Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 5 розділ ІІ необхідність застосування рухливих ігор в системі фізичного виховання дитини 8


ІІІ.4. Специфіка естафет та конкурсів



Скачати 441.28 Kb.
Сторінка6/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір441.28 Kb.
#364
1   2   3   4   5   6   7   8

ІІІ.4. Специфіка естафет та конкурсів


Естафета ґрунтується на природній схильності дітей до здорового суперництва і самоутвердження в колективі. Його виховна сила виявляється лише за умови, що вона стає дієвою формою самодіяльності учнівського колективу.

Змагання, конкуренція, боротьба за існування, як і життя, вічні, вони – пружина розвитку. Змагання сильне гласністю, об’єктивним порівнянням підсумків. Воно організовує, згуртовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати. У його підсумках, як у фокусі, відображається вся багатогранність життя школи. Змагання змушує відстаючих підтягуватися до рівня передових, а передових надихає на нові успіхи.

У навчальній практиці використовують різноманітні види змагання дітей, які враховують їхні вікові особливості у процесі виконання ними трудових і творчих завдань. Практикують такі форми змагання: конкурси, олімпіади, фестивалі й огляди художньої самодіяльності, виставки образотворчого мистецтва і технічної творчості, шкільні спартакіади, естафети, вікторини та ін. Під час цих змагань виявляються і розвиваються інтереси й творчі здібностей дітей, розширюються їхні знання і кругозір, активізується пізнавальна та інші види корисної діяльності.

Педагогічно доцільно організоване змагання має відповідати таким вимогам: знання дітьми його умов і регулярне підведення підсумків, залучення учнів до аналізу змагання і підведення підсумків; гласність змагання; наочне оформлення його процесу і результатів; матеріальне і моральне стимулювання.



Некласифікаційні змагання школярів. Важко переоцінити значення змагань, як головного спортивного атрибуту у фізичному вихованні дітей. Використання елементів змагань у навчальній діяльності відкриває широкі можливості для підвищення емоційного тонусу й активності учнів. Беручи участь у змаганнях, школярі збагачуються новими враженнями, глибше пізнають себе і своїх товаришів, зазнають радість перемог і гіркоту поразок. Класифікаційні змагання, які проводяться згідно зі спортивною класифікацією і правилами змагань, вимагають тривалої, послідовної роботи. Тому в змаганнях з окремих видів спорту (легкої атлетики, гімнастики, волейболу, баскетболу) бере участь незначна частина учнів і практично не беруть участі молодші школярі. У зв’язку з цим у багатьох садках проводяться так звані некласифікаційні змагання. [28]

Конкурс.

Мета цього виду змагань – розвивати вміння самостійно користуватися фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію.

Цінність конкурсів – в їхній спрямованості на раціональне розв’язання самими учнями рухових завдань. Конкурси можуть проводитись всередині класів і між ними. У другому випадку програма конкурсу повинна передбачати індивідуальні та групові завдання. Наприклад, доцільно влаштовувати конкурси на краще складання і виконання комплексу ранкової гімнастики, створення нових вправ із двох або трьох запропонованих, кращу комбінацію вільних вправ із раніше вивчених рухових дій тощо. [6].

Висновки


Отже, найважливішим завданням шкільного фізичного виховання є виховання міцних, здорових молодих людей, які повною мірою оволоділи навичками й умінням, визначеними навчальною програмою по фізичній культурі.

Аналіз наукових джерел щодо обраного аспекту дослідження дає підставу узагальнити: проблема багатоаспектна, різнопланова, оскільки досліджується науковцями різних галузей (фізіологи, психологи, педагоги, спортсмени, лікарі, вчителі-практики). Теорія і практика переконливо доводять, що молодший шкільний вік – відповідальний етап у забезпеченні здорового способу життя, всебічного розвитку особистості. Використання всіх дійових чинників системи фізичного виховання, в тому числі і рухливих ігор, є важливою умовою реалізації основних завдань сьогодення. Основні напрямки цих завдань визначені у нормативно-правових документах щодо освіти, фізичної культури (Закони України “Про освіту” (1991), “Про фізичну культуру і спорт” (1996), Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації» (1998).

Теоретичний аналіз і практика переконують, що рухливі ігри мають оздоровче, освітнє та виховне значення. Головними компонентами фізичного виховання є оздоровчий, при реалізації котрого оптимізуються форми і функції організму людини, та розливальний, що сприяє підвищенню рівня фізичних (рухових) здібностей та якостей. Дотримання в цілому рухового режиму в умовах сімейно-суспільного виховання при правильному педагогічному керівництві є важливою запорукою ефективного фізичного розвитку організму дитини. Означені форми роботи з дітьми молодшого шкільного віку та засоби фізичного виховання сприяють реалізації соціально-педагогічних вимог та завдань гармонійного розвитку особистості.

Слід зазначити, що пошуки найефективніших шляхів удосконалення методики навчання рухливих ігор сприяють розвитку новітніх технологій, форм взаємодії суспільних, громадських інституцій з сім’єю.


Список використаних джерел


  1. Айриянц А. Г.. Волейбол / Айриянц А. Г. - М: ФиС, 1976. - 158 с.

  2. Борисов О.О.. Основи теорії методики викладання волейболу і футболу/Борисов О.О.-К.: вид-во ПП «Люскар», 2004. -664 с.

  3. Демчишин А.Д.. Волейбол - гра для всіх /Демчишин А.Д. . - К.: „Здоров'я", 1986. - 83 с.

  4. Галіздра А. Волейбол. Правила змагань. – Рівне, 2001.

  5. Голомазов В.А. Волейбол в школе/ Голомазов В.А.,- М: 1976. -110 с.

  6. Гуреев Н. В. “ Активный отдых ”

  7. Ейнгорн А.Н. .500 упражнений волейболиста /Ейнгорн А.Н.. - М.: ФиС, 1959.- 208 с.

  8. Железняк Ю.Д.. К мастерству в волейболе/ Железняк Ю.Д.. - М : ФиС, 1983.- 224 с.

  9. Железняк Ю.Д.. Волейбол в школе/ Железняк Ю.Д, Слупский Л.Н.. - М.: ФиС, 1989. - 76 с.

  10. Збірник сценаріїв “ Шкільні свята та розваги ” II ч. Тернопіль “ Астон ” 2003.

  11. Збірник сценаріїв “Шкільні свята” III ч. СМП “ Астон ” Тернопіль – 1999 р.

  12. Подготовка юных волейболистов /Железняк Ю.Д., Клещев Ю.Н., Чехов О.С. - М: ФиС, 1967. - 102 с.

  13. Методические рекомендации по моделированию учебно- тренировочного процесса юных волейболистов /Затворнецкий Ю.Г., Федюшин В.П., Хапко В.Е.. - М.: ФиС, 1978. - 68 с.

  14. Ивойлов А.В.. Волейбол/ Ивойлов А.В.. - Минск: «Высшая школа», 1985. - 200 с.

  15. Клещев Ю.Н.. Волейбол/ Клещев Ю.Н.. - М.: ФиС, 1983. - 94 с.

  16. Клещев Ю.Н.. Волейбол/ Клещев Ю.Н., Айриянц А.Г.-М. : ФиС, 1983.- 270 с.

  17. Клещев Ю,Н., Фурманов А.Г. «Юный волейболист», - М.:ФиС, 1979.

  18. Ковалев В.Д. «Спортивные игры», - М.: «Просвещение», 1988.

  19. “Концепція позакласної виховної роботи у ЗОШ” – К., 1991р.

  20. Лапутин А.Н.. Обучение спортивным движениям /Лапутин А.Н.. - К.: „Здоров'я", 1986.-214 с.

  21. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей.- Львів: Штабар, 1997.- 207 с.

  22. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність.- Львів, 1993.- 131 с.

  23. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ. культуры - М.: ФиС, 1991.- 543 с.

  24. Мартинов С.М. «Ваше здоров'я в ваших руках». - М.: Просвіта. 1991р.

  25. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре.- М., 1986.

  26. Муравов І.В. «Спорт та фізична краса людини».- К. 1981р.

  27. Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших класах: Учебное пособие.- К.: Рад. школа, 1989.-128 с.

  28. Определение физической подготовленности школьников /Под. ред. Б.В.Сермеева.- М.: Педагогика, 1973.- 104 с.

  29. Оптимизация тренировочного процесса волейболистов: методические рекомендации/ Касаткин А.Н., Максименко Г.Н., Короп М.Ю. -М.: ФиС 1984.-144 с.

  30. Специальная физподготовка волейболистов /Демчишин А. Д., Мозола Р. С., Панишко Ю. М.. - М.: „Радянська школа". 1992. - 83 с.

  31. Суходольська Л. В., Фіцула М. М. “ Методика виховної роботи. ” – Тернопіль, 1998 р.

  32. Петров В.А. Примерные обучающие программы // Физическая культура в школе.- 1983.- № 10.- С. 28-29.

  33. Петров В.А. Примерные обучающие программы //Физическая культура в школе.- 1983.- № 10.- С. 28-29.

  34. Подласый И. П. “ Педагогика. ” – Москва 1999 г.Рухливі і спортивні ігри в школі. - Київ, “Освіта”, 1992.- 98с.

  35. Русова С. “ Нова школа ” “ Вибрані педагогічні твори. ” – К.,1996 р.

  36. Спортивна енциклопедія. – М., 2000. – 367с.

  37. Студенікін М.Я. «Книга про здоров'я». - М.: Медицина. 1988р.

  38. Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте.- М.: ФиС, 1993.- С. 181.

  39. Пермяков Н.Н.. Направленность тренировочных действий в волейболе/ Пермяков Н.Н.. - М.: «Высшая школа», 1989. - 116 с.

  40. Платонов В.Н.. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте /Платонов В.Н. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 544 с.

  41. Платонов В.М. Фізична підготовка спортсмена/ Булатова М.М. . - К.: Олімпійська література, 1995.- 342 с.

  42. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.- Львів: ЛОНМІО, 1996.- 232 с.

  43. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання.- Тернопіль: Збруч, 2000.- 183 с.



Каталог: assets
assets -> Зміст розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 6 розділ ІІ необхідність застосування спортивних ігор в системі фізичного виховання дитини 9
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І теоретико-методологічні аспекти енерговикористання в апк 8
assets -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
assets -> Робочий проект програми соціальної реабілітації дітей-інвалідів «час допомогти!»
assets -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості
assets -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни «загальна екологія»

Скачати 441.28 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка