Задачі виховного змісту в шкільному курсі математики Гетьманівка



Скачати 205.5 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації23.03.2019
Розмір205.5 Kb.
#85377
  1   2   3   4
Шевченківська районна державна адміністрація

Відділ освіти


Гетьманівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Шевченківської районної ради Харківської області



Задачі виховного змісту в шкільному курсі математики

Гетьманівка

2014

Рекомендовано методичною радою

Шевченківського районного методичного кабінету

Протокол № 3 від 16.01.2014 р.

Рецензент: Стаднік Світлана Олександрівна, вчитель математики Шевченківського ліцею Шевченківської районної ради, спеціаліст вищої категорії.

Автори:

Бовдуй Валентина Миколаївна, директор Гетьманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії;

Бовдуй Олександр Володимирович, вчитель математики Гетьманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, спеціаліст першої категорії.

Задачі виховного змісту в шкільному курсі математики. – Гетьманівка, 2014. – 27 с.

Збірка включає цикл задач для основної школи шкільного курсу математики з виховання ціннісного ставлення до суспільства і держави, до природи, до праці, до себе відповідно до напрямків виховної роботи «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів»

Рекомендовано для використання вчителям математики загальноосвітніх навчальних закладів.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………..5


Розділ І. Сучасний зміст виховання………………………...……………………... .6

Розділ ІІ. Виховання в процесі вивчення математики………………………..….....8


1. Виховання ціннісного ставлення до суспільства та держави на уроках математики…………………………………………………………………………10


2. Виховання ціннісного ставлення до природи на уроках математики………...12
3. Виховання ціннісного ставлення до праці на уроках математики…………….16
4. Виховання ціннісного ставлення до себе на уроках математики……………...24

Висновок……………………………………………………………………………...26


Список використаної літератури……………………………………………………27

Вступ

Процес розбудови незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей, духовних, моральних і культурних засад життя українського народу.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення творчого, культурного потенціалу народу та підвищення його освітнього рівня.



Завдання сучасної школи - не тільки надавати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, справлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави.

Процес виховання необхідно здійснювати шляхом залучення учнів до різних форм пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, екологічної діяльності.

Розділ І. Сучасний зміст виховання

Світ, в якому живуть наші діти, стрімко змінюється: ламаються споконвічні традиції, руйнуються суспільні цінності й стереотипи, знецінюються життєві орієнтири старших поколінь, а сучасна система виховання в сім’ї дуже повільно осмислює і використовує науково обґрунтовані уявлення про перспективи розвитку людства, вимоги до особистості у ХХІ столітті.

Сучасний виховний процес – явище багатогранне, що як у дзеркалі відбиває складності та протиріччя суспільного життя. Проблеми, які виникають у навчальному процесі, потребують пошуку нових підходів, ефективних технологій виховання. Науково обґрунтованою системою загальнокультурних і національних цінностей виховання в сучасній школі є «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів», які виділяють напрямки виховання:


  • Ціннісного ставлення до суспільства та держави;

  • Ціннісного ставлення до людей;

  • Ціннісного ставлення до природи;

  • Ціннісного ставлення до мистецтва;

  • Ціннісного ставлення до праці;

  • Ціннісного ставлення до себе.

Серцевиною виховного процесу є особистість – її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самовідданість, характер. Одним із визначальних принципів виховної системи є взаємозв’язок впливів: родини, вчителя, класного керівника, об’єктів виховного простору.

Ціннісне ставлення до суспільства та держави виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.

Ціннісне ставлення до сім’ї, родини та людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосерді, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості особистості - це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках:



  • усвідомлення функцій природи в житті людини, самоцінності природи;

  • почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальность за них;

  • здатність особистості гармонійно співіснувати з природою;

  • поводитися компетентно, критично оцінювати споживацько-утилітарне ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи;

  • вміння протистояти проявам такого ставлення доступними способами;

  • активна участь у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи;

  • посильне екологічне просвітництво.

Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості.

Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.


Розділ ІІ. Виховання в процесі вивчення математики

Стратегічною метою математичної освіти в школі є розвиток і саморозвиток школярів шляхом оволодіння математичними знаннями, забезпечення їх математичної грамотності для свідомого вибору профілю подальшого навчання. Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування компетентностей учнів, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях і здібностях, набутих завдяки навчанню. Та вчитель математики має не тільки навчати учнів, а й виховувати їх. На уроках математики є потреба і можливість виховувати в учнів: культуру мовлення, культуру мислення, культуру поведінки, почуття патріотизму, естетичні почуття, науковий світогляд.


Формування громадянської свідомості учнів відбувається не тільки при виконанні самостійної роботи, розв'язуванні та конструюванні задач і вправ. Ставлячи дидактичну мету, учитель добирає завдання виховного змісту, стимулює громадянську свідомість шляхом розв'язання задач економічного, екологічного змісту, задачі, що виховують здоровий спосіб життя

Постановка та реалізація виховних цілей уроку повинні здійснюватися в єдності з освітніми цілями, шо передбачає:



  • постановку виховних цілей і завдань на уроці;

  • виявлення та раціональну реалізацію виховного потенціалу навчального матеріалу;

  • визначення комплексу домінуючих компонентів виховної системи та зосередження переважної уваги на ньому у процесі навчання;

  • визначення та використання педагогічно доцільного комплексу принципів виховання, оптимальних шляхів їх реалізації;

  • вибір і використання ефективних методів впливу на особистість учня у процесі навчання;

  • забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів;

  • раціональність управління виховним процесом на уроці;

  • оцінку ефективності виховання учнів на уроці, концепції змісту, форм і методів виховання учнів у процесі навчання.

Здійснювати це можна через блочну систему навчання, яка реалізується через змістові блоки виховних та освітніх цілей у вигляді взаємопов'язаного комплексу завдань. Блочна система навчання й виховання належить польському дидакту Ч. Купісевичу і є позитивним прикладом поєднання виховних та освітніх цілей і свідчить про єдність цих процесів, підтверджує реальність та об'єктивність виховання і навчання. Школа ж покликана формувати громадянську свідомість учнів під час вивчення всіх навчальних предметів, і математики зокрема. Адже виховання особистості відбувається як при виконанні самостійної роботи, так і при розв'язуванні та конструюванні задач і вправ. Ставлячи дидактичну мету вчитель добирає завдання виховного змісту.

Виховна мета уроку має бути спрямована на:


  • формування в учнів наукового світогляду;

  • формування позитивних рис особистості громадянина, почуття відповідальності, вимогливості до себе, охайності, дбайливості, дисциплінованості, старанності, наполегливості;

  • сприяння інтелектуальному розвитку учнів, а саме: логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції;

  • вмотивованість, цілеспрямованість, організованість, кмітливість, працьовитість;

  • уміння будувати професійну кар'єру в умовах системних змін.

Не дивно, що вчителю, інколи, важко визначити виховну мету уроку математики. Дуже складно на одному уроці поставити мету виховувати працелюбність, а на іншому – акуратність. Для того, щоб конкретно уявити собі шляхи виховної роботи, пов'язаної з вивченням математики, необхідно усвідомити специфічні особливості уроків математики, а також виховні можливості, закладені в самому підручнику математики. Одним з головних виховних завдань у вивченні цього предмета є виховання творчої діяльності учнів. Зміст уроків математики складають усні та письмові обчислення, розв’язування задач, вправи у вимірі, геометричний матеріал. Одним з головних виховних завдань, що постають перед учителем є подолання сухості і формальності у викладанні математики. Головний шлях вирішення цього завдання – всебічне зміцнення зв'язку навчання з життям, з практикою. А цей зв'язок здійснюється як через зміст завдань, які вміщені в підручниках, так і тих, які складають вчитель та учні. Через вирішення цих завдань учні знайомляться з важливими в пізнавальному і виховному відношенні фактами.


Скачати 205.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка