Зміст Вступ Компетентнісний підхід як чинник формування особистості


Реалізація творчих здібностей дітей через особистісно-діяльнісну компетенцію



Сторінка5/18
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

3.3.Реалізація творчих здібностей дітей через особистісно-діяльнісну компетенцію

Однією з важливих складових літературної компетенції є особистісно-діяльнісна компетенція, що передбачає реалізацію творчих здібностей дітей, зумовленим високим інтересом до читання різножанрових літературних творів. Цю компетенцію можна тлумачити як здатність читача до власної діяльності, що є особливою якістю літературної творчості у процесі організованого навчання, розвиває творчі здібності та читацьку самостійність. Під час активного спілкування з літературою як мистецтвом задовольняється потреба дитини в емоційних переживаннях, створюються умови для самовираження особистості. В активній творчій позиції знання сприймаються емоційно, а тому запам’ятовуються краще і зберігаються тривалий час.

Творча активність, конкретність мислення та образність, особливості уяви школярів створюють сприятливі умови для літературного розвитку учнів. В організації такої діяльності використовують вплив різних виді мистецтв: художнє слово, живопис, музику.

Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Для розвитку особистості дитини важливим є створення ситуації успіху, надання можливості кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили, відчуття радості від здолання труднощів. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

На уроках важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків, певних висновків, охоплюють мотиваційний та процесуальний напрямки.

Умовно їх усіх розподіляю на такі групи:

1. Завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів.

Позитивним моментом у сприйманні дитиною художнього твору є виникнення в дитини відчуття своєрідної близькості, зв’язку з його героями. Це допомагає їй краще зрозуміти бажання, думки інших людей, збагнути людську цінність і усвідомити свою унікальність.

2. Завдання, в основі яких – використання прийому емпатії.

Емпатія – співпереживання з героями твору, людьми, тваринами, рослинами шляхом перевтілення в ці образи. Перевтілення дає поштовх до роздумів, переживань, оцінки, дає змогу розвивати творчі здібності учня, стимулювати його активність, збуджувати інтерес до власного емоційного стану, сприяє самоствердженню, появи віри у власні можливості.

3. Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова.

Високу ефективність для розвитку творчої уяви молодших школярів на уроках читання мають такі види завдань:


  • ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви;

  • складання творів – мініатюр за опорними словами та словосполученнями;

  • -складання творів – описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі;

  • -придумування казок;

  • -складання віршів.

4. Завдання, що сприяють збагаченню словникового запасу дітей.

5. Творчі види роботи на основі прочитаного тексту.

6. Літературні ігри.

Це особливий різновид педагогічних ігор, джерелом яких слугує навчальний матеріал з літератури (тексти художніх творів, теоретико – літературні поняття, відомості з біографії письменників та інше.)

Літературні ігри спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання і розуміння прочитаного, на організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

Щоб твір був повністю сприйнятий, щоб дитина могла займатися творчою діяльністю на основі прочитаного, емоційне сприймання твору його обов’язково слід поєднувати з логічним аналізом. Корисним тут стають завдання на смисловий і структурний аналіз твору: визначення головного у творі (добір заголовка, складання плану, формулювання головної думки тексту), порівняння вчинків і характерів героїв, художніх описів, вражень.

Усі ці етапи роботи потрібно організувати так, щоб вони розвивали літературні здібності дитини. Наприклад, пропонуюється складати не тільки простий план твору, але й цитатний, використовуючи прислів’я, фразеологічні звороти.

Досвід доводить, що систематичне і продумане використання цих завдань та ігор у навчанні сприяє не тільки літературному розвитку, а й забезпечує загальний розвиток особистості дитини.

Використання інтерактивних технологій у навчально – виховному процесі передбачає створення такого навчального середовища, в якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості. Навчальний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються спілкуватися з товаришами, робити обґрунтовані висновки, оцінювати власну роботу та роботу інших, а, отже, створюються всі умови для розвитку творчого потенціалу дитини.

Інтерактивні вправи можна застосовувати на різних етапах уроків читання. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовуються такі нескладні інтерактивні технології, як «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Т-схема». Під час засвоєння навчального матеріалу застосовуються уже складніші технології: «Акваріум», «Ажурна пилка», «Ситуативне моделювання», «Прес». На підбитті підсумків доречними є технології «Займи позицію», «Дерево рішень».

Отже, підсумовуючи сказане, можемо виділити головні положення, на основі яких будується ефективна система завдань з розвитку творчого потенціалу особистості учнів:

- використання різноманітних форм співпраці між учителем і учнем та між учнями в процесі навчання творчості (парне, групове, індивідуальне і фронтальне навчання);

- необхідність навчання найпростішим прийомам творчості;

- необхідність стимулювання мотивації розвитку творчого потенціалу шляхом створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань, в результаті яких у дитини виникне бажання висловити свої почуття і спостереження в слові;

- створення доброзичливої атмосфери підтримки творчих зусиль дітей.

Є багато цікавих і ефективних прийомів роботи над розвитком творчого потенціалу особистості, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину.

Функціональна багатогранність впливу художньої книжки на розвиток творчого потенціалу учнів потребує кваліфікованого та систематичного підходу до роботи з нею як у школі, так і в сім’ї.

Батьки є першими і найголовнішими вихователями дитини, яка саме в ранньому віці особливо прагне до спілкування з ними. Тому виховання інтересу до літератури як зразка творчості, розпочинаю з батьків: тематичні батьківські збори, лекції, консультації, організація і проведення родинних, літературно-музичних, нестандартних свят, - ось той неповний перелік заходів залучення батьків до роботи з дитячою художньою книгою як засобом духовного спілкування у сім’ї.

Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті проблема розвитку творчого потенціалу, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.

Ще видатний педагог В. Сухомлинський говорив про те, що «...вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце».

Представлені матеріали і розроблені уроки та позакласні заходи допоможуть учителям творчо готуватися до занять, зроблять їх цікавими і різноманітними. (Додаток 3.3.1.)


3.4. Бібліотечно-бібліографічна компетенція - чинник формування стійкого інтересу до читання

Бібліографічна компетенція передбачає правильне обирання книги, знання початкових бібліотечно-бібліографічних понять, уміння користуватися довідковою літературою, навички читання періодичної преси.

Етапи формування

основ читацької самостійності



підготовчий етап - 1-й клас початковий етап - 2-й клас




основний етап (з обмеженням основний етап

кола читання ) – 3-й клас (без обмеження) – 4-й клас

Самостійну роботу з книжками молодші школярі розпочинають з першого навчального тижня, тому вчитель обов'язково має здійснювати індивідуально-диференційований підхід, ураховуючи рівень читацької готовності кожного учня. З цією метою на перших батьківських зборах проводять анкетування батьків: улюблені книжки дитини, наявність дитячої бібліотеки, зразкове читання батьків. Відповіді на питання змусять батьків задуматись над тим, як виробляти у дітей бажання читати, бути не пасивним спостерігачем, а активною особою, яка зацікавлена в інтелектуальному розвиткові своєї дитини. (Додаток 3.4.1)

Адекватно налаштуватися на читання книжки, відразу, з перших рядків, заглибитися в особливий світ твору допоможе попереднє ознайомлення з книжкою за таким порядком:


  1. прочитай;

  2. розглянь.

На підготовчому етапі навчання діти під керівництвом вчителя колективно орієнтуються в книжці, знаходять запропонований твір, визначають кількість і тематику творів, що ввійшли до книжки. Школярі вчаться за зовнішніми ознаками книжки – за заголовком, ілюстраціями, прізвищем автора (якщо з його творчістю вони вже ознайомлені) – визначати тему, жанр, емоційне забарвлення вміщених творів.

На початковому етапі навчання вправи для орієнтування в одній книжці проводять не після, а перед читанням і переважно самостійно. Аналогічно на наступних уроках закріплюють уміння ознайомитися з книгою(на новому навчальному матеріалі). На основі цього вміння діти вчаться орієнтуватися в книжках, об'єднаних темою, жанром чи авторською належністю. Це дає змогу учням на основному етапі навчання самостійно безпомилково обирати книжки в бібліотеці та вдома відповідно до теми наступного уроку, а також з урахуванням власних можливостей та інтересів.

Книжки з ускладненнями в оформленні опрацьовують на уроці для того, щоб поступово практичним шляхом ознайомити учнів із різними їх видами і показати шляхи подолання труднощів, що виникають під час ознайомлення з такими книжками. На формування читацької самостійності учитель має дбати про те, щоб у школяра паралельно з міцними читацькими знаннями підтримувати стійкий інтерес до читання і до самого предмета позакласного читання. Водночас важливо пам'ятати про пріоритетність навчальної функції.

Доречно підготуати для учнів Збірку пам'яток та рекомендацій щодо роботи з книгою. (Додаток 3.4.2)



У 1-му класі учні мають набути такі бібліотечно – бібліографічні вміння та навички:

1) Мати загальне уявлення про бібліотеку, ознайомитися з правилами користування абонементом; берегти книжку, робити нескладний ремонт книжки.

2) Розрізняти основні елементи книжки, користуватися закладкою; орієнтуватися в типах книжок за форматом (книжка – малятко), визначати види книжок за оформленням (книжка – іграшка). Розрізняти книжки одного автора, правильно ознайомлюватися з книжкою. Ознайомитись з розстановкою книжок на абонементі, з читальним залом, з тематичними книжковими виставками, дитячою періодикою для молодшого шкільного віку. Накопичувати читацький досвід.

У 2-му класі ці вміння та навички дещо розширюються:

1) Дотримуватись правил користування бібліотекою, вміти робити нескладний ремонт книжок.

2) Розрізняти основні елементи книжки, типи книжок за форматом та оформленням, вчитись користуватися змістом. Правильно називати книжку, знаходити основні дані про неї (автор, назва, рік видання, видавництво, місто).

3) Вчитись самостійно визначати тему нескладних книжок, знаходити потрібну з них на полицях з допомогою бібліотекаря. Вчитися користуватися книжковими виставками і тематичними полицями, вибираючи книжки на потрібну тему. Ознайомитися з правилами ведення читацького щоденника. Ознайомитися з ілюстративною картотекою для учнів 1 – 4 класів, бібліотечним каталогом, дитячою періодикою, енциклопедіями, словниками. Брати участь у роботі бібліотечних гуртків.

У 3-му класі ці вміння та навички набувають такого вигляду:

1) Дотримуватися правил користування бібліотекою, допомагати молодшим школярам ремонтувати книжки.

2) Орієнтуватися в порядку розташування книжок на абонементі, вміти самостійно вибирати книжки, визначати тему книжки, її приблизний зміст за такими елементами: титульний лист, зміст, анатація, ілюстрації. Вчитись знаходити на абонементі книжку за автором, за назвою, вчитись використовувати прочитане на уроці. Знати основні правила користування читальною залою, вміти користуватися книжковими виставками, ознайомлюватись з дитячою довідковою літературою (енциклопедіями, словниками)

3) Вчитися користуватися алфавітним каталогом та ілюстративною карткою для учнів 1 – 4 класів. Ознайомитися з допомогою вчителя та бібліотекаря з призначенням та структурою (у спрощеному варіанті) систематичного каталогу. На бібліотечних уроках складати простий бібліографічний опис книжки (за автором, за назвою). Брати участь у складанні класної картотеки прочитаних книжок (з допомогою вчителя).

4) Читати рекомендовану літературу за списком, складеним вчителем (і під його контролем). Вчитись робити книжкову виставку на певну тему, запис книжок у читацькому формулярі. Вести читацький щоденник під контролем учителя. Брати участь у роботі бібліотечних гуртків.

А в 4-му класі школярі мають володіти такими бібліотечно – бібліографічні вміннями та навичками:



1) Допомагати бібліотекарю у дотриманні порядку в бібліотеці, надавати допомогу молодшим учням у ремонті книжок.

2) Самостійно добирати книжку, визначати тему та її приблизний зміст, використовувати прочитане на уроці та в позаурочних заходах. Вести читацький щоденник, читати за списком рекомендованої літератури, складеним вчителем. Ознайомитись з бібліографічним покажчиком для учнів 4-5 класів (типу «Що нам читати?», «За сторінками твого підручника»). Вчитись користуватись читальною залою, читати дитячу періодику, користуватися енциклопедіями, словниками для відповідного віку.

3) Вчитися самостійно користуватися стендами і виставками у виборі книжок, з допомогою бібліотекаря знаходити потрібну книжку в алфавітному каталозі та систематичній картотеці для учнів даного віку. Знати основні розділи систематичного каталогу (у спрощеному варіанті). Брати участь у поповнені класної картотеки прочитаних книжок, допомагати бібліотекарю у сортуванні книжок за темами (зданих учнями за день).

Тобто учні початкових класів повинні виробити певні бібліотечно – бібліографічні вміння: навчитись користуватися відкритим доступом до книжок у бібліотеці; вчитись працювати у читальному залі; користуватися книжковими виставками, бібліографічними покажчиками, довідниками, енциклопедіями, картотеками та каталогами для певного віку; знати елементи книжки; вчитись знаходити книжку в каталозі та на полицях, записувати основні дані про книжку на каталожну картку.



Зокрема формуванню таких умінь та навичок сприяють уроки позакласнго читання, які є невід’ємною складова курсу читання в початковій школі та мають свої особливості (Додаток 3.4.3), а також робота з довідковою літературою та різними видами словників (Додаток 3.4.4).



Каталог: server -> elementary School -> Metoduchni poradu
Metoduchni poradu -> Зміст Вступ Компетентнісний підхід як чинник формування особистості
server -> Космос завжди приваблював людей своїми таємницями. Тож вирушимо у подорож
server -> Створення середовища для самореалізації та всебічного розвитку особистості через використання сучасних інформаційних технологій на уроках фізики
server -> Програма національного виховання учнівської молоді рівненщини
elementary School -> Урок свято «ода слову» Підготувала вчитель початкових класів, вчитель-методист Смик Ольга Василівна
elementary School -> Рівненський міський виконавчий комітет Управління освіти
Metoduchni poradu -> 1-4 кл.,2012р за підручником Т. Г. Гільберг,Т. В. Сак Природознавство 2 клас,2012р
elementary School -> Конспект уроку з предмету "Основи здоров’я" Тема уроку: Гра з вогнем одна з причин пожеж вчитель методист Шута Наталя Іванівна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка