Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів 1: 200 000 м-37-хііі (Бєлгород) в межах України, м-37-хіх (Харків) І східної половини аркуша м-36-xviii (Богодухів) в межах України у 3 книга


Водоносний комплекс в альбсько-сеноманських (буромських) відкладах



Сторінка6/11
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.54 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

9 Водоносний комплекс в альбсько-сеноманських (буромських) відкладах (K1-2br) має регіональне поширення в межах дослідженої території і є одним із основних джерел водопостачання крупних населених пунктів Харківської області.

Водовмісні породи представлені пісками різної зернистості від дрібнозернистих до гравелистих з прошарками пісковиків, алевролітів і глин. Глибина залягання покрівлі водоносного комплексу коливається від 363 м на північному сході (с. Старий Салтів – IV-4, аркуш М-37-ХIII) і 449-484 м на півдні території (смт. Первомайський і м. Балаклія – IV-1, IV-4, аркуш M-37-XIX) до 785 м на південний захід від м. Харків (с. Високий, I-1). Загальна потужність змінюється від 18,8 м (с. Леб’яже – II-4) до 140 м. На більшій частині території вона коливається в межах 70-100 м. У покрівлі комплексу залягає монолітна мергельно-крейдяна товща потужністю 360-660 м, що відіграє роль верхнього водотриву і забезпечує йому надійний захист від забруднення. Нижнім водотривом слугують щільні строкаті глини верхньої юри потужністю до 65 м. Водоносний комплекс високонапірний. У природному режимі, коли абсолютні відмітки статичних рівнів складали +105- +120 м, величина напору досягала 800 м. Зараз п’єзометрична поверхня, що мала загальний ухил у південно-західному напрямку, порушена інтенсивною експлуатацією, внаслідок якої y м. Харків утворилась велика депресійна воронка. В 1982 р. при максимальному водовідборі 132,1 тис. м3/добу динамічний рівень у центрі депресивної воронки знизився до мінімальної відмітки -23,54 м. У 2004 р. при зменшенні водовідбору до 29,9 тис. м3/добу динамічний рівень піднявся до відмітки +35,5 м.

Водозбагаченість водоносного комплексу висока. Дебіти експлуатаційних свердловин коливаються від 2,6 до 50 л/с, але можуть досягати 103 л/с (насосна станція 10 у м. Харків). Питомі дебіти свердловин коливаються від 0,4 до 8 л/с. Фільтраційні властивості водоносних порід характеризуються коефіцієнтом водопровідності від 60 до 240 м2/добу на північному сході і сході до 500-700 м2/добу на решті території. Найбільша водопровідність (більше 600 м2/добу) відмічається в межах м. Харків і його південно-західних окраїн (до р. Мерефа – 1-1, аркуш М-37-Х1Х).

Основна область живлення водоносного комплексу в непорушених умовах розташована на південно-західному схилі Воронезького масиву, де він залягає як під алювіальними четвертинними, так і під інтенсивно тріщинуватими закарстованими мергельно-крейдяними відкладами, з водоносними горизонтами яких комплекс гідравлічно взаємопов’язаний. Додаткове живлення комплекс отримує шляхом перетоку вод із суміжних горизонтів особливо у районах купольних структур і тектонічних порушень. Основна область розвантаження комплексу знаходиться у долині р. Дніпро.

Води комплексу відрізняються відносною стабільністю хімічного складу і високими питними якостями. За хімічним складом вони частіше сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві. На півдні території переважають хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатні натрієві води. Мінералізація води коливається від 0,4 до 1,1 г/дм3, жорсткість – від 0,3-0,53 до 7,78 ммоль/дм3. Для підземних вод характерний підвищений вміст заліза (від 0,3 до 1,5, іноді до 4,5 мг/дм3) і, місцями, вміст фтору (до 2 мг/дм3).

Води комплексу використовуються для водопостачання крупних населених пунктів, окремих промислових і сільськогосподарських об’єктів. Запаси підземних вод водоносного комплексу у альбському і сеноманському ярусах (раніше сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс) розвідані і затверджені для водозабезпечення м. Харків (200 тис. м3/добу) (I-1, аркуш М-37-ХIХ) [124, 179], с. Леб’яже (14 тис. м3/добу) (II-4), м. Зміїв (44,1 тис. м3/добу) (П-2) [219], смт. Первомайський (ділянка Сиваська 13,06 і ділянка Берецька 4,84 – загалом 17,9 тис. м3/добу) (IV-1) [160], смт. Покотилівка (16,0 тис. м3/добу) (I-1) [120], ВАТ “Пивзавод “Рогань” (м. Харків, 3,6 тис. м3/добу) (I-2) [107], м. Богодухів (15,1 тис. м3/добу) (III-3, аркуш М-36-ХVIII) [233]. За станом на 1.01.2004 р. водовідбір на родовищах із затвердженими запасами складає: на водозаборах м. Харків – 14,968 тис. м3/добу, смт. Первомайський – 6,798 тис. м3/добу, м. Зміїв – 3,879 тис. м3/добу, смт. Покотилівка - 2,121 тис. м3/добу, ВАТ “Пивзавод Рогань” – 2,137 тис. м3/добу, м. Богодухів – 0,569 тис. м3/добу [108]. Сумарний водовідбір з комплексу на дослідженій території - 55678 м3/добу (в основному в м. Харків), що складає 18,8 % від прогнозних ресурсів. [108, 283].



9 Водоносний комплекс у титонських (донецьких) відкладах (J3dn) поширений на дослідженій території повсюдно; розкритий розвідувальними й експлуатаційними свердловинами у містах Харків і Чугуїв та на території Харківського, Дергачівського, Зміївського і Первомайського районів. Водовмісні породи представлені дрібно-середньозернистими глинистими пісками з прошарками пухких пісковиків. Глибина залягання покрівлі комплексу коливається від 553 м на північному сході території (св. 3, санаторій-профілакторій “Діброва”, 2,5 км на північний захід від с. Липці – III-2, аркуш М-37-ХIII) до 607-789 м у м. Харків і 853-865 м у Зміївському районі (с. Дачне, смт. Комсомольське – III-3, аркуш М-37-Х1Х), що пов’язано із загальним зануренням порід у південно-західному напрямку. Потужність водоносних відкладів коливається від 39 до 189 м (с. Дачне). Верхнім і нижнім водотривами служать щільні строкаті глини того ж віку. Водоносний комплекс високонапірний, висота напору коливається від 551 до 852 м. П’єзометричні рівні встановлювалися на абсолютних відмітках +41 - +65 м (м. Харків, 1996-1998 рр.) і +75,7 м (смт. Комсомольське, 1990 р.). Дебіти свердловин складають 3,17-5,5 л/с, досягаючи в окремих випадках 9,3-11,2 л/с. Питомі дебіти коливаються від 0,06 до 0,88 л/с. Фільтраційні властивості водоносних порід невисокі: коефіцієнти водопровідності складають 10-51 м2/добу.

За хімічним складом води комплексу хлоридно-гідрокарбонатні або хлоридні натрієві з мінералізацією від 0,4 до 3,7 г/дм3 (смт. Первомайський), дуже м’які (величина жорсткості 0,1-0,5 ммоль/дм3). Характерним для вод є підвищений вміст фтору (до 3 мг/дм3). Температура води в свердловині, що розкрила водоносний комплекс в інтервалі 865-1054 м (с. Дачне), складала 30 С.

Область живлення та розвантаження водоносного комплексу співпадає з областю живлення та розвантаження водоносного комплексу у буромській світі.

Водоносний комплекс експлуатується на території м. Харків з сумарним водовідбором 1260 м3/добу. За умовами залягання водоносний комплекс відноситься до категорії захищених.



11 Водоносний комплекс у келовейсько-оксфордських (солохських) відкладах

(J2-3sl) розкритий і опробуваний однією свердловиною на північній околиці м. Харків під час пошуків мінеральних вод для санаторію-профілакторію “Політ” (IV-2, аркуш М-37-ХIII). Водовмісні породи у верхній частині розрізу (інт. 842-855 м) – пісковики з прошарками вапняків, у нижній частині (інт. 860-875 м) – різнозернисті піски. Загальна потужність відкладів складає 33 м.

Водоносний комплекс напірний, величина напору - 813,2 м. Верхній водотрив представлений аргілітоподібними щільними глинами оксфордського ярусу, нижній – глинами байоського ярусу. Рівень води в свердловині установився на глибині 28,8 м (абсолютна відмітка +124,4 м). Дебіт свердловини склав 3,4 л/с при зниженні 27,8 м. Фільтраційні властивості водовмісних порід характеризуються коефіцієнтом водопровідності рівним 39 м2/добу.

За хімічним складом води гідрокарбонатно-хлоридні натрієві з мінералізацією 2,91 г/дм3, дуже м’які, теплі (t= 34,5 С); можуть бути використані в якості мінеральних лікувально-столових вод.

На півдні території водоносний комплекс опробуваний на Червоно-Донецькій площі, водовмісні породи - пісковики та вапняки потужністю 34 м. Глибина залягання - 702 м. Дебіт свердловини при самовиливі склав 0,44 л/с. За хімічним складом води хлоридні натрієві з мінералізацією 4,7 г/дм3 і загальною жорсткістю 7,8 ммоль/дм3. Живлення та розвантаження комплексу відбувається за рахунок перетоку вод із суміжних водоносних горизонтів та комплексів.



12 Водоносний горизонт у батських (кам’янських) відкладах (J2km) розкритий у Харківському (санаторій-профілакторій “Діброва” – III-2, аркуш М-37-ХIII), Дергачівському (санаторій “Бермінводи” – IV-4, аркуш М-36-ХVIII) і Зміївському (с. Дачне, санаторій “Ялинка” – III-2, аркуш M-37-XIX) районах при пошуках мінеральних вод. Горизонт залягає на глибині від 717 м на північному сході території (санаторій-профілакторій “Діброва”), до 1092 м на захід від м. Харків (санаторій “Бермінводи”), досягаючи при загальному регіональному заглибленні осадових порід у південно-західному напрямку 1148 м у с. Дачне. Водовмісні породи представлені пісковиками з прошарками вапняків і глин загальною потужністю від 4 до 76 м. Найбільш повна характеристика водоносного горизонту отримана при його дослідженні на території санаторію “Бермінводи”. Статичні рівні установлювалися на абсолютній відмітці +100 - +120 м. Дебіти свердловин складали 1,39-1,52 л/с при зниженні відповідно 27 і 37,1 м, питомі дебіти - 0,04-0,05 л/с.

За хімічним складом води, що розкриті на території санаторіїв “Бермінводи” та “Ялинка”, хлоридні чи гідрокарбонатно-хлоридні натрієві з мінералізацією відповідно 6 і 10,7 г/дм3 і загальною жорсткістю до 3,4-5 моль/дм3.

Свердловиною на території санаторію-профілакторію “Діброва” спільно опробувані водоносні відклади батського, келовейського і кімериджського ярусів. Дебіт свердловини склав 2,2 л/с при зниженні 21,7 м, питомий дебіт 0,1 л/с. За хімічним складом змішані води гідрокарбонатні натрієві з мінералізацією 1,1 г/дм3 і загальною жорсткістю 0,3 ммоль/дм3. Температура води склала 22 С.

Води батського ярусу рекомендується використовувати як мінеральні лікувально-столові.



13 Водоносний горизонт у байоських (орельських) відкладах (J2or) має розповсюдження лише в південно-східній частині площі. Він розкритий в інтервалі 1360-1380 м (с. Дачне, санаторій “Ялинка”, св. 2). Водовмісні породи представлені пісковиками. Рівень підземних вод зафіксований на глибині 12,5 м (абсолютна відмітка +92,5 м). За хімічним складом води хлоридні натрієві з мінералізацією 52.8-53.3 г/дм3, загальною жорсткістю 122 ммоль/дм3, теплі (t= 43 С).

На території санаторію-профілакторію “Політ” (св. 2347 - IV-2, аркуш М-37-ХIII) байоський ярус безводний.



14 Водоносний комплекс у тріасових відкладах (T) поширений у південно-західній частині території; розкритий і опробуваний поодинокими свердловинами в м. Харків (насосна станція 6 – IV-1, аркуш М-37-ХIII), в санаторії-профілакторії “Політ” (св. 2347 – IV-2), у Дергачівському (санаторій “Бермінводи” – IV-4, аркуш M-36-XVIII), Зміївському (санаторій “Ялинка” – III-2, аркуш M-37-XIX) і Первомайському районах (IV-1). Водовмісні породи представлені пісками різної зернистості, пісковиками і вапняками потужністю до 75 м. Глибина залягання комплексу коливається від 997 м (насосна станція 6) до 1417 м (санаторій “Ялинка”). Водоносний комплекс має напір до 1378 м. Дебіт свердловини на насосній станції 6 при самовиливі склав 7 л/с (1966 р.). Дебіти свердловин на території санаторію “Бермінводи” і санаторію-профілакторію “Політ” склали відповідно 4,59 л/с при зниженні 3,45 і 6 л/с при зниженні 6 м. Статичні рівні в свердловинах установлювались на глибинах від +69 до +110,6 м. За хімічним складом води хлоридні натрієві з мінералізацією від 20,6-25 до 54,9 г/дм3 (санаторій “Бермінводи”) і загальною жорсткістю від 40,4 до 215 ммоль/дм3. Водам притаманний підвищений вміст заліза (до 21 мг/дм3, санаторій “Бермінводи”) і брому (до 30 мг/дм3, санаторій-профілакторій “Політ”).

На півдні площі, в межах Єфремівського підняття (IV-1, аркуш М-37-ХIХ) водоносний комплекс розкритий на глибині 400 м. Дебіт свердловини склав 0,67 л/с при зниженні 16 м. За хімічним складом вода хлоридна натрієва з мінералізацією 9 г/дм3. Також на півдні, у районі розвитку купольних структур, опробуваний водоносний горизонт, приурочений до дронівської світи нижнього тріасу, що розкритий на глибині 830-1150 м. Дебіти свердловин складали від 1-1,5 м3/добу до 50- 190 м3/добу при зниженнях відповідно 13-15 м і 400-450 м. Води відносяться до хлоридно-кальцієвих розсолів з мінералізацією до 80 г/дм3 і непридатні для водопостачання [175].



15 Водоносні комплекси у палеозойських відкладах (PZ) мало вивчені, тому що залягають на значних глибинах. Водоносні горизонти в палеозойських відкладах розкриті і опробувані у районі купольних структур в південній частині аркуша М-37-XIX [175].

У нижньопермських відкладах розкриті та опробувані водоносні горизонти в слов’янській та картамиській світах. Водовмісні породи представлені тріщинуватими ангідритами, доломітами та вапняками.

Найбільш високу водозбагаченість має верхній ангідритовий горизонт слов’янської світи, розкритий в інтервалі 1080 – 1172 м. Дебіти свердловин склали 5,6 та 85 м3/добу. Мінералізація води – 110-179 г/дм3. У середньому ангідритовому горизонті слов’янської світи в інтервалі глибин 1920 – 1963 м опробувані води з мінералізацією 315 – 319 г/дм3. Тип води – хлоридний кальцієвий. Вміст брому складає 209–461 мг/дм3, йоду – 5,8 –39 мг/дм3 , бору – 22 - 60 мг/дм3.

Водоносний горизонт у картамиській світі приурочений до пісковиків і алевролітів, розкритих на глибинах від 2300 – 2800 м. Статичні рівні установлювалися на глибинах 320 – 330 м (абсолютні відмітки +130-140 м). Горизонт характеризується різною водозбагаченістю: дебіти свердловин коливаються від 0,04 до 16,8 м3 /добу. Води являють собою хлоридні кальцієві розсоли з мінералізацією 256 –316 г/дм3. Вміст брому складає 344 – 592 мг/дм3, йоду – 6,3 –19 мг/дм3 , бору – 5 – 21,8 мг/дм3 , марганцю – 52,8 – 101,2 мг/дм3 .

Найстарішим за геологічним віком з вивчених горизонтів є водоносний горизонт у верхньокам’яновугільних відкладах, розкритий на Шебелинському піднятті в інтервалі 2371 – 2935 м (IV-3, аркуш М-37-ХIХ). Водовмісні породи – пісковики з прошарками тріщинуватих алевролітів та вапняків. Статичний рівень установився на глибині 330 м (абсолютна відмітка -140 м). Дебіт свердловини - 6,4 м3/добу при зниженні 244 м. Мінералізація розсолу – 258 г/дм3. Вміст брому складає 348 – 627 мг/дм3, йоду – 12,7 –23,7 мг/дм3, бору – 6 – 125 мг/дм3 , марганцю – 52,8 – 60 г/дм3 .

Водоносні горизонті у палеозойських відкладах непридатні для водопостачання і можуть служити джерелом високомінералізованих розсолів, а також як об’єкти пошуків промислових родовищ брому, йоду та бору.


9. КОРИСНІ КОПАЛИНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗМІЩЕННЯ
У мінерагенічному відношенні територія аркушів розташована в межах провінції ДДЗ та південного схилу Воронезького масиву. Мінерально-сировинна база території представлена родовищами та проявами горючих, металічних, неметалічних корисних копалин та підземних вод (Додатки У, Ф, Х). Абсолютна їх більшість має осадовий генезис. Лише самородна сірка інфільтраційно-метасоматичного, а підземні води тріщинно-порового походження.

Усі встановлені родовища та прояви класифіковані з виділенням генетичних типів, розвиток, розміщення і локалізація яких визначаються прогнозними факторами. Визначено пошукові ознаки, які свідчать про перспективи виявлення різних корисних копалин у породах осадового чохла.



Горючі копалини

Газоподібні та рідкі горючі копалини

Нафта, природний газ, конденсат

Досліджена територія розташована в смузі регіональної нафтогазоносності ДДЗ, на якій розміщуються комплексні родовища вуглеводнів, де видобувається переважна кількість газу та конденсату України. Поклади горючих корисних копалин знаходяться у породах карбону, пермі та у тріщинуватих зонах докембрійського фундаменту [17, 22 та ін.]. На території аркушів виявлено 13 родовищ горючих корисних копалин, представлених нафтою, природним газом та конденсатом: Скворцівське (IV-3-19, аркуш М-36-ХVIII), Безлюдівське (I-2-14, аркуш М-37-ХІХ), Островерхівське (II-1-16), Шуринське (II-1-17), Платівське (II-2-22), Білозірське (II-3-24), Коробочкинське (II-4-27), Безпалівське (III-1-40), Волохівське (III-4-79), Єфремівське (IV-1-93), Шебелинське (IV-3-125). Площа Юліївського родовища (IV-4-36, аркуш M-36-XVIII) знаходиться на двох суміжних аркушах М-36-XVIII та M-36-XXIV, причому більша частина на останньому аркуші. Крім цього, Борисівське родовище (II-4-26, аркуш M-37-XIX) також знаходиться на суміжних аркушах М-37-ХІХ та М-37-ХХ. Всі родовища (крім Платівського) розробляються.

Родовища рідких та газоподібних вуглеводнів в межах території аркушів відносяться до позитивних структур палеозойсько-мезозойського віку, що є проявом структурно-тектонічного чинника, який контролює їх розташування і формує сприятливі для локалізації вуглеводнів умови. Позитивні газоносні структури в Дніпровсько-Донецькому грабені і на борту ДДЗ відрізняються. В грабені розташовуються брахіантиклінальні структури, ускладнені або неускладнені соляними штоками. На борту ДДЗ поширені структури переважно моноклінального типу – структурні носи. Простежується закономірність і в локалізації певних видів вуглеводнів. В структурах грабена виявлені родовища природного газу і конденсату, тоді як в бортових структурах – родовища нафти, природного газу і конденсату.

Іншими чинниками, що визначають локалізацію вуглеводнів є літологічний і стратиграфічний. Всі вуглеводні локалізовані в пористих і тріщинуватих пісковиках, алевролітах, вапняках середнього і верхнього карбону, нижньої пермі.



Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.
Родовище Охоче-1 (ІІІ-1-44, аркуш М-37-ХІХ) розташоване на північній околиці с. Охоче, в 9 км західніше від с. Таранівки, на вододілі р. Берестова і ії правої притоки – балки Малишев Ріг. Площа родовища - 155,5 га. Родовище було виявлене пошуковими роботами Харківської ГРЕ ВГО “Південукргеологія” в 1971-1974 рр., а у 1981 р. попередньо розвідане [126]. Воно приурочене до південно-східних схилів Валківського і Зміївського прогинів, які розділяють Рябухинську та Шебелинську позитивні структури.

У геологічній будові родовища беруть участь олігоценові, міоценові та четвертинні відклади. Корисна копалина представлена пісками верхньої підсвіти берецької світи. Високосортні скляні піски залягають у двох шарах (V i VII), які розділяються низькосортними, іноді некондиційними пісками. Середня потужність корисної копалини складає: для V шару – 8 м, для VII шару – 12,4 м. Середня потужність розкривних порід – 19,2 м. Середній хімічний склад скляних пісків (%): SiO2 – 98,83; Al2O3 – 0,38; Fe2O3 – 0,05; ТіО2 – 0,04. У гранулометричному складі переважає дрібнозерниста фракція. Піски відповідають маркам ВС-050-1 та С-070-1. За підрахованими запасами (С1 – 30145,1 тис. т) це велике родовище скляних пісків. На родовищі рекомендується проведення детальних розвідувальних робіт. Родовище не розробляється.

Аналогічну будову має родовище Охоче-2 (ІІІ-1-41, аркуш М-37-ХIХ). Середня потужність корисної копалини складає 19,1 м. Середня потужність розкривних порід – 23,85 м. Середній хімічний склад скляних пісків (%): SiO2 – 98,99; Al2O3 – 0,23; Fe2O3 – 0,05; ТіО2 – 0,03. У гранулометричному складі переважає дрібнозерниста фракція. За підрахованими запасами (С1 – 33191,5 тис. т) воно теж є великим родовищем, але не розробляється. Родовище рекомендоване для постановки детальних розвідувальних робіт.

В межах південно-західної частини аркуша М-37-ХIХ перспективними є три прояви скляних пісків – Клиновий, Охочівський, Великогомільшанський. Для всіх перерахованих проявів об’єктами-аналогами можуть слугувати родовища скляних пісків Охоче-1 і Охоче-2, розташовані в Зміївському районі Харківської області. Корисна копалина на всіх проявах утворює масивне пластове тіло, яке, можливо, має незначні прошарки некондиційних пісків. За мінеральним складом скляні піски є мономінеральними утвореннями, які на 99,9 % складаються із кварцу.

Ресурси Клинового та Охочівського проявів відносять до розряду перспективних та оцінені за категорією Р1. Великогомільшанський прояв був в основному виділений по геологозйомочних свердловинах, тому його ресурси належить віднести до розряду прогнозних і оцінити за категорією Р2.

Прояв Клиновий (III-1-42) виділений по св. 15 і відс. 397 [141], а також по св. 65, 67, 68 [299]. Прояв розташований у прибортовій зоні Дніпровсько-Донецького грабена в межах Валківського і Зміївського прогинів. Площа прояву - 9,136 км2. Корисна копалина представлена зеленувато-сірими, білими, дрібнозернистими, кварцовими пісками берецької світи. Розкривна потужність корисної копалини – 3,2 м. Потужність розкривних порід – 28,6 м. Коефіцієнт розкриву – 8,94. Вміст основних компонентів складає (%): SiO2 – 98,9; Fe2O3 – 0,065. Скляні піски відносяться до марок ВС-030-В, С-070-1, Б-100-1. Ресурси скляних пісків Клинового прояву складають: Р1 – 23388,16 тис. т. Згідно з підрахованими ресурсами, прогнозується значне за можливими запасами родовище скляної сировини.

Аналіз фактичного матеріалу попередніх звітів [141, 143, 299] показав, що скоріше за все зазначена мала потужність корисної копалини на Клиновому прояві пов’язана з некондиційним опробуванням, бо в безпосередній близькості від прояву розташоване крупне родовище скляних пісків Охоче-2 із сприятливими геолого-економічними характеристиками, яке вибрано в якості об’єкта-аналога. Потужність розкриву і потужність корисної копалини на родовищі Охоче-2 дорівнює практично 1:1 з коефіцієнтом розкриву 1,24. Очевидно Клиновий прояв є продовженням родовища Охоче-2 у західному напрямку.



Прояв Охочівський (III-1-43) виділений по св. 62-64, 66, 69 [299]. Прояв розташований у прибортовій зоні Дніпровсько-Донецького грабена в межах Валківського і Зміївського прогинів. Площа прояву – 6,759 км2. Корисна копалина представлена зеленувато-сірими, білими, дрібнозернистими, кварцовими пісками берецької світи. Потужність корисної копалини – 3,4 м. Потужність розкривних порід – 24,6 м. Коефіцієнт розкриву – 7,15. Вміст основних компонентів складає (%): SiO2 – 99,17; Fe2O3 – 0.084. Скляні піски відносяться до марок ВС-030-В, ВС-050-1,С-070-1 Б-100-1. В якості об’єкта-аналога для даного прояву було вибрано родовище Охоче-1, яке розташоване у безпосередній близькості до прояву. Прояв є продовженням родовища Охоче-1 в західному напрямку і рекомендації стосовно його подальшого вивчення такі самі, як у попередньому випадку. На цьому прояві також прогнозується значне за крупністю родовище

Прояв Великогомільшанський (III-1-50) розташований у прибортовій зоні Дніпровсько-Донецького грабена у межах Валківського і Зміївського прогинів [299]. Корисна копалина представлена сірувато-білими, жовтувато-білими, дрібнозернистими, кварцовими пісками берецької і новопетрівської світ. Потужність корисної копалини – 2,1 м. Потужність розкривних порід – 25 м. Коефіцієнт розкриву – 11,09. Вміст основних компонентів (у %): SiO2 – 98,9; Fe2O3 – 0.08. Скляні піски відносяться до марок С-070-1, Б-100-1. Ресурси корисної копалини складають за категорією Р2 5011,44 тис. т. Згідно з підрахованими ресурсами, на прояві прогнозується незначне за запасами родовище скляних пісків.

Характеристика проявів скляних пісків наведена в додатку У.


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 11878
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка