Зміст Вступ 2 розділ І теоретико-методологічні аспекти енерговикористання в апк 8


ІІІ.2. Система управління та навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження



Сторінка6/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ІІІ.2. Система управління та навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження


Існуючий стан економіки не дозволяє розраховувати у найближчий період на вкладання суттєвих коштів у технічне переоснащення виробництва та запровадження енергоефективних технологій. У цих умовах першочерговим етапом зменшення споживання енергоресурсів є доведення їх витрат до мінімального рівня, що відповідає існуючому на даний момент технічному оснащенню галузей економіки. Це передбачає зменшення непродуктивних втрат, тобто ліквідацію перевитрат та просто крадіжок енергоресурсів, зменшення рівня втрат. Потенціал енергозбереження за рахунок непродуктивних втрат є значним, за різними оцінками сягає 30-50% теперішнього енергоспоживання. Реалізація цього потенціалу разом зі запровадженням маловитратних заходів з енергозбереження може дозволити суттєво зменшити витрати на енергоносії і вивільнити кошти для впровадження енергоефективної техніки і технологій. Основними передумовами зменшення непродуктивних втрат є:

  • · створення регіональної управлінської вертикалі з енергозбереження;

  • · підготовка спеціального кадрового потенціалу;

  • · якісне інформаційне забезпечення. [12, ст. 125]

Отже, зменшення непродуктивних втрат енергоресурсів може бути досягнуто, у першу чергу, організаційними заходами, для реалізації яких необхідно створити відповідну структуру управління енергозбереженням, яка б охоплювала обласний і районний (міський) адміністративні рівні, з одночасним запровадженням на підприємствах або групах підприємств системи енергетичного менеджменту (управління енерговикористанням). Така система управління могла б виконувати наступні функції:

  • · здійснення оперативного контролю стану споживання енергоресурсів;

  • · зведення оперативного енергетичного балансу області;

  • · систематизація діяльності з енергозбереження;

  • · вибір пріоритетних напрямів енергозбереження;

  • вибір першочергових об’єктів впровадження заходів з енергозбереження;

  • контроль перевитрат енергоресурсів у порівнянні з нормативним (базовим) показником;

  • моніторинг заходів з енергозбереження та контроль ефективності їх запровадження;

  • оперативне інформаційне забезпечення з питань енергозбереження;

  • нагромадження фахівцями з енергозбереження досвіду практичної діяльності у цій сфері, підвищення їх кваліфікації.

Результативність системи управління енергозбереженням може бути підвищена за рахунок розроблення і впровадження регіональної системи стимулювання споживачів енергоресурсів за досягнуті результати в енергозбереженні та зменшення витрат коштів на енергоносії. Загальне управління енергозбереженням в області здійснює заступник голови облдержадміністрації через відділ (управління) ОДА. Безпосередню роботу проводить начальник відділу (управління) ОДА через енергоменеджерів відділу (управління) ОДА, що організовують і контролюють роботу відділів енергозбереження району або міст області. Енергоменеджери районного рівня безпосередньо організовують і проводять роботу зі споживачами енергетичних ресурсів. Виходячи з масштабів енергоспоживання споживачі енергоресурсів об’єднані у наступні групи:

  • · бюджетна сфера;

  • · виробнича сфера;

  • · агропромисловий комплекс;

  • · житлово-комунальна сфера.

Основною функцією енергоменеджерів відділу енергозбереження району (міста) є запровадження у підпорядкованих підрозділах системи енергетичного менеджменту. Це передбачає:

  • · проведення енергетичного обстеження;

  • · організацію розроблення енергетичних паспортів;

  • · нормування витрат окремих видів енергоносіїв;

  • · моніторинг споживання енергоресурсів;

  • · розроблення програми енергозбереження;

  • · реалізацію організаційних заходів;

  • · контроль проведення маловитратних та технічних заходів з енергозбереження;

  • · моніторинг ефективності впроваджених заходів;

  • · оперативне інформування ОДА про стан енергоспоживання. [7]

Аналогічні функції покладаються на енергоменеджерів підприємств виробничої сфери й агропромислового комплексу.

Для здійснення оперативного (щоденного, тижневого, місячного) контролю за станом споживання енергоресурсів та зведення оперативного енергетичного балансу області відділ (управління) енергозбереження ОДА регулярно отримує інформацію про енергоспоживання об’єктами області від районних (міських) відділів енергозбереження та про енергопостачання від виробників і постачальників енергетичних ресурсів. Обмін інформацією у майбутньому повинен здійснюватись через регіональну інформаційну мережу з енерговикористання. Система управління енергозбереженням передбачає контроль за ефективністю енерговикористання (рівнем витрат, втрат на власні потреби) постачальників енергетичних ресурсів та запровадження на цих підприємствах системи енергетичного менеджменту.

Наведена система управління потребує відповідної інформаційної підтримки щодо правової бази енергозбереження, нормативних документів, характеристик енергоефективних технологій, методів, пристроїв, установок, конструкцій, матеріалів тощо. Робота з інформаційного забезпечення енергозбереження може бути покладена на Регіональний центр Національної інформаційної мережі енергозбереження, створений у Регіональному центрі з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту.

Ефективне функціонування системи управління енергозбереженням може бути досягнуто за відповідного кадрового забезпечення – наявності спеціалістів з енерговикористання та необхідного рівня кваліфікації адміністративно-управлінського персоналу, діяльність якого пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів. Це відповідає вимогам Комплексної державної програми енергозбереження України щодо періодичної атестації вказаних посадових осіб.

Діяльність з енергозбереження може підвищити зайнятість населення шляхом організації енергоаудиторських, енергоконсультаційних фірм. До роботи у цих фірмах можуть бути залучені тимчасово непрацевлаштовані фахівці відповідного профілю, що знаходяться на обліку у комісіях з працевлаштування. Вказані особи можуть скеровуватись на курси підвищення кваліфікації в РЦЕЕ, зокрема з енергетичного аудиту, після їх завершення працевлаштовуватись у спеціалізованих організаціях з проведення енергетичних обстежень.

Схема навчальної діяльності з енергозбереження в області, розроблена Регіональним центром з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, передбачає охоплення різними формами навчання працівників підприємств, організацій та населення. Залежно від виду практичної діяльності слухачів передбачаються такі спрямування навчальної роботи: адміністративне, фахове, технологічне, контролююче та просвітницьке. Основна ідея навчання спрямована на запровадження на виробництві чи в організації системи енергетичного менеджменту або реалізації на даному рівні певних заходів з енергозбереження. Залежно від потреби, спрямування, часових і фінансових можливостей слухачів, їм можуть бути запропоновані різні форми навчальної діяльності, зокрема отримання другої спеціальності “Енергетичний менеджмент”, курси підвищення кваліфікації різної тривалості, короткочасні семінари тощо. Навчальна діяльність РЦЕЕ ліцензована Міністерством освіти і науки України.

Для вивчення методів і заходів з енергоефективного ведення господарства і побуту студентами неенергетичних спеціальностей, учнями шкіл і технікумів у навчальних закладах доцільно запровадити у закладах освіти курс “Основи енергозбереження” у відповідності до рекомендації Міносвіти та Держкоменергозбереження України. Доцільно також видати посібник “Основи енергозбереження” та серію посібників “Бібліотека енергоменеджера” (посібники підготовлені викладачами-експертами РЦЕЕ).

Недостатність у забезпеченні області первинними джерелами енергії призводить до її уповільненого виходу з кризи. Справі можна дещо зарадити‚ якщо ефективно використати енергію поновлювальних джерел – енергії сонця‚ вітру‚ гідропотічків, теплової енергії ґрунту, геотермальну і біогазову енергії‚ а також енергію зеленої біомаси у вигляді сировини для виробництва спиртів як палива.

З перерахованих видів поновлювальних джерел енергії в умовах Львівської області найбільш ефективно можуть бути використані такі: енергія сонця‚ вітру‚ теплова енергія ґрунту‚ енергія потічків‚ геотермальна енергія‚ біогазова енергія‚ енергія зеленої біомаси та отримання кормового білку з хлорели та спіруліни.

Спіруліна і хлорела для свого росту потребують вуглекислого газу як основи росту‚ а також низько потенційної теплоти‚ яку можуть забезпечити у великій кількості як тваринницькі комплекси‚ так і відходи промислового виробництва. Спіруліна є також дефіцитним продуктом для хімфармвиробництва та вітамінної промисловості і високоліквідною товарною продукцією. [16]

Запропонована система навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження, якою передбачено можливість навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, інформування населення області про енерговитратність, енергоощадність, виховання в громадян цивілізованого ставлення до енергії, як дару Господа, який треба споживати розумно, щоб не повторити Чорнобильської катастрофи.

Важливим аспектом енергозбереження є екологічний, оскільки захист навколишнього середовища за допомогою енергозбереження не пов’язаний з додатковими витратами енергії, тоді як різні природоохоронні дії часто передбачають суттєве збільшення енергоспоживання. Природоохоронний ефект енергозбереження проявляється не лише на стадії використання енергії, а й на усіх попередніх енергетичних стадіях, пов’язаних з видобуванням палива й його транспортуванням, виробництвом і передачею електричної та теплової енергії до споживача. Актуальність екологічних проблем посилюється тим, що використання природного газу в енергетиці буде зменшуватись, а споживання низькосортного багатозольного та сірчистого вугілля – збільшуватись, що призведе до зростання викидів та погіршення екологічного стану. Крім того зменшення енергоспоживання дозволить знизити теплове забруднення середовища.

Впровадження заходів програми дасть збільшення робочих місць в державній системі управління енергозбереженням, в промисловості та інших галузях економіки, підвищить рівень сімейних доходів, покращить структуру соціальної сфери.

Для більшості галузевих і міжгалузевих заходів з енергозбереження характерна висока економічна ефективність, термін окупності капіталовкладень в заходи становить 1-4 роки. Для фінансування практичних енергозберігаючих заходів доцільно і необхідно, щоб суб’єкти господарювання робили відрахування в позабюджетні фонди енергозбереження в розмірі до 1 відсотка вартості щорічно спожитих ними паливно-енергетичних ресурсів. Додатково залучатимуться кошти інвесторів, приватний, іноземний капітал.

Велике значення на період впровадження програми матиме створення сприятливого економічного середовища для практичної діяльності в сфері енергозбереження.

Враховуючи перспективу вичерпання традиційних паливно-енергетичних ресурсів, високий науково-виробничий потенціал області, наявність наукових розробок і діючих установок, а також необхідність освоєння альтернативних джерел енергії – в програмі представлений розділ поновлювальних і нетрадиційних джерел енергії. Запропоновано створення Західного експериментально-дослідного центру з розроблення і використання поновлювальних і нетрадиційних джерел енергії та енергоощадних технологій, де при достатньому фінансуванні планується впровадження новітніх технологій енергозбереження, розроблення і впровадження у серійне виробництво установок з використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії.



Виконання програми енергозбереження дозволить:

  • покращити економічну ситуацію за рахунок спрямування коштів на економічний розвиток, а не на оплату за енергоносії;

  • підвищити конкурентоспроможність товарів за рахунок зменшення частки енергоносіїв у собівартості;

  • зменшити попит на енергоносії й сповільнити тим самим ріст цін на них;

  • зменшити дефіцит первинних енергоносіїв;

  • покращити соціальний стан у регіоні за рахунок зменшення кількості вимкнень подачі електроенергії, повнішого забезпечення населення теплом і водою;

  • покращити екологічний стан у регіоні;

  • покращити психологічну ситуацію, довівши можливість розв’язання на регіональному рівні важливих господарських проблем.



Каталог: assets
assets -> Зміст розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 5 розділ ІІ необхідність застосування рухливих ігор в системі фізичного виховання дитини 8
assets -> Зміст Вступ 2 розділ І методологічні аспекти системи фізичного виховання 6 розділ ІІ необхідність застосування спортивних ігор в системі фізичного виховання дитини 9
assets -> Міжнародний менеджмент модульна структура та інформаційна підтримка
assets -> Робочий проект програми соціальної реабілітації дітей-інвалідів «час допомогти!»
assets -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості
assets -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни «загальна екологія»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка