Загальні зауваги



Сторінка1/4
Дата конвертації05.02.2017
Розмір0.98 Mb.
ТипКонцепція
  1   2   3   4
Концепція

літературної освіти школярів

у системі профільного навчання

(проект)

Загальні зауваги


Концепцію профільного навчання в системі літературної освіти школярів у загальноосвітніх навчальних закладах розроблено на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школі» від 25.09.2003 р. № 10/13. Запропонована Концепція спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Президентом України від 17.04.2002 р. № 34/2002, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 14.01.2004 р. № 24. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій школі, Концепції літературної освіти школярів у 12-річній школі, Критеріях оцінювання навчальних здобутків учнів із літератури за 12-бальною шкалою.

Названі документи спрямовані на зміну пріоритетів у побудові нової системи організації освіти взагалі та літературної зокрема у 12-річній школі. Вони зорієнтовані на наскрізну профілізацію системи освіти в Україні. Функціонування допрофільної підготовки та профільного навчання ґрунтується на позитивному принципі. Це створюватиме сприятливі умови для формування духовно багатої особистості, здатної орієнтуватися в професійному просторі, бути конкурентоспроможною на ринку праці, повноцінно реалізувати свої інтереси, індивідуальні потреби та здібності в подальшому житті. Такий підхід забезпечує реалізацію особистісно зорієнтованого принципу навчання в системі наскрізної профілізації закладів освіти, що значно розширює можливості учня в підготовці до вибору та побудови власної освітньої й літературної траєкторії.

Концепція розроблялася з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання, загальнопедагогічного та фахово-предметного спрямування, специфіки літератури як мистецтва слова. Саме мистецтво слова є тим засобом, який допомагає формувати, збагачувати духовно-естетичний світ дитини, позитивно впливати на ціннісні орієнтації, розвивати інтелект, літературно-мистецькі здібності незалежно від обраного нею профілю.

Процеси реформування загальноосвітньої школи орієнтують сучасного вчителя-словесника на широку диференціацію, варіативність, профільність, інтеграційність як у змісті літературної освіти, так й у формах організації навчального процесу.



Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі є однією з головних умов удосконалення якості освіти, її гуманізації, демократизації, особистісного переорієнтування процесу навчання. Профільна диференціація – основний напрям здійснення диференціації навчання, яка планується як по горизонталі, так і по вертикалі. Потрібність такої профілізації загальноосвітньої школи викликана такими обставинами:

  • глобалізацією та універсалізацією освітнього вітчизняного та європейського простору, які реалізуються шляхом оптимального поєднання інтеграційних процесів із виходом на спеціалізацію в підготовці майбутнього випускника;

  • розумінням державою і суспільством потрібності мобільних фахівців різних профілів, спрямованим на створення багатовекторної моделі профілізації навчальних закладів України;

  • зацікавленістю держави й суспільства в забезпеченні умов для розвитку особистості відповідно до її задатків, здібностей, індивідуальних нахилів, дасть їй бути конкурентноспроможною на ринку праці, готовою до подальшого життя.

Профільне навчання учнів породжує проблему методики вивчення загальноосвітніх і спеціальних предметів, добору технологій навчання відповідно до обраного профілю, з урахуванням типу навчального закладу тощо. Тому профілізація системи освіти в цілому та філологічної зокрема потребує від сучасного вчителя-словесника:

  • осмислення продуктивних тенденцій вітчизняного й зарубіжного досвіду;

  • побудови гіпотетично-ідеальної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу;

  • усвідомлення особливостей змін у методиці вивчення мови та літератури в профільній школі;

  • продуманого вибору методів і технологій навчання відповідно до обраного напряму та навчального профілю;

  • сприяння визначенню учнем своєї перспективи та побудові траєкторії особистісного духовно-мистецького, мовно-літературного зростання.




  1. СУТНІСТЬ, МЕТА І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ
    ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ЛІТЕРАТУРИ


Профілізація літературної освіти школярів – системоорганізуюча модель, яка сприяє прилученню учнівської молоді (школярів 1-12 класів) до вітчизняної і світової духовно-художньої, літературно-мистецької культури, дає уявлення про характер літературно-мистецької праці людей на основі особистого досвіду, зорієнтована на життєве та професійне самовизначення і самореалізацію своєї особистості в подальшому житті.

Профільне навчання літератури – диференційована побудова та структурно-змістова організація навчально-пізнавального і виховного процесу, яка передбачає створення оптимально зорієнтованих умов для різних груп учнівської молоді до їхнього життєвого та професійного самовизначення в майбутньому, врахування освітніх і літературно-мистецьких потреб, інтересів, нахилів і здібностей учнів.

Задатки літературно-мистецькі – вроджені особливості нервової системи й органів чуття дитини, які є передумовою передавання побаченої чи уявлюваної картини життя словами, фарбами тощо.

Нахили літературно-мистецькі – спрямування людини на заняття різноманітними видами художньо-мистецької, філологічної діяльності з метою формування та вироблення в собі здатностей, умінь і навичок, потрібних для професійного виконання функцій у подальшому житті. Нахили багато в чому збігаються зі здібностями і можуть розвиватися паралельно або багатовекторно чи виокремлюватися за умови, якщо тип навчання (загальна диференціація, профільна і т.д.) прилаштовуються до школяра.

Здібності літературно-мистецькі – складна синтетична якість дитини, яка поєднує в собі стійкі індивідуальні психічні та спеціальні властивості: естетичну чутливість до слова, довільну пам’ять, відтворювальну уяву, художньо-образне мислення і сприйняття світу, емоційну стійкість, креативність тощо, що формуються та розвиваються впродовж усього життя. Це є важливою внутрішньою умовою для взаємодії школяра із зовнішніми впливами шляхом освоєння та набуття певних знань, умінь і навичок під час літературно-мистецької діяльності в урочній і позакласній роботі, щоб уключитися у творче життя суспільства, для духовного, художньо-естетичного збагачення своєї особистості.

Читацька діяльність у процесі літературної освіти – сукупність компетентностей, специфічних компетенцій і творчих дій школяра, спрямованих на співучасть із автором, персонажем, літературним текстом щодо осягнення та сприйняття/несприйняття тканини художнього твору, розуміння підтексту змодельованих картин життя, здатність їх інтерпретувати та конструювати власний текст відповідно до власного читацького рівня, життєвого досвіду шляхом мимовільних або цілеспрямованих операцій із метою духовно-естетичного збагачення особистості.

Літературно-мистецька культура, освіта та діяльність школяра включає систему специфічних і загальних компетентностей: читацьких, літературознавчих, лінгвістичних, комунікативних, когнітивних, аксіологічних, прогностичних, технологічних, інформаційних, соціальних, рефлективних. Названі компетентності складатимуть той літературний стандарт, яким має оволодіти учень профільної школи.



Мета профільного навчання літератури – забезпечення рівного й вільного доступу учнівської молоді до неперервної літературно-мистецької освіти впродовж усього життя, виховання духовно багатої, естетично-розвиненої особистості, здатної до професійної самовизначеності та самореалізації, мобільності й конкурентоспроможності в змінному суспільному просторі. Профілізація літературної освіти спрямована на духовне збагачення читацького життя дитини, формування її ціннісної сфери, здатності до вибору напряму філологічної освіти, вироблення навичок самостійної літературно-мистецької, дослідницько-пошукової діяльності, прагнення до літературного саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями літературної освіти в системі загальної профілізації школи є:

  • створення умов для врахування й розвитку літературно-мистецьких інтересів, задатків, нахилів і здібностей учнівської молоді за будь-якого обраного профілю;

  • забезпечення оптимальних умов для загальнокультурного, морального, естетичного розвитку, духовного збагачення особистості;

  • залучення учнів до найкращих здобутків духовної культури шляхом вивчення української літератури, зарубіжної літератури, літератури національних меншин;

  • формування здатностей до свідомого вибору напряму суспільно-гуманітарної освіти для професійної самовизначеності та самореалізації в подальшому житті;

  • розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, читацької та полемічної культури, вміння аргументовано доводити свою думку не залежно від обраного профілю;

  • формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технологічної компетенцій учнів засобами літератури, мистецтва на підготовчому (5-7 класи), допрофесійному рівні (8-9 класи), спрямування молоді (10-12 класи) щодо майбутньої професійної діяльності в гуманітарній сфері;

  • забезпечення наступності та перспективності літературної освіти школярів на загальноосвітньому рівні, поглибленому та зорієнтованому на майбутню професійну діяльність;

  • формування у старшокласників толерантного ставлення до національних, міжнаціональних і загальнолюдських цінностей, літературно-мистецьких досягнень, здобутків.

Профільне навчання літератури в загальноосвітніх навчальних закладах має здійснюватися відповідно до основних положень і принципів Концепції літературної освіти в Україні, змістових ліній літературної освіти, визначених державними стандартами і програмами з літератури, досягнень методики літератури, технологій навчання, перспективного педагогічного досвіду освітян взагалі та словесників зокрема.


  1. СТРУКТУРА ПРОФІЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ
    ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ


Профільна диференціація навчання в системі літературної освіти учнів як спосіб її організації передбачає загальнокультурне, поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення літературного курсу в кожному класі, незалежно від обраного профілю.

Профілізація літературної освіти школярів із урахуванням різних типів середніх навчальних закладів України може здійснюватися за такими рівнями, змістовими лініями, напрямами:

загальнокультурний (рівень стандарту), базовий (академічний рівень), поглиблений (допрофільної підготовки), професійно зорієнтований (профільне навчання.



Змістове опанування літератури на різних рівнях передбачає:

  • загальнокультурний (рівень стандарту) – обов’язковий мінімум змісту літератури з 1 по 12 класи незалежно від специфіки класу, напряму діяльності тощо. Він реалізується у двох площинах: за універсальним навчальним планом, де навчальний час рівномірно розподілено між базовими навчальними предметами. Основними напрямами диференціації курсу літератури в таких класах (універсальних чи безпрофільних) є незначне розширення його вивчення, доповнення курсом за вибором (факультативом), індивідуальною формою навчання за рахунок інваріантної складової навчального плану. У старших класах курс літератури на цьому рівні не передбачає подальшого поглибленого вивчення або розмежування на літературу українську та зарубіжну, може вивчатися як інтегрований варіант «Література», наприклад література в спортивному, технологічному чи природничо-математичному класах;

  • базовий (академічний рівень) – обсяг змісту достатній у 10-12 класах для подальшого вивчення курсу літератури у вищих навчальних закладах. Він є не профільним, але базовим чи близьким до профільного: наприклад, література як загальноосвітній курс в історико-філологічному профілі чи профілі іноземної філології тощо;

  • поглиблений (допрофільний рівень) – вивчення літератури передбачає два етапи: 5-7 і 8-9 класи. Перший етап (5-7 класи) передбачає формування профільних інтересів учнів в урочній і позакласній роботі (зустрічі з митцями слова та презентація їхніх творів; огляди літературно-мистецьких газет, журналів, видань, передач, зорієнтованих на дітей цього віку; залучення до участі в літературно-мистецьких гуртках, студіях, наприклад: «Художнє (виразне) читання», «Юний поет», «Література в пластиці» (студія літературної пантоміми), «Літературно-драматичний», «Літературно-художнього оформлення», «Художник-ілюстратор» тощо), літературних турнірах і конкурсах, олімпіадах тощо). Вивчення літератури на цьому етапі має зацікавити учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, яке допомагає пізнавати світ і себе в ньому; сприяти свідомому вибору учнем-читачем рівня навчальної і читацької діяльності (достатній, середній, високий, творчий; рецептивно-відтворювальний, відтворювально-оцінний, позиційно-конструктивний, оригінально-позиційний). Другий етап (8-9 класи) здійснюється з метою професійної орієнтації учнів-читачів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання в старшій школі. З цією метою вводяться курси за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі, наприклад: «Історія краю у фольклорних і літературних творах», «Байкарство в Україні і світі», «Світ фантастики в слові й мистецтві»; «Гумористичні твори: від минулого до сучасного», «Переклад у читацькому житті» та ін. За Концепцією профільного навчання в старшій школі, курси за вибором основною функцією повинні мати профорієнтаційну зорієнтованість літературної освіти школяра для подальшого професійного самовизначення в тому чи іншому профілі. Їх має бути достатньо-оптимальна кількість для визначення напряму диференційованого профільного навчання. Для оволодіння змістом курсу клас може ділитися на однорідні групи за підготовленістю учнів і їхніми інтересами після об’єктивно-дієвої діагностики рівня літературно-читацьких досягнень школярів. Поглиблене вивчення літератури передбачає розширення і поглиблення змісту курсу, формування стійкого інтересу до художнього слова, інших видів мистецтва, розвитку літературно-мистецьких здібностей з метою використання одержаних знань для майбутньої професійної діяльності. Поглиблене вивчення літератури здійснюється за спеціальними програмами й підручниками, наприклад: «Прадавня література», «Література бароко», «Біблія і фольклор: літературний контекст» та інші. Як варіант, літературний курс, тема (період, епоха) можуть доповнюватися та поглиблюватися відповідними темами за модульним принципом. Літературно-змістових модулів може бути кілька. Допрофільна літературна підготовка на диференційній основі має також доповнюватися і здійснюватися через факультативи, міжпредметні гуртки, наукові товариства, клуби, наприклад: «Любителі фантастики», «До фольклорних джерел» тощо, участю в Малій академії наук, предметних олімпіадах і конкурсах, літературно-мистецьких студіях при театрах, творчих спілках, ознайомленням із роботою кабінетів профорієнтації та іншими формами;

  • професійно зорієнтований (профільний рівень) – вивчення курсу літератури здійснюється в профільних 10-12 класах із урахуванням напрямів: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний; безпрофільний (універсальний).

Відповідно до навчального профілю диференційовано визначається літературний зміст предмета. Засвоєння змісту літературної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальнокультурну (загальноосвітню) підготовку учнів незалежно від профілізації школи, напряму, класу тощо; по-друге, спонукати читачів до ознайомлення з літературно-мистецькими здобутками, досягненнями вітчизняної і зарубіжної науки, культури, виробництва, спорту тощо, а також національних меншин в оптимально-дозованому варіанті; по-третє, створювати особистісно зорієнтований простір у підготовці випускника до майбутньої професійної діяльності в галузі «Філологія. Література»; по-четверте, вибудувати систему гуманітарних профільних предметів і спеціальних курсів та курсів за вибором, щоб задовольнити професійні інтереси старшокласників; по-п’яте, підбір предметів (базових і профільних), спеціальних курсів та курсів за вибором має бути гнучким, відповідати реальним літературно-мистецьким потребам, інтересам старшокласників, забезпечувати прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання, сприяти вибудові індивідуальної літературно-освітньої програми.

Державним стандартом базової і повної середньої освіти та Концепцією профільного навчання в старшій школі передбачено вивчення предметів освітньої галузі «Мови і літератури», що складаються з мовного і літературного компонентів, кожен з яких має свої складники. До літературного компонента входять: українська, зарубіжна, рідна (якщо вона не є українською) література (літературна освіта). Літератури як базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту літературної освіти в загальноосвітній школі і є обов’язковими для всіх профілів. Зміст курсу літератури та вимоги до підготовки старшокласників визначаються державними загальноосвітніми стандартами з урахуванням обраного профільного напряму.



Профільні загальноосвітні предмети суспільно-гуманітарного, філологічного напряму – це цикли предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст літературної освіти школярів кожного конкретного навчального профілю: історичний, правовий, економічний, філософський; профілі української філології, іноземної філології, історико-філологічний та інші. Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей, наприклад: українська і світова література; українська і російська література; зарубіжна і російська література; зарубіжна й англійська література; зарубіжна література і перекладацтво; українська література і письменницькі мемуари; література нацменшин і художня культура.

Зміст літературного компонента може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного напряму (додатки 7-9 до типового навчального плану, наказ № 132 від 23.02.2004 р. Міністерства освіти і науки України), технологічного (додаток 14) вивчається інтегрований курс «Література».



Спеціальні курси та курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу філологічного напряму: української філології профіль, іноземної філології профіль, історико-філологічний профіль (додатки 12, 13 типових навчальних планів). За Концепцією профільного навчання спеціальні курси та курси за вибором мають такі основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Такі курси створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти; їх кількість має бути надлишковою, що даватиме учневі змогу вибрати обов’язкові.

Структуру профільної диференціації літературної освіти школярів можна представити логіко-семіотичною моделлю, поданою в додатку до Концепції.



Відповідно, система профільної диференціації вивчення літератури зможе:

  • забезпечити належний загальнокультурний рівень літературної підготовки шкільної молоді, що визначається замовленням суспільства, можливістю учнів цього віку, бажанням професійного вибору для подальшого життя;

  • задовольнити потреби допрофільної підготовки та профільного навчання в розвитку літературно-творчих і читацьких здібностей учнів: читацької уяви, емоційного співпереживання, словесно-художнього мислення образами;

  • спонукати учня-читача до власної літературно-творчої діяльності, яка виявиться в розвитку чутливості до форми літературного твору, його художніх особливостей і майстерності письменника;

  • розвинути літературно-критичне мислення, яке забезпечить формування здатності учня до аналізу, інтерпретації та критичної оцінки прочитаного твору;

  • навчити орієнтуватися в сучасному літературному процесі, відрізняти високомистецькі твори від малохудожніх, визначати художньо-естетичну вартісність літературно-мистецького явища;

  • озброїти учня-читача здатністю мислити словесно-художніми образами, які знайдуть свій вияв в усному та писемному мовленні;

  • виробити комунікативно-мовленнєві компетенції як здатність до спілкування через мовлення, виразне і художнє читання текстів, складання творчих робіт відповідно до жанрово-стильової манери письма автора, розуміючи та виявляючи художню образність мови літературного твору, прямий і метафоричний зміст слова, емоційно реагувати на експресію художнього слова, відчувати та передавати у своєму мовленні оригінальність стилю письменника;

  • виявляти інтелектуальну активність та самостійність, включаючись у дослідницько-пошукову діяльність як учень-читач, учень-критик, учень-літературознавець, як автор-творець власного тексту;

  • сформувати вміння спілкуватися на уроці один з одним, вступати у діалог із автором художнього твору, персонажами тощо;

  • виховати толерантне ставлення до здобутків української, зарубіжної літератури та національних меншин, розуміючи, що знання вітчизняної та світової матеріально-культурної спадщини збагачуватиме духовно-естетичний світ учня, здатного до формування “образу – себе – буття” та його складових: “образу Я”, “образу автора”, “образу художнього твору”, “образу літературного персонажа”, “образу Я і літературного героя”, “образу Світу”, “образу Я в Світі” тощо.

Така цілісність і повнота взаємодії всіх сутнісних сил учня зі світом (літературно-мистецьким явищем) активізує внутрішні потенції його особистості, які сприятимуть вдосконаленню її самої і суспільства, за умови побудови продуманої системи профілізації літературної освіти учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах України.



  1. ДОПРОФІЛЬНЕ І ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ УЧНІВ
    У СІЛЬСЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ


Реалізація Концепції профільного навчання в старшій школі має враховувати особливості організації навчально-пізнавального і виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості. Профілізація освітнього простору сільської школи є специфічною. Це викликано тим, що навчальні заклади в більшості своїй мають невелику кількість класів-комплектів, або по одному комплекту, або змішаний варіант «одно-двокомплектність». Як правило, такі навчальні заклади обмежені у взаємодії з вищими навчальними закладами, доступі до культурно-освітніх фондів (потужних бібліотек, архівів, інтернет-ресурсів тощо). Відповідно, вибудовуючи систему профільного навчання, модель її організації, слід враховувати ці обставини.

Концепція профільного навчання у старшій школі потребує певних уточнень під час її реалізації в умовах сільської школи та місцевості. Вони стосуватимуться як понятійно-термінологічної частини концепції, так і варіантів моделей її реалізації.



Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої МОН України, пропонованого варіанта Концепції літературної освіти школярів в системі профільного навчання варто уточнити й доповнити мету й завдання модернізації навчального процесу сільської школи; мають бути спроектовані можливі моделі організації профільної підготовки для таких навчальних закладів як спеціально організована гнучка система.

Каталог: upload -> file
file -> Методичні рекомендації для керівників баз стажування з підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби»
file -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
file -> Вимоги до оформлення заявок розроблення технічного завдання та його складових частин
file -> Правила складання бібліографічного опису
file -> Укладач: Корженко Валентина Анатоліївна
file -> Програмний комітет співголови
file -> Агентський договір


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка