Зміст Вступ Компетентнісний підхід як чинник формування особистості

Вчитель розподіляє дітей нам групи. Кожна отримує завдання відповідно до читацької ерудиції її складу. Завдання записані на картках. Час виконання 3-5хв.

1 група. Запишіть 6 прізвищ класиків-поетів.

2 група. Запишіть 6 прізвищ поетів-сучасників.

3 група. Список поетів розподіліть на 2 групи: поети-класики, поети-сучасники.(Леся Українка, О.Сенатович, Ліна Костенко,Анатолій Костецький, Тарас Шевченко, Анатолій Качан)

4 група. До вказаних прізвищ поетів допиши назви їх творів.(Грицько Бойко, Олена Пчілка, Іван Франко)

Під час перевірки виконаних завдань обов’язково ставляться додаткові запитання типу:

• 
  Як доведете,що цю групу поетів називають класиками( сучасниками). Які б твори цих авторів могли б прочитати напам’ять?
  

До теми,яку називає вчитель, потрібно підібрати назви творів. Наприклад, гумористичні вірші про твоїх ровесників.(Грицько Бойко – Як невдаха виступав, ….)

• 
  Визнач авторів віршів. Заголовки віршів з’єднай лініями з прізвищами їх авторів.
  

Той чи інший твір сприймається з більшою зацікавленістю, якщо його вивченню передує розповідь про автора, про обставини, які спонукали взятися його за перо.

Надворі пізній вечір. Тихо стукають колеса приміського потяга. У кутку біля вікна сидить 15-річний юнак. На колінах у нього шкільні підручники , аркуші паперу, в руках олівець. Дорогою з школи додому доводиться робити уроки(Кожен день хлопець встає о 4 годині ранку. Кілька кілометрів іти пішки, а тоді їде робочим поїздом до школи.). Але треба вчитися дуже добре, адже районна газета надрукувала першого вірша юного поета.

А далі війна, звідки він прийшов тяжко поранений, навчання в Донецькому педінституті. А потім: поеми, вірші, скоромовки,лічилки, загадки, п’єси-казки, тобто все,що подобається жителям країни Дитинства.

Олег Буцень

Олег Буцень народився в Києві. Дитинство пройшло у веселих походах і розвагах. Хлопчик любив малювати, майстрував літаки і радіоприймачі,зачитувався книжками. Мандруючи по рідній землі, мріяв побувати в Африці чи на південному полюсі.

У дитинстві Льолик,як усі його звали, був веселим і жвавим хлопчиком і найбільше любив доглядати за квітами. Його прозвали королем квітів. Коли слухав казки бабці Одарки ,Льоликові настільки виразно вимальовувалися риси варин,що хлопчикові навіть здавалося,ніби тварини насправді думають, говорять, що серед них є добрі і злі, бідні і багаті. Перший свій вірш «сон» написав у 13 років.

Л.Глібов дуже любив дітей. Свої твори для них він підписував «Дідусь Кенир».

Наталя Забіла

Налаля Забіла народилась у дворянській сім’ї,де любили музику, поезію. Мама привчила дітей малювати,а укладаючи їх спати, читала вірші.

Писати вірші і казки Наталя почала писати ще в дитинстві. На початку своєї літературної діяльності писала і для дорослих ,і для дітей. Але саме дитячою письменницею стала ,коли в неї народилась донечка і першою була «Ясоччина книжка»

Віктор Кава

Писати вірші Віктор почав дуже рано .І перший вірш написав вимушено. А було це так. В село раз на тиждень привозили морозиво. Дітям на двох діставалась одна порція морозива.

Але одного разу, коли мами не було вдома, діти вблагали батька купити їм цілий глечик морозива. Тато , давши їм по чашці морозива, решту заховав у погріб. Та діти знайшли сховок і швидко з’їли решту морозива,а потім захрипли. Боячись, що мама розгнівається, а татові влетить,Шура раптом запропонувала: «А давай складемо вірш про морозиво, але щоб ним поласували їжачки».

Так народився перший вірш, мама не сварила, ангіни не було. Ще тоді Вітя переконався у чарівній силі поезії.

Позакласне читання ― невід’ємна складова курсу читання в початковій школі. Його основна мета – формувати читацьку самостійність учнів, сприяти розвитку інформаційної культури молодших школярів. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

• 
  ознайомлення учнів з доступним колом дитячого читання;
  
• 
  формування спеціальних умінь самостійно працювати з дитячою книжкою, орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення пізнавальних потреб;
  
• 
  формування в учнів умінь самостійно працювати з різними джерелами друкованої продукції;
  
• 
  накопичення у школярів досвіду спілкування з дорослими та однолітками на основі прочитаного ;
  
• 
  виховання кваліфікованого читача, здатного вбирати в себе інтелектуальний, морально-етичний, естетичний досвід людства, відображений у творах дитячої літератури.
  

• 
  сформованістю інтересу до книги;
  
• 
  оволодінням грамотою і хорошим темпом читання (35-45 слів за хвилину вголос) і (45-60 слів за хвилину про себе);
  
• 
  шириною читацького кругозору;
  
• 
  упорядкованістю накопиченого світогляду хоч би по двох основних лініях зв’язку (книга ― автор, книга – тема) глибиною, тобто здатністю згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів.
  

• 
  основними завданнями і умовами навчання;
  
• 
  структурою уроку.
  

• 
  кількістю часу, відведеного на класно-урочну форму роботи з дитячою книгою;
  
• 
  навчальним матеріалом;
  
• 
  об’ємом і змістом доцільної для учнів колективної і індивідуальної читацької діяльності.
  

1.Виховувати інтерес до книжки з першого навчального дня.

2.Матеріалом, об’єктом має бути тільки художня дитяча книжка у типовому оформленні.

3.Роботу з дитячою книжкою проводити один раз на тиждень (20-25 хв. від уроку навчання грамоти).

4.Дотримуватися відповідної методичної системи в побудові занять.

5.Вчити думати над книжкою до читання і в процесі читання.

6.Допомогти дитині повноцінно сприйняти літературний твір.

Мета підготовчого етапу ― пробудити і сформувати інтерес до дитячих книжок.

Структура заняття.

• 
  Показ об’єктів, які допоможуть зосередитись на сприйнятті літературного твору (3-4-хв.).
  

• 
  Виразне читання і перечитування вчителем дібраного твору (6-8 хв.)
  
• 
  Колективне відтворення змісту прочитаного, роздуми на почутим (6-8 хв.).
  
• 
  Розгляд дитячої книжки , в якій вміщено твір (4-5 хв.).
  
• 
  Рекомендації щодо роботи з книжкою вдома (1 хв.).
  

1. Розв’язування завдань на орієнтування в дитячих книжках 5 хв.

2. Виразне читання вчителем твору 5-7 хв.

3. Бесіда-роздуми про прочитане 6 хв.

4. Самостійне ознайомлення з новою книжкою 4-5 хв

5. Самостійне читання учнями вказаного твору про себе 10-12хв.

6. Виявлення і оцінка самостійного читання-розгляду 5-7 хв.

7. Рекомендації до позаурочної роботи з книжками на наступний тиждень До 3 хв.

Щоб виконати навчальне завдання початкового етапу, треба мати до 15-16 книжок ― “колективок”. Навчальна діяльність другокласників перевіряється учителем та керівництвом школи. Систематичному обліку підлягають, по-перше, хід навчання, тобто його зміст і послідовність. По-друге, результати: обсяг і глибина читацького кругозору школярів, ставлення до книжки і самостійного читання. Провідний метод обліку – повсякденне спостереження за читацькою діяльністю учнів. Домашні завдання не даються.

Основний етап (ІІ клас)

Мета цього етапу – формувати навички і потребу самостійно, осмислено добирати і за всіма правилами читати доступні дитячі книжки. Тепер учні переходять повністю до самостійного вдумливого засвоєння змісту незнайомих дитячих книжок з наступним аналізом якості сприйняття на спеціальному уроці позакласного читання.

Основними завданнями є:

• 
  розширення активного і пасивного читацького кругозору дітей;
  
• 
  усвідомлення індивідуальних духовних можливостей і запитів школярів;
  
• 
  уміння користуватися довідковою літературою;
  
• 
  удосконалення загальної і спеціальної читацької культури.
  

Пропонуємо такі типи уроків: рекомендаційні, узагальнено-тематичні, авторські, уроки-звіти.

1. Робота з виставкою прочитаних до уроку книжок 5 хв.

2. Обмін читацьким досвідом. Колективне обговорення прочитаних творів 25-30 хв.

3. Доповнення, розширення читацького літературного кругозору 5-7 хв

4. Завдання додому 3-4-хв.

До уроку-звіту типова така структура:

1. Розгляд рекомендаційних списків кожної групи 5-7 хв.

2. Групові виступи учнів за заданим вчителем планом 25-30 хв.

3. Доповнення, розширення читацького досвіду учнів 5-7 хв.

4. Колективна літературна гра 5-7 хв

5. Завдання додому.

Четвертий рік навчання в початковій школі – неабиякий етап в життя молодшого школяра.

У відповідності до цієї мети мають бути розв’язані такі завдання:

• 
  допомогти учням відтворити попередні читацькі уміння;
  
• 
  закріпити уміння і бажання вибирати твори з запропонованої вчителем теми і читати їх;
  
• 
  познайомитися з бібліотечно-бібліографічним матеріалом, з довідковою літературою;
  
• 
  вчити читати великооб’ємні твори, тобто “читання з продовженням”
  

Навчальній роботі відповідає і структура типових уроків позакласного читання:

1. Відпрацювання умінь орієнтуватися в дитячих книжках До 5 хв.

2. Бесіда-судження за самостійно прочитаними книгами 25-30 хв.

3. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів До 5 хв.

4. Завдання додому

Або:

1. Аналіз матеріалів тематичної виставки у класі 5-7-хв.

3. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду вчителем До 5 хв.

1) Українська народна казка «Ріпка».

Каталог: server -> elementary School -> Metoduchni poradu
Metoduchni poradu -> Зміст Вступ Компетентнісний підхід як чинник формування особистості
server -> Космос завжди приваблював людей своїми таємницями. Тож вирушимо у подорож
server -> Створення середовища для самореалізації та всебічного розвитку особистості через використання сучасних інформаційних технологій на уроках фізики
server -> Програма національного виховання учнівської молоді рівненщини
elementary School -> Урок свято «ода слову» Підготувала вчитель початкових класів, вчитель-методист Смик Ольга Василівна
elementary School -> Рівненський міський виконавчий комітет Управління освіти
Metoduchni poradu -> 1-4 кл.,2012р за підручником Т. Г. Гільберг,Т. В. Сак Природознавство 2 клас,2012р
elementary School -> Конспект уроку з предмету "Основи здоров’я" Тема уроку: Гра з вогнем одна з причин пожеж вчитель методист Шута Наталя Іванівна

Скачати 2.43 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями: