою”, „чашечкою”;

загинання язика на верхню губу, зуби;

утримання язика біля лівого, правого куточка роту;

язик вгору – вниз, вправо – вліво;

кругові рухи язика між щелепами і губами справа наліво і навпаки;

масаж широким язиком твердого піднебіння;

згинання язика в «трубочку»;

дихальні вправи „насос”, „футбол”, „кулька” та ін.



Тренування діафрагмового дихання проводиться в положенні лежачи на спині. Дитину просять розслабитися, покласти одну руку на груди, другу – на живіт для контролю за рухами м’язів. На вдих – передня частина живота піднімається, грудна клітка має бути максимально нерухомою. Видих уповільнюється з вимовою глухих приголосних С, Ш. Передня стінка живота поступово втягується (”М’ячик надимається, потім втягується”). Деякі вправи виконуються в положенні сидячи на стільці.

Формування дрібних рухів пальців рук завжди є обов’язковою умовою корекції мовленнєвого розвитку дитини. Стимулюючий вплив рухів руки, зокрема дрібної моторики, позитивно впливає на розвиток мовлення в цілому. Тому з корекційною метою застосовуються вправи: „пальчики вітаються”, „оса”, „коза”, „окуляри”, „дерева”, „чоловічок” та багато інших. Слід використовувати також такі форми роботи як катання кульок, розривання паперу, шнурування черевиків, застібання ґудзиків, нанизування кілець, намистинок, тіньовий театр, гру „Поштова скринька” та різноманітні види практичної діяльності (ліплення, малювання, штрихування, Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

конструювання, робота з мозаїкою тощо). Всі ці засоби спрямовані на удосконалення дрібної моторики.

У процесі занять дитину із ДЦП навчають бачити, слухати, спостерігати, усвідомлено сприймати навколишнє середовище. Це сприяє формуванню активної уваги, конкретизації та збагаченню словника, розвиває здатність до узагальнень.

Таким чином, конкретний зміст мовленнєвої корекції визначається структурою психофізичного порушення дитини, умовами середовища, рекомендованими заходами впливу. Основою для організації мовленнєвої практики є участь дитини у різноманітних видах діяльності, практичних діях з предметами, активних спостереженнях за явищами навколишньої дійсності під керівництвом учителя і батьків.

Психокорекція емоційно-особистісного розвитку дитини розпочинається з аналізу психологом умов сімейного виховання, яке дає пояснення багатьом проявам її поведінки. Однак, головним засобом діагностики залишається спостереження за дитиною в різних життєвих ситуаціях: у взаємодії з психологом, вчителем, батьками, однолітками, дорослими; у реакціях на труднощі, втому, у способах домагатися задоволення власних бажань тощо. Визначальною умовою залишається комплексна взаємодія психолога, вчителя та батьків учня для досягнення бажаного корекційного ефекту. Комплексне обстеження емоційно-вольової сфери учня є прогностичною основою для подальшого розвитку особистості. Особлива увага звертається на такі психологічні стани:

oпереважаючий емоційний стан;

oсхильність до різких змін настрою;

oтривожність, страхи;

oреакція на свою фізичну неповносправність;

oособливості спілкування (сором'язливість, невпевненість, конфліктність, агресивність);

oхарактер взаємин у родині (залежність, надмірна прив'язаність, конфліктність тощо).

Корекційні завдання, які рекомендують батькам, проводяться з дітьми у формі різноманітних ігор, драматизації казок та ін. Цікаві завдання викликають у молодших школярів інтерес, адже зміст знайомих з дитинства казок є зрозумілий усім малюкам. Моделювання різних ситуацій стимулює уяву учня. Дитина, обравши певну роль, практично втілює образ конкретного персонажа, наділяючи його власними переживаннями та рисами характеру. Саме під час гри створюється ситуація взаємодії з іншими персонажами, виявлення активності, подолання страхів, невпевненості, пасивності, агресії. Батьки мають застосовувати продуктивні методи корекції емоційного стану дитини, визнані сучасною психологією: психогімнастику, сюжетно-рольові ігри, гру-драматизацію, неструктуровані ігри, артотерапію, рухливі ігри та ін. Вказані методи дають змогу запобігти емоційному дискомфорту, створити позитивну мотивацію на уроці, підтримати активність і самостійність Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

дитини, формувати вміння довільно спрямовувати увагу на власні емоційні відчуття, наслідувати вираження емоцій за зразком, розуміти емоційні стани інших людей, саморегулювати власну поведінку.

Література:

1. Шипицына Л.М, Мамайчук И.И. Детский церебральный паралич.-СПб., Изд-во «Дидактика Плюс», - 2001, 272 с.

2. Ткачева В.В. Семья ребенка с отклонениями в развитии: Диагностика и консультирование. – М.: Издательство «Книголюб», 2007. – 144 с. (Специальная психология).

3. Титова О.В. Справа – слева. Формирование пространственных представлений у детей с ДЦП. – М.: «Издательство «ГНОМ и Д», 2004. – 56 с.

4. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. - М., 1989.

5. Ипполитова М.В., Мастюкова Е.М. Особенности учебной деятельности учащихся с церебральным параличом. – М., 1984.

6. Чеботарьова О.В. Реалізація корекційно- навчання дітей-інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату в умовах сім'ї”// Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. – К.: Наук. світ, 2005.

7. Чеботарьова О.В. Індивідуальне навчання дітей із порушеннями опорно-рухового апарату.: Монографія. – К.: «Літо», 2007. – 197 с.

8. Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г., Романенко О.В., Скрипка Н.С. – Корекція психосоціального розвитку дітей з церебральним паралічем у реабілітаційному центрі: Навчально-методичний посібник. – К., 2003.

9. Ханзерук Л.О. Сучасні підходи до психолого-педагогічної корекції розвитку дітей з ДЦП // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету: Вип. VII. - 2007. – С. 326-329.розвивальних напрямків Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

ПУТІВНИК ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ

З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Книга 7.

ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

ВСТУПНЕ СЛОВО

Діти – це наша радість, щастя й надія, це наше майбутнє. Кожен із нас мріє виростити дитину здоровою, фізично та інтелектуально розвиненою, виховати доброзичливого та цікавого співрозмовника з багатим словниковим запасом і чітким правильним мовленням.

Формування правильної звуковимови – один з найголовніших напрямів мовленнєвого розвитку. У сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова. І якщо навіть вона має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте, для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова.

І справді, найпоширенішим логопедичним діагнозом є фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення.

Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) – це порушення процесів формування звуковимовної системи рідної мови у дітей з різними мовленнєвими розладами внаслідок порушень сприймання та вимови фонем.

У батьків виникає безліч запитань: як саме попередити та подолати порушення звуковимови, у якому віці доцільно звертатися до логопеда та багато інших. На деякі запитання, з якими найчастіше батьки звертаються до спеціаліста, ми зможемо відповісти.

СТАВАЙ НА НОГИ, МАЛЮЧОК!

Ранній вік охоплює другий та третій роки життя дитини. Це час, коли малюк навчається ходити, оволодіває предметною діяльністю; це період інтенсивного формування мовлення. Цей

Я навчаюсь говорити…

Слово хочу повторити.

Язичком я так і сяк –

Не виходить щось ніяк.

Гавкає в дворі собака,

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

вік називають стадією сензитивності (тобто особливої чутливості) до оволодіння мовленням. Саме тому не слід нехтувати можливістю погратися з малюком, одночасно вербально (словесно) спілкуючись з ним.

Вчасне правильне оволодіння звуками рідної мови можливе тільки за умов повноцінної сформованості та рухливості органів артикуляційного апарату (щік, губ, язика, твердого та м’якого піднебіння), достатнього рівня розвитку фонематичного сприймання (вміння чути та розрізняти фонеми, тобто звуки) та розуміння зверненого мовлення.

Так скажу: „Піся басяка”.

Хочу попросити соку,

Говорю: „Ма, дя мі сьóті”.

Кíзьку по! Пó „Куйкі Яби!” –



Почитати прошу в мами.

Мама важко так зітха:

Ой, „сісєня, кайбася,



Піньки, вожки, юськи, пáті…”,

Ти навчишся розмовляти?”

Я ще трішки підросту,

Сам усіх учить почну.

(Ю. Рібцун)

Що потрібно для повноцінного розвитку мовлення малюка?



Оволодіння мовленням – складний, багатосторонній психічний процес. Його поява і подальший розвиток залежать від багатьох чинників. Мовлення починає формуватись лише тоді, коли головний мозок, слух, артикуляційний апарат дитини досягнуть певного рівня розвитку. Це значною мірою залежить від оточуючого середовища. Якщо дитина не отримує нових яскравих вражень, якщо не створені умови, що сприяють розвитку рухів і мовлення, то затримується її фізичний і психічний розвиток. Малюкові потрібні регулярна мовленнєва комунікація, ваша турбота та любов. Якщо дитину позбавити повноцінного спілкування з дорослими або звузити його тільки до одноманітних побутових ситуацій (годування, прогулянок та сну), у неї може виникнути затримка мовленнєвого розвитку.

Дитині вже 2 роки, а вона ще не говорить…



Це може свідчити про наявність у неї затримки мовленнєвого розвитку. Слід якомога швидше:

перевірити малюкові слух, зробивши аудіограму;

звернувшись до невропатолога та логопеда, визначити наявність чи відсутність органічного ураження центральної нервової системи, зокрема мовленнєвих центрів кори головного мозку;

з’ясувати стан інтелекту в кабінеті дитячого психолога, дефектолога чи психіатра.

Що таке затримка мовленнєвого розвитку та які її наслідки?

Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) – це повна відсутність мовлення або значне його відставання у дітей раннього віку. Якщо вчасно не помітити відставання у мовленнєвому розвитку малюка, ЗМР може перерости у Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

складний системний розлад – загальний недорозвиток мовлення, який важко подолати.

Як можна виявити затримку мовленнєвого розвитку?



Затримку у мовленнєвому розвитку можна виявити вже з перших днів життя дитини. Ознакою, яка має насторожити батьків щодо прогнозу мовленнєвого розвитку новонародженого, є слабкий, монотонний крик. Слід обов’язково проконсультуватися у логопеда, якщо:

в кінці 1 місяця немовля не кричить при неприємних відчуттях (наприклад, коли воно мокре чи хоче їсти);

в кінці 4 місяця не усміхається, коли з ним розмовляють;

в кінці 5 місяця не вимовляє окремих звуків чи складів („ба-ба-ба” чи „га-га-га”), не намагається, знаходячись на руках у матері, відшукувати поглядом названі нею об’єкти („Де тато?”);

в кінці 7 місяця не намагається привернути до себе увагу певними звуками;

в кінці 9 місяця в мовленні не з’явились повторювані однакові склади, які звучать як одне слово, наприклад: „ма-ма”, „дей-дей”, „да-да”;

в кінці 10 місяця малюк не може повторити за дорослим близько восьми різних звукосполучень та складів, не може заперечно похитати головою („ні-ні”), помахати рукою на прощання („бувай-бувай”);

в кінці 12 місяця не вимовляє жодного осмисленого „дитячого слова”, яким малюк називає одні й ті самі предмети, осіб, ситуації, не прислухається до музики, не може виконати просту інструкцію (наприклад, „дай машинку”);

в кінці 15 місяця не вживає адекватно слів „мама” і „тато”;

в кінці 19 місяця не вимовляє осмислених слів, не показує частини тіла, які називає дорослий;

в кінці 29 місяця не розуміє значення слів „великий – маленький”.

Перераховані показники вказують на передумови виникнення затримки мовленнєвого розвитку малюка.

Які можливі причини затримок мовленнєвого розвитку у дітей?



Причини затримки мовленнєвого розвитку численні, серед них: педагогічна занедбаність, відсутнє чи недостатнє спілкування з малюком, загальна ослабленість дитини після перенесених інфекційних захворювань, ускладнення під час вагітності та пологів матері.

Які є види затримок мовленнєвого розвитку?



У дітей можуть виникати такі затримки у мовленнєвому розвитку:

І. Затримка на стадії емоційного спілкування. Емоційний контакт з дорослим замінює у дитини вербальну комунікацію, тобто вона усміхається, лащиться і цих емоцій у спілкуванні з дорослим їй достатньо.

ІI. Затримка на стадії називання. Дитина намагається сказати те чи інше слово лише після того, як його промовив дорослий. У конкретній Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

ситуації вона називає предмет, проте, у реальній взаємодії з людьми своє мовлення замінює вказівними жестами, вимогливими вигуками тощо. Це призводить до знервованості, примхливості дитини, адже вона не може усвідомити, чому її не розуміють ні дорослі, ні однолітки.

III. Відсутність інтересу до спілкування. У дитини не виникає потреби у створенні емоційних і вербальних контактів з оточуючими. Відсутність необхідних зв’язків з людьми виявляється у прагненні робити усе самій; дорослий, як партнер по спільній діяльності, співрозмовник, їй не потрібен. Дитина вокалізує, продовжує маніпулювати з предметами, не реагуючи на звернене мовлення.

IV. Затримка на стадії „дитячих слів”. Дорослий, намагаючись досягти якомога тіснішого контакту з дитиною, використовує в своєму мовленні „дитячі слова” на зразок „ам-ам” (їсти), „ту-ту” (поїхали), „ня-ка” (шапочка____________) та ін., що гальмує оволодіння правильним мовленням.

Малюк у 2,5 роки не вимовляє звуки [р], [л], [ш]. Чи потрібна йому на даний час логопедична допомога?



Дитина цього віку має недосконалу звуковимову фізіологічно – через недостатню рухливість мовнорухового апарату (язика, губ та щік), слабкість видихуваного повітряного струменя, відсутність контролю за власним мовленням, а тому ще не потребує логопедичної корекції. Але це не вказує на те, що з малюком не слід займатися. Обов’язково виконуйте гімнастику для язичка, дихальні та пальчикові вправи, і тоді ваш малюк швидше оволодіє правильною звуковимовою.

Як зробити, щоб язичок дитини став „слухняним”?



Швидшому виробленню у дитини правильної артикуляції звуків сприяють вправи гімнастики для язичка. Спочатку спробуйте виконати вправи самі і тільки потім заохочуйте до виконання артикуляційної гімнастики дитину. Це обов’язково потрібно робити перед дзеркалом, що допоможе дитині проконтролювати правильність виконання вправ. Особливу увагу зверніть на чіткість, плавність, диференційованість, точність та рівномірність відтворюваних рухів, здатність переключення з одного руху на інший. Заняття доцільно проводити в ігровій формі, що сприятиме зацікавленості дитини й досягненню нею найкращих результатів. Варто також читати дитині віршовані мініатюри, що сприятиме удосконаленню її вербальної пам’яті та розвитку мовлення в цілому.

Буде доцільним виконувати з дитиною такі вправи.

Вправа „Парканчик” сприятиме підготовці артикуляційного апарату дитини до вимови шиплячих звуків ([ч], [ш], [ж]).

Опис вправи: Зуби зімкнути; губи витягнути вперед. Утримувати таке положення протягом 10 секунд.

Прочитайте дитині віршик:

Зубки рівно-рівно в ряд,

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Ніби дощечки стоять.

Збудував парканчик ти –

ні проїхать, ні пройти!

Відкривай ворота –

ложка йде до рота,

із борщиком, із кашкою,

із маминою казкою!

(Ю. Рібцун)

Вправа „Гірка” допоможе дитині оволодіти свистячими звуками ([с], [с2], [з], [з], [ц], [ц]).

Опис вправи: Рот трохи відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх корінних зубів. Кінчиком язика впертися в нижні передні зуби. Утримувати під лічбу 10–15 секунд.

Прочитайте дитині віршик:

Люблять спускатися з гірки малята.

Їх не докличеться мама до хати.

Гіркою мій язичок вигинається,

Хай же із гірки цукерка спускається.

Гірка знаходиться в ротику-хаті,

Спокійна за доню цукерчина мати.

(Ю. Рібцун)

Вправа „Дятлик” сприятиме появі у мовленні дитини звуків [р], [р].

Опис вправи: Рот широко відкрити. Широкий язик підняти за верхні зуби. Торкаючись язиком альвеол, вимовляти: „д-д-д”.

Стежте, щоб працював тільки язик, а нижня щелепа не рухалася. Прочитайте дитині віршик:

Дятли в лісі стукали на сосні вгорі:

Д-д-д, д-д-д!



Стукали, все, цюкали по сухій корі:

Д-д-д, д-д-д!



Аж відлуння чулося в дальньому дворі:

Д-д-д, д-д-д!



(за С. Шушкевичем)

Зверніться за допомогою до логопеда і він порадить, який саме комплекс спеціальних вправ для розвитку артикуляційної моторики необхідно виконувати.

Чи варто виконувати з дитиною гімнастику для пальчиків?



Так. На кінчиках пальчиків дитини є нервові центри, тісно пов’язані з мовленнєвими зонами кори головного мозку. Масаж пальчиків, нанизування намистинок, закручування кришечок, шнурування, гра з мозаїкою, виконання

2 Значок слугує на позначення м’якості приголосних звуків.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

аплікацій, малювання, розфарбовування, ліплення – все це допоможе дитині розвинути як дрібні м’язи рук, так і мовлення в цілому. З дитиною доцільно виконувати такі вправи пальчикової гімнастики.

Вправа „Гусачок” є найлегшою. Її можна виконувати навіть з дітьми раннього віку.

Опис вправи: Передпліччя опущене вниз, кисть руки піднята на рівні плеча. Всі пальці зведені в пучку.

Прочитайте дитині віршик:

Сірий гусак,

Гордий гусак

Шию свою

Витягає ось так.

Вправа „Кораблик” особливо подобається хлопчикам.

Опис вправи: Обидві долоні поставлені на ребро на незначній відстані одна від одної. Мізинці притиснуті по всій довжині (ніби ківшик). Подушечки пальців обох рук з’єднані між собою. Великі пальці спрямовані вгору.

Прочитайте дитині віршик:

Ч-ч-чу! Ч-ч-чу!

Я по морю швидко мчу.

Пісеньку співаю,

Всіх вас покатаю.

(Ю. Рібцун)

Вправа „Пташенята” є цікавою та корисною для підготовки руки дитини до письма.

Опис вправи: Обхопити лівою долонею всі пальці правої руки, залишивши вільними їх кінчики. Ворушити кінчиками вільних пальців правої руки.

Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464 -> sitepage 144 -> files
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Форум молодих педагогів Криворізького району
91464 -> Відділ освіти Криворізької райдержадміністрації кнз «Лозуватська загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ступенів» формування мотивації в учнів на уроках української мови та літератури з використанням інтерактивних технологій в умовах сучасної освіти
91464 -> Педагогічна рада «удосконалення самоосвіти вчителя» Форма проведення – ділова гра
91464 -> «Реалізація теоретичних та практичних засад випереджаючої освіти для сталого розвитку в умовах сільської школи»
91464 -> Криворізької районної ради дніпропетровської області формування природничої компетентності дошкільників через проведення екологічних акцій
91464 -> Укладач: методист


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка