Засади міжнародної інвестиційної діяльності


Загальні індекси світових фондових ринків



Сторінка7/24
Дата конвертації09.09.2018
Розмір4.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24

Загальні індекси світових фондових ринків


Індексом фондового ринку називається деяке число, яке характеризує його якісний стан і є приблизною оцінкою динаміки фондового ринку. Саме по собі значення цього числа не несе у собі цінної інформації. Важливе не саме значення цього числа, а його відношення до тих значень, які воно приймало раніше.

Так, наприклад, значення індексу Доу Джонса, що дорівнювало 8920.7на 17.09.2001p., саме по собі ні про що не говорить. Таку або близьку за значенням величину Доу Джонс мав у червні 2003 року, листопаді, серпні та липні 2002 року, квітні 2000 року, листопаді-грудні 1998року, березні - квітні 1998року (коли ринок був на підйомі). Але якщо подивитися на значення індексу перед торговим днем 17.09.2001 p., томи побачимо, що він на 684,81 пункт вищий! З цього можна зробити висновок, що у економічній ситуації країни сталося щось жахливе. 684,81 — це найбільше в історії цього індексу падіння у пунктах (вперше цей індекс був опублікований 28травня 1896року),


14-те за величиною падіння у відсотках (перше за величиною було зафіксоване 19 жовтня 1987року в день знаменитого краху фондового ринку і складало 22,61%). І дійсно, 17.09.2001 р. - це перший день торгів після 4-добової перерви роботи Нью-Йоркської фондової біржі, що було пов'язано з трагічними подіями в Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року.

День торгів 17.09.2001 р. відобразив глибину удару, нанесеного американській економіці, основна сила якого прийшлася на авіаційні, страхові, туристичні компанії та рекламні агенції.

Тоді за неділю торгів 17-21.09.2001 р. індекс Доу Джонса втратив 1369,7 (1058,74) пунктів, або 14,26%, що стало найбільшим тижневим падінням у пунктах і другою за величиною втратою у відсотках з часів Другої світової війни. Найкрупніше відсоткове падіння індекса за тиждень було зафіксоване в липні 1933 року за часів Великої депресії й склало 15.5%. Третя за величиною втрата була в 1940 році - 14.2% — коли ринку стало відомо про розгром
гітлерівцями французької армії. Навіть за часів згаданого вище краху

1987 року, коли індекс упав на 22,6% він відновився частково до кінця


тижня й закінчив Ійого з втратам» 13,2%.

Для розрахунку індексів ринку, звичайно використовують два підходи:

1 . Відбирається репрезентативна група акцій (звичайно це акції найбільших компаній) й з урахуванням ринкових цін цих акцій на день розрахунку й кількості випущених акцій розраховується значення індекса:



де С — коефіцієнт (або, як його називають у літературі, - девізор), який служить для корекції індекса у разі зміни кількості компаній, які входять у розрахунок індекси, в разі заміни компаній, проведення дроблення акцій;


n — кількість компаній, які входять до розрахунку індекса;
А та X — відповідно кількість та ціни акція компаній, які входять у розрахункову базу індекса.

2. Відбирається репрезентативна група акцій і визначається сума цін цих акцій на даний момент часу. У результаті мають деякий середній індикатор:





Умовні позначення — тотожні тим, що І в попередньому випадку.

Саме таким чином розраховується промисловий індекс Доу Джонса. Коректніше буде отриману величину називати не індексом, а саме середнім показником або середнім індикатором. Так, технічно правильною назвою «Індекса» Доу Джонса є — середня Доу Джонса. Dow Jones lndustrial Average (DJIA) — саме під такою назвою згадується цей індекс в американських фінансових виданнях (average — від англ. - середній). Тому в подальшому цей найважливіший показник фондового ринку ми будемо називати саме так — середня Доу Джонса або скорочено DJIA (Dow Jones Industrial Average).

Крім цього показника, великою популярністю в США користуються також S&P 500 (Standart & Poor's 500 Composite Stock Price Index), зведений індекс ринку акцій NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automated Qnatalion Index) та деякі інші.

В Японії основним Індексом с індекс Ніккей (Nikkei 225 index
скорочено від словосполучення nihon kcizai, («nihon» — по-японськи — Японія, «keizai» - фінанси, економіка), до розрахункової бази якого входять 225 ведучих японських компаній які торгуються на Японській фондовій біржі й публікується з 1950 року. Ніккей розраховується як сума цін акцій без урахування їх кількості за тією ж схемою, що і DJIA.

Ніккей 300 (Nikkei ЗОН index) об'єднує 300 крупних японських компаній й розраховується з урахуванням кількості акцій випущених кожною компанією. Крім цих двох індексів в Японії є популярний індекс Торіх (який розраховується з 1968 року за всіма акціями, які торгуються на першій секції Токійської фондової біржи) та JPN.

На Лондонській фондовій біржі розраховується FTSE-100


(Financial Times Stock Exchange 100 - Share Index), широко відомий
як «Footsie» (футсі 100). Розраховується на базі 100 найкрупніших за ринковою капіталізацією компаній. На компоненти «футсі» припадає до 70% всієї капіталізації фондового ринку Великої Британії.

Також на Лондонській фондовій біржі популярні такі індекси, як FTSE 30 Share Index, який охоплює 30 промислових та торгових компаній, та FTSE Mid 250 - розраховується на базі 250 компаній що йдуть після перших 100, які входять до FTSE 100.

У Германії основним індексом є DAX 30, який охоплює 30 найбільш привабливих акцій на Франкфуртській фондовій біржі. До найбільш популярних тут також належать індекси Xetra DAX, DAX 100 і CDAX.

У Гон Конзі (зараз Сян Ган) найбільш відомий індекс Hang


Seng Index, розраховується по акціям 33 компаній, капіталізація яких складає близько 70% від всієї капіталізації ринка, і т. д.

Але на сьогоднішній день найпотужнішою економікою поки що залишається економіка США, й будь-яка помітна зміна у макроекономічних показниках, цієї країни або добра чи погана новина миттєво відбивається на ведучих світових фондових ринках.

Саме тому більш детальніше розглянемо основні фондові індекси
США.
3.1.2. Dow Jones Industrial Average (DJIA)
Цей найбільш відомий та всеохоплюючий показник був розроблений Чарльзом Доу, засновником «Dow Jones Company» і видавцем газети «The Wall Street Journal». Вперше цей індекс був розрахований в 1884 році, і до його розрахункової бази входило 11 компаній. Фактично це був середній показник курсів акцій залізничних компаній (індекс охоплював 9 залізничних та 2 промислові компанії), які на той час були основними цінними паперами на біржах.

Перше значення «залізничного» середнього Доу Джопса (Dow Jones Rail Road Average), а саме так вперте був названий цеп показник, було 69,93 пункти - результат відношення сукупної вартості всіх, акцій (769,23) па кількість компаній (11).

У 1897 році лист залізничних компаній, по акціям яких калькулювався середній показник, розширився до 20.

У 1896 був складений репрезентативний лист промислових компаній для розрахунку середнього курсу, і 26 травня 1896 року вперше був опублікований Dow Jones Industrial Average (DJIA). Він включав 12 найкрупніших компаній того часу:

1. American Cotton Oil.

2. American Sugar.

3. American Tobacco.

4. Chicago Gas.

5. Distilling & Cattle Feeding.

6. General Electric.

7. Laclede Gas.

8. National Lead.

9. North American.
lO.Tennessee Coal & Iron.
11.U.S. Leather.

12. U.S. Rubber.

Розраховувався DJIA так само, як і залізничний показник, звичайним додаванням курсів 12 акцій і діленням суми на 12.

Щоб не було плутанини, давайте підсумусмо сказане.

Вперше показник Доу Джонса був розрахований у 1884 році по акціям 11 залізничних компаній. Надалі цей індекс змінювався, але до його розрахункової бази завжди входили тільки транспортні компанії. Цей індекс існує й сьогодні, але з 1970 року він називається Транспортний індекс Доу Джонса (Dow Jones Transportation Average). На сьогоднішній день він розраховується по акціям 20 найбільш крупних транспортних, компаній США.

Промисловий індекс Доу Джонса (або, як ми домовилися його називати, - середня Доу Джонса) вперте був розрахований у 1896 році по акціям 12 промислових компаній, й саме цей індекс еволюціонував сьогодні у широко відомий й популярний Dow Jones Industrial Average. З 1928 року й до тепері нього часу цей показник охоплює 30 найкрупніших висококласних промислових компаній США, поведінка акцій яких вважається репрезентативною для загальної динаміки рийка цінних паперів. Акції цих компаній називають «блакитними фішками» (blue chips). (Цей термін прийшов з ігрового бізнесу. Фішки блакитною кольору вважалися найціннішими у таких іграх, як покер чи рулетка.)

Час від часу цей список підтягав перегляду. Ті чи Інші акції вибували у зв'язку зі злиттям компаній, втратою активності на ринку чи банкрутством. У таких випадках до розрахунку включають акції інших компаній, і тому весь індикатор коршусться, щоб його можна було зіставити з попереднім показником. Для цього використовується спеціальний коефіцієнт.

Так, у березні 1997 року в розрахунковій базі DJJA відбулися суттєві зміни. Замість компаній Bethlehem Steel, Texaco, Westinghouse та Woolworth з'явилися Hewlett-Packard, Johnson & Johnson, Travelers Group та Wal-Mart Stores. А наприкінці 1999 року агенція фінансової інформації Dow Jones & Company зробила ще дві заміни, включивши до розрахункової бази DJIA акції двох компаній — Microsoft та Intel Corp.

Повний лист промислових компаній, акції яких використовувалися для розрахунку показника Доу Джонса (Dow Jones Industrial Average, або DJIA), за станом на 20 липня 2003 року приведен у табл. 3.

Значення DJ1A публікуються у багатьох газетах, їх також можна знайти у Інтернсті.

Крім середньої Доу Джонса, яка належить до найбільш викори- стовуваних індексів фондового ринку, в фінансових виданнях публікуються три інші середні Доу Джонса:

1. Транспортний індикатор курсів акцій Доу Джонса (Dow Jones Transportation Average), до розрахункової бази якого входять 20 транспортних компаній.

2. Комунальний індикатор курсів акцій Доу Джонса (Dow Jones Utilities Average), який включає 15 електроенергетичних компаній комунального господарства.

3. Зведена середня Доу Джонса (Dow Jones Composite Average).


влючас 65 перелічених вище компаній (DJIA - 30, DJTA — 20, DJUA— 15).

Всі ці середні, як і DJIA, розраховуються без урахування кількості акцій окремих компаній, тобто простим складанням курсів акцій, які до них входять, з наступним використанням коригуючого коефіцієнту. Цей коригуючий коефіцієнт потрібен для того, щоб у показнику Доу Джонса не було стрибків, викликаних заміною однієї компанії на другу, дробленням акцій (stock split) чи виплатою компаніями дивідендів.





На рис. 4 подана динаміка індексу Доу Джонса за період з липня 1993 - по липень 2003 року. За більш детальною інформацією стосовно всіх фондових індексів агентства Dow Jones, включаючи DJIA, ми рекомендуємо звертатися на сайт у Інтернеті WWW.DOWJONES.COM.

Рис. 4. Динаміка біржових індексів за період з 18 липня 1993 року

по 18 липня 2003 року:

А) Середня Доу Джонса;

Б) Індекс Standard & Poor's 500:



B) Індекс NASDAQ


3.1.3. Фондовий індекс S&P 500
(Standard and Poor's
500 Composite Stock Price index)

Цей індекс був розроблений відомим видавництвом фінансових-новин корпорацією Standard and Poor's у 20-х роках минулого століття й спочатку включав лише 90 компаній (числа 500 у назві індексу тоді ще не було), У сучасному вигляді він був сформований у 1957 році. На відміну від середніх фондових індексів Доу Джонса при розрахунку S&P 500 враховуються як ціни акцій, що входять до розрахункової бази, так і кількість акцій кожної компанії, які знаходяться в обігу па рийку, а отримане значення співвідносять з базовим значенням індексу (рівним 10), розрахованим для періоду 1941-1943 років. Іншими словами, якщо сьогодні індекс дорівнює наприклад 1200, то це означає, що середній курс акцій, включених до розрахункової бази індексу, збільшився у 120 разів (1200 : 10) в порівнянні з періодом 1941-1943 років.

На сьогодні S&P 500 віддзеркалює динаміку майже 70% капіталу, Інвестованого у ринок акцій США. За станом на 31 липня 2002 року акції 421 компаній цього індексу торгувались на Нью-Иоркській фондовій біржі (NYSE), 77 компаній - на ринку NASDAQ та 2 компаній - на Американській фондовій біржі (АМЕХ).

Враховуючи той факт, що індекс розраховується па основі курсів


акцій багатьох ведучих компаній, акції яких котуються як на біржовому, так і на нозабіржовому ринках цінних паперів, багато професійних, а особливо інституційних інвесторів віддають перевагу саме цьому індексу. Вони вважають, що S&P 500 точніше відображає загальну динаміку фондового ринку, ніж середні Доу Джонса. Склад індексу S&P 500 регулярно переглядається. Однії раз на місяць па 44-му поверсі хмарочоса на Уол-Стріт у Нью-Йорку в обстановці повної конфіденційності проводиться засідання комітету Standard & Poor's, який складається з 7 осіб. За словами голови комітету Девіда
Блітцера (David Blitzer), ідея індексу завжди полягала в тому, що він
повинен віддзеркалювати американський фондовий ринок, а через ринок американську економіку в цілому. Тому представники комітету систематично виводять із складу індексу повільно зростаючі акції компаній «старої» економіки, замінюючи їх «гарячими» акціями більш нових секторів економіки, таких як інтернет-сектор, сектор виробників засобів телекомунікацій, виробників комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, виробників напівпровідникових матеріалів, біотехнологічний сектор та ін. Якщо у період з

1990 по 1994 рік Комітет провів заміну лише 10 компаній, то починаючи з 1995 року темпи змін в індексі значно зросли й тільки за один 2000 рік у розрахункову базу індексу S&P 500 було внесено 58 змін, що є рекордом за всю, більш ніж 75-річну, історію його існування. Остання найбільш істотна зміна в складі індексу за період часу, охоплюваний цією книгою, була зроблена 19 липня 2002 року після закриття бірж. З складу індексу були виведені 7 іноземних компаній: Royal Dutch Petroleum (RD), Unilever (UN), Nortеl Networks (NT), Alcan (AL), Barrick Gold (ABX), Placer Dome (PDG) та Inco (N). Їхнє


місце в розрахунковій базі індексу зайняли 7 американських корпорацій: компанія фінансового сектора Goldman Sachs (GS), провайдер послуг кур'єрської доставки пошти United Parcel Service (UPS), дві страхових компанії Principal Financial (PFG) і Prudential Financial (PRU), оператор аукціонного сайту eBay (EBAY), видавець комп'ютерних ігор Electronic Arts (ERTS) та провайдер послуг для фінансового сектора SunGard Data Systems (SDS),

На рис. 4. можна простежити динаміку індексу S&P 500 за останні 10 років. Повний склад індскса ми не приводимо з двох причин. По-перше, перелік 500 компаній займе дуже багато місця, а по-друге, і це, мабуть, головне, склад індексу так часто змінюється, що на момент виходу посібника друком він, скоріш за все, буде вже інший. Тому тим, хто бажає мати достовірну та свіжу інформацію про індекс S&P 500 та інші індекси корпорації Standard & Poor's ми рекомендуємо звертатися за Інтернет-адресою



WWW.S.PGLO BAL.COM.
3.1.4. Зведений індексринш акцій NASDAQ
(National Association of Securities Dealers Automated Quatatton Index)

Це найбільш молодий з розглянутих вище індексів. Він був розроблений у лютому 1971 року. Методика розрахунку індентична до розрахунку S&P 500. За базу, рівну 100, приймається вартість акцій на 5 лютого 1971 року.

Індекс NASDAQ віддзеркалює обіг цінних паперів на позабіржовому ринку. Сьогодні до його розрахункової бази входять більше 5000 компаній — в основному відносно невеликих та зростаючих. Дуже великий відсоток складають компанії «нової» економіки: комп'ютерні, телекомунікаційні, біотехнологічні інтернеткомпанії та ін.

І якщо у перші 15 років свого існування він був мало кому відомий, то зараз жоден інвестор, бажаючий включити у свій інвестиційний портфель папери крупних технологічних компаній, не зможе обійти своєю увагою індекс, компонентами якою с акції ведучих компаній технологічного сектору, таких як: Microsoft Corp., Cisco Systems Inc., inlel Corp., Oracle Corp.. Dell Computer Corp., Sun Microsystems Inc. та ін.

Наприкінці 90-х років зростання цих акцій стимулював загальний підйом фондового ринку, тоді як втрати, які понесли вони з березня 2000 року, стали одним з важливіших факторів, спричинивши спад NASDAQ до кінця 2000 року на 39,28% впродовж року. То було найбільше річне відсоткове падіння індекса, зафіксоване за період його існування (попередній рекорд падіння— 35,1% у 1974 році) і так не схоже на завершення попереднього, 1999 року, який надав індексу рекордного зростання у 85%.

Динаміка індексу NASDAQ за останні 10 років приведена на рис. 4.

Інформацію про індекс NASDAQ та компанії, які входять до цього складу індекса, можно знайти на сайтах: WWW.NASDAQ.COM.,


WWW.INVESTERTECH.COM., та багатьох інших.

3.1.5. Інші відомі й авторитетні світові індекси
Зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржи NYSE (New York Stock Exchange). Публікується з 14 липня 1966 року. Включає всі компанії, акції яких нотуються на цій біржі. На відміну від раніше розглянутих індексів цей показник вимірюється в доларах. Обчислюється з урахуванням вартості й кількості випущених акцій. За базове значення, рівне 50, прийнята вартість акцій, які котувалися на Нью-Йоркській фондовій біржі 31.12.65р.

Зведений індекс американської біржи акцій AMEX (American Stock Exchange Index). Включає до своєї розрахункової бази акції більш ніж 800 компаній та інші цінні папери, які циркулюють на цій біржі. Розраховується з урахуванням вартості акцій, їх кількості та, що є особливістю цього індексу, при його розрахунку враховуються виплачеш по акціям дивіденди. Дивіденди розглядаються як реінвестовані суми, що дас змогу віддзеркалювати в індексі сумарний прибуток на акції. Базове значення індексу АМЕХ 100 встановлене за станом на 31.08.73 р.

Расселл 3000 (Russell 3000 index) включас 3000 компаній з найбільшою вартістю пакету акцій (ціни акцій помножені на їх кількість). Цей індекс, розроблений в 1984 році компанією Frank Russell, віддзеркалює 98% всього капіталу, інвестованого у ринок акцій США. Індекс Расселл-3000 розбивається на два важливих індекса: Расселл-1000 та Расселл-2000. Расселл-1000 включає 1000 компаній з найбільшою вартістю пакета акцій, на які припадає близько 92% сукупної капіталізації компаній, які входять до Расселл-3000.
Расселл-2000 охоплює останні 2000 компаній. Расселл-2000 — це також дуже важливий індекс для інвесторів. Він використовується для аналізу поведінки акцій порівняно невеликих компаній. Він включає компанії 11 важливіших галузей, з яких найбільш представленими є технологічні, споживчі, фінансові та медицинські. Ціни акцій, що входять до Расселл, повинні бути більше 1 долара, тому щорічно здійснюється перегляд та заміна компаній. За інфор-
мацією щодо індексів компанії Расселл звертайтеся на Інтернет- сайт WWW.RUSSELL.COM,

Індекс Уілшир-5000 (Wilshire-5000). Цей індекс з'явився у 1974 році і з того часу став досить відомим через те, що він регулярно публікується багатьма авторитетними періодичними виданнями, включаючи «The Forbes», «The Barren's», «The Wall Street Journal» та ін. Він являє собою сукупну вартість 5000 випусків акцій (у млрд дол.) з найбільшим об'ємом продажу на фондових ринках, включаючи всі акції, які котуються на Нью-Йоркській та Американській фондових біржах, а також найбільш активні акції позабіржової торгівлі.

Окрім згаданих вище основних індексів, які включають компанії, що с представниками всіх секторів економіки США, існують багато комплексних та галузевих індексів, які віддзеркалюють стан у кожній галузі економіки країни. Так, наприклад, нижче ми навели неповний перелік індексів, якими представлений один лише Інтернет-сектор — наймолодша галузь економіки США:

1. Internet Sector Index (1NX).

2. Dow Jones Internet Commerce Index (ECM).

3. Goldman Sachs Internet Index (GIN).

4. Internet Architecture (IAH).

5. B2B Internet (BHH).

6. Internet Infrastructure.

7. Interactive Week Internet Index.

8. Chase H&Q Internet Index.

9. «ISDEX» — Internet Stock Index.

10. The Streetcorn Internet Sector Index (DOT).

11. The Streetcorn E-commerce Index (1CX).

12. WHIR Index.

Велика кількість індексів, які опислють обраний сектор економіки, пояснюється конкуренцією між розробниками цих індексів. Ця конкуренція на ринку Індексів дуже жорстка, бо дає можливість власнику патенту на індекс продавати ліцензії на йою використання та в деякій мірі впливати на ринок, Вплив тото чи іншого індекса на ринок вимірюється ступенем його популярності серед інвесторів. Якщо, наприклад, індекс, за яким слідкують більшість інвесторів, почне роті, то де може привести до скуповування акцій ком-
паній цього сектору, навіть не дивлячись на те, що інший але менш
популярний індекс цього ж сектору може показувати зниження.

Ще один механізм, за допомогою якого індекс може впливати на ринок, це перекомпонування. Як вже зазначалося вище, розрахункова база індексів (таких, як DJIA, S&P-500, Russell-3000) час від часу змінюється. У цьому випадку виключення якоїсь акції зі списку скоріш за все призведе до різкого падіння її ціни, тому що індексні фонди, які супроводжують даний індекс, продають ці акції, щоб змінити свої інвестиційні портфелі у відповідності з новим


складом індекса. І, навпаки, акції, які входять до розрахункової бази, зростаюіь в ціні.

На сьогодні існує велика кількість діючих та знову виникаючих індексів, субіндексів, середніх показників тощо, їх якісне призначення не змінюється - всі вони призначені для віддзеркалення стану ринку, для кращого розуміння того, що вже здійснилось, і не один з них не має переваги у прогнозуванні ринку. Тому основна маса крупних та невеликих інвесторів у США користується в основному трьома індексами: середніми показниками курсів Dow


Jones, S&P 500 та NASDAQ.
3.2. Інвестиційні рейтингові агенції та інвестиційні рейтинги
У загальному значенні інвестиційний рейтинг — це інструмент, що дає можливість інвестору кількісно оцінити ступінь інвестиційного ризику. Інвестиційні рейтинги присвоюються буквально всьому, що пов'язано з поняттям інвестиція. Це і різного роду цінні напери, емітент них пінних паперів; це можугь бути державні банки, страхові компанії, спільні фонди та інші фінансові інститути і їх похідні. Система рейтингів дуже корисна для інституціональних і приватних інвесторів. Дрібні інституціональні інвестори враховують рейтинги при формуванні своїх портфельних Інвестицій. Крупні інсти-
туціональні інвестори (крупні банки, страхові компанії та iн.), що мають свій штат аналітиків, також звергаються до рейтингів головних рейтингових агенцій, порівнюючії їх з результатами власних досліджень. Серйозним приватним інвесторам особливо корисна система рейтингів, тому що дуже багато часу знадобилось би одній людині для вивчення річних, квартальних звітів однієї тільки компанії, усіх зведень і новин, переданих цісю компанією в Комісію з цінних паперів і бірж, якості менеджменту компанії, її перспектив, стану ринку, на якому працює компанія, її місця па цьому ринку та багато
Іншого, що враховується аналітиками рейтингових агенцій і після аналізу видасться у викристалізованій формі у вигляді рейтингового коду. Присвоєнням рейтингів займаються багато компаній І статистичних агенцій, найбільш відомими з яких є «Moody's Investors Service», «Standard & Poor's», «Fitch Publishing Company», «Duff & Phelps», «Value Line Investment Survey». З перерахованих перші дві компанії користуються світовим визнанням і на сьої однішній день є найбільш авторитетними рейтинтовими агенціями. Для відображення інвестиційної якості аналізованого об'єкта (будь то цінний папір або емітент, що її випустив) ці агенції використовують буквену сим-
воліку від А до D, у якій букві А відповідають об'єкти з мінімальним
інвестиційним ризиком, а букві D — відповідно із максимальним.
Використовуються також цифрові модифікатори (від 1 до 3) і знаки
«+» і «-». Докладніше цю систему ми розглянемо далі.
3.2.1. Moody's Investors Service
Історія цього агентства веде початок із 1900 року, кола Джон Муді (1868-1958) заснував компанію John Moody & Company і опублікував інформаційно-статистичний довідник, що включав інформацію про акції й облігації фінансових інститутів, державних агентств, промислових, гірничодобувних, комунальних і продовольчих компаній. Протягом двох місяців довідник був розпроданий, а до 1903 року ім'я John Moody було відомо всій Америці.
Проте в 1907 році, під час біржового краху Дж. Муді змушений був продати свій бізнес. У діловий світ він повернувся у 1909 році з новою ідеєю. Замість звичайно збірника інформації Дж. Муді цього І разу запропонував інвесторам аналіз інвестиційної якості цінних паперів аналізованих компаній, тобто по суті те, чим і сьогодні займається «Moody's Investors Service».

У той час компанія Дж. Муді спочатку аналізувала акції й облігації залізничних компаній — домінуючої у той час галузі промисловості. Дж. Муді був першим, хто став присвоювати рейтинги цінним паперам, що циркулюють на ринку. У 1913 році спектр аналізованих компаній включав уже крім залізничних промислові і комунальні, 1 липня 1914 року була зареєстрована компанія «Moody's Investors Service». 1 у цьому ж році Дж. Муді ще більше


розширив своє «рейтинг своє покриття», розповсюдивши його на облігації, що випускаються муніципальними органами США. До 1924 року рейтинги агентства Дж. Муді охоплювали практично 100% ринку облігацій США. Сьогодні компанія «Moody's Investors Service» покриває своїми рейтингами боргові зобов'язання різноманітних видів на суму більше 30 трильйонів доларів США у 100 країнах світу. У компанії працюють 700 аналітиків і більш 1500 співробітників по усьому світі. Компанія має свої офіси у 16 країнах світу
і в останні роки шляхом створення філій, спільних підприємств розширила свою присутність на міжнародному ринку, розпочавши свою діяльність у Кореї, Індії, Чилі, Китаї, Бразилії, Аргентині, Чехії.
Рейтинги «Moody's Investors Service»
для довгострокових боргових зобов'язань

Тут ми докладніше зупинимося на системі рейтингових кодів агентства «Moody's Investors Service» для довгострокових боргових зобов'язань (облігацій і привілейованих акцій), розглянувши табл. 4.



Таблиця 4
Характеристика рейтингів довгострокових, зобов 'язань






Для рейтингових груп від Аа до Саа Moody's використовує цифрові модифікатори 1, 2, 3, що уточнюють відносне місце цінних паперів усередині однієї рейтинговой категорії:

1 - означає, що даний випуск знаходиться у верхньому діапазоні даної рейтингової категорії;

2 - у середині рейтингової категорії;

3 - у нижньому діапазоні даної рейтингової категорії.




Каталог: lekcii
lekcii -> Конспект лекцій з навчальної дисципліни "безпека життєдіяльності" для студентів денної та заочної форм навчання
lekcii -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
lekcii -> Хф (лекція) Тема Загальні властивості неметалів Загальна характеристика елементів-неметалів
lekcii -> Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту
lekcii -> Стандартизація І сертифікація продукції та послуг тема1: сутність стандартизації та її роль у розвитку національної економіки
lekcii -> Реактивність І алергія реактивність
lekcii -> Вступ в травматологію та ортопедію. Історія розвитку
lekcii -> Івано-франківська


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка