Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 6 розділ ІІ необхідність застосування спортивних ігор в системі фізичного виховання дитини 9



Скачати 462.12 Kb.
Сторінка4/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір462.12 Kb.
1   2   3   4   5   6   7

ІІІ.1. Баскетбол


Організовуючи ігри в баскетбол в дитячому колективі, педагог має можливість впливати на реальні взаємини в ігровій групі дітей через їх ігрові взаємовідносини шляхом продуманого розподілу між дітьми ігрових ролей.

Ігрова форма проведення заняття є основною методикою навчання молодших школярів грі в баскетбол. Заняття повинно проходити як цікава гра. Не можна допускати монотонності, нудьги. Самі руху повинні доставляти дитині задоволення, тому важливо, щоб заняття містило цікаві для дітей рухові завдання, ігрові образи. Їх повинен підібрати та показати вчитель. У педагогічній практиці найбільш поширені види занять, у яких ігри та вправи поєднуються. Заняття грою в баскетбол відрізняються різноманітністю форм проведення. На початковому етапі навчання грі іноді доцільно застосовувати вільні дії і улюблені ігри дітей (з м'ячем), користуючись наявними різноманітним обладнанням на майданчику. Можна запропонувати наступні ігри: «За м'ячем», «Злови м'яч», «Кого назвали, той ловить м'яч», «Боротьба за м'яч», «У кого менше м'ячів», «М'яч ведучому», «М'яч у повітрі», «Передав - сідай »,« Перестрілка ». [28]

Процес навчання школярів у баскетбол спрямований на озброєння учнів знаннями, вміннями, навичками, постійний їх розвиток і вдосконалення, формування системи знань з питань техніки, стратегії, тактики, правил гри й т.д.

Рішення задач навчання передбачає озброєння займаються широким колом знань про гру.

Значне місце в навчанні займає не тільки розвиток фізичних і моральних якостей, а й формування спеціальних умінь і навичок, якими учні повинні володіти значною мірою. Учні повинні навчитися раціонально користуватися здобутими навичками, спираючись на знання і вміння. У цьому суть процесу навчання.

Для подальшого правильного засвоєння учнями правил та техніки гри в баскетбол при першому навчанні другокласників грі, вчитель повинен показати дітям прийоми та правила гри. Освоєння рухових навичок передбачає такий ступінь володіння рухами, коли управління ними здійснюється автоматизовано. Як відомо, в основі навику лежить система закріплених зв'язків, для утворення яких необхідно багаторазове повторення їх у певних умовах. Однак ступінь цих зв'язків повинен забезпечити можливість вільного варіювання елементами руху.

Навчання технічному прийому та індивідуальним тактичним діям має йти паралельно. На початку техніку вчитель показує роздільно за прийомами. Надалі ізольовані прийоми об'єднують в ігрові дії, до яких можуть входити два і більше різних прийомів.

Прийоми техніки нападу вчитель показує раніше, ніж прийоми захисту.

У процесі формування рухового навику виділяють самостійні стадії, яким відповідає той чи інший етап навчання. Прийнято виділяти 3 стадії:


  • формування початкового вміння, коли учень опанує основами руху, його структурою;

  • уточнення системи рухів;

  • вдосконалення навички.

Особливо важлива на кожній стадії послідовність постановки педагогічних завдань, необхідно щоб учні, перш за все:

  • освоїли вихідне положення, з якого виконуються рухи;

  • знали, які частини тіла беруть участь у цих рухах, і які їхні напрямки, амплітуда, узгодженість у часі і в просторі;

  • виконували рух за оптимальними амплітудами в зручному темпі;

  • зберігали точну структуру руху та освоїли його деталі;

  • приступили до вдосконалення рухів.

При вивченні поєднань прийомів основну увагу приділяють зв'язкам, якщо прийоми поєднуються за принципом ланцюжка, коли один прийом слід за іншим. У зв'язці вивчають перехід від одного прийому до іншого, де видозмінюються кінцеві рухи попереднього прийому та початкові наступного.

При оволодінні руховими діями, в яких поєднуються прийоми не послідовно, а одночасно, коли один стає тлом іншого (наприклад, передача м'яча під час бігу), вивчають узгодженість розучені раніше за фазами рухів, часто для цієї мети використовують підвідні вправи.



При освоєнні тактики гри ставлять цілі:

  • навчити доцільному використанню вивчених прийомів і взаємодії з іншими гравцями в залежності від обстановки;

  • навчити вмінню створювати найбільш вигідні ситуації для іншого гравця, що дозволяють йому діяти більш ефективно.

Вивчаючи будь-який прийом техніки або тактична взаємодія, необхідно послідовно переходити від одних педагогічних завдань до інших, грунтуючись на фізіологічної природі формування рухових навичок.

Ознайомлення учня з прийомом починається зі створення уявлення про нього. Вони повинні мати перед собою зразок, який слід відтворити. Для цього їм потрібно не тільки повідомити відомості про прийом, про його місце і значення в грі, але і дати можливість отримати перші рухові відчуття, що виникають при виконанні рухів.

У завдання навчання на даному етапі входить:


  • виявлення знань учня про досліджуваний предмет, а також відчуттів, які є в його руховому досвіді;

  • повідомлення попередніх відомостей про вивчати прийоми - його місце і значення в грі, основне призначення і найбільш ефективне застосування і т.п.

  • створення зорового і рухового уявлення про правильних рухах і їх послідовності.

Ці завдання вирішуються за допомогою наочного і словесного методів і самостійного виконання вправ.

Залежно від досліджуваного матеріалу і завдань навчання можна використовувати, схеми, фото, відеомагнітофони запису і т.п.

Основна увага в навчанні молодших школярів грі в баскетбол спрямована на виховання свідомого сприйняття і виконання рухових дій, на формування чіткості при виконанні найбільш істотних елементів руху.

У тих випадках, коли елементи рухів, вправи з м'ячем виконуються дітьми невпевнено або дається в новій комбінації, доцільно вчителеві показати і пояснити їх, з огляду на руховий досвід дітей, можна показ проводити одночасно з поясненням.

Час від часу треба повертатися до показу добре відомих вправ, так як для вдосконалення руху необхідна точність, чіткість виконання кожного елемента.

Таким чином, у міру освоєння рухів доцільно варіювати поєднання наочних і словесних методів навчання, давати показ всієї вправи з поясненням; частковий показ з поясненням; опис вправи без показу; установку на уявне відтворення вправи і її опис дітьми, потім показ всієї вправи з поясненням окремих сторін.

Необхідно вчителеві також ознайомити дітей з правилами гри та технікою гри в баскетбол.

Таким чином, ігровий метод служить необхідною умовою при навчанні грі в баскетбол. Гра створює сприятливий емоційний настрій дітей, дає можливість навчати грі навіть тих, хто не хоче чи не може (в силу своїх недостатньо розвинених комунікативних здібностей) грати в баскетбол. Через гру вчитель може згуртувати дитячий колектив. В ігровій ситуації діти краще засвоюють елементи баскетболу, напрацьовують навички володіння м'ячем.

Наскільки цікаво захоплено буде гра, настільки згуртованими, якісніше будуть грати в баскетбол діти.

Також важливо залучати до роботи з дітьми батьків; співробітництво педагогів і батьків при навчанні баскетболу - важлива умова навчання дітей гри в баскетбол. [33], [42]




Каталог: assets
assets -> Зміст розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 5 розділ ІІ необхідність застосування рухливих ігор в системі фізичного виховання дитини 8
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І теоретико-методологічні аспекти енерговикористання в апк 8
assets -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
assets -> Робочий проект програми соціальної реабілітації дітей-інвалідів «час допомогти!»
assets -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості
assets -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни «загальна екологія»

Скачати 462.12 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка