Зміст Вступ Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування



Скачати 232.85 Kb.
Дата конвертації15.11.2017
Розмір232.85 Kb.

Зміст

  1. Вступ…………………………………………..3

  2. Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування…………………………..4

  3. Встановлення опіки та піклування судом…..7

  4. Призначення опікуна або піклувальника…...8

  5. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі……..11

  6. Права й обов’язки опікуна, піклувальника..12

  7. Припинення опіки та піклування…………..20

  8. Висновок……………………………………..25

  9. Список використаних джерел ……………...27

Вступ

Відповідно Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Кожен з нас, і повнолітні і не повнолітні, дорослі та діти є повноправними членами суспільства, його невід’ємною частиною, вільним і рівним у своїй гідності та правах.


Першим кроком для повної реалізації себе як повноцінного громадянина є обізнаність в своїх правах та обов’язках згідно чинного законодавства України.

Адже, щоб запобігти порушенню своїх прав, а в разі порушення – захистити, то потрібно їх знати.


В законодавстві стосовно прав дітей зазначено, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, або яка у найвищих її інтересах не може бути залишена у такому оточенні, має право на особистий захист і допомогу з боку держави. Окрім дітей держава повинна надавати допомогу у вигляді встановлення опіки та піклування особам які перебувають у спеціальному закладі та іншим громадянам які потребують такої допомоги.

1. Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування

В загальному розумінні опіка та піклування над дитиною встановлюється органом опіки і піклування, в тих випадках коли дитина є сиротою або позбавлена батьківського піклування.



Орган опіки та піклування уповноважений встановлювати опіку або піклування якщо батьки:

1) померли;

2) невідомі;

3) визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими;

4) позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

5) визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах);

6) понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (інваліди І-II групи) тощо);

7) понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи;

8) підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

9) відмовились від дітей в установленому законом порядку;

10) виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні;

11) перебувають під слідством.



Важливим питанням під час встановлення опіки або піклування є питання місця встановлення опіки або піклування. У ст. 62 Цивільному Кодексі України зазначено, що опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Місцем проживання фізичної особи є жилий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Переважно, опіка та піклування встановлюється за місцем постійного проживання фізичної особи. Однак у деяких випадках, коли йдеться про осіб без визначеного місця проживання, малолітніх та неповнолітніх осіб, які не можуть зазначити, де вони проживають, опіка та піклування встановлюється за місцем фактичного встановлення фізичної особи. Це саме стосується і випадку, коли йдеться про іноземних громадян.

Встановлення опіки або піклування над фізичною особою впливає і на визначення місця проживання підопічного, оскільки:

● Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

● Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

● Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.


2. Встановлення опіки та піклування судом


Судова процедура встановлення опіки та піклування над відповідними категоріями осіб цілком правомірна, оскільки саме суд приймає рішення про визнання повнолітньої особи недієздатною або обмежено дієздатною.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного Кодексу України суд призначає опікуна фізичній особі у разі визнання її недієздатною в одному провадженні.

Вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов'язаний надати суду висновки про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітніх осіб, а також висновок щодо кандидатур опікунів та піклувальників.

Встановлення опіки над малолітньою особою та встановлення піклування над неповнолітньою особою має певні особливості.

Так, встановлення опіки над малолітньою особою або встановлення піклування над неповнолітньою особою можливе у судовому порядку лише у тому випадку, якщо під час розгляду судом будь-якої пов'язаної з дитиною справи стане відомо, що дитина позбавлена батьківського піклування. У всіх інших випадках встановлення опіки або піклування над особою, яка має статус дитини, відбувається за рішенням органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржене в судовому порядку.


3.Призначення опікуна або піклувальника


При призначенні опікуна, піклувальника беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Оскільки від моральних якостей особи, її матеріального статку, житлових умов залежить подальша доля підопічного.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа, яка особисто спроможна виконувати обов'язки опікуна або піклувальника, тобто особа з повною цивільною дієздатністю.

Для виконання функцій, які покладені на опікуна та піклувальника, встановлення опіки або піклування повинно відбуватися за вільною згодою особи (опікуна, піклувальника). Оскільки створення підопічному належних умов можливе лише у випадку, коли встановлення опіки відбулося за вільною згодою опікуна або піклувальника.

Така вільна згода повинна бути обов’язково виражена у письмовій формі, шляхом подачі заяви до відповідного органу.

Опікун або піклувальник - це особа, яка особисто здійснює опіку, безпосередньо спілкується з підопічним, діє в його інтересах та на його користь.

Отже, здійснення опіки або піклування передбачає наявність певних знань та вмінь, особливо коли йдеться про дитину, оскільки опіка або піклування над дитиною передбачає ще й процес виховання. Знання, які особа отримує внаслідок власного життєвого досвіду або під час навчання, значно покращать відносини між опікуном, піклувальником та підопічним.

Опікуни або піклувальники можуть пройти курс підготовки з проблем виховання дитини.

У випадку відсутності власного досвіду виховання дітей проходження такого курсу є обов'язковим.

Для налагодження якомога кращого контакту з підопічним опікун або піклувальник призначається з числа родичів, осіб, які мають родинні зв'язки з підопічним. При встановлені опіки або піклування над дитиною дитина має право на висловлення своєї думки.

Право опіки та піклування надається:

■ кільком особам, які бажають стати опікунами чи піклувальниками однієї дитини;

■ родичам дитини незалежно від місця їх проживання;

■ особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. При цьому за умови досягнення нею відповідного віку (10 років) враховуються побажання самої дитини.

У певних випадках фізичній особі може бути призначено декілька опікунів чи піклувальників, якщо цього вимагають її інтереси. У разі призначення особі декількох опікунів або піклувальників їх дії повинні бути узгодженими. Опікуни або піклувальники повинні визначитися самостійно стосовно їх функцій, розподілу функцій між ними.

Опікуном або піклувальником не можуть бути:

♦ особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;

особи які, визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

♦ особи які, перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;

♦ особи які, раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;

♦ засуджені за скоєння тяжкого злочину.


4. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі

Вирішення питання щодо встановлення опіки або піклування над особами, які страждають на психічні захворювання, затримку в розвитку, які вимагають постійного або періодичного догляду з боку медичного персоналу на сьогоднішній день є проблематичним.

У цьому випадку піклування або опіку над такою особою, як правило, бере на себе установа, в якій вона перебуває, функції опікуна або піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

У разі виникнення необхідності здійснювати управління майном, яке належить підопічній особі, органом опіки та піклування або судом може бути призначений опікун над майном.

Якщо йдеться про неповнолітню або малолітню особу, то згідно ст. 245 СК над дітьми, які виховуються у навчально-виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані до відповідних лікувальних установ чи установ соціального захисту населення, опікуни або піклувальники не призначені, то виконання обов'язків опікунів і піклувальників від імені держави здійснюють ці установи в особі керівників цих установ. Призначити опікуна або піклувальника можна й після влаштування зазначених осіб до відповідних державних установ.

5. Права й обов'язки опікуна, піклувальника

Залежно від того, щодо якої категорії осіб встановлено опіку або піклування, форми та методи здійснення повноважень опікуна або піклувальника можуть відрізнятися.

Так, якщо опікуна було призначено недієздатній особі, то, в першу чергу, він зобов'язаний піклуватися про забезпечення цієї особи необхідними ліками та медичним доглядом, створювати належні умови життя, представляти її інтереси. Таке утримання здійснюється за рахунок різноманітних виплат, належних підопічній особі (пенсій, цільових допомог, аліментів, коштів, отриманих як відшкодування у зв'язку із втратою годувальника, інших надходжень від належного їй майна тощо). У випадку якщо цих сум недостатньо для покриття усіх необхідних витрат, вони можуть бути відшкодовані з іншого майна, яке належить підопічній особі, з дозволу органу опіки та піклування.

Опікун повинен здійснювати такий нагляд, який унеможливить порушення підопічним прав та інтересів інших осіб. Оскільки у разі порушення підопічним прав та інтересів інших осіб відшкодування шкоди покладається на опікуна, якщо він не зможе довести, що таке порушення сталося не з його вини (ст. 1178 ЦК).

Обов'язок опікуна відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності (ст. 1184 ЦК).

Опікуни малолітніх мають майже такий самий обсяг прав та обов'язків, як і батьки.

Відмінність опікунських прав та обов'язків від батьківських полягає у тому, що вони дещо вужчі за обсягом і перебувають під суворим контролем органу опіки та піклування.

Згідно до ст. 246 Сімейного Кодексу України орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування.

Основний обов'язок опікуна малолітньої особи - дбати про її виховання, навчання та розвиток, здійснювати дії, які відповідають найвищім інтересам дитини. Опікун має право самостійно визначати необхідні способи виховання дитини за умови дотримання прав дитини.

Цивільним Кодексом України передбачено обов'язок опікуна вживати заходи щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. У випадку порушення майнових прав та інтересів підопічного третіми особами внаслідок вчинення правочину з порушенням вимог чинного законодавства, опікун звертається до суду з позовом про застосування наслідків нікчемного правочину (ст. 226 ЦК).

Особливі обов'язки є у опікуна щодо вчинення правочинів на відчуження майна підопічної особи. Опікунам забороняється укладати з підопічною особою правочини, спрямовані на відчуження певного майна, у яких вони або їхні близькі родичі можуть бути зацікавлені особисто. Якщо було укладено правочин за участю підопічної особи та опікуна або члена його подружжя, близьких родичів, такий правочин є нікчемним (статті 203, 215 ЦК).

Виключенням є ситуація, за якої опікун або піклувальник, а також член його подружжя або близькі родичі укладають з підопічними правочини в інтересах підопічної особи, тобто правочин спрямований на безоплатну передачу йому у власність певного майна (договір дарування) або передачу майна у безоплатне користування.

Унаслідок того, що договір дарування спрямований на відчуження певного майна, опікун або піклувальник не має права здійснювати дарування від імені підопічного (ч. 2 ст. 720 ЦК).

Опікун або піклувальник не може від імені підопічного укладати договір поруки, оскільки, за договором поруки, передбачено обов'язок поручителя, у разі невиконання боржником основного зобов'язання виконати борг боржника та відшкодувати збитки, завдані невиконанням обов'язку боржником (ст. 553 ЦК).

Піклувальник фізичної особи, дієздатність якої обмежена внаслідок психічного розладу, зобов'язаний створювати їй побутові умови, здійснювати всі необхідні дії, які б сприяли її одужанню. Піклувальник особи, дієздатність якої було обмежено внаслідок зловживання цією особою спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, зобов'язаний здійснювати контроль за розпорядженням нею своїм заробітком та майном.

Контроль за діяльністю піклувальників здійснюється органами опіки та піклування із залученням громадськості шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням). Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком, але не рідше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через три місяці після встановлення опіки і піклування.

Для забезпечення прав та дотримання інтересів підопічної особи встановлено право піклувальника контролювати дії підопічного щодо вчинення ним правочинів. Контроль полягає у тому, що піклувальник дає згоду на вчинення підопічною особою правочинів, які підопічний не може вчиняти самостійно.

Піклувальник, так само, як і опікун, зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Опікун не має права укладати з підопічною особою правочини, спрямовані на відчуження певного майна.

Опікуни та піклувальники, здійснюючи свої права та обов'язки стосовно підопічного, діють самостійно.



Однак деякі юридичні дії, а саме:

1) відмова від майнових прав підопічного;

2) видача письмових зобов'язань від імені підопічного;

3) укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договорів щодо поділу або обміну жилого будинку, квартири;

4) укладення договорів щодо іншого цінного майна, з метою дотримання інтересів підопічних вони мають право здійснювати лише з дозволу органу опіки та піклування.

У разі необхідності відчуження житла, право власності або право користування яким мають діти, для отримання згоди на таке відчуження опікун або піклувальник повинен подати до органів опіки та піклування пакет документів, а саме:

1) заяву встановленого зразка;

2) копії рішення про встановлення опіки, піклування;

3) копії паспорта опікуна, піклувальника;

4) копії свідоцтва про народження дитини;

5) копії документа про право власності на житло або право користування яким має дитина, технічного паспорта на житло;

6) копії виписки з державного реєстру нерухомості;

7) письмову згоду дитини, яка досягла семирічного віку, на відчуження житла;

8) копії документів, що підтверджують наявність у дитини після відчуження житла іншого місця проживання.

Копії зазначених документів обов'язково подаються разом з їх оригіналами. У разі відсутності оригіналів документів подаються їх нотаріально посвідчені копії.

Згода на відчуження житла, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається одночасно з нотаріальним оформленням його продажу та купівлі для дитини рівноцінного житла.

Опікун зобов'язаний діяти в інтересах підопічного, дбати про його фізичний та духовний стан, створювати всі необхідні для цього умови. У деяких випадках виникає необхідність в управлінні майном підопічного. Якщо внаслідок управління майном підопічного буде отримано дохід, опікун має використовувати його виключно на утримання та в інтересах підопічного. При реалізації своїх повноважень щодо малолітньої особи, яка може самостійно висловити свою позицію стосовно своїх потреб та інтересів, опікун при здійсненні управління майном підопічного повинен враховувати думку, побажання підопічного.

Опікун на свій розсуд здійснює всі витрати в інтересах підопічного для задоволення його потреб у одязі, взутті, харчуванні тощо. Такі витрати здійснюються за рахунок належних підопічному надходжень (пенсія, аліменти, доходи від управління майном підопічного).

Контроль за діяльністю опікунів і піклувальників здійснюється органами опіки та шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням). Про результати перевірки складається акт у двох примірниках, один з яких зберігається в органах опіки та піклування і є підставою для оцінки діяльності опікунів і піклувальників, другий - в опікуна (піклувальника).

У ч. 4 ст. 72 ЦК передбачена можливість передачі майна підопічного в управління іншій особі. Органи опіки та піклування зобов'язані, а особа, стосовно якої припинено опіку (піклування), має право вимагати від опікуна або піклувальника відшкодування майнових збитків, завданих їй недобросовісним або недбалим виконанням опікунських обов'язків і відповідальності опікуна за шкоду, яку він завдав підопічному внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків.

Обов'язки та послуги з опіки та піклування виконуються опікунами і піклувальниками безоплатно.

Якщо особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, має нерухоме або рухоме майно або має майнові інтереси (майнові інтереси, як правило, у зазначеної категорії осіб полягають у одержанні пенсії, доходу, отриманого внаслідок управління майном, аліментів), за необхідності здійснювати управління майном органом опіки та піклування або судом може бути призначений опікун над майном. Здебільшого потреба встановити опіку над майном виникає тоді, коли підопічна особа має майно, що знаходиться не за місцем її постійного проживання. Згідно з чинним законодавством питання про опіку над майном вирішується органом опіки та піклування за місцезнаходженням цього майна. У тому випадку коли з приводу призначення опікуна над майном виникає спір, це питання вирішується в судовому порядку. Також у судовому порядку встановлюється опіка над майном особи, яка була визнана безвісно відсутньою.

Над майном громадянина, якого визнаного безвісно відсутнім, на підставі рішення суду встановлюється опіка. З цього майна видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній повинен був, згідно із законодавством, утримувати, та сплачується заборгованість з інших зобов'язань безвісно відсутнього. На утримання цього майна рішенням суду видається відповідний дозвіл.


6. Припинення опіки та піклування

Відносини опіки та піклування базуються на вільній згоді опікуна або піклувальника виконувати свої повноваження.

Наявність певних об'єктивних обставин (хвороба опікуна або піклувальника, яка перешкоджає йому виконувати свої повноваження, погіршення матеріального становища, що негативно позначається на утриманні підопічної особи, тривалі службові відрядження, відсутність взаєморозуміння з підопічною особою), може унеможливлювати продовження відносин опіки або піклування за участю призначеного опікуна чи піклувальника, передбачена можливість звільнення опікуна та піклувальника, тобто передбачене надання опікунові та піклувальникові права самостійно звернутися до суду чи органу опіки та піклування із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків.

Щодо процедури звільнення то опікун або піклувальник подає до компетентного органу заяву, яка розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Протягом цього строку здійснюється з'ясування мотивів поданої заяви. Рішення про звільнення опікуна або піклувальника приймає той компетентний орган, який призначив опікуна або піклувальника. Для забезпечення прав та інтересів підопічного орган, який приймає рішення про звільнення опікуна або піклувальника, повинен одночасно розглянути і питання призначення підопічному нового опікуна або піклувальника, а у разі неможливості вирішити питання щодо вибору іншої форми влаштування особи, яка потребує опіки або піклування (ч. 1 ст. 75 ЦК).

Однак у випадку якщо питання подальшого перебування підопічного під опікою або піклуванням вимагає негайного вирішення, служба у справах дітей може провести перевірку, за результатами якої складається висновок про можливість подальшого перебування дитини під опікою опікуна або піклувальника.

У зв'язку з висновком служби у справах дітей, у якому наводиться інформація про умови, які унеможливлюють подальше перебування дитини під опікою, піклуванням, опіку або піклування припиняють. За таких обставин служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської і селищної ради вживають заходів до термінового влаштування дитини (згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 із змінами № 224 від 03.04.2013року).

Ініціатива звільнення опікуна або піклувальника може виходити і від підопічного.

Підопічний в праві самостійно звернутися до суду чи до органу опіки та піклування із заявою про звільнення піклувальника від його повноважень. У разі подання підопічним обґрунтованої заяви до уповноваженого органу про звільнення піклувальника від його повноважень заява розглядається з урахуванням усіх обставин, що свідчать про характер відносин між піклувальником та підопічним.

З ініціативою звільнення опікуна або піклувальника може виступити і орган опіки та піклування. Така ініціатива може бути заявлена на підставі клопотання підопічного, державних або громадських організацій.

Опікун або піклувальник може бути звільнений від виконання своїх обов'язків у випадку влаштування підопічного до таких закладів:

а) до навчального закладу;

б) до закладу охорони здоров'я;

в) до закладу соціального захисту.

Ч. 1 ст. 163, ч. 4 ст. 232 Сімейний Кодекс України передбачено переважне право батьків і усиновлювачів перед іншими особами на виховання та на те, щоб малолітня дитина проживала з ними (Якщо обставини, які унеможливлювали здійснення батьками або усиновлювачами своїх повноважень із виховання та догляду за дитиною відпали (поновлення в батьківських правах, повернення батьків, які були визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими, відбували покарання у місцях позбавлення волі, перебували під вартою на час слідства), то орган, який встановив опіку над підопічним, своїм рішенням може передати підопічного зазначеним особам, за умови що це відповідає інтересам підопічного.

Опіка припиняється у разі досягнення підопічним 14 років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього, оскільки припинення опіки є безспірним. Згідно зі ст. 32 ЦК по досягненні 14 років фізична особа стає частково дієздатною і може самостійно вчиняти правочини, для дійсності яких є необхідною лише згода її піклувальника.

Особа, цивільну дієздатність якої було поновлено у встановленому законом порядку, не потребує надалі догляду з боку опікуна, а тому і опіка буде припинена.



Підставами припинення піклування є:

1) набуття неповнолітнім підопічним повної цивільної дієздатності, тобто досягнення ним 18 років ;

2) у разі реєстрації неповнолітньою особою шлюбу;

3) у разі надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

У зазначених випадках відносини піклування припиняються автоматично. Піклування може припинятися і у інших випадках, а саме:

1) у разі смерті піклувальника;

2) у разі смерті підопічного;

3) у разі звільнення піклувальника від повноважень.

Висновок


Отже, опіка та піклування — це система заходів, спрямованих на забезпечення особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх дітей, а також повнолітніх осіб, які за віком чи станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.

Опіка і піклування встановлюються відповідними відділами органів виконавчої влади районів, міст, районів у містах, селищах, селах.


Органи опіки та піклування зобов'язані:



  1. Вирішувати питання про встановлення і припинення опіки та піклування .

  2. Здійснювати нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників.

  3. Забезпечувати тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки та піклування.

  4. Розглядати спори, пов’язані з вихованням неповнолітніх дітей.

  5. Вживати заходів щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою та піклуванням.

  6. Брати участь у вирішенні судами спорів, пов'язаних із захистом особистих і майнових прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою та піклуванням.

  7. Здійснювати іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та інших осіб, які потребують захисту.

Виходячи з вище викладеного можна зробити висновок , що опіка та піклування в чинному законодавстві не тільки норма закону, а і один із методів захисту своїх прав та інтересів як громадянина.

Список використаних джерел




  1. Конституція України: закон України від 28.06.1996 р.№ 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.(із змінами та доповненнями від 19.09.2013 № 586-VIІ).

  2. Цивільний кодекс України відомості Верховної Ради України (ВВР)), 2003, № 40- 44, із змінами № 406 –VII(406-18) від 04.07.2013.

  3. Сімейний кодекс України ВВР України, 2002, № 21-22 із змінами, внесеними згідно із законами № 402-VII (402 -18) від 04.07.2013 року.

  4. Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 із змінами № 224 від 03.04.2013 року.





Каталог: uploads -> 2013-12
uploads -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
uploads -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
uploads -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
uploads -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
uploads -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
uploads -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
uploads -> Афінська держава та стародавня спарта у стародавній історії та культурі людства
uploads -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
uploads -> Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»
2013-12 -> Зі зниженою працездатністю

Скачати 232.85 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка