Збірник диктантів Із національно-патріотичної тематики


Мова – наш всенародний скарб



Сторінка39/46
Дата конвертації20.03.2017
Розмір6.42 Mb.
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   46

Мова – наш всенародний скарб
Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування».

Отже, мова — це наш всенародний скарб, її треба берегти, вивчати й передавати нащадкам.

У 10 статті першого розділу Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Українська мова поширена також в Білорусі, Росії, Молдові, Казахстані, Киргизстані, Польщі, Словаччині, Канаді. США, Аргентині, Бразилії, Австралії та інших країнах.



Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже та плекає свою мову, бо без мови немає народу. Ця мова зрозуміла й рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська... Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова (178 сл.).

11 клас


Київ

Київ... Сивий граде, златоглавий, білостінний велетень...

Вознісся ти на кручах придніпровських дужим богатирем. Підпираєш високе небо широкими плечима. Світиш світлом ясним любові й величі, довкола себе сієш слово мудрості та знання. Увесь ти ніби зітканий із ниток сонця, зелені дібров і глибокої сині неба, із світлих земних радостей і чорних земних печалей.

В тобі - слава і могутність минувшини. В тобі - сила і наснага для грядущого. В тобі - життя і гордість багатьох поколінь, що відійшли у вічність. Але вони залишили зерна своїх дум, своєї любові, своєї праці - в тобі. Златоглавий граде, ти скроплений кров’ю їхньою, ти зцементований їх кістками, бо вони вірили у твою велику прийдешність, у твою незборимість. Ти бережеш пам’ять про них, пам’ять свого роду, свого народу, бережеш його душу, ім’я та звичаї - і в цьому безсмертя твоє й синів твоїх.



Усе, що маємо, завойоване в кривавих битвах і в боріннях духу й сумління. Одним пишаємось, за інше розплачуємось. Та бережемо в собі добре й гірке. Щоб знати себе, щоб не забути себе... Тож і безсмертен той, хто вміє збагнути й зберегти усе, що передано йому з минулого, хто уміє множити славу землі своєї (Р.Іванченко,190 сл.).



Найвищий закон справедливості
У кожної людини є доля. Є вона у землі, народу, нації, держав. Над кожним із нас тяжіє Найвищий Закон справедливості, однаковий і в Космосі, і на Землі. Суть його в тому, що кожен зрештою одержує по заслузі. Тобто, чинячи добро чи зло, ми потрапляємо під певні закони, що діють бумерангом.

У своєму житті людина наче рухається по спіралі, де на кожному новому витку пожинає результати того, що вчинила на попередньому. То мовби велика реєстрова книга, де «записано» все. Згадаймо біблійний сюжет про Ангела-Хранителя, який заносить до Книги Небесного суду про людину все, що вона скоїла на своєму віку доброго чи поганого.

Тяжкі провини предків можуть вплинути й на долю нащадків. Добродіяння ж роблять славу родоводу. Поки вина предків не буде спокутувана корисними вчинками нащадків, страждатиме ціле родове дерево. Або, як каже наш народ, «увесь рід нещасливий». Нещасливі родини чи роди – то гіркі плоди з тої ниви, яку засівали злом далекі чи близькі прабатьки.

Тому у кожного має бути розвиненим внутрішній контролер – совість. Треба утримувати себе від поганих учинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. Добро умножує добро, торує шлях справедливості, до якої прагнуть люди у всі віки (К.Мотрич, 190 сл.)





Свята споруда

Собор виник, мов із легенди. Після зруйнування Січі повержені запорожці заснували монастир у місцях, що належали раніше одній з окраїнних запорозьких паланок. Отам у плавнях постригались у ченці, брали до рук, замість шабель, книги Святого Письма. Чорною жалобою ряс прикривали буйно-червоні шаровари лицарів Запорожжя. І вирішено було тоді на їхній сумовитій раді: збудуймо собор. Воздвигнемо, щоб піднісся в небо над цими плавнями, що рибою кишать, над степами, де наші коні випасались, і буде незломлений наш дух жити у святій цій споруді, наша воля сяятиме в небі блиском недосяжних бань. Шаблю вибито з рук, але з серця не вибито дух волі й жадання краси! Наша непокора в цім витворі стане серед степів навіки. Але хто ж збудує?

Підліток місцевий викликався, тямковитий хлоп'як з очима великими, як натхнення. Три доби його не було, потім повернувся до товариства й на долоні тримав собор готовісінький, весь зроблений зі стеблин комишу. Розповідав, нібито зморений, приліг у плавнях, задрімав, і собор сам уві сні йому наснився. Дано знак, ударили в тулумбаси, скликаючи раду ко­зацьку. Рада козацька, оглянувши пробу комишеву, схвалила: воздвигнем!

І засяяли відтоді блакиттю кулясті бані собору над плавнями, над цим білим світом дніпровським (За О. Гончаром, 189 слів).





Каталог: doc -> files -> news -> 536 -> 53634
53634 -> Збірник диктантів Із національно-патріотичної тематики
536 -> Практичне заняття: Повсякденне життя українців кінця ХVІІІ ст п. п. Хіхст. Мета
536 -> Урок по темі «Алгорими» із 9 запланованих, але все ж таки давайте згадаємо що ми вже знаємо про алгоритми із 6 класу
536 -> Розв’язування задач з теми: «Пароутворення. Кипіння. Питома теплота пароутворення»
536 -> Новорічний ранок для учнів 4 класу
536 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 6 9 кл
536 -> Урок мужності до Дня Героїв Небесної Сотні
536 -> Країни Латинської Америки. Егп, склад території. Різноманітність країн


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   46




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка