Зміст Вступ 2 розділ І теоретико-методологічні аспекти енерговикористання в апк 8


РОЗДІЛ ІІІ Обґрунтування навчання майбутніх педагогів-інженерів основам енергозбереження в АПК



Сторінка5/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

РОЗДІЛ ІІІ Обґрунтування навчання майбутніх педагогів-інженерів основам енергозбереження в АПК


Енергозбереження – це дії людини, направлені на збереження і раціональну витрату електроенергії. Оскільки енергетичні ресурси є обмеженими, важливим є впровадження політики енергозбереження на державному рівні.

Енергозберігаюча політика повинна мати пріоритети у своєму розвитку. Основна частка електроенергії використовується для промислових потреб, сільського господарства, транспорту, де є значні її витрати. Економія всього 1% енергоресурсів забезпечить господарство країни енергією для виплавки сталі в електропечах протягом 10 місяців, вироблення целюлози, паперу, картону – протягом одного року, міський електротранспорт працюватиме 2 роки. Сьогодні заклики до дбайливого, господарського використання енергоресурсів часто залишаються «голосом волаючого в пустелі». Лише тоді, коли ці заклики будуть почуті і втілені в життя, ми з гордістю будемо говорити не тільки «мій дім – моя фортеця», а й «моя держава – моя фортеця», яку потрібно оберігати і шанувати.

Проблеми енергозбереження, використання нетрадиційних джерел енергії вирішувати молоді. Випускникам ВУЗ-ів під силу знаходити відповіді на важливі питання щодо впровадження новітніх енергозберігаючих технологій у економіку нашої держави. У багатьох навчальних закладах введено викладання таких навчальних дисциплін, як «Енергозбереження», «Нетрадиційні джерела енергії». Питання економії енергії обов’язково враховуються при виконанні курсових і дипломних проектів. Тому для випускників відкрита широка дорога в розробці і втіленні питань енергозбереження.

Традиційним стало проведення у ВУЗ-ах України «Тижня енергоефективності».

Цікаві уроки – конференції, презентації спеціальностей висвітлюють роль електроенергетики в господарстві та житті людини, дають знання про галузеву структуру енергетики, розвивають вміння робити висновки, обґрунтовувати свою точку зору. [33]

ІІІ.1. Впровадження освітніх проектів для підготовки освічених студентів в галузі енергозбереження


Перспектива виконання задачі підготовки високоосвічених спеціалістів на сучасному етапі, в контексті ступеневої освіти, може бути вирішена на основі однієї із складових галузевих стандартів – освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста(ОКХ). Як стандарт вищої освіти та професійної підготовки ОКХ визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально-важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації [3, ст. 5]. Питання кадрового забезпечення сучасного АПК є важливою складовою аграрної реформи. Освітньо-кваліфікаційний рівень працівників сільського господарства найнижчий серед зайнятих в інших галузях народного господарства. Лише кожний п’ятий працюючий на селі закінчив технікум або інститут, що вдвічі менше, ніж у промисловості, будівництві, у сфері транспорту чи зв’язку, а з повною вищою освітою в сільському господарстві працює 102, 7 тис. чол. (6%), що у 3,5 рази менше середнього показника по всіх галузях народного господарства. Привертає увагу динаміка вікового стану працездатних на селі. Середній вік працюючих у сільському господарстві за останні 10 років збільшився від 54 до 58 років, а кількість потенційно освіченої молоді віком до 30 років зменшилась до 252, 3 тис. [9, ст. 15].

Дана ситуація дуже гостро поставила питання про відтворення професійних кадрів для нових економічних відносин в агропромисловому комплексі. Одним із аспектів вирішення даного питання є робота по залученню молодих спеціалістів до роботи в АПК країни. На сьогоднішній день спостерігається високий коефіцієнт плинності молоді, як спеціалістів-управлінців так і робочої сили в сільській місцевості. Хоча слід зауважити, що держава за останнім часом розробила ряд програм на підтримку молоді на селі та почала роботу по кредитуванню приватного підприємництва та підтримки фермерства. Так у 2004 році вийшла постанова Кабінету Міністрів України №1102 „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами”. З метою відродження українського села, поліпшення кадрового забезпечення АПК, розширення можливостей працевлаштування випускників аграрних вищих навчальних закладів у сільській місцевості і підтримці фермерського руху Міністерство аграрної політики України наказом від 20.07.2005р. розробило заходи по реалізації доручень Президента України, щодо втілення в життя програми „Відродження села – справа молодих”. В контексті реалізації даної програми був підготовлений проект Указу Президента України „Про сприяння розвитку індивідуального молодіжного житлового будівництва на селі” з метою вирішення житлової проблеми та закріплення молоді на селі. Буде прикро якщо дана ініціатива не буде мати продовження. Але ж без скоординованої державної підтримки процес відтворення та підготовки фахівців, робітничих кадрів для агропромислового комплексу залишиться тільки перспективним плануванням.

Ступенева підготовка інженерів-педагогів аграрного профілю в контексті безперервної професійної освіти в змозі вирішити як питання підготовки робітничого класу так і формування інтелектуальної еліти для відродження та розвитку АПК країни. Актуальність даного питання підтверджується широким аспектом розробленості педагогічних моделей в сучасній аграрній освіті.

Спеціалізація сільськогосподарського напряму зорієнтувала деякі аграрні заклади на введення додаткової педагогічної спеціальності до певного фаху. Так в рамках ступеневої підготовки фахівців за спеціальністю „Професійне навчання” у вищих аграрних закладах знедавна почали готувати: інженерів-педагогів, агрономів-педагогів, зооінженерів - педагогів, лікарів ветеринарної медицини-педагогів, економістів-педагогів, інженерів лісового господарства-педагогів, педагогів-екологів. Найбільшого розвитку професійне навчання досягло в інженерно-педагогічній діяльності, бо має значно ширші горизонти професійної реалізації в різних галузях виробництва. В сільськогосподарській освіті більш-менш розробленою є спеціальність „Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт”. Підготовка фахівців даної спеціальності практично крокує з часом, але актуальність та перспективи розвитку зрозумілі ще не всім.

Миколаївський державний аграрний університет починаючи з 2000 року, розпочав роботу зі ступеневої підготовки фахівців спеціальності „Професійне навчання. Механізація сільського господарства та гідромеліоративних робіт” за освітньо кваліфікаційним рівнем „Бакалавр” – молодший інженер викладач практичного навчання та ОКР „Спеціаліст” – інженер-педагог. Термін навчання – 4+1 років на базі загальної середньої освіти. Дана спеціальність проходить акредитацію, але вже зараз слід звернути увагу на досвід Національного аграрного університету та Подільського аграрно-технічного університету, які вказують на реальне збільшення терміну навчання на один рік для випускників шкіл з метою організації повноцінної базової та педагогічної підготовки. Впровадження кредитно-модульної системи в процес навчання поставило серйозні питання по методичному забезпеченні спеціальності „Професійне навчання”, по організації наскрізної педагогічної практики, визначенню обсягів та організації самостійної роботи студентів.

Аналіз навчальних планів спеціальності „Професійне навчання”, робочих програм з дисциплін інженерно-педагогічного профілю показує, що протягом „класичного терміну” – 5 років – навчальні заклади (факультети) готують практично дві спеціальності – базову та педагогічну [10, ст. 78]. Але наявність навчальних планів це не головна складова процесу підготовки спеціаліста, основним в даному документі є зміст навчання. Зміст навчання – найважливіший компонент професійної підготовки спеціаліста є науково обґрунтованим методичним та дидактичним матеріалом, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем [2, ст. 13]. І навіть тоді, коли вже все теоретично обґрунтовано, методично підготовлено, не менш важливим є втілення в життя системи навчання – створення освітнього середовища, яке б задовольняло процеси пізнання студентів і відповідало професійним стандартам майбутньої спеціалізації.

Опанування інженерно-педагогічною професією вимагає досить великої кількості зусиль від студентів та викладачів. Тому спостерігається досить значна плинність студентів на перших курсах інженерно-педагогічних спеціальностей. Причинами є розбіжність систем навчання в загальноосвітній та вищій школах, слабка професійна визначеність молоді, неготовність до самостійної роботи в плані навчання, низький рівень моральних цінностей.

Беручи до уваги специфіку професії та навчальне навантаження, безперечно виникає багато питань з якості підготовки фахівців за двома спеціальностями, зокрема готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Формування професіоналізму в процесі навчання - це не тільки озброєння студента комплексом знань, умінь та навичок, а також розвиток професійно важливих особистісних якостей. Під ними розуміються якості особистості, які безпосередньо входять в професійну діяльність та визначають її успішність. Кожна професія має свою специфіку, активізуючи в процесі навчання ті чи інші якості особистості. Тому прогнозовані моделі майбутніх спеціалістів повинні включати в себе перелік соціальних та психологічних якостей, які забезпечать розвиток ефективної, професійної діяльності [11, ст. 225]. Пошук та розробка оптимальних моделей викладачів професійного навчання в контексті інженерно-педагогічної освіти залишається актуальною педагогічною проблемою.

Енергоефективність та енергозбереження – новий крок у професійній ідготовці кваліфікованих робітників. Дисципліна “Енергозбереження в промисловості” призначена для вивчення студентами, які навчаються за спеціальністю “Енергоменеджмент”.

Дисципліна викладається на основі використання теоретичних знань та практичних навичок, що були одержані студентами раніше під час вивчення ряду фундаментальних , загально технічних, економічних та спеціальних курсів. Головним чином, це такі дисципліни як “Електричні станції та підстанції”, “Електричні мережі та системи”, “Електропривід”, “Економіка та організація виробництва” “Енергетичний аудит”, “Споживачі електричної енергії”.

Курс “Енергозбереження в промисловості” вміщує теоретичні відомості про енергозбереження в галузях промисловості та загально промислових технологічних процесах, основні технологічні процеси та обладнання, режими роботи технологічного обладнання, режими виробництва та споживання електроенергії, підвищення енергоефективності режимів роботи промислових технологічних установок.

Програма курсу “Енергозбереження в промисловості” розрахована на один семестр. Вона включає лекційну частину, лабораторні та практичні заняття, розрахунково-графічну роботу, модульну роботу та самостійну роботу студентів.

У 1994 році Україна однією з перших держав пострадянського простору прийняла Закон України «Про енергозбереження», який визначив об`єкти та суб`єкти правового регулювання відносин у сфері енергозбереження , необхідність розроблення Програм енергозбереження, обов`язковість знань в сфері енергозбереження та екології для посадових осіб, діяльність яких зв`язана з використанням енергоресурсів, а також введення в учбові програми навчальних закладів відповідних курсів з питань енергозбереження .

У відповідності з цим Законом в Україні було створено Державний комітет з енергозберігання, перейменований пізніше в «Національне агентство по ефективному використанню енергоресурсів» (1996 р) , і виконавчий орган – Державна інспекція по енергозберіганню з місцевими управліннями у кожній області. Першого березня 2010 року КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ затвердив програму енергоефективності на 2010-2015 роки", метою якої є створення умов для наближення енергоємності валового внутрішнього продукту України до рівня розвинутих країн та стандартів Європейського Союзу, зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту протягом строку дії Програми на 20 відсотків порівняно з 2008 роком (щороку на 3,3 відсотка), підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і посилення конкурентоспроможності національної економіки; оптимізація структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, зокрема природного газу, та заміщення їх іншими видами енергоресурсів, у тому числі отриманими з альтернативних джерел енергії, та вторинними енергетичними ресурсами.

Реалізація найбільш ефективних методів енергозбереження, широке впровадження маловитратних технологій, що швидко окупаються, постійне проведення енергозберігаючих заходів, вдосконалення системи обліку та контролю електро і теплоспоживання , зниження комерційної складової втрат електричної і теплової енергії в мережах – є важливим кроком не тільки в подоланні енергетичної кризи, але й подальшого розвитку енергетики в нашій країні. 11.02.2009 р. в Інституті професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України відбулося відкриття Центру енергоефективності. Центр відкрито в рамках українсько-німецького проекту Створений спільним українсько-німецьким проектом Центр є значним внеском не тільки у розвиток вітчизняної педагогічної науки і професійно-технічної освіти, а й забезпечення енергетичної незалежності держави. Його основною метою є сприяння закладам професійно-технічної освіти і структурним навчальним підрозділам підприємств у впровадженні програм ефективного споживання енергетичних ресурсів.

Робота Центру спрямовується на розроблення і створення навчальних програм з енергозбереження й енергоефективності у межах підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах та структурних навчальних підрозділах підприємств. Водночас Центром забезпечується підготовка і підвищення кваліфікації педагогічного персоналу, залученого до професійного навчання з урахуванням енергоефективності. Центр координує роботу пілотних центрів, відкритих проектом на базі 9 професійно-технічних навчальних закладів у різних регіонах України за трьома галузевими напрямами: машинобудування, будівництво, житлово-комунальне господарство. До роботи Центру залучаються наукові працівники ІПТО НАПН України та працівники інших організацій і підприємств, які мають досвід з енергозбереження. Для центру виділено приміщення загальною площею 60 м2 , яке розраховано на 12 навчальних місць , обладнаних персональними комп’ютерами. Для зручного використання та наочності застосовується аудіо-відео техніка та мультимедійне обладнання. В рамках виконання завдань Центру науковцями інституту розроблена "Програма з підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання з питань енергоефективності" , за якою було проведено семінар для викладачів і майстрів виробничого навчання будівельного профілю та комунального господарства. Слухачі семінару отримали відповідні сертифікати. У місті Харкові проведені заняття з підвищення кваліфікації групи викладачів та студентів Харківського індустріально - педагогічного технікуму. У квітні 2009 року був проведений семінар-майстерня "Апробація курсу"Основи енергоефективності в ПТО". Курс проходив апробацію у 5-ти ПТНЗ міст : Харків, Ялта, Краматорськ, Сєверодонецьк, Ізюм. У ці ПТНЗ німецькою стороною були передані комплекти технічних засобів навчання для проведення занять з енергоефективності. Фахівцями Центру енергоефективності лабораторії професійного навчання на виробництві розроблені такі методичні та навчальні матеріали з енергоефективності:

- Програма курсу «Основи енергоефективності» для професійно-технічних навчальних закладів системи ПТО та навчальних підрозділів підприємств. Програма включає 7 тем загальним обсягом – 20 годин, з яких 6 відведено на лабораторно-практичні заняття. Програму апробовано у 10 пілотних навчальних закладах України, що відносяться до машинобудівної, будівельної галузі та комунального господарства. Основы энергоэффективности

- Програму дводенного семінару для викладачів та майстрів виробничого навчання, яки впроваджують курс з енергоефективності у ПТНЗ. До тематики семінару входять лекції та практичні заняття з структури та завдань курсу «Основи енергоефективності», методів викладання, актуальності збереження енергоресурсів в країні і світі. Також до тематики семінару входять актуальність впровадження альтернативних джерел енергії, нормативно-правова база енергозбереження в країні, досвід впровадження інноваційних енергоефективних технологій, тренінги та практикум з курсу «Основи енергоефективності». - Методичні рекомендації щодо організації занять з енергоефективності. У даних рекомендаціях викладено підходи до організації занять інтерактивних уроків теоретичного і практичного (на прикладі методу проектів) навчання на основі ефективного використання енергетичних ресурсів. Методичні рекомендації розраховані на використання викладачами і майстрами виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів, структурних навчальних підрозділів підприємств у викладанні курсу «Основи енергоефективності». - План-конспект уроку «Переваги та недоліки енергозберігаючих ламп». Метою даної методичної розробки є формування понять про енергозбереження та енергоефективність, формування світогляду щодо ресурсозбереження в життєдіяльності, практична підготовка учнів щодо енергозбереження, виховання відповідальності та дисциплінованості, формування життєво важливих навичок. - Додатковий теоретичний матеріал з теми «Енергетичні консультації спеціалістами». Матеріал розроблено у вигляді рольової гри. У даному матеріалі піднято питання важливості проблем енергозбереження і енергоефективності. Розглянуто заходи щодо впровадження енергозберігаючих технологій в життя. Викладено порядок вирішення проблем енергозбереження. - Опорні конспекти та лабораторно-практичні заняття з курсу «Основи енергоефективності». - Методичні рекомендації з інтерактивного підходу до проведення лекції «Розкриття потенціалів енергоефективності – завдання всіх галузей, видів діяльності, професій». - Електронні матеріали уроків теоретичного і практичного навчання з курсу «Основи енергоефективності». Даний матеріал сформовано у вигляді презентацій, що містять багатий інформативний та ілюстративний матеріал до курсу «Основи енергоефективності». [12, ст. 147]

Важливими чинниками, що впливають на підготовку фахівців в умовах переходу до ринкової економіки та роздержавлення власності, є врахування динаміки попиту на фахівців з певною функціональною орієнтованістю та скорочення часу адаптації випускників до вимог і обов'язків інженерної діяльності (особливо за відсутності розвинутої системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів). З огляду на ці обставини, кафедра постійно переглядає й удосконалює програми дисциплін, а також розробляє навчальні плани підготовки фахівців, де передбачається введення перспективних спеціалізацій.

В навчальних планах спеціальності «Електротехнічні системи електроспоживання» передбачена спеціалізація «Електротехнічні системи електроспоживання та енергонагляд», за якою здійснюється підготовка фахівців для служб Держенергонагляду та Державного комітету з енергозбереження.

Закріплення теоретичних знань та отримання студентами практичних навиків роботи з електроустаткуванням і в електроустановках здійснюється під час проведення лабораторних занять в навчальних лабораторіях, база яких постійно оновлюється й удосконалюється.

Під час навчання студенти використовують результати прикладних і фундаментальних досліджень, які виконуються співробітниками ВУЗ-ів, а також вченими і науковими колективами як України, так і інших країн. Наприклад, при вивченні дисципліни «Електропостачання» розглядаються методи визначення розрахункових навантажень за індивідуальними технологічними нормами при проектуванні систем електропостачання, а при вивченні дисципліни «Спеціальні питання електропостачання» розглядаються методи розрахунку оптимального компенсування реактивних навантажень у мережах промислових підприємств та енергосистем, технічні засоби керування установками компенсування реактивної потужності, які є результатом прикладних досліджень, виконаних на кафедрі. Результати госпдоговірних робіт зі створення програмного забезпечення для аналізу і керування електричними мережами стали основою дисциплін «САПР в електроспоживанні» та «АСУ в електроспоживанні».

Оцінюються знання за кредитно-модульною системою ECTS відповідно до вимог Болонської конвенції, що спонукає студентів до ритмічної систематичної роботи протягом всього триместру. Для підвищення ефективності і якості навчального процесу викладачами використовуються засоби інтенсифікації навчання, до яких відносяться електронні посібники, демонстраційні стенди, технічні засоби навчання тощо. Використання ЕОМ у навчальному процесі практикується при виконанні курсових робіт, практичних та лабораторних робіт використовуються персональні ЕОМ комп’ютерного центру нових інформаційних технологій фірми MICROSOFT. [25]

Основні змістовні завдання проекту:

1.Експертна і консультаційна діяльність в Україні з оновлення професій, навчанню та впровадженню енергоефективності.

2.Впровадження питань енергоефективності в професійно-технічну освіту у професійно-технічних навчальних закладах.

3.Проведення семінарів та практичних занять в рамках підвищення кваліфікації партнерів з виконавчими органами, які відповідають за програми професійно-технічної освіти та фахівцями професійно-технічних навчальних закладів і регіонів.

4.Підтримка професійного діалогу з модернізації професійно-технічної освіти.

5. Підтримка, поширення та впровадження енергоефективних технологій у навчальний процес.

6. Збір, аналіз та розповсюдження передового вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань енергоефективності. [21]

Цінність даного Проекту полягає в тому, що вперше в незалежній Україні запроваджується навчання основам енергоефективності у межах офіційної професійно-технічної освіти. Програми і методики професійного навчання з урахуванням енергозбереження розробляються науковцями та педагогічними працівниками професійно-технічних навчальних закладів, які мають великий досвід і значні досягнення в галузі енергоефективності. Важливість підходу і матеріалів, що розробляються, полягає в доповненні змісту професійно-технічної освіти аспектами енергозбереження, зокрема інформацією відносно використання альтернативних джерел енергії, збереження навколишнього середовища тощо. Байдулін В.Б. , молодший науковий співробітник лабораторії професійного навчання на виробництві ІПТО НАПН України. [1-5]



Каталог: assets
assets -> Зміст розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 5 розділ ІІ необхідність застосування рухливих ігор в системі фізичного виховання дитини 8
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 6 розділ ІІ необхідність застосування спортивних ігор в системі фізичного виховання дитини 9
assets -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
assets -> Робочий проект програми соціальної реабілітації дітей-інвалідів «час допомогти!»
assets -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості
assets -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни «загальна екологія»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка