Засади міжнародної інвестиційної діяльності



Сторінка10/24
Дата конвертації09.09.2018
Розмір4.58 Mb.
#49375
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   24

МАР має три основні джерела фінансування: прибутки МБРР, внески держав-членів, внески заможних краї-членів. А також повернення раніше наданих кредитів.

Один раз у три роки група країн-кредиторів (на сьогодні — 34 держави) призначає офіційних представників, що проводять консультації про чергове залучення коштів МАР.

Кожен профінансований МАР проект піддається політико-економічній експертизі з метою найбільш ефективного використання фінансової допомоги.

Міжнародна фінансова корпорація

МФК була створена з метою мобілізації національного й іноземного капіталу для розвитку приватного сектора у країнах, що розвиваються. МФК кредитує також державні підприємства, що працюють як самостійні акціонерні компанії. Кредити направляються на реалізацію високорентабельних проектів у найбільш розвинутих країнах, які розвиваються, що пов'язано з високою вартістю кредитів.

Вищим органом МФК є Рада керуючих, що складається з керуючих і їхніх заступників. Рада може передавати більшість своїх повноважень (за винятком прийому нових членів, виключення будь-якого члена, чи підвищення (зниження) статутного капіталу, зміни угоди про МФК) директорам. Кожен керуючий Всесвітнього банку (із заступником) автоматично є керуючим МФК, якщо його країна є членом МФК. Щорічні збори МФК проводяться одночасно зі зборами Всесвітнього банку.

Поточною діяльністю керує директорат. Він складається з 24 директорів Всесвітнього банку, чиї країни одночасно є членами МФК.

Президент МФК за посадою є головою директорату МФК. МФК була реорганізована в 1993 році відповідно до нових вимог (регіональні стратегії, удосконалювання експертної роботи особливо у секторах інфраструктури, хімії й нафтохімії, нафти і газу, гірничодобувної промисловості й сільського господарства). За поточну діяльність відповідає виконавчий президент.

Джерелами фінансування МФК є внески членів у статутний капітал, кредити МБРР, відрахування від прибутків, кошти від повернутих кредитів і кошти, залучені на міжнародних фінансових ринках.

МФК має відділення у Франкфурті-на-Майні, Лондоні, Парижі й Токіо. Діють представництва в Африці, Азії, Латинській Америці та Європі, а також працюють консультативні бюро по розробці проектів (Project Development Facilities).

У 1986 році МФК заснувала Консультативну службу з іноземних інвестицій (Foreign Investment Advisory Servise) для надання допомоги урядам країн, що розвиваються, у найбільш ефективному використанні іноземних інвестицій (капітали, технологія, менеджмент) у рамках довгострокових програм розвитку. Діяльність КСІН контролюється комітетом (керівництво: виконавчий президент МФК, віце-президент МАІГ, віце-президент МБРР з розвитку приватного сектора).

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) засновано 12 квітня 1988 року і є наймолодшим членом групи Всесвітнього банку.

Ціль БАГІ - заохочення іноземного прямого інвестування у країни-члени, що розвиваються, для прискорення їх економічного зростання. Насамперед мова йде про полегшення процесу капіталовкладення шляхом гарантій капіталовкладень від ризиків перекладів валюти, загрози конфіскації і військових чи цивільних заворушень (політичних ризиків). БАГІ покликання сприяти підтримці потоків капіталовкладень і поширювані інформацію щодо можливостей інвестування у країнах-членах, що розвиваються.

Будучи членом Групи Всесвітнього Банку, БАГІ має фінансову незалежність від МБРР. Усі повноваження з керування БАГІ належать Раді керуючих (1 керуючий, 1 заступник), за винятком спеціально переданих іншому органу. Рада керуючих може передавати свої повноваження Раді директорів. Президент Всесвітнього Банку є Головою Ради директорів.

Подібні заходи необхідні для заохочення іноземних капіталовкладень, тому що забезпечують страхування інвестицій від некомерційних ризиків у країнах, що розвиваються. При цих умовах капіталовкладення у національні економіки таких країн стають більш конкурентоспроможними у порівнянні з індустріально розвинутими країнами.

Міжнародний центр із розв'язання інвестиційних конфліктів

Головним завданням Міжнародного центру із розв'язання інвестиційних конфліктів, створеного у 1966 році, є посередництво у розв'язанні інвестиційних суперечок між урядами й іноземними інвесторами.

МЦРІК створений відповідно до Конвенції про урегулювання інвестиційних суперечок між державами й резидентами інших країн (Convention on the Settlement of Investment Disputes between States and Nationals of Other States), підписаної на той момент 139 країнами. Для забезпечення діяльності МЦРІК створені Адміністративна рада і Секретаріат. Адміністративна рада, головою якої є Президент Всесвітнього Банку, складається з представників від кожної країни, що ратифікували Конвенцію (усього 126). Щорічні зустрічі Ради співпадають у часі з об'єднаною щорічною зустріччю МБРР і МФК.

Звертання сторін, що сперечаються, за допомогою до МЦРІК є цілком добровільним. Проте як тільки сторони погодилися на арбітраж відповідно до Конвенції, вони не можуть забрати заяву в односторонньому порядку.

За час діяльності МЦРІК зафіксовано більш 40 звертань.

Міжнародний валютний фонд

Міжнародний валютний фонд (МВФ) почав свою діяльність у 1946 році після ратифікації договорів, розроблених на Бреттон-Вудській конференції Організації Об'єднаних Націй з валютно-фінансових питань (1944 p.).

МВФ входить у систему Організації Об'єднаних Націй як спеціалізована установа. Уданий час членами МВФ є близько 180 країн, включаючії всі колишні союзні республіки.

Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні.

Кожна країна-член має 250 голосів + 1 голос за кожну частину квоти, яка дорівнює 100 тис. СДР (СДР - спеціальні права запозичення (Special Drawing Rights, SDR) визначаються на основі вартості кошика з п'яти ведучих світових валют: долара США, німецької марки, французького франка, фунта стерлінгів і японської йєни).

Цілями МВФ є:


  1. заохочення міжнародного співробітництва у сфері валютної політики;

  2. сприяння збалансованому зростанню світової торгівлі для стимулювання й підтримки високого рівня зайнятості та реальних доходів, для розвитку виробничого потенціалу всіх членів як головного показника економічної політики;

  3. підтримка стабільності валют і упорядкування валютних відносин між кранами-членами, а також стримування девальвації

валют із розумінь конкуренції;

  1. участь у багатосторонній системі платежів, усунення обмежень на трансфер валюти;

  2. надання коштів для ліквідації незбалансованості платіжних балансів країн-членів.

Основні напрямки діяльності МВФ включають також регулювання платіжних балансів країн-членів і зовнішньої заборгованості. Посилюється взаємодія з МВФ, ЄБРР, ОЕСР, ПРООН, Паризьким і Лондонським клубами і т.д.

У сфері регулювання платіжних балансів і зовнішньої заборгованості МВФ надає кредити країнам-членам за умови проведення ними визначених змін у своїй економічній політиці. Перед отриманням кредитів країна-позичальник повинна узгодити із Фондом програму фінансово-економічної стабілізації. Надання валютних коштів здійснюється в залежності від виконання цієї програми. Наявність подібної програми іі угоди з МВФ звичайно розглядається як міжнародне свідчення платоспроможності країни.

У сфері боргового регулювання МВФ активно взаємодіє з Всесвітнім банком.

Вищим керівним органом МВФ с Рада керуючих, що складається з представників країн-членів (звичайно відповідального за проведення валютної політики чи міністра, голови центрального банку разом із заступником). За винятком ряду повноважень (визначення розмірів квот і прийом нових членів, перегляд квот, зміна валютних паритетів тощо) він може делегувати виконання своїх завдань Виконавчій раді. Керуючі зустрічаються раз на рік на щорічних сесіях.

Тимчасовий комітет (24 члена, звичайно два засідання на рік) консультує Раду керуючих з питань, пов'язаних із поточним контролем за світовою валютною системою і її адаптацією.

Виконавча рада відповідає за поточні справи МВФ. Сім з 24 Виконавчих директорів призначаються країнами з найбільшими квотами (Німеччина, Великобританія, Китай, Франція, Саудівська Аравія, США і Японія), інші обираються від інших країн на основі принципу регіонального представництва. Засідання Виконавчої ради проходять кілька разів на тиждень під головуванням Директора-розпорядника.

Найважливіший структурний підрозділ МВФ — Тимчасовий комітет із питань реформи міжнародної валютної системи фактично забезпечує політичне керівництво і займається узгодженням всіх питань, що стосуються діяльності Фонду, внесення змін у його статут, перегляду квот, випуску СДР, принципів використання ресурсів МВФ тощо.

Персонал МВФ нараховує більш 2000 експертів, очолюваних Директором-розпорядником. Директор-розпорядник обирається Виконавчою радою (за традицією — це представник Європи). Він не має права голосу, за винятком тих випадків, коли голоси у Виконавчій раді розділяються порівну.

Основними джерелами фінансування МВФ є внески (квоти) країн-членів і позики МВФ у своїх членів.

Як правило, МВФ надає кошти своїм членам різними кредитними траншами, кожний з який відповідає 25 відсоткам квоти країни-члена. У рамках програми розширеного фінансування членам МВФ може надаватися середньостроковий кредит (звичайно на 3 роки) для усунення негативних явищ у економіці.

У рамках МВФ діють також і спеціальні механізми.

Фонд системної трансформації (Systemic Transformation Facility) надає фінансову допомогу країнам, які зазнають труднощів у торговій і платіжній системах у зв'язку з переходом до ринкової економіки.

Фонд компенсаційного фінансування й фінансування у випадку непередбачених обставин (Compensatory and Contingency Financing Facility) надає допомогу країнам-членам у випадку зазнавання ними збитків (експорт, значне зростання цін на імпортоване зерно), якщо ці збитки носять тимчасовий характер і обумовлені причинами, що лежать поза сферою впливу цих країн; а також при необхідності підтримки темпів реформ, проведених відповідно до ухвалених МВФ угод.

За сприяння Системи фінансування буферних запасів (Buffer Stock Financing Facility) МВФ може надавати фінансову допомогу для відновлення запасів сировини.

Термінова допомога (Energy Assistance) надається шляхом закупівлі товарів країн, платіжний баланс яких зазнав значних труднощів внаслідок стихійних лих.

Фонд структурної адаптації (Structural Adjustment Facility) і Розширений фонд структурної адаптації (Enhanced Structural Adjustment Facility) надають допомогу для проведення структурних реформ у країнах, що розвиваються, з низькими прибутками, а також для реалізації середньострокових макроекономічних програм.

Інститут МВФ, створений у 1964 році (Вашингтон, США), організує курси й семінари з підвищення кваліфікації державних службовців із країн-членів МВФ.
Європейським банк реконструкції та розвитку

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — міжнародна організація, створена на підставі Угоди від 29 травня 1990 року. Засновниками ЄБРР були 40 країн — усі європейські країни (крім Албанії), США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея, а також ЄЕС і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Згодом акції СРСР, Чехословаччини і СФРЮ були розподілені між новими країнами, які виникли внаслідок їх розпаду. Його членами можуть бути, крім європейських країн, усі члени МВФ. На І січня 1994 року акціонерами ЄБРР були 57 країн (у тому числі всі європейські країни), а також ЄЕС (нині ЄС) і ЄІБ. Штаб-квартира ЄБРР знаходиться у Лондоні. Статус, привілеї й імунітет ЄБРР і пов'язаних із ним у Великобританії осіб визначені в Угоді про штаб-квартиру між урядом Великобританії і Північної Ірландії й ЄБРР, підписаній після початку операцій ЄБРР 15 квітня 1991 року.

Основні завдання й цілі діяльності ЄБРР. Головне завдання ЄБРР — сприяти переходу європейських постсоціалістичних країн до відкритої, орієнтованої на ринок економіки, а також розвитку приватної и підприємницької ініціативи. Основними об'єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми або приватизовані державні підприємства, а також новостворені компанії, включаючи спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. Основне завдання банку полягає в залученні інвестицій у регіоні. ЄБРР співпрацює з пішими інвесторами й кредиторами у наданні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціонерні капітали. Ця діяльність повинна доповнюватися кредитуванням інфраструктури інших проектів у державному секторі, що орієнтовані на підтримку ініціатив приватного сектора. ЄБРР заохочує регіональне співробітництво і підтримує проекти, які можуть охоплювати кілька країн.

З початку своєї діяльності у квітні 1991 p., ЄБРР визначив завдання, що стоять перед ним. Найбільш важливим із них стало сприяння створенню нових економічних умов у країнах, де діє ЄБРР, у період зміни політичної системи: при цьому вважається необхідним запобігти виникненню нетерпимих соціальних умов, що могли б призвести до повного розпаду суспільства у цих країнах і поставити під загрозу безпеку їх сусідів. Інші завдання відносяться до сфери бізнесу (залучення інвестицій, удосконалення комерційної практики, приватизації і структурної перебудови), інфраструктури (відновлення, модернізація й розширення мереж зв'язку, енергетичних систем, муніципальних служб і житлового господарства) і екології (удосконалення політики і прямі інвестиції у відновлення навколишнього середовища).

Здійснюючи кредитну діяльність, ЄБРР:


  • використовує різноманітні інструменти для гнучкого кредитування на основі загальноприйнятих у розвинутих країнах стандартів банківської справи;

  • гармонійно поєднує реалізацію завдань, намічених стратегією операцій по секторах, із стратегією по операціях, що підтримують ініціативу приватного сектора;

  • здійснює співробітництво з приватними інвесторами, їх консультантами, а також із комерційними банками;

  • співпрацює з урядами у здійсненні довгострокових планів розвитку:

  • здійснює взаємодію з міжнародними валютно-кредитними та фінансовими організаціями:

  • гармонійно поєднує міждержавний і регіональний підходи;

- прагне забезпечити збереження й поліпшення навколишнього середовища.

При прийнятті рішень ЄБРР керується політикою у сфері основної діяльності й стратегіями по країнах, затвердженими Радою директорів. Стратегії по країнах включають огляд політичних і економічних подій і визначають пріоритетні сфери діяльності. У ряді випадків виявлені Банком потреби в допомозі мають загальний характер для більшості країн регіону: поєднує ці стратегії прагнення стимулювати виробничі інвестиції у кожній країні.

Кредитно-інвестиційна політика ЄБРР. У своїй діяльності ЄБРР використовує такі форми операцій для підприємств приватного і державного секторів, що переходять на ринкові методи господарювання:


  1. надання кредитів (включаючи спільне фінансування) на розвиток виробництва:

  2. інвестування в капітал;

  3. гарантоване розміщення цінних паперів;

  4. полегшення доступу на ринки капіталу шляхом надання гарантій і сприяння в інших формах;

  5. розміщення ресурсів спеціальних фондів відповідно до угод, що визначають їх використання;

  6. надання позик (включаючи спільне фінансування) і технічного сприяння під реконструкцію й розвиток інфраструктури (у тому числі природозахисні програми).

ЄБРР не надає гарантій по експортних кредитах і не займається страхуванням. У цілому за період із моменту створення ЄБРР до початку 1999 року Рада директорів ЄБРР схвалила близько 186 проектів на суму понад 18,7 млрд. дол. Як найбільш важливі напрямки кредитно-фінансової політики ЄБРР можна виділити: фінансовий сектор, енергетику, телекомунікаційну інфраструктуру, транспорт і агробізнес. Обсяги фінансування та основні проекти ЄБРР в Україні подано в таблицях 9, 10.

Таблиця 9 Українські проекти в портфелі ЄБРР (на кінець 2000 р.)







Зобов'язання ЄБРР, мли. євро

Загальна вартість проектів, мли. євро

Затверджено Радою директорів

1640,83

417839

Підписано проектних зобов'язань

1137,41

2200,45

Профінансовано

337,00

- —


Каталог: lekcii
lekcii -> Конспект лекцій з навчальної дисципліни "безпека життєдіяльності" для студентів денної та заочної форм навчання
lekcii -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
lekcii -> Хф (лекція) Тема Загальні властивості неметалів Загальна характеристика елементів-неметалів
lekcii -> Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту
lekcii -> Стандартизація І сертифікація продукції та послуг тема1: сутність стандартизації та її роль у розвитку національної економіки
lekcii -> Реактивність І алергія реактивність
lekcii -> Вступ в травматологію та ортопедію. Історія розвитку
lekcii -> Івано-франківська


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   24




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка