Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів 1: 200 000 м-37-хііі (Бєлгород) в межах України, м-37-хіх (Харків) І східної половини аркуша м-36-xviii (Богодухів) в межах України у 3 книга



Сторінка3/11
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.54 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Польові роботи виконувались протягом трьох польових сезонів різної тривалості і включали як бурові, так і маршрутні дослідження.

Маршрутні дослідження. При проведенні геологічних маршрутів був використаний метод дослідження по долинах річок та їх основних приток, до яких приурочені виходи на денну поверхню відкладів кайнозою, з описом опорних відслонень (природних та штучних), відбором проб та зразків. Всього в ході проведення робіт виконано 2190 км маршрутів, під час яких обстежено понад 403 відслонення дочетвертинних і 164 відслонення четвертинних відкладів, геоморфологічних точок спостереження – 197 (усього 764). Зокрема по аркушах (Графічний додаток 5):

М-36-XVIII – 60 дочетвертинних, 14 четвертинних точок спостереження (усього 74);

М-37-ХIII – 116 дочетвертинних, 43 четвертинних, 72 геоморфологічних точок спостереження (усього 231);

М-37-Х1Х – 227 дочетвертинних, 107 четвертинних, 125 геоморфологічних точок спостереження (усього 459).



Бурові роботи. При відносно незначних обсягах, головним завданням бурових робіт в ході геологічного довивчення було:

-стратиграфічне розчленування розрізів кайнозою в закритих районах для переведення границь на геологічній карті із ймовірних у достовірні;

-картування похованих геологічних структур кайнозойського структурного ярусу;

-створення палеонтологічної бази для розчленування кайнозойських відкладів;

-уточнення стратиграфічних меж, а також характеру фаціальних змін кайнозойських відкладів.

Крім картувальної спрямованості, паралельно вирішувалися пошукові завдання, проводилось опробування титан-цирконієвих розсипів та нерудних корисних копалин.

Всього за проектом передбачалося буріння 23 свердловин, з яких 13 групи 0-300 м та 10 групи 0-100 м, причому 3 свердловини з групи 0-100 м та 2 свердловини з групи 0-300 м передбачались як резервні. Загальний обсяг бурових робіт 2830 п. м.

Основні обсяги бурових робіт виконані в 1998-2000 рр. Свердловини розміщені на вододілах з метою розкриття найбільш повних розрізів і рудовміщуючих полтавських відкладів. Всього пробурено 11 свердловин (930 п. м) з виходом керну в середньому 80 %. По групах: 0-100 м - 10 свердловин (815 п. м), 0-300 м - 1 свердловина (115 п. м). Свердловини 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 та 9 зосереджені в північній частині площі в межах Богодухівського та Бєлгородського аркушів. Свердловини 2, 4, 5 та 6 розташовані в межах вододільних піднять на південному схилі Воронезького кристалічного масиву. Свердловина 3 розташована на вододілі рр. С. Донець та Дніпро, св. 7, 8, та 9 - на вододілі рр. С. Донець та Харків. Загалом район розташування зазначених картувальних свердловин відрізняється малою вивченістю та відсутністю картувальних свердловин минулих років. Свердловини розкрили кайнозойські відклади до верхнього олігоцену, які характеризуються в межах даної території значною мінливістю. Пробурені свердловини в цьому районі дали можливість розчленувати розріз олігоцен–четвертинних відкладів та провести переінтерпретацію розрізів свердловин минулих років.

Свердловини 10, 11, та 12 розташовані в північній частині аркуша М-37-ХІХ: св. 11 та 12 - в межах вододілу С. Донець-Уди, св. 10 - на вододілі Уди-Мож. Свердловина 11 розкрила кайнозойські відклади до олігоцену, св. 12 та 10 дійшли до верхньої крейди. Ці свердловини дали можливість розчленувати розріз кайнозойських відкладів в межах центральної частини ДДЗ та провести переінтерпретацію свердловин минулих років у цьому районі.

Глибокими свердловинами передбачалось вирішувати ті самі питання, що і неглибокими, тобто проводити уточнення стратиграфічних границь у кайнозойських відкладах і характеризувати їх фаціальні зміни; передбачався також відбір проб. Певна річ, що недовиконання проектного завдання в плані буріння і опробування не сприяло успіху геологічного довивчення території, але і не стало фатальним недоліком, який би перекреслив здобутки.



Геофізичні дослідження в свердловинах. З метою кореляції розрізів кайнозойських відкладів у картувальних свердловинах було виконано комплекс геофізичних досліджень з використанням станції СК-1-74 з апаратурою «Кура-2М», який включав в себе проведення гамма- та електрокаротажу. Масштаб замірів 1:500. Отримані каротажні діаграми були використані для розчленування розрізів і кореляції із розрізами свердловин минулих років.

В проекті не було передбачено переінтерпретації каротажних діаграм по численних свердловинах попередників. Недостатнє використання каротажних діаграм минулих років певною мірою компенсувалося якісним геологічним описом розкритих розрізів, а також детальним дослідженням їх речовинного складу, що забезпечувало надійну кореляцію розрізів.



Опробування. В процесі маршрутного обстеження та картувального буріння проводилося опробування, яке вирішувало задачі вивчення речовинного складу порід, розчленування розрізів та супутніх пошуків корисних копалин. Оцінка корисних копалин проведена у відповідності з існуючими методиками та ДСТУ.

Згідно з проектом, проводився відбір шліхових проб на титан-цирконієві розсипи, борозенних проб на неметалеві корисні копалини, точковий відбір зразків на визначення мікрофауни та спорово-пилкових спектрів.

Згідно з рекомендаціями ДГП “Геолпрогноз”, мінімальний інтервал відбору проб по рудній зоні розсипів становив 0,5 м, відбір проб на шліховий аналіз проводився в середньому з інтервалом 2 м по вміщуючих породах та рудній зоні.

Відбір кернових (у свердловинах) та борозневих (на відслоненнях) проб проводився пошарово-секційним методом при інтервалі 0,5 –3 м, в середньому 2 м. В пробу потрапляв весь матеріал, відібраний з інтервалу опробування.

Види та обсяги опробування надані у таблиці 1.1.

Лабораторні роботи. Лабораторні роботи проводилися у Центральній лабораторії КП “Південукргеологія”. Види та обсяги аналітичних досліджень надані у таблиці 1.2.

Якість опробування, згідно з Інструкцією [57] , контролювалася повторним відбором проб в обсязі 3 % від їх загальної кількості. Результати контрольних аналізів підтвердили достовірність виконаних аналізів.

Проектна вартість робіт 1236,5 тис. грн., фактична станом на 01.02.2007 р. (без підготовки до видання) -1108,4 тис. грн.

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.
Геолого-екологічні дослідження промислово-міської агломерації м. Харків (аркуші М-37-61-В, Г і М-37-73-А; Б) проведені у 1990-1994 рр. Харківською ГРЕ [346]. За результатами цих робіт виділені ділянки підвищеного техногенного забруднення території.

У 1993-2002 рр. Харківська КГП провела геолого-екологічні дослідження Зміївсько-Балаклійської промислової зони Харківської області [216], якими встановлено, що найбільш несприятливий вплив на довкілля і якість підземних вод спричиняє діяльність великих промислових підприємств: Зміївської ТЕС, Первомайського Хімпрому, Шебелинського газопереробного заводу та цементно-шиферного комбінату “Балцем”.



Геофізична вивченість

Інтенсивне і планомірне геофізичне дослідження площі масштабу 1:200 000-1:50 000 спочатку виконувалося на локальних ділянках і було орієнтовано на пошуки нафти та газу. Воно містило інформацію про кристалічний фундамент та опорні горизонти палеозою і мезозою. У наступні роки сейсморозвідувальні, гравіметричні, електророзвідувальні і магніторозвідувальні роботи проводилися в різних частинах площі, але вже в крупних масштабах (1:50 000 - 1:10 000) і були пов’язані з виявленням нових нафтогазових структур і встановленням загальної глибинної геологічної будови території [99, 100, 161, 162, 163, 165, 191, 200, 209, 210, 227, 315 та ін.] (рис. 2.4). В південно-західній частині площі на Первомайській ділянці в 1968 р. проведені сейс-



Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.
Рисунок 2.3 - Схема екологічної вивченості (номери на схемі відповідають роботам, наведеним у списку літератури).
Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

Рисунок 2.4 - Схема геофізичної вивченості (номери на схемі відповідають роботам, наведеним у списку літератури).

морозвідувальні роботи, в результаті яких була побудована структурна карта по відбиваючих горизонтах карбону.

У 1967 р. проведене сейсмічне вивчення району Бригадирівського штоку. Сейсморозвідувальними роботами було виявлене і закартоване Волохівське підняття, на якому у 1969 р. св. 1 дала промисловий приплив газу із московського і башкирського ярусів середнього карбону. У 1972-1982 рр. в районі Волохівського родовища були зосереджені значні обсяги крупномасштабних геофізичних досліджень з використанням нових модифікацій сейсморозвідки, високоточної гравірозвідки, електророзвідки. Сейсморозвідувальні роботи проводились також на частині ділянок з метою побудови структурних карт по визначених відбиваючих горизонтах карбону.

У 1975-1978 рр. на вивченій території виконані профільні геофізичні дослідження. У 1976 р. сейсморозвідувальними роботами закартоване Коробочкинське підняття, а в 1978 р. тут відкрите родовище газоконденсату у відкладах нижнього карбону. У 1977-1978 рр. сейсмопартією-269 “Дніпрогеофізики” виявлена Леб’яженська антикліналь на схід від Коробочкинського підняття, а в 1980 р. зі св. 1 тут одержано приплив газу із візейських відкладів.

В період з 1977 по 1992 рр. на більшій частині території довивчення проводились гравірозвідувальні роботи, за результатами яких деталізована геологічна будова палеозойських і мезозойських відкладів: роботи масштабу 1:50 000 проведені майже на усій площі геологічного довивчення, масштабу 1:25 000 - зосереджені у східній частині, а масштабу 1:10 000 – в центральній частині площі (рис. 2.4).

Наведений аналіз геологічної вивченості площі підтвердив думку про те, що з часу складання попередніх карт масштабу 1:200 000 відбулись суттєві зміни в усіх галузях геологічного знання, в тому числі стосовно даної території. За минулі майже півстоліття накопичилась значна кількість нового фактичного матеріалу завдяки проведенню на частині площі крупномасштабної геологічної зйомки, численних пошукових і розвідувальних робіт, а також значних обсягів буріння та комплексного геофізичного дослідження. За цей час з’явились нові геологічні дані, які потребували творчого використання на новому етапі вивчення надр. Час підтвердив, що результати попередніх геологічних зйомок середнього масштабу перестали відповідати сучасним вимогам, у зв’язку з чим виникла потреба в геологічному довивченні раніше закартованих територій і створенні карт нового покоління масштабу 1:200 000, які б стали основою для планування геологорозвідувальних робіт та використання в інших напрямках господарської діяльності.

3. СТРАТИФІКОВАНІ УТВОРЕННЯ
Досліджена територія належить до східної частини ДДЗ. У геологічній будові беруть участь докембрійські кристалічні утворення і потужна товща осадових відкладів фанерозою. Остання представлена девонською, кам’яновугільною, пермською, трасовою, юрською, крейдовою, палеогеновою, неогеновою і четвертинною системами.

Стратиграфічне розчленування осадових відкладів, що приймають участь у геологічній будові дослідженої території, виконане відповідно до Стратиграфічного кодексу України [85] і Легенди державної геологічної карти України масштабу 1:200 000 (серія Дніпровсько-Донецька) [232]. Районування території на різних стратиграфічних рівнях вказане згідно до цієї Легенди. Назви стратонів наведені у відповідності із Стратиграфічним словником України [84].


Стратиграфічний розріз

докембрійських та фанерозойських утворень території
Фанерозойська еонотема

Кайнозойська ератема

Північна лесова підзона позальодовикової зони

Четвертинна система

Голоценовий відділ

Грунтові відклади (eH)

Колювіально-делювіальні відклади (cdH)

Алювіальні відклади (аН)

Пролювіальні, алювіально-делювіальні відклади (р,аdH)

Озерні відклади (lH)

Озерно-болотні відклади (lbH)

Еолові відклади (vH)

Техногенні відклади (tH)

Болотні відклади (bH)



Плейстоценовий - голоценовий відділи

Верхньонеоплейстоценова ланка - голоценовий відділ нерозчленовані

Алювіально-делювіальні відклади нерозчленовані (adРIII-H)

Делювіальні відклади нерозчленовані (dРIII-H)

Плейстоценовий відділ

Неоплейстоценовий розділ

Верхня ланка

Еолово-делювіальні та ґрунтові відклади нерозчленовані (vd,еPIII)



Деснянський ступінь. Алювіальні відклади першої надзаплавної тераси (а1РIIIds)

Причорноморський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdPIIIpč)

Дофінівський кліматоліт. Ґрунтові відклади (ePIIIdf)

Дофінівський-причорноморський кліматоліти. Еолово-делювіальні та ґрунтові

відклади нерозчленовані (vd,еPIIIdf-pč)



Вільшанський ступінь. Алювіальні відклади другої надзаплавної тераси (а2PIIIvl)

Бузький кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdРIIIbg)

Витачівський кліматоліт. Ґрунтові відклади (eРIIIvt)

Витачівський-причорноморський кліматоліти. Еолово-делювіальні та ґрунтові

відклади нерозчленовані (vd,еPIIIvt- pč)



Трубізький ступінь. Алювіальні відклади третьої надзаплавної тераси (а3РIIItb)

Удайський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdРIIIud)

Прилуцький кліматоліт. Ґрунтові відклади (eРIIIpl)

Трубізький-деснянський ступені. Алювіальні відклади нерозчленовані

1-3РIIItb-ds)



Середня ланка

Еолово-делювіальні та ґрунтові відклади нерозчленовані (vd,еPII)



Черкаський ступінь. Алювіальні відклади четвертої надзаплавної тераси (а4РIIčr)

Тясминський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdРIIts)

Kайдацький кліматоліт. Ґрунтові відклади (еРIIkd)

Хаджибейський ступінь. Алювіальні відклади п’ятої надзаплавної тераси (а5РIIhd)

Черкаський-хаджибейський ступені. Алювіальні відклади нерозчленовані (а4-5РIIhd-čr)

Дніпровський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdРIIdn)

Завадівський кліматоліт. Ґрунтові відклади (eРIIzv)

Нижня ланка

Еолово-делювіальні та ґрунтові відклади нерозчленовані (vd,еPI)



Крукеницький ступінь. Алювіальні відклади шостої надзаплавної тераси (а6Р1kn)

Тилігульський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdР1tl)

Лубенський кліматоліт. Ґрунтові відклади (eР1lb)

Донецький ступінь. Алювіальні відклади сьомої надзаплавної тераси (а7Р1dс)

Сульський кліматоліт. Еолово-делювіальн відклади (vdР1sl)

Мартоноський кліматоліт. Ґрунтові відклади (eР1mr)

Будацький ступінь. Алювіальні відклади восьмої надзаплавної тераси (а8Р1bk)

Приазовський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdР1pr)

Широкинський кліматоліт. Ґрунтові відклади (eР1sh)

Еоплейстоценовий розділ

Верхня ланка

Ногайський ступінь. Алювіальні відклади дев’ятої надзаплавної тераси (а9ЕIIng)

Іллічівський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdЕIIil)

Крижанівський кліматоліт. Ґрунтові відклади (eЕIIkr)

Нижня ланка

Березанський кліматоліт. Еолово-делювіальні відклади (vdЕ1br)

Неогенова - четвертинна системи

Пліоценовий відділ - еоплейстоценова ланка нерозчленовані

Еолово-делювіальні та ґрунтові відклади нерозчленовані (vd,еN2-E)



Ногайський-кизилджарський ступені. Алювіальні відклади нерозчленовані (а9-10N2IIkž-ng)
Північно-східна СФЗ

Неогенова система

Пліоценовий відділ

Товща червоно-бурих глин (N2čb) Товща піщано-глиниста

(новохарківська)(N2pg)

Міоценовий відділ

Товща строкатих глин (N1sg) Товща піщана (іванківська)(N1p)



Новопетрівський регіоярус

Новопетрівський регіоярус (N1np)
Палеогенова система

Олігоценовий відділ

Хатський ярус

Берекський регіоярус

Берекський регіоярус. Сивашський горизонт3br2)

Берекський регіоярус. Зміївський горизонт3br1)

Рюпельський ярус

Межигірський регіоярус

Межигірський регіоярус 3)

Еоценовий відділ

Приабонський ярус

Обухівський регіоярус

Харківська серія. Обухівський регіоярус 2ob)

Бартонський ярус

Київський регіоярус

Київський регіоярус2 kv)

Лютетський ярус

Бучацький регіоярус

Бучацький регіоярус. Костянецький регіоярус 2 ks)

Іпрський ярус

Канівський регіоярус

Канівський регіоярус 2 kn)
Палеоценовий відділ

Танетський ярус

Мерлинський регіоярус

Сумський регіоярус (П1 s)

Мерлинський підрегіоярус1 mr)

Датський - монтський яруси

Псельський регіоярус

Сумський регіоярус. Псельський підрегіоярус 1ps)
Мезозойська ератема

Крейдова система

Верхній відділ

Маастрихтський ярус

Камиська світа (K2кm)

Кампанський ярус

Пушкарівська світа (K2pš)

Коньякський - сантонський яруси

Гадяцька світа (K2gd)

Туронський ярус

Малосорочинська світа (K2ml)

Сеноманський ярус

Середній - верхній під’яруси

Товща крейди і мергелів (K2к)



Нижній - верхній відділи

Альбський - сеноманський яруси

Верхній під’ярус альбського ярусу - нижній під’ярус сеноманського ярусу



Буромський горизонт

Буромська світа (К1-2br)

Нижній відділ

Аптський ярус - нижній і середній під’яруси альбського ярусу

Іршанський горизонт

Кегичівська світа (K1kg)

Південно-східна СФЗ

Юрська система

Верхній відділ

Титонський ярус

Донецький горизонт

Донецька світа (J3dn)

Кімериджський ярус

Верхній під’ярус

Ігуменський горизонт

Венеславівська світа (J3vn)

Таранівська світа (J3tr)

Середній - верхній відділи

Келовейський, оксфордський і кімериджський яруси

Солохський горизонт

Солохська світа

Оксфордський ярус - нижній під’ярус кімериджського ярусу

Верхня підсвіта солохської світи (J3sl2)

Середній відділ

Келовейський ярус

Середній - верхній під’яруси келовейського ярусу

Нижня підсвіта солохської світи (J2sl1)

Нижній під’ярус

Ічнянський горизонт

Ічнянська світа (J2iЭ)

Батський ярус

Середній - верхній під’яруси

Ніжинський горизонт

Кам’янська світа

Верхній під’ярус

Верхня підсвіта кам’янської світи (J2km2)

Середній під’ярус

Нижня підсвіта кам’янської світи (J2km1)

Байоський - батський яруси

Верхній під’ярус байоського ярусу - нижній під’ярус батського ярусу

Підлужний горизонт

Підлужна світа (J2pd)

Байоський ярус

Нижній під’ярус

Черкаський горизонт

Орельська світа (J2or)

Північна СФЗ

Тріасова система

Верхній відділ

Карнійський - норійський яруси

Протопівська світа (T3pr)

Нижній - середній відділи

Оленекський, анізійський і ладинський яруси

Серебрянська світа

Середній відділ

Анізійський - ладинський яруси

Верхня підсвіта серебрянської світи2sr2)

Нижній відділ

Оленекський ярус

Нижня підсвіта серебрянської світи (T1sr1)

Індський ярус

Дронівська світа

Верхній під’ярус

Верхня підсвіта дронівської світи (T1dr2)

Нижній під’ярус

Нижня підсвіта дронівської світи (T1dr1)
Палеозойська ератема

Дмитрівсько-Красноградська СФЗ

Пермська система

Нижній відділ

Самарський - артинський яруси

Краматорська світа1km)

Асельський ярус

Слов'янська світа (P1sl)

Микитівська світа (P1mk)

Картамиська світа (P1kr)
Кам'яновугільна система

Верхній відділ

Гжельський ярус

Калинівський горизонт

Араукаритова світа3ar)

Авіловська світа

Верхня підсвіта авіловської світи3av3)

Касимівський ярус

Торецький горизонт

Нижня і середня підсвіти авіловської світи нерозчленовані (C3av1-2)

Ісаївська світа (C3is)

Чернігівсько-Валківська СФЗ

Каталог: bitstream -> 123456789 -> 11878
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка