Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 5 розділ ІІ необхідність застосування рухливих ігор в системі фізичного виховання дитини 8



Скачати 441.28 Kb.
Сторінка1/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір441.28 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


Зміст

Вступ 2

РОЗДІЛ І Методологічні аспекти системи фізичного виховання 5

РОЗДІЛ ІІ Необхідність застосування рухливих ігор в системі фізичного виховання дитини 8

ІІ.1. Мета та завдання системи фізичного виховання дітей 8

ІІ.2. Вплив рухливих ігор на розвиток дитини 12

РОЗДІЛ ІІІ Використання рухливих ігор на уроці фізичної культури 15

ІІІ.1. Методика подання матеріалу 18

ІІІ.2. Специфіка командних ігор 21

ІІІ.3. Специфіка сюжетних та рольових ігор 26

ІІІ.4. Специфіка естафет та конкурсів 31

Висновки 33

Список використаних джерел 35

Додатки 39

Вступ


На даний час навчання в школі, виконання домашньої роботи збільшують навантаження на організм дитини, діти зовсім мало бувають на повітрі, а вихідні дні проводять біля телевізора або грають у малорухливі “сидячі” і комп’ютерні ігри. Діти менше рухаються, більше сидять, внаслідок чого виникає дефіцит м’язової діяльності, і збільшуються статичні напруги. Діти, що додатково займаються музикою, живописом, вільний час яких скорочено, а статичний компонент збільшений, мають більш низький рівень рухової активності. Крім того, виникає необхідність засвоєння і переробки інформації, а отже, і напруга зорового апарата (читання, лист, малювання). Недостатня рухова активність школярів у повсякденному житті несприятливо позначаються на стані їхнього здоров’я.

У сучасних умовах важливим завданням родини і школи в роботі зміцнення здоров’я дітей є прищеплювання учням стійкого інтересу до занять фізичними вправами в школі і дома. У зв’язку з цим необхідно використовувати усі форми фізичного виховання в школі, а також самостійні заняття фізичними вправами вдома з метою підвищення рухової активності, зміцнення здоров’я, поліпшення фізичної підготовленості підлітків.

Організовані форми фізичного виховання, передбачені шкільним планом, складають в середньому 32% добової необхідності дитини, а спонтанні побутові рухи -18% - 20%. Тому використання тільки різних форм фізичного виховання в режимі дня, в позакласний та вільний час може заповнити недостачу рухової активності підлітків.

Для забезпечення рухової активності школярам необхідні також додаткові заняття фізичними вправами. Виниклий дефіцит руху може бути ліквідований заняттями у шкільних спортивних гуртках і секціях, а також в ДЮСШ, спортивних товариствах, на дитячих туристичних станціях, майданчиках, тощо.

Для більш детального аналізу впливу рухливих розвиваючих ігор на організм дитини в школі мною була вибрана дана тема курсової роботи.

Об’єкт дослідження: область фізичного виховання в шкільному віці.

Предмет дослідження: застосування рухливих ігор та естафет в системі фізичного виховання.

Мета роботи: дослідити та проаналізувати методику проведення заходів з фізичного виховання в школі, визначити сплив кожного виду рухливих ігор на молодий дитячий організм.

Метод дослідження в роботі вибраний простий пошуковий по наявній методичній та науковій літературі і напрацюваннях інших вчителів та вчених із аналізом знайденого матеріалу та висновками по закінченні роботи.

Актуальність теми роботи полягає в спонуканні молодих вчителів до пошуку ефективності використання в процесі фізичного виховання школярів елементів фізичного виховання. Рухливі та народні ігри в нашій країні є одним з наймасовіших засобів фізичного виховання. Великий вибір фізичних вправ i методів їх застосування, що складають зміст ігор, дозволяє цілеспрямовано впливати на розвиток всіх основних функцій організму залежно від рухових можливостей тих, хто ними займається. Великий діапазон використання засобів i методів рухливих командних ігор робить їх доступним дітям різного віку, роду діяльності i фізичної підготовленості.

Завданням для виконання роботи є висвітлення таких основних питань як:

1. Загальний аналіз процесу фізичного виховання в молодшій школі.

2. Обґрунтування педагогічних умов для проведення заходів з фізичного виховання.

3. Визначення мети проведення рухливих ігор.

4. Визначення аспектів необхідності практичного застосування рухливих ігор у системі фізичного виховання.

5. Зробити висновки по дослідженні.



Дана робота складається із вступу, трьох основних розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. РОЗДІЛ І містить теоретичну частину для вирішення завдань дослідження. РОЗДІЛ ІІ є аналітичним і обґрунтовує мету проведення рухливих ігор в системі фізичного виховання учнів. А в РОЗДІЛі ІІІ по підпунктах наведені результати пошукового дослідження по темі роботи для практичного застосування на заняттях. До розділу додаються додатки А-Б . В додатках наведені можливі конспекти уроків для проведення рухливих ігор на стадіоні для вчителя.

Курсова робота ґрунтується на аналізі науково-методичної літератури, методичних посібників та напрацювань педагогів та вчених в галузі педагогіки.



Теоретична та практична цінність роботи полягає в наявності теоретичного матеріалу по дослідженню, відсіяного з-поміж іншого в процесі пошуку інформації по темі, та в наявності матеріалу для практичного застосування на уроці.

РОЗДІЛ І Методологічні аспекти системи фізичного виховання


Основною організаційною формою фізичного виховання є урок, який має науково обґрунтовану структуру і проводиться фахівцями фізичного виховання відповідно до навчальних програм, забезпечує дітям і молоді базовий обсяг фізкультурних знань, умінь і навичок. Крім уроків, широко використовуються позаурочні форми: заняття у фізкультурних гуртках і секціях, у групах загальної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури тощо. Важливими формами фізичного виховання дітей і молоді є заняття в спортивних школах, клубах за інтересами, а також самостійні заняття фізичними вправами. У житті кожної людини завжди можна знайти місце для фізичних вправ. Ходьба -- найдоступніший вид фізичних вправ. Фізичне навантаження при ходьбі дозується швидкістю руху і пройденим шляхом. Починати ходьбу можна з 1 - 2 км і, додаючи в день по 250 - 500 м, довести її до 10 км і більше. Під час довготривалої ходьби закріплюються навички правильної осанки, дихання повинно бути вільним і ритмічним. Біг проводять у кінці заняття, починаючи з 2 хв. При систематичному тренуванні тривалість бігу збільшується на 1 -- 2 хв. За тиждень поступово його можна довести до 10 хв. Краще збільшувати час бігу, ніж швидкість. Купання й плавання належать до найкорисніших загартовуючих процедур. Механічне подразнення нервових закінчень шкіри і м'язів, яке відбувається при плаванні, є своєрідним масажем. Плавання активізує обмін речовин, розвиває мускулатуру і серцево-судинну систему. Тривалість купання в перші дні -- 2-5 хв., поступово час перебування у воді збільшується до 20-30 хв. Плавання слід починати з дистанції 10-50 м, поступово збільшуючи до 100-500 м і більше. Слід уникати переохолодження організму і втоми. Ходьба на лижах -- найпопулярніша форма зимового відпочинку, пов'язана із значними енергозатратами організму. Швидкість руху -- 4-10 км/год., темп -- від 60 до 115 кроків за хвилину. Тривалість перших прогулянок -- не більше 1-2 год. з поступовим збільшенням її до 3-4 год. Спортивні й рухові ігри. Гра в бадмінтон, "м'яч у колі", "гольф" та інші дають фізичне навантаження, позитивні емоції, що підвищує життєвий тонус, працездатність, переключає увагу. При виконанні різноманітних фізичних вправ працюють м'язи, покращується обмін речовин, що створює сприятливі умови для діяльності мозку. За відсутності руху гальмується кровообіг, викид продуктів життєдіяльності з мозку, пригнічується обмін речовин у легенях, що знижує опір щодо бактерій і мікроорганізмів. Тому користь навіть 10-хвилинних фізкультурних пауз, різних видів рухових вправ повертають людину до нормального стану. [25], [33]

Гра поряд із працею і навчанням - один з основних видів діяльності людини. Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували в давнину. У сучасній школі для активізації та інтенсифікації навчального процесу використовують ігри в футбол, волейбол та баскетбол.

З раннього дитинства гра є основним видом діяльності, і в молодшому шкільному віці, діти ще не виросли з гри; хоча основною їх діяльністю стає учення. Для них характерна яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи, діти легко втягуються в будь-яку діяльність, особливо ігрову, самостійно організовуються в групову гру, продовжують ігри з предметами.

Важливо вчителеві враховувати таке прагнення дітей до гри і використовувати йог при навчанні на уроках фізичної культури. При навчанні баскетболу молодших школярів обов'язково повинна бути присутня гра.

У рольових іграх і емпатія, і рефлексія також є найважливішими характеристиками, що визначають успішність ігрового процесу. Це важливо при навчанні грі в баскетбол. Перебуваючи в уявній ролі, необхідно відчувати рольові переживання напарника, що сприятливо позначається на команді грає згуртовано.

Найбільш виразно особливості стратегії поведінки проявляються в цих іграх, партнери повинні одночасно орієнтуватися і в реальних і в ігрових взаєминах. [17]



Каталог: assets
assets -> Зміст розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 6 розділ ІІ необхідність застосування спортивних ігор в системі фізичного виховання дитини 9
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І теоретико-методологічні аспекти енерговикористання в апк 8
assets -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
assets -> Робочий проект програми соціальної реабілітації дітей-інвалідів «час допомогти!»
assets -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості
assets -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни «загальна екологія»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка