Засади міжнародної інвестиційної діяльності



Сторінка15/24
Дата конвертації09.09.2018
Розмір4.58 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   24



Здійснюючи інвестиції в Україні, іноземні компанії і банки можуть переслідувати такі цілі:

  1. Одержання високої норми прибутку при створенні виробництв з випуску продукції, дефіцитної в Україні, ціни на яку в Україні значно вище світових.

  2. Використання факторів виробництва, ціна яких в Україні нижче світових: порівняно дешева (але кваліфікована) робоча сила, низька ціна деяких видів сировини.

  3. Використання родовищ корисних копалин та інших природних ресурсів, розробка яких в Україні дешевше, ніж в інших країнах, чи доступ до яких в інших країнах утруднений.

  4. Купівля потенційно ефективних українських підприємств (звичайно зкспортноорієнтованих) за низькою ціною з метою отримання високого прибутку після обмежених інвестицій у створення системи збуту, проведення маркетингу і реструктуризації номенклатури виробленої продукції.

  1. Просування на український ринок своєї продукції: створення торгівельно-збутової мережі, складальних виробництв, сервісних підприємств, упровадження своїх стандартів на українському ринку. До інвестицій такого типу підштовхують і високі митні збори.

  2. Використання морально застарілого чи екологічно шкідливого устаткування, яке неможливо ефективно використовувати у розвинутих країнах. Випуск застарілої продукції, технологія виробництва якої добре відпрацьована.

  3. Інвестування коштів українського походження під виглядом іноземних, щоб мати більше можливостей для захисту капіталу від дій влади.

На думку деяких вітчизняних учених, диференціація привабливості для іноземних інвесторів полягає у бажанні отримати прибуток за найкоротший період. Але це відноситься тільки до незначної частини економіки.

Дійсно, частина значних інвесторів, що володіють реальними фінансовими ресурсами і мають мотивацію, обумовлену станом світового ринку, жадає від країни-реципієнта інвестицій мінімального циклу обороту капіталу. В Україні така ситуація склалася в деяких підгалузях транспорту, в оптово-торгівельних ланках хімічної, металургійної і харчової промисловості. У цих підгалузях велика частина обороту практично монополізована підприємствами з іноземними інвестиціями. У той же час у використанні та модернізації базових фондів галузей частка іноземних інвесторів мізерна.

6.4. Спеціальні економічні зони й іноземні інвестиції

Останнім часом активно обговорюється питання ефективності функціонування існуючих і доцільності впровадження нових спеціальних економічних зон (СЕЗ) і особливих режимів інвестиційної діяльності. З одного боку, пільгові умови на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) забезпечують реальне зростання зовнішніх і внутрішніх інвестицій. З іншого боку — дискримінація суб'єктів підприємницької діяльності, що перебувають за межами СЕЗ і ТПР.

На сьогодні спеціальні правові режими інвестиційної діяльності охоплюють 10% території України. За прогнозами, ще до 2010 року до СЕЗ і ТПР буде залучено близько 16 млрд. дол. США.

Загальні принципи і стратегія розвитку СЕЗ в Україні викладені у Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України у 1994 році. Тут СЕЗ розглядаються як інструмент досягнення відкритості економіки України до зовнішнього світу і стимулювання міжнародного економічного співробітництва на основі залучення іноземних інвестицій. На сьогодні прийняті відповідні законодавчі акти по створенню 12 СЕЗ і впровадженню спеціального режиму інвестиційної діяльності на 9 територіях пріоритетного розвитку.

За станом на 01.07.2000 р. загальний обсяг інвестицій, фактично здійснених на території СЕЗ і ТПР, складав 305,2 млн дол. (8,5% усіх прямих іноземних інвестицій у економіку України).

Слід зазначити, що за перше півріччя цього року до СЕЗ і ТПР було залучено 115,4 млн. дол. інвестицій (27,5% загального обсягу іноземних інвестицій в економіку країни), у тому числі 87,5% суб'єктами ТПР. Найбільші обсяги інвестицій за 6 місяців 2001 року були залученні СЕЗ «Яворів» — 7,1 млн. дол. США і ПЕЕЗ «Сиваш» — 3,7 млн. дол. США. Лідерами серед ТПР за цими показниками є суб'єкти ТПР Донецької області — 75,6 млн. дол. США і ТПР у Закарпатській області — 16,7 млн. дол. США.

Найбільші обсяги інвестицій припадають на резидентів Угорщини, які є учасниками 5 інвестиційних проектів загальною вартістю 129,5 млн. дол. США. Удвічі менші обсяги інвестицій надійшли з Великобританії — 675 млн. дол. (12 проектів) і США — 62,3 млн. дол. (13 проектів).

Найбільших успіхів у залученні інвестицій досягли підприємства хімічної промисловості — 32 проекти на суму 217 млн. дол. США. У харчову промисловість — галузевого лідера за обсягами прямих іноземних інвестицій на рівні держави — вкладено 159 млн. дол. (48 проектів). У 2000 році найбільш привабливою для інвесторів виявилася галузь транспорту і зв'язку — 155 млн. дол., у т.ч. 82 млн. дол. за останні 6 місяців 2000 року.


6.5. Місце України у світовій економічній системі

Для нашої країни, що стала на шлях інтеграції у світове господарство і прагне створити відкриту економічну систему, участь у процесах руху капіталу і як імпортера, і як експортера є питанням стратегічно важливим. Сьогодні ж участь України в цих процесах важко назвати активною, а з позицій залучення закордонних капіталовкладень їй доведеться конкурувати з країнами, ринки яких виявляються зараз більш привабливими для інвесторів.

Тому залучення іноземних інвестицій в українську економіку є одним з найважливіших завдань, яке має бути в найближчі роки вирішене економічним керівництвом України. Звертання до закордонних джерел капіталу необхідне нашій країні з кількох причин:


  • економічна криза і різке скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів роблять необхідним звертання до закордонних джерел фінансування як конкретних проектів у сфері виробництва, так і у бюджетної сфері (через збільшення зовнішнього державного боргу);

  • залучені іноземними інвесторами в українську економіку сучасні технології здатні істотно підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробництва (що особливо важливо для зкспортноорієнтованих галузей);

  • підприємства з іноземними інвестиціями, створюючи нові робочі місця, сприяють підвищенню рівня зайнятості населення України і зниженню соціальної напруги;

  • конкуренція підприємств з іноземними інвестиціями зі «старими» українськими підприємствами на внутрішньому ринку може мати істотне значення в боротьбі з монополізмом;

  • у довгостроковій перспективі «вбудовування» України у світовий цикл руху капіталу сприятиме інтеграції країни у світове господарство і знаходженню оптимальної «ниші» у всесвітньому розподілі праці.

В умовах інвестиційної кризи в Україні залучення іноземних інвестицій стає завданням, від ефективності вирішення якого залежать хід, темпи і багато в чому результати проведених реформ. В умовах переходу від однієї господарської системи до іншої потрібна величезна кількість інвестицій для забезпечення такого переходу.

Для перебудови всього народногосподарського комплексу на ринковій основі, модернізації економіки, посилення її соціальної орієнтації потрібні величезні капіталовкладення. Звичайно, наївно думати, що іноземні капітали зможуть утамувати наш інвестиційний голод повною мірою. Однак деякою мірою, у рамках розвитку окремих ключових галузей і сфер виробництва, це зробити можливо.

Маючи безліч альтернативних пропозицій з більш сприятливими, ніж в Україні, умовами, іноземний капітал не поспішає і не буде поспішати інвестувати в Українську економіку. Готовність інвесторів вкладати капітал у економіку тієї чи іншої країни залежить від існуючого в ній інвестиційного клімату.

А в Україні інвестиційний клімат є несприятливим для широкого залучення іноземних інвестицій. Політична нестабільність, економічна криза, загроза інфляції, розгул злочинності та інші «приваби» перехідного періоду визначають украй низький рейтинг України в західних організацій, що займаються порівняльним аналізом умов для інвестицій і ступеня їх ризику в усіх країнах світу.

Всесвітньо відоме американське видання Wall Street Journal разом з американським фондом Heritage Foundation опублікували дуже цікавий рейтинг — «індекс свободи економіки». Рейтинг цікавий тим, що дає можливість довідатися, хто ми і де знаходимося у глобальній економіці. У рейтингу ми займаємо 22-е місце з кінця або 133 з початку. Відповідно до результатів останнього дослідження Україна трохи втратила позиції порівняно з попереднім рейтингом. Кількість балів: 3,85 ( у 1995 році — 3,7; у 1996 — 3,8; у 1997 — 3,75; у 1998 — 3,8; у 1999 — 3,8; 2000 — 3,6). Економічні категорії оцінюються за п'ятибальною шкалою, і чим вище бал, тим гірше оцінка.

Ці та багато інших причин змушують західних інвесторів проводити обережну і вичікувальну політику в сфері інвестиційного співробітництва з Україною.

Названі проблеми переважують такі риси України, як могутній, хоча технічно застарілий виробничий апарат, наявність дешевої і кваліфікованої робочої сили, високий науково-технічний потенціал.

Для того щоб іноземні інвестори пішли на вкладення, необхідні дуже серйозні зміни в інвестиційному кліматі. Необхідно прийняти ряд кардинальних заходів, спрямованих на формування у країні як загальних умов розвитку цивілізованих ринкових відносин, так і специфічних, які мають безпосереднє відношення до вирішення завдання залучення іноземних інвестицій. Серед заходів загального характеру в якості першочергових варто назвати:

- досягнення національної згоди між різними владними структурами, соціальними групами, політичними партіями й іншими громадськими організаціями з приводу пріоритетності вирішення загальнонаціональної проблеми виходу України з економічної кризи;

- гальмування інфляції усіма відомими у світовій практиці заходами, за винятком невиплати трудящим зарплатні;



  • перегляд податкового законодавства убік його спрощення і стимулювання виробництва;

  • мобілізацію вільних коштів підприємств і населення на інвестиційні нестатки шляхом підвищення процентних ставок за депозитами і внесками;

- надання податкових пільг банкам, вітчизняним і іноземним інвесторам, що йдуть на довгострокові інвестиції, з тим щоб цілком компенсувати їм збитки від уповільненого обігу капіталу в порівнянні з іншими напрямками їх діяльності;

  • формування загального ринку республік колишнього СРСР із вільним переміщенням товарів, капіталу і робочої сили.

Дані заходи не абсолютні, але вони, на наш погляд, можуть зіграти позитивну роль у становленні вітчизняної економіки.

Контрольні запитання

1 Роль іноземних інвестицій у реформуванні економіки України.



  1. Правові основи іноземного інвестування в Україні.

  2. Іноземні компанії на українському ринку.

  3. Спеціальні економічні зони і прямі іноземні інвестиції.

  4. Місце України у світовій економічній системі.



VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ»

1. Міжнародна інвестиційна діяльність (корпорацій) — це діяльність, що:

а) пов'язана з експортом й імпортом технологій, послуг, здійснення разом з іншими державами проектів, створення спільних підприємств з інтеграційними процесами у різних сферах;

б) пов'язана з експортом й імпортом капіталів, технологій, послуг, здійснення разом з іншими державами проектів, з інтеграційними процесами у різних сферах;

в) пов'язана з експортом й імпортом капіталів, технологій, послуг, здійснення разом з іншими державами проектів, створенням спільних підприємств з інтеграційними процесами у різних сферах.

2. Основні цілі міжнародного інвестування компаній-інвесторів:

а) - розширення виробництва, збільшення прибутку за рахунок

захоплення нових ринків за кордоном;



  • досягнення економії за рахунок масштабу виробництва;

  • збільшення прибутку за рахунок використання порівняльних переваг інших країн;

  • збільшення валютних ресурсів фірми;

б) - модернізація і розширення виробничої бази фірми;

  • досягнення економії шляхом зміни сировини що використовується;

  • розширення виробництва, збільшення прибутку за рахунок захоплення нових внутрішніх ринків;

  • розширення асортименту на національному споживчому ринку;

в) - розширення виробництва, збільшення прибутку за рахунок

захоплення нових ринків за кордоном;



  • досягнення економії за рахунок масштабу виробництва;

  • збільшення валютних ресурсів фірми.

3. Етапами розвитку міжнародної інвестиційної діяльності компанії є:

а) - експорт;



- автономна філія;

  • ТНК;


б) - експорт;

  • контрактна стадія;

  • стадія участі;

  • автономна філія;

  • пряме інвестування;

  • ТНК;

в) - експорт;

  • контрактна стадія;

  • стадія участі;

  • пряме інвестування;

  • автономна філія;

  • ТНК.

4. На міжнародному інвестиційному ринку усі звичайні акції підрозділяються на:

а) - першокласні акції;



  • дохідні акції;

  • акції зростання;

  • спекулятивні акції;

  • американські депозитарні розписки;

б) - глобальні депозитарні розписки;

  • дохідні акції;

  • акції зростання;

  • спекулятивні акції;

  • оборонні акції;

в) - першокласні акції;


  • дохо дні акції;

  • акції зростання;

  • спекулятивні акції;

  • оборонні акції;

  • циклічні акції.

5. До показників ефективності менеджменту на міжнародному інвестиційному ринку відносяться:

а) - показник рента біль н ості власних засобів;





  • показник рентабельності інвестицій;

  • показник рентабельності активів.

б) - коефіцієнт ціна/прибуток;

  • зростання коефіцієнту ціна/прибуток;

  • коефіцієнт ціна/обсяг продажу;

  • коефіцієнт ціна/балансова вартість;

в) - коефіцієнт «Вета» (β);

  • коефіцієнт ціна/прибуток;

  • коефіцієнт ціна/обсяг продажу;

  • коефіцієнт ціна/балансова вартість.

. Стратегіями інвестування в звичайні акції є:

а) - ефективний менеджмент;



  • довгострокове володіння;

  • довгострокове зростання інвестицій;

  • агресивне керування портфелем акцій;

  • спекуляції;

б) - довгострокове володіння;

в) - довгострокове володіння;

  • отримання високих прибутків на інвестований капітал;

  • ефективний менеджмент;

  • агресивне керування портфелем акцій;

  • стратегія спекуляції.

7. Емітентами облігацій на ринку США є:

а) - Казначейство США;



  • урядові відомства;

  • муніципалітети;

  • корпорації;

б) - Казначейство США;

  • урядові відомства;

  • муніципалітети;

  • корпорації;

  • банки;

в) - Казначейство США;

  • урядові відомства;

  • муніципалітети;

  • корпорації;

  • банки ФРС.

8. Єврооблігаціями є:

а) облігації, що розповсюджуються в Європі для розміщення в США;

б) облігації, що імітуються в Європі для розміщення в США;

в) облігації, що імітуються в Європі для розміщення в Україні; д) облігації, що розповсюджуються в Європі за кордонами

країни-емітента або країни, у валюті якої прономіновані.

9. Під депозитарною розпискою право США розуміє:

а) випущений американським депозитарієм сертифікат, що підтверджує право власності на визначену кількість депозитарних акцій (американських депозитарних чи глобальних депозитарних розписок);

б) випущений іноземним емітентом сертифікат, що підверджує право власності на визначену кількість депозитарних акцій (американських депозитарних чи глобальних депозитарних розписок), що у свою чергу надають право власності на визначену кількість цінних паперів іноземного приватного емітента;

в) випущений американським депозитарієм сертифікат, що підтверджує право власності на визначену кількість депозитарних акцій (американських депозитарних чи глобальних депозитарних розписок), що у свою чергу надають право власності на визначену кількість облігацій іноземного приватного емітента;

г) випущений американським депозитарієм сертифікат, що підтверджує право власності на визначену кількість депозитарних акцій (американських депозитарних чи глобальних депозитарних розписок), що у свою чергу надають право власності на визначену кількість цінних паперів іноземного приватного емітента.

10. Найбільш відомі фондові індекси США:

а) - промисловий індекс Доу Джонса (DJIA);



  • транспортний індекс Доу Джонса (DJTA);

  • комунальний індекс Доу Джонса (DJUA);

  • зведена середня Доу Джонса (DJCA);

  • S&P 500;

  • NASDAQ;

  • зведений індекс NYSE;

  • зведений індекс А МЕХ;

  • Russell — 3000;

  • Wilshire — 5000;

б) - промисловий індекс Доу Джонса (DJIA);

  • транспортний індекс Доу Джонса (DJTA);

  • комунальний індекс Доу Джонса (DJUA);

  • зведена середня Доу Джонса (DJCA);

  • NASDAQ;

  • зведений індекс N YSE;

  • зведений індекс АМЕХ;

  • Russell — 3000;

  • Wilshire — 5000;

в) - промисловий індекс Доу Джонса (DJIA);

  • комунальний індекс Доу Джонса (DJUA);

  • зведена середня Доу Джонса (DJCA);

  • S&P 500;

  • NASDAQ;

  • зведений індекс NYSE;

  • зведений індекс А МЕХ;

  • Russell — 3000;

  • Nikkei — 225;

  • Wilshire — 5000.

11. Рейтинг Baa агенції «Moody's Investors Service» для довгострокових зобов'язань означає, що:

а) папери середнього ступеня якості. Основна сума боргу і відсотки у даний час захищені, але існує деяка ненадійність у перспективі. Такі папери не мають характерних інвестиційних рис і в той же час мають деякі спекулятивні характеристики;

б) папери мають спекулятивні характеристики. У даний час основна сума боргу і відсотки вважаються захищеними, проте майбутнє непередбачуване;

в) папери цієї групи не мають ознак привабливих інвестицій. Основна сума і відсотки у довгостроковій перспективі захищені



слабко.

12. Емітенти, що позначені цим індексом «Moody's Investors Service», для короткострокових боргових зобов'язань мають достат-ну спроможність погашати короткострокові борги. Емітенти цієї групи у значній мірі залежать від коньюктури ринку. Нестабільність прибутків може призвести до потреби у відносно високих кредитах і зростання відношення позичкового і власного капіталу. Таким емітентом присвоюється рейтинг:

а) Prime — 1;

б) Prime — 2;

в) Prime — 3;

г) Not prime.

13. У даний час за цими облігаціями вчасно виплачуються відсотки, але малоймовірно, що у довгостроковій перспективі фінансові зобов'язання будуть сплачуватися з такою же пунктуальністю. Агенція «Standard & Poor's» присвоює таким довгостроковим зобов'язанням рейтинг:

а) ВВВ;


б) ВВ;

в) В;

г) ССС.


14. Короткострокові зобов'язання адекватно захищені, але
погіршення ситуації призведе до послаолення ооржника і поставить
під погрозу своєчасність платежів. Агенція «Standard & Poor's» при
своює таким короткостроковим борговим зобов'язанням рейтинг:

а) А — 1;

б) А — 2;

в) А — 3;

г) А — 4.

15. Характеризуючи динаміку інвестицій рейтингу, агенція «Standard & Poor's» рейтинги, що можуть у перспективі знизиться, або підвищитися, кваліфікує як:

а) Positive;

б) Negative;

в) Stable;

г) Developoing;

д) N. М. (not minindful).

16. Яка з міжнародних фінансових організацій ставить за мету наступні цілі:



  • заохочення міжнародного співробітництва у сфері валютної політики;

  • сприяння збалансованому зростанню світової торгівлі для стимулювання й підтримки високого рівня зайнятості і реальних доходів, для розвитку виробничого потенціалу всіх членів як головного показника виробничої політики;

  • підтримка стабільності валют і упорядкування валютних відносин між країнами-членами, а також стримування девальвації валют із розумінь конкуренції;

  • участь у створенні багатосторонньої системи платежів, усунення обмежень на трансфер валюти;

- надання коштів для ліквідації незбалансованих платіжних балансів країн-членів:

а) ЄБРР;


б) МВФ;

в) БАГІ;


г) Банк міжнародних розрахунків.

17. Інвестиційні фонди на інвестиційному ринку США підрозділяються на:

а) - відкриті фонди (взаємні фонди);


  • закриті фонди;

  • трастові інвестиційні фонди;

б) - відкриті фонди;

  • закриті фонди;

  • фонди звичайних акцій;

в) - фонди звичайних акцій;

  • облігаційні фонди;

  • збалансовані фонди;

г) - трастові інвестиційні фонди;

  • фонди з навантаженням;

  • фонди без навантаження.

18. Відкриті фонди (взаємні фонди) підрозділяються на:

а) - фонди звичайних акцій;

- облігаційні фонди;

б) - збалансовані фонди;

- фонди грошового ринку;

в) - фонди з навантаженням;

- фонди без навантаження;

г) - закриті фонди;

- трастові інвестиційні фонди.

19. У формі консорціумів найчастіше функціонують:

а) ТНК;

б) БНК;


в) міжнародні корпоративні союзи.
20. Варіанти здійснення інвестицій ТНК:

а) контракти на виробництві;

спільне підприємство;

- пряме інвестування;



б) складальний завод;

  • ліцензійні угоди;

  • спільне підприємство;

  • іноземне підприємство;

  • пряме інвестування;

в) - складальний завод;

  • контракти на виробництво;

  • спільне підприємство;

  • пряме інвестування;

г) - складальний завод;

- ліцензійні угоди;

т контракти на виробництво;


  • спільне підприємство;

  • пряме інвестування.

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАДАЧ З МІЖНАРОДНОЇ



ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.


Каталог: lekcii
lekcii -> Конспект лекцій з навчальної дисципліни "безпека життєдіяльності" для студентів денної та заочної форм навчання
lekcii -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
lekcii -> Хф (лекція) Тема Загальні властивості неметалів Загальна характеристика елементів-неметалів
lekcii -> Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту
lekcii -> Стандартизація І сертифікація продукції та послуг тема1: сутність стандартизації та її роль у розвитку національної економіки
lekcii -> Реактивність І алергія реактивність
lekcii -> Вступ в травматологію та ортопедію. Історія розвитку
lekcii -> Івано-франківська


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   24




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка