Зарубіжна література проект програми для 10



Сторінка1/6
Дата конвертації11.09.2018
Розмір465 Kb.
#49610
ТипПояснювальна записка
  1   2   3   4   5   6
Рівень Профільний

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

ПРОЕКТ

програми для 1011 класів

загальноосвітніх навчальних закладів

з українською мовою навчання

Авторський колектив програми:

голова – учитель-методист зарубіжної літератури Л. П. Юлдашева; наукові консультанти – д. філол. н., проф. О. М. Ніколенко, д. пед. н., проф. О. О. Ісаєва, д. пед. н., проф. Ж. В. Клименко, к. філол. н., проф. Ю. І. Ковбасенко, к. пед. н., ст. наук. співр. В. В. Снєгірьова, к. пед. н., доц. А. О. Мельник, к. пед. н., доц. О. В. Орлова; ст. викл. О. К. Бицько, члени групи – учителі-методисти зарубіжної літератури О. В. Гученко, І. І. Звершховська, Ж. В. Костюк, В. Г. Макаренко, Н. В. Онищенко, Н. І. Підгорна, О. В. Пітерська, Т. П. Сегеда, О. О. Семенюк, І. О. Смірнова, С. О. Тіхоненко, В. Г. Туряниця.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Передача чужомовної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями.

Іван Франко

Без книжок неможливо зберегти мир і людяність, неможливо побудувати цивілізований світ.



Ернест Хемінгуей
Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462), Програми із зарубіжної літератури для 5–9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (2012 зі змінами 2015–2017 рр.) та відповідно до Концепції Нової української школи (2016).

Програма створена в межах всеукраїнського Учительського проекту 2016–2017 рр., до якого долучилися передові вчителі, науковці, методисти й широка громадськість. У програмі враховано позитивний досвід програмотворення України та Рекомендації Європейської Ради.



Метою загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник середньої школи – це патріот України, компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки й техніки, дотримується здорового способу життя.

Досягнення такого результату неможливе без шкільного курсу «Зарубіжна література». Разом із іншими навчальними предметами він є потужним складником духовного і соціального поступу молодого українця, що живе в сучасному глобалізованому світі з усіма його проблемами і викликами і має адекватно на них реагувати. Вивчення зарубіжної літератури в школі є важливим інструментом виховання громадянина відкритої, демократичної та незалежної Української держави, формування його особистості, гуманістичних інтенцій, громадянської та національної ідентичності.



Мета вивчення зарубіжної літератури в школі – у процесі вивчення перекладних художніх творів різних національних традицій формування молодого громадянина України, патріота свої держави з планетарним мисленням; розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, здатної обрати для задоволення своїх інтелектуальних, духовних, естетичних та соціальних потреб якісний твір зарубіжної літератури (переклад чи оригінал), дати йому адекватну оцінку, виявити власну читацьку рефлексію; заохочення школярів до розширення кола читання, осягнення духовної значущості та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн; поглиблення культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомлення ними виняткового значення художньої літератури в сучасному світі, націєтворчої функції художнього перекладу, ролі видатних вітчизняних майстрів перекладу в поступу України; виховання в учнів поваги до культурних надбань свого та інших народів; формування творчої особистості з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.

Основний предмет вивчення шкільного курсу «Зарубіжна література» складають українські переклади найкращих взірців світового красного письменства.

Отже, вивчення курсу «Зарубіжна література» в школі реалізує такі важливі стратегічні завдання:

1) через українські переклади сприяє виявленню і збереженню генетичного коду нації, формує свідомого громадянина України, який, вивчаючи найкращі літературні взірці чужої культури, глибше пізнає і досліджує реалії своєї країни, традиції рідної культури;



2) завдяки читанню художніх творів різних національних традицій розкриває своєрідні культурні коди розмаїтого світу, необхідні для духовної і психологічної адаптації особистості у сучасному полікультурному суспільстві.
Завдання вивчення зарубіжної літератури у 10 –11 класах:

  • виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, високим естетичним смаком і стійким інтересом до художньої літератури;

  • формування цілісних уявлень про закономірності перебігу літературного процесу, основні літературні епохи, напрями, течії, роди, жанри і стилі в контексті вітчизняної та світової культури;

  • увиразнення українського контексту творів зарубіжної літератури через залучення широких міжкультурних і міжлітературних зв’язків, інформацію про культурні події країни, пов’язані з літературними творами, висвітлення теми України у творчості зарубіжних письменників;

  • розвиток уміння бачити світовий контекст української літератури і з огляду на це на новому рівні усвідомлювати її національну своєрідність, її здобутки та внесок у поступ світової культури;

  • набуття умінь і навичок різних видів аналізу (літературних творів, явищ, різних художніх перекладів, а також оригіналів – за умови володіння відповідною іноземною мовою);

  • поглиблення знань із теорії літератури, використання їх у під час дослідження творів, розвиток теоретичного мислення учнів і формування навичок критичного аналізу літературних явищ;

  • формування уявлення про вітчизняну перекладацьку школу, розкриття значення перекладної літератури як могутнього чинника розвитку української нації;

  • розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;

  • розвиток зв’язного і філологічного (літературознавчого) грамотного мовлення (із застосуванням прикладів із художніх текстів, аргументації, елементів дискусії, самостійної оцінки прочитаного, науково-критичних джерел, знань з української та іноземних мов й інших гуманітарних предметів);

  • забезпечення продуктивної навчальної діяльності, що дасть змогу учням не тільки накопичувати знання, вміння і навички, але й виявляти власну індивідуальність під час сприйняття й творчого осмислення літератури, формувати індивідуальний стиль пізнавальної діяльності;

  • оволодіння учнями елементами дослідницької діяльності й основами культури розумової праці у літературній царині (робота з літературознавчими словниками й довідниками, науково-критичними працями, укладання бібліографії, підготовка доповіді, складання тез, написання реферату, використання комп’ютера (зокрема ресурсів Інтернету) з метою здобуття та опрацювання літературної та літературознавчої інформації, участь у роботі літературно-творчих секцій МАН тощо);

  • підготовка школярів до життєдіяльності в полікультурному просторі, свідомого вибору майбутньої професії і профільного навчання в галузі філології.


Вивчення зарубіжної літератури у 1011 класах забезпечує такі функції предмета:

1) пізнавально-ціннісну (пізнання людини і світу за допомогою перекладної та оригінальної художньої літератури, формування ціннісних орієнтацій особистості в період її становлення);

2) естетичну (розвиток цілісних естетичних уявлень про специфіку мистецтва слова і перебіг літературного процесу, естетичного смаку, умінь визначати художню цінність творів);

3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, самостійного критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою, комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування рідною та іноземними мовами);

4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного інформаційного суспільства);

5) виховну (виховання високих моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України і людства);

6) профільно-орієнтаційну (підготовка до свідомого вибору майбутньої професії в галузі філології).
Відповідно до Концепції Нової української школи учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, важливих для всебічного розвитку особистості громадянина України, його подальшого становлення, морального та професійного зростання. Компетентність – це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні освіти (Національний освітній глосарій, 2014). Отже, компетентність – це набуті реалізаційні здатності особистості до ефективної діяльності. З огляду на це, компетентнісний підхід – це підхід до навчання передовсім не як до процесу, а як до результату (чи результатів), важливих для життя, подальшого навчання чи діяльності особистості.

Компетентнісний підхід, покладений в основу Концепції Нової української школи, полягає у підготовці учнів до сучасного життя та майбутньої діяльності, у цілеспрямованому формуванні в них ключових і предметних компетентностей.

Компетентнісний підхід забезпечує настанову не на процес навчання, а на досягнення особистого результату учня. У зв’язку з тим компетентнісний підхід кардинально змінює освітню роль учня – із реципієнта (того, хто сприймає інформацію) він перетворюється на активного учасника освітнього процесу, самостійного суб’єкта навчальної діяльності, котрий здобуває, перевіряє, обробляє і використовує інформацію. З допомогою індивідуальних зусиль і творчого пошуку учень обирає власну траєкторію не тільки в галузі певного предмета, а й у житті. Компетентнісний підхід дає змогу сформувати творчу й активну особистість із вільною свідомістю, прагненням до постійної самоосвіти, до нових вершин у різних видах діяльності.



Принципи компетентнісного підходу:

  • розширення прав і можливостей учнів у пізнавальній діяльності;

  • формування власної траєкторії навчання;

  • концентричне розширення компетентностей (крок за кроком нарощування знань, умінь, навичок);

  • зв’язок навчального процесу із сучасним життям;

  • настанова на самостійне мислення і творче самовираження учнів;

  • оцінка й самооцінка діяльності;

  • виявлення перспективи вивчення предмета;

  • систематизація, узагальнення, творче осмислення вивченого;

  • підвищення інтересу до процесу навчання;

  • стимулювання до свідомого вибору майбутньої професії;

  • формування потреби творчої реалізації в суспільстві, набуття умінь і навичок, необхідних для життя.

Ключові компетентності – універсальні компетентності, що не залежать від предметної сфери, натомість важливі для успішної діяльності, подальшої реалізації особистості в житті.

Засобами предмета «Зарубіжна література» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до Рекомендацій Європейської Ради):

1) спілкування державною мовою;

2) спілкування іноземними мовами;

3) математична компетентність;

4) компетентності в природничих науках і технологіях;

5) інформаційно-цифрова компетентність;

6) уміння вчитися;

7) ініціативність і підприємливість;

8) соціальна та громадянська компетентності;

9) обізнаність та самовираження у сфері культури;

10) екологічна грамотність і здорове життя.




Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка