Зміст вступ 4 Розвиток гармонійної особистості в сучасності 5



Сторінка1/6
Дата конвертації10.01.2019
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Екологічне виховання

на уроках математики

в початкових класах

ЗМІСТ
Вступ 4

1. Розвиток гармонійної особистості в сучасності 5

2. Екологічне виховання як процес формування системи

наукових знань про природу і суспільство 6

3. Розвиток екологічних знань на уроках математики (з досвіду) 7

3.1. Взаємозв’язок уроків математики з природознавством 13

3.2. Екологічні ігри , як засіб формування математичних знань 15

4. Висновки 18

5. Джерела використаної літератури

Всесвіт належить людині.



К.Е. Ціолковський

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї

М.Рильський

ВСТУП
Людина – частина Природи, потяг до всього живого закладений у неї від самого народження. Учні початкової школи радіють і сонячному зайчикові, і першій весняній квітці і комасі, що прокинулась від зимового сну, ластівці, що прилетіла з далеких країв; їх приваблює таємничий ліс, зачаровує грайливий струмок і тихе плесо річки.

Однак відчуття краси, розуміння Природи не приходить саме собою. Його необхідно виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до довкілля особливо великий. Розпочинаючи цю роботу з 1 класу, треба прагнути викликати в дітей допитливість, а згодом стійкий інтерес до Природи і на цьому ґрунті – відповідальне ставлення до всього живого, що просить нашої допомоги, захисту й любові. За словами професора Петра Кононенка “Природа є не тільки годувальницею. Вона – це і материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини. Природа – не тільки всеосяжна матерія, джерело Буття, а й безсмертний Дух, горнило Свідомості… Вчителем людини є природа”.[1]

Взаємозв’язок людини і довкілля існує і розвивається з тих часів, коли людина виникла як об’єкт природи. Поступове утвердження її владарювання над природою визначалося соціально-економічними аспектами, за якими розвивалися окремі країни і суспільство в цілому. Життєдіяльність людини на різних етапах її розвитку мала частіше деструктивний, ніж конструктивний характер. Тому і не диво, що сьогодні діяльність людини не збагачує навколишній світ, а руйнує його, що і призводить до глобальної екологічної кризи.

Укорінене тисячоліттями надприродне ставлення людини накладає на неї величезну відповідальність і потребує утвердження такої концепції і поведінки яка зумовила б розвиток умов безпечного існування самої людської цивілізації. Безпечне життя людства і збереження навколишнього середовища потребують істотних коректив у всій системі людської життєдіяльності.

Екологічна освіта в Україні почала відновлюватися з 1995 року. Основне її завдання - визначити і диференціювати правильні і хибні дії суспільства або окремої людини та навчити науково-практичних засобів, які допоможуть кожному зорієнтуватися у своїй діяльності. Широкі версти населення, громадський екологічний рух мають виробляти і закріпити на практиці утверджуванні заходи до негативних дій у довкіллі.

Екологічна освіта підростаючого покоління в Україні стала одним із пріоритетних напрямків розвитку суспільства. В екологічній освіті як соціальній системі держави головним є формування всебічно розвиненої творчої особистості, що проголошується Національною доктриною розвитку освіти України в ХХI столітті. [www.setlab.net] [2]

Найважливіші завдання екологічної освіти, виконання яких позначається на збереженні й раціональному використанні природних комплексів, стосуються формування у молоді інформованості та аналізу взаємовідносин людини і природи, емоційно позитивного ставлення до її охорони та мотиваційних засад активного впливу на навколишнє середовище. Вони пов’язані з низкою об’єктивних чинників, насамперед з необхідністю усвідомлення громадянами України того, що розбудовуючи власну державу, необхідно долучитися до вирішення екологічних проблем на основі з’ясування залежності рівня життя від ступеня розвитку й упровадження екологічно чистих і ресурсозберігаючих технологій.

За умови погіршення екологічної ситуації в світі і в Україні гостро постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого покоління. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей, майбутнє нашої держави.

Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати у природи, а в іншому притаманному українському народові гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності всюди і завжди.

У Державній національній програмі «Освіта» Україна XXI століття, Концепції національного виховання, проекті Концепції екологічної освіти й виховання в Україні й інших нормативних документах визначено, що метою екологічної освіти й виховання школярів є формування екологічної культури особистості, як соціального замовлення.[4]

В новому Державному стандарті початкової загальної освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 визначено, що метою екологічної освіти й виховання школярів є формування екологічної культури особистості, як соціального замовлення [16]. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими комптентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій. В Державному стандарті чітко визначено,що

- міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;



-предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

-предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин "людина - природа";


1.РОЗВИТОК ГАРМОНІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОСТІ

Виховуючи учня, ми проектуємо майбутнє, отже освітній процес повинен забезпечити гармонійний розвиток людини, яка підростає, діяльність якої cвідома і спрямована на реалізацію засад сталого розвитку суспільства.

У власній педагогічній діяльності намагаюсь вирішити кілька важливих питань.

Перше питання: якою повинна бути людина, спроможна забезпечити сталий розвиток суспільства? На мій погляд, юна людина повинна бути щасливою, жити в гармонії з собою, суспільством, природою.



Розвиток гармонійної особистості в сучасності

Безперечно молода людина повинна бути здоровою, а такою вона зможе стати у здоровому суспільстві на здоровій планеті. Тому головне завдання - зорієнтувати учня на здоровий спосіб життя, зміну стилю життя, здорове та природозберігаюче ставлення до навколишнього середовища.[14] Окрім цього, молодь повинна бути соціально активною, дієвою та відповідальною за свої дії, чітко усвідомлювати її наслідки. Отже завдання педагога - допомогти ій в цьому. Тому екологічне виховання і навчання відбувається в двох площинах.




Друге питання, як потрібно організувати навчальний процес, щоб виховати особистість, спроможну забезпечити сталий розвиток суспільства? В цілому спрямовуємо діяльність на активізацію в учня продуктивного і раціонального оволодіння знаннями, формування необхідних компетентностей, їх застосування на практиці, розширення сфери активного самонавчання, зосереджуємо увагу на розвивальному змісті освіти на основі диференціації, індивідуалізації навчально-виховного процесу. [15] Основним способом навчання і виховання людини, спроможної до забезпечення сталого розвитку суспільства, вважаю діяльність:

Структура діяльності, спрямована на формування особистості.



2. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАУКОВИХ ЗНАНЬ ПРО ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВО

У вирішенні цих завдань першорядна роль належить екологічному вихованню, яке представляє собою засвоєння людиною особливої екологічної моралі, етики відношення природи і людини.



ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ – це організований і цілеспрямований процес формування системи наукових знань про природу і суспільство, поглядів й переконань, що забезпечують становлення відповідального ставлення школярів до природи, реальним показником якого є практичні дії учнів по відношенню до природного середовища, що відповідають нормам людської моральності.[9].

Загальна мета екологічного виховання учнів може бути реалізована через систему завдань:



  • Формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;

  • Оволодіння знаннями про природу ( зокрема свого краю);

  • Виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство

  • Основу життя на землі;

  • Формування готовності до активної екологічної діяльності;

  • Формування глобального екологічного мислення.

Виходячи з загальної мети, можна виділити завдання для виховання екологічної особистості:

ВИХОВНА МЕТА:

-виховання розуміння сучасних проблем довкілля й усвідомлення їх актуальності для всього людства, своєї країни, рідного краю;

- розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на національному і глобальному рівнях;

- зосередження уваги при цьому на аналізі власної поведінки, почутті обов’язку

Перед близькими людьми, світовим співтовариством галузі охорони природи.

РОЗВИВАЮЧА МЕТА:

- сприяння переходу опанованих знань в особисті переконання, які включають можливість лицемірства по відношенню до природи;



-розвиток потреби у спілкуванні з природою;

-залучення підростаючого покоління до активної природоохоронної діяльності на основі набутих знань і ціннісних орієнтацій.



Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи, складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. [10].

Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у житті і майбутньому розвитку людства. Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєння положень загальної культури. [4]

Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.

Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури особистості.



ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ включає:

  • прийняття природи, як особистісної цінності;

  • відповідальне ставлення до навколишнього середовища;

  • систему екологічних знань;

  • досвід безпечної, обгрунтованної взаємодії з природою;

  • систему знань і досвід вирішення на місцевому і локальних рівнях;

  • практичні дії, поведінку, спрямовані на збереження довкілля та власного здоров’я. [8]


3. РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Для успішного екологічного виховання молодших школярів необхідно визначити екологічний потенціал кожного навчального предмета. Провідна роль належить таким навчальним предметам, як «Ознайомлення з навколишнім світом», «Природознавство» та «Читання». Але якщо екологічну освіту й виховання здійснювати на міжпредметній основі, то неабияку роль відіграють також уроки з математики. Зміст чинної програми дає змогу сформувати в дітей елементарні природничі і природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння й навички, розкрити взаємозв’язки між природою і людиною.

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищеплювати навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду.


Каталог: attachments
attachments -> Обґрунтування вибору проблеми
attachments -> Обладнання: комп’ютерні слайди, тексти поезій Архілока, Тіртея Актуалізація опорних знань
attachments -> Урок з Зарубіжної художньої культури 11 клас Культова арабо-мусульманська архітектура
attachments -> Склад і функції крові. Лабораторна робота. Мікроскопічна будова крові людини та жаби
attachments -> Серцево судинні
attachments -> Тема: Хімія та їжа Девіз: Хіміки це ті, хто дійсно розуміють світ!
attachments -> План Пояснювальна записка. Тема Науково-теоретична підготовка вчителя фізичної культури. Тема Питання педагогіки та психології в фізичному вихованні
attachments -> Урок Обміркуйте ситуацію


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка