Застосування заходів і засобів з надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях



Сторінка11/11
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.81 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
«штучне дихання з «рота в ніс». Цей спосіб найефективніший. При ньому повітря з носоглотки крізь голосову щілину потрапляє безпосередньо в трахею.

Той, хто надає допомогу, однією рукою підтримує голову потерпілого, а другою піднімає його нижню щелепу, закриваючи рот. Для вдування повітря в ніс іноді використовують гумову трубку, один кінець якої вводять у носовий хід потерпілого, а в другий вдувають повітря.


При штучному диханні в положенні на спині й животі повітря то надходить до легень, то видаляється з них. Так відбувається їхня вентиляція. Почергове розширення і стиснення легень сприяє відновленню функцій дихального центру. При методах штучного дихання «з рота в рот» або «з рота в ніс» потерпілому рятівник видихає повітря 14-16 разів на хвилину. Вуглекислий газ, що є у видихуваному повітрі, збуджує дихальний центр. Коли це відбувається, дихальні м’язи потерпілого починають ритмічно скорочуватися і розслаблюватися. Людина починає дихати самостійно.

Подальшу допомогу їй нададуть у лі кульному закладі.

ІV. Закріплення.

Практична робота

Тема: Способи штучного дихання.

Мета: закріпити основні правила надання першої допомоги потерпілому при зупинці дихання; виробити практичні навички здійснення штучного дихання.

Обладнання: бинт, гумові трубки, марля.

Хід роботи

Спочатку слід ознайомити учнів з штучним диханням в положенні на спині і на животі.

Для демонстрування цього способу одного учня кладуть на спину. Під спину підкладають валик з одягу. Той, хто надає першу медичну допомогу, стає на коліна біля голови «потерпілого», бере його руки за передпліччя, ближче до ліктів, піднімає, закладає їх за голову і в такому положенні тримає 2-3сек. При цьому легені розширюються – відбувається вдих. Потім руки «потерпілого» опускають і стискують ними його грудну клітку, тримаючи руки в такому положенні також 2-3 сек. Відбувається видих. Такі рухи роблять 10 раз на хвилину доти, поки не відновиться самостійне дихання. Учитель повідомляє, що під час штучного дихання у «потерпілого» трохи витягують язик, обгортають його чистою марлею, бинтом чи носовою хусткою і тримають до кінця проведення штучного дихання, щоб він не западав. Це повинен робити помічник того, хто проводить штучне дихання.

Іноді штучне дихання доводиться робити протягом тривалого часу, тому краще проводити його удвох. При цьому ті, хто надає допомогу, стають на коліна по боках від «потерпілого» Кожний з них бере одну руку, і обидва одночасно роблять описані вище рухи.

Штучне дихання в положенні на животі застосовується при рятуванні утопленика (бо при цьому зручніше видалити залишки води, що попала в легені) або коли в потерпілого ушкоджені руки.

Щоб продемонструвати цей спосіб штучного дихання , кладуть одного учня на живіт, його голову повертають набік, під щоку підкладають зігнуту в лікті руку. Учень, який проводить штучне дихання, стає на коліна так, щоб стегна «потерпілого» були між його колінами, кладе свої руки на його спину біля нижніх ребер, охоплюючи їх з боків. Зігнувшись, він якомога сильніше стискає долонями грудну клітку «потерпілого». При цьому відбувається видих. Потім, не відриваючи рук від спини, відхиляється назад і 2-3 сек. Не стискає грудну клітку. Грудна клітка розширюється і відбувається вдих. Цим забезпечується надходження повітря в легені.

Найефективнішими способами штучного дихання є способи «з рота в ніс» та «з рота в рот». Для штучного дихання «з рота в рот» під плечі потерпілого підкладають валик одягу, голову закидають назад, підтримуючи її однією рукою в такому положенні, а другою рукою підтримують напіввідкритим рот. Штучне дихання «з рота в рот» роблять через спеціальну трубочку, крізь носову хустку, марлю тощо. Той, хто надає допомогу, робить глибокий вдих, щільно притуляє свій рот до рота потерпілого і повільно, з деяким зусиллям, видихає. Після припинення вдування повітря грудна клітка потерпілого спадається і настає пасивний видих. Повітря вдувають з частотою, що відповідає частості дихання людини, яка надає допомогу.

Найбільш фізіологічним є спосіб «з рота в ніс». При цьому способі повітря з носоглотки через голосову щілину потрапляє безпосередньо в трахею. Той, хто надає допомогу, однією рукою підтримує голову потерпілого у відкинутому стані, а другою – піднімає його нижню щелепу, закриваючи рот. Для вдування повітря в ніс іноді використовують гумову трубочку, один кінець якої вводять у носовий хід потерпілого. Якщо немає ознак серцевої діяльності, то одночасно з штучним диханням проводять непрямий масаж серця. Той, хто надає допомогу, стає з лівого боку потерпілого, розміщує свої долоні (одна на тильній поверхні другої) на нижній третині груднини і тисне на неї максимально розігнутими у променево-зап’ясному суглобі руками. Якщо тиск недостатній, то його треба збільшити, переносячи частково на руки вагу тіла. Натискувати слід поштовхами, які зміщують груднину на 3-4 см. При цьому серце, розміщене між грудниною і хребтом, здавлюється, кров з його шлуночків надходить у судини великого і малого кіл кругообігу. З припиненням тиску на груднину серцеві порожнини розтягуються і в них надходить кров з вен.

У дітей і підлітків масаж можна робити однією рукою, при цьому зміщення груднини не перевищує 2-3 см. Частота надавлювань на груднину при непрямому масажі серця – 50-60 на хвилину.

Якщо допомогу надають два учні, то один робить штучне дихання одним з описаних способів, а другий – непрямий масаж серця. Коли допомогу надає один учень, він 5-6 раз натискує на груднину, а потім робить один глибокий видих в рот або в ніс потерпілого.



V. Запитання для самоконтролю.

1. В яких випадках застосовують штучне дихання?

2. Які ви знаєте основні способи штучного дихання?

3. Як роблять непрямий масаж серця?



VІ. Оцінювання. Домашнє завдання. Підготувати реферат на тему: «Одночасне проведення штучного масажу серця та примусової вентиляції легень двома реаніматорами».

Список використаної літератури


  1. Базанова Т.І. Біологія: підруч для 9 кл. – Х.: Світ дитинства, 2009.

  2. Великий довідник школяра. Природничі науки: 5-11 (12) класи – Харків: ВД «Школа», 2007.

  3. Гудима А.А. Захист Вітчизни: Підруч. для 11 кл. – Тернопіль: Астон, 2011.

  4. Шабатура М.Н. Біологія людини: підруч. для 8 кл. – 3-тє вид. перероб. – К.: Генеза, 2003

  5. Шабатура М.Н. Біологія Людини: Підруч. для 9 кл. – 3-тє вид., перероб. – К.: Генеза, 2006.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка