З особливими потребами



Сторінка3/29
Дата конвертації22.11.2018
Розмір1.54 Mb.
#65908
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Волонтерство.

Для деяких батьків робота волонтером у школі їхніх дітей може бути безпосереднім способом демонстрації своїм дітям, що вони цінують освіту та підтримують роботу вчителів і шкільного персоналу. А це, відповідно, покращить ставлення всіх дітей до навчання. Батьки-волонтери також

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

можуть стати переконливими прихильниками шкільної та громадської освіти, створювати важливі зв’язки з ширшою громадою.

Волонтери можуть:

• ділитися набутим досвідом з окремих галузей, напрямів, умінь, сфер інтересів або звичаїв;

• сам на сам працювати з дитиною, яка має освітні проблеми з окремих предметів, наприклад, читання;

• бути ментором дитини;

• виконувати адміністративну роботу вдома – готувати матеріали або телефонувати іншим батькам, щоб повідомити про заплановану подорож або подію;

• допомагати у шкільній бібліотеці;

• під керівництвом учителя допомагати в класі.

Станьте адвокатом своєї дитини.

Адвокат – це людина, яка виступає замість когось, діє від імені або підтримує когось іншого. Ви найкраще знаєте сильні сторони, індивідуальність, труднощі та успіхи своєї дитини. Ви супроводжуєте її протягом усього часу навчання. Батьки природно є адвокатами своїх дітей. А найкращі адвокати здатні підтримувати позитивні робочі стосунки і знаходити взаємовигідні варіанти вирішення проблем. У них є чітке й реалістичне бачення майбутнього своїх дітей і вони здатні донести його до інших людей.

Застосовувані вами навички адвокації стануть міцною основою, на якій ваша дитина будуватиме власні навички обстоювання своїх інтересів. Під час свого зростання від молодшої школи через старшу і аж до вступу в громаду вони перебиратимуть на себе цю відповідальність. Далі вміщено більше інформації стосовно навчання вашої дитини навичок обстоювання своїх інтересів.

Дорослі люди з особливими потребами, які успішно закінчили навчання і результативно долають щоденні перешкоди, часто вдячні своїм батькам за те, що вони постійно залучалися до процесу їхньої освіти.

Як бути ефективним батьком-адвокатом.

•Найкращі адвокати працюють з іншими. Співпрацюючи з учителями та іншими батьками, шукаючи підтримки всередині сім’ї та отримуючи допомогу від громадських організацій, ви знаходите взаємовигідні для всіх сторін рішення.

•Розглядайте адвокатство як тривалий процес. Кожен здобутий досвід покращує ваші навички комунікації та співпраці.

•Очікуйте постійної та тривалої роботи у цьому напрямі, оскільки потреби вашої дитини з часом змінюватимуться.

•Подумайте про коротко- та довгострокові плани для вашої дитини. Чітко визначте їх для себе, щоб могли переконливо донести до інших.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

•Очікуйте ввічливості та поваги від шкільного персоналу. Зазвичай, результативне залучення батьків є ключовою цінністю системи освіти.

•Поважайте людей, котрі працюють від імені вашої дитини.

•Усвідомлюйте свої обмеження та за необхідності шукайте допомоги. Якщо ви попросите, оточуючі зможуть вам допомогти.

•Не втрачайте почуття гумору.

•Будьте спокійними. Інколи для пошуку необхідної вам інформації шляхом проб та помилок потрібно буде витратити багато часу.

•Слухайте інших та зважайте на їхні перспективи – це важливо для формування взаєморозуміння та добрих стосунків.

•Відзначайте успіхи вашої дитини.

•Визнавайте та радійте своїм досягненням та їх позитивному впливу на навчання, емоційне та соціальне життя вашої дитини.

Комунікація – ключовий елемент.

Чітка й постійна комунікація – ключ до успіху навчальної команди. Стара приказка про те, що «не важливо, що ви кажете, а як ви це кажете», дійсно важлива під час роботи з людьми. Необхідно забезпечити чіткість висловлювань та ефективність поширення інформації серед усіх членів навчальної команди.

Ви можете чути незрозумілі для вас терміни, такі як ІНП (індивідуалізований навчальний план), чи інші слова. Завжди, коли вам щось незрозуміло, запитуйте. Для забезпечення ефективної комунікації всі учасники команди мають розуміти мову один одного.

Подумайте, яка підтримка вам необхідна.

Часто батьки беруть із собою на засідання навчальної команди людину, яка теж надає допомогу. Це може бути член сім’ї, товариш, інший учитель чи працівник соціальної служби, які знають дитину.

Такий помічник може відвідувати ці зустрічі лише для ведення нотаток для сім’ї. Проте в інших випадках він може розумітися на особливостях навчання і ставити ґрунтовні запитання.

Якщо ви відчуваєте, що такий помічник буде корисним, потурбуйтеся про це завчасно. Повідомте про свої плани представникам школи, щоб вони підготували додаткові копії документів, робоче місце та чітко розуміли роль цієї людини на зустрічі.

Ведіть нотатки.

Часто на батьків покладається завдання зі збору та підготовки важливої інформації: документів, звітів, списків та інших даних щодо освіти своїх дітей. Ви можете отримувати значний обсяг інформації під час зустрічей та розмов з учителями і членами групи, а також проводячи власні дослідження. Спочатку підготовка таких записів забиратиме певний час, але в перспективі вони можуть виявитися дуже корисними. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Для надання ефективної підтримки своїй дитині вам можуть знадобитися такі нотатки:

•дані про народження, включаючи копію свідоцтва про народження та будь-яку важливу інформацію про перебіг вагітності й пологів;

•дати важливих подій розвитку: перше слово, перший крок та ін.;

•записи про щеплення, номер картки в лікарні чи будь-якого додаткового медичного страхування;

•записи щодо звернень за медичною допомогою, включаючи огляди, лікування та операції;

•історія звернень до лікарів, включаючи дані про призначені медичні препарати, побічні ефекти, дози та цілі застосування;

•список педіатрів та лікарів, котрі ставили діагнози і спостерігали за перебігом лікування – їх імена, спеціальності, номери телефонів та адреси;

•список інших спеціалістів, наприклад, логопедів, психологів, спеціалістів з освітньої медицини;

•звіти про перебіг розвитку;

•індивідуалізовані навчальні плани;

•оцінки за навчання, стандартизовані тести та адаптації/пристосування;

•номери телефонів школи, імена й посади контактних осіб;

•дані про транспортне забезпечення школи – номери автобусів, маршрути, контактні особи;

•переписка зі школою;

•нотатки зі зборів;

•список людей громади, котрі можуть надати допомогу – їх імена, назви організацій та контактні номери;

•інформація, що стосується спеціальних потреб вашої дитини, або можливих залучень чи стратегій.

У батьків є право переглядати інформацію щодо своїх дітей, яка зберігається у школі. Якщо вам це потрібно, завчасно зателефонуйте до школи та призначте зустріч у зручний час. Директору слід буде призначити відповідальну людину, котра б відповіла на ваші запитання, допомогла пояснити наявні звіти чи іншу інформацію щодо вашої дитини, яка зберігається у справі. Якщо ви хочете зробити для себе копію окремих документів зі справи, попросіть про це директора у письмовій формі.

Коли ви вже зберете основну інформацію, то далі потрібно буде просто оновлювати її. Після отримання нових документів одразу ж додавайте їх до свого масиву інформації.

Поради щодо впорядкування інформації:

• Вирішіть, як зберігати інформацію. Заведіть товсту папку-скорозшивач, папку з файлами чи будь-яку іншу зручну для себе систему.

• Зберігайте інформацію в хронологічному порядку з найостаннішими даними зверху, оскільки вони будуть потрібні вам найчастіше.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

• Виділяйте дати кольором (маркером) – так буде зручніше шукати.

• Використовуйте клейкі закладки для позначення тих документів, які потрібні постійно, або які необхідно перевірити чи поміняти.

• На окремому аркуші на початку папки запишіть контактні дані важливих людей.

Підтримуйте навчання вдома.

Існує багато способів підтримання навчання вашої дитини вдома: обговорюйте шкільні події, допомагайте дитині тренувати нові навички, запитуйте про навчальні дисципліни та про її шкільні досягнення.

Говоріть про навчання.

Коли ви говорите з дитиною про навчання, то даєте їй зрозуміти, що вам важливо чути про її навчальні здобутки, радості та труднощі. Питайте свою дитину про друзів, що вона робить на перервах, успіхи у виконанні завдань, нові досягнення, що робили на спеціальних заняттях, щоденні події, домашні завдання та проблеми або складнощі. Цікавтеся також планами на завтра та майбутніми подіями.

Коли ви говорите з дитиною про здобутий навчальний досвід, то визнаєте її старання, витрачені сили та успіхи. Це дасть вам змогу визначити поточні потреби та почати створювати стратегії, щоб допомогти своїй дитині саме у цих сферах. Ваші стратегії залежатимуть від здібностей та потреб вашої дитини.

Для деяких сімей достатньою формою комунікації зі школою будуть записи у щоденнику. Батьки та вчителі можуть обговорити найкращий формат співпраці і щодня записувати до щоденника, що дитина робила, нагадування чи запитання, а також хороші новини. Таким чином і батьки, і шкільний персонал поінформовані про все, що відбувається щодня. Цю інформацію можна використати під час розмови з дитиною, попрацювати над уроками та з'ясувати інші труднощі. Ефективність щоденника залежить від постійного його використання як учителями, так і батьками.

Допомагайте розвивати нові навички.

Під час тренування відповідей, мовленнєвих навичок, читання або перевірки слів ви можете бути для дитини слухачем. За допомогою простих ігор або карток покращуєте базові навички – виконання математичних дій, запис слів по буквах, впізнавання нових зображень чи слів зі словника.

Якщо ви знаєте, які завдання поставлені дитині, то зможете допомогти їй підготуватися до їх виконання. Крім обговорення цього завдання з дитиною ви ще можете проконсультуватися з учителем – часто у школі до щоденника записують майбутні події, дні контрольних робіт і наступні заплановані шкільні заходи.

Дізнайтеся, що вивчає ваша дитина.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Дізнайтеся, над якими навичками та поняттями ваша дитина працюватиме протягом навчального року. Є щорічні програми для кожного класу, в яких визначаються теми та навички для кожного предмета. Їх можна отримати в школі – запитайте про це вчителів або директора.

Якщо учні навчаються за адаптованими чи модифікованими програмами, то специфічні поняття та навички, над якими вони працюватимуть протягом навчального року, викладені в ІНП учня. Послідовність тем можна обговорити з учителем.

Якщо ви знаєте, що вчитиме ваша дитина, то зможете більше уваги приділяти цим темам вдома, щоб покращувати нові навички та краще засвоювати інформацію. Наприклад, якщо ваша дитина на одному з предметів вивчає таке специфічне поняття як «відчуття», то вдома ви зможете більше уваги звертати саме на цьому і пояснювати, як людина за допомогою відчуттів отримує інформацію.

Визнавайте досягнення.

Демонструйте дитині, що її досягнення в навчанні важливі для вас. Якщо вона щось зробила своїми руками, розмістіть цю річ на видному місці. Так, малюнок можна вставити в красиву рамку і повісити на стіну, а виготовлену поштову листівку – вкласти у конверт і надіслати бабусі та дідусеві.

Створюйте соціальну мережу.

Шукайте підтримки не лише в школі, а у ширшій громаді. Ви можете отримати поради, інформацію та допомогу від інших людей, різних організацій і спілок, соціальних служб у громаді. Такі зв’язки нівелюють відчуття ізольованості та нададуть вам можливість ділитися своїми знаннями й досвідом з іншими.

Соціальні служби та групи.

Соціальні служби можуть надавати широку підтримку та інформацію. Існує багато некомерційих організацій, основним завданням яких є підтримка сімей, де є діти з особливими потребами. Багато з цих організацій пропонують програми для батьків та дітей, різну допомогу – від бібліотек, постійних зустрічей, інформаційних заходів до різноманітних консультацій.

Інші батьки.

Значним джерелом підтримки можуть бути інші батьки дітей з особливими потребами. Від них ви можете отримати підбадьорення та співчуття, інформацію про ресурси, групи підтримки та громадські служби, про стратегії боротьби зі щоденними труднощами.



БАТЬКІВСЬКИЙ ЗАПИСНИК

Члени навчальної команди моєї дитини: _________

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Інформація про мою дитину, яку я маю надати школі на початку навчального року: ______

Як я можу залучатися до навчання моєї дитини в школі: ________

Документи та інформація, які я маю зібрати:______________

Як я можу підтримати навчання моєї дитини вдома:____________

Групи та люди, які б могли стати частиною громадської мережі моєї дитини: _______________________________________________________________

Зразки запитань, які я можу обговорити з учителями моєї дитини щодо навчальної команди:

Як ми можемо підтримувати зв'язок, щоб я міг сприяти тій роботі, яку ви здійснюєте в класі? Як з вами найкраще зв’язуватися?

Чи є в школі консультанти з навчання, які б могли надати додаткову інформацію та консультації щодо планування програми моєї дитини, якщо така допомога буде потрібна?

Як я можу допомогти моїй дитині вдома? Як я можу потренувати ті підходи, які моя дитина вивчає і опановує в школі?



Зразки запитань, які я можу обговорити зі своєю дитиною щодо навчальної команди:

Хто допомагає тобі у школі? Що вони роблять і радять, щоб допомогти тобі?

Коли я приходжу до тебе в клас, на що ти хочеш щоб я звертав увагу?

Що ми можемо робити вдома, щоб допомогти тобі у навчанні?

Розділ 3

Задоволення різноманітних освітніх потреб дитини

Всі діти можуть вчитися, але не всі однаково, одночасно чи з однаковими оцінками. Навчання – процес індивідуальний. Задоволення різноманітних навчальних потреб дитини означає виявлення цих потреб, розробку індивідуальних цілей для дитини, вибір або створення належних форм і послуг підтримки, а потім – добір найкращого навчального оточення.

Ефективне програмування.

Можна створювати ефективні програми для різного оточення. Належне місце навчання для учнів з особливими потребами слід обирати на індивідуальній основі. Адже не всім підходить одне й те саме.

Навчання та програмування є ключовими для успішної освіти. Існує кілька головних принципів для ефективного програмування:

•програмування має базуватися на індивідуальних потребах учня, однак може здійснюватися в контексті навчальної групи, утвореної кількома окремими учнями, кожен з яких має унікальні потреби;

•програмування – це активний процес, який безперервно моніториться та адаптується, щоб відповідати потребам учнів;

•багато підходів, що застосовуються для підтримки учнів з особливими потребами, будуть корисними для всіх учнів;

•програмування потребує постійного використання відповідних стратегій у рамках певного оточення;

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

•програмування потребує командної роботи та співпраці між учнями, батьками і шкільним персоналом;

•програмування вимагає постійної комунікації;

•програмування вимагає таких організаційних структур та шкільної культури, які б сприяли співпраці, залученню батьків, залучення до групи дитини, реалізації індивідуалізованих навчальних планів;

•програмування для учнів з особливими потребами будується на обсягах, які задаються стандартами освіти – знання, вміння та навички, яких очікують від учня у рамках опанування програми предмета. Однак зміст може потребувати внесення змін або адаптацій навчальної діяльності чи інструкцій, щоб відповідати індивідуальному рівневі здібностей учня.



Адаптована програма зберігає всі результати, що передбачені стандартами загальної освіти, та адаптує інструкції, аби вони відповідали особливим навчальним потребам учня. Результати ж модифікованої програми значно відрізняються від програм масових загальноосвітніх шкіл і спеціально добираються так, щоб відповідати особливим потребам конкретного учня.

Індивідуалізований навчальний план.

Кожен учень, котрий був визнаний «учнем з особливими потребами», повинен мати індивідуалізований навчальний план (ІНП). ІНП – це письмове зобов’язання про наміри навчальної групи забезпечити належне планування для учнів з особливими потребами. Це робочий документ, до якого записуються успіхи учня.

ІНП це:


•план співпраці учня, батьків, учителів та допоміжного персоналу. Залучені до роботи особи можуть час від часу змінюватися залежно від потреб учня;

•розроблений для задоволення особливих освітніх потреб окремих учнів;

•документ планування, що допомагає контролювати та оцінювати освітню програму учня та її виконання;

•збірка пристосувань та адаптацій, які допоможуть учневі ефективніше здобувати знання;

•основа для планування переходів.

Створення ІНП передбачає наступні шість взаємозв’язаних кроків:

1. З’ясування потреб.

4. Впровадження плану.

2. Визначення напряму розвитку.

5. Перегляд та внесення змін.

3. Створення плану.

6. Планування переходів.

Крок 1. З’ясування потреб.

На початкових етапах розробки та визначення напрямів роботи за ІНП саме ви є джерелом важливої інформації. Ви можете надати інформацію про свою дитину в таких сферах:

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

•риси характеру;

•сильні сторони та потреби;

•історія сім’ї та навчання, що впливає на теперішній стан навчання учня;

•інтереси, таланти та бажання;

•необхідна медична інформація та потреби догляду за здоров’ям;

•бажання та цілі для вашої дитини;

•допомога, яку ваша сім’я може надавати вдома для повторення, закріплення і підтримання сформованих навичок;

•інформація про соціальні служби, позашкільну роботу та опікунів, які можуть позитивно впливати на навчання вашої дитини.

Конче необхідно, щоб до ПІП вносилася така важлива інформація:

• дані оцінювання;

• поточний рівень виконання та успішності;

• визначення сильних сторін і наявних потреб;

• цілі, рівень досягнення яких можна виміряти;

• процедури оцінювання успішності учня;

• встановлення необхідних паралельних послуг підтримки, включаючи допомогу за станом здоров’я;

• важлива медична інформація;

• необхідні адаптації: зміни стратегій навчання, процедур оцінювання, матеріалів, ресурсів, засобів навчання чи обладнання;

• плани переходів;

• офіційний розгляд досягнень наприкінці кожного запланованого звітного періоду;

• зведені результати наприкінці року.

Крок 2. Визначення напряму розвитку.

Встановлення пріоритетів допомагає навчальній команді зосередитися на найважливіших для вашої дитини освітніх моментах у поточному навчальному році. Команда визначає пріоритети на основі всієї зібраної на цей момент інформації та наявних ресурсів.

Для визначення найважливіших освітніх потреб команда розглядає:

• пріоритетні сфери, на яких потрібно зосередитися;

• можливості використання відповідної нової навички чи вміння в інших сферах або умовах;

• пов’язані з ними сильні сторони;

• як ця потреба впливає на навчання та досягнення загалом;

• можливість використання навички в інших дисциплінах;

• внесок у формування самостійності;

• відповідність вікові;

• скільки часу займе оволодіння новою навичкою;

• як навичка чи вміння стосується майбутніх цілей вашої дитини.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Крок 3. Створення плану.

Як член команди з планування ІНП, ви можете вносити пропозиції та надавати інформацію під час визначення довгострокових цілей для вашої дитини. Зазвичай, ці цілі являють собою результат, який би дитина могла досягти в певній сфері за визначений період часу (наприклад, один навчальний рік). Важливо, щоб команда встановила посильні для дитини цілі. І саме тут батьківська допомога може бути дуже важливою.



Довгострокові цілі – ширші твердження про досягнення, наприклад:

• До кінця року Оксана покращить оцінку розуміння свого читання до рівня (вписується відповідний рівень).

• До кінця року Андрій буде гратися та працювати разом з однолітками.

Короткострокові цілі – маленькі вимірювані кроки, що вестимуть від теперішнього стану учня до досягнення довгострокової цілі. Наприклад, короткострокові цілі для досягнення вказаної вище довгострокової могли б бути:

•До 31 січня Оксана зможе сама прочитати вибрану книжку і переказати загальний зміст іншій людині.

•До 15 лютого Андрій успішно розв’язуватиме приклади в невеликій групі і виконуватиме всі групові завдання.

Коли ви зрозумієте коротко- і довгострокові цілі програми вашої дитини, то зможете вирішити, яку підтримку найкраще надавати вашій дитині вдома.

Крок 4. Впровадження плану.

На цій фазі процесу навчальна команда переглядає зміст ІНП та систему вимірювання досягнень. Потім учителі застосовують навчальні та оціночні стратегії та, за необхідності, коригують короткострокові цілі. Подумайте, як ваша сім’я може підтримувати цілі ІНП вдома.

Крок 5. Перегляд та внесення змін.

Засідання щодо перегляду дають змогу обговорити програму вашої дитини та розглянути можливі внесення змін. Надзвичайно важливим є розгляди наприкінці року, на яких команда переглядає освітній план та надає письмові рекомендації до ІНП. Особливо це стосується дітей, котрі переходять із однієї школи до іншої або мають інший перехід (з початкової в середню школу тощо).


Каталог: uploads -> editor -> 1480 -> 91464 -> sitepage 144 -> files
91464 -> Технології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
91464 -> Форум молодих педагогів Криворізького району
91464 -> Відділ освіти Криворізької райдержадміністрації кнз «Лозуватська загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ступенів» формування мотивації в учнів на уроках української мови та літератури з використанням інтерактивних технологій в умовах сучасної освіти
91464 -> Педагогічна рада «удосконалення самоосвіти вчителя» Форма проведення – ділова гра
91464 -> «Реалізація теоретичних та практичних засад випереджаючої освіти для сталого розвитку в умовах сільської школи»
91464 -> Криворізької районної ради дніпропетровської області формування природничої компетентності дошкільників через проведення екологічних акцій
91464 -> Укладач: методист


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка