Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів 1: 200 000 м-37-хііі (Бєлгород) в межах України, м-37-хіх (Харків) І східної половини аркуша м-36-xviii (Богодухів) в межах України у 3 книга



Сторінка8/11
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.54 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

10. ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РАЙОНУ
Основні перспективи розвитку мінерально-сировинної бази території вивчених аркушів пов’язані з газоподібними та рідкими горючими копалинами, а також металічними і неметалічними копалинами полтавської серії – титано-цирконієвими розсипами, пісками формувальними та для виробництва скла. Важливе значення мають будівельні матеріали і підземні води.

До останнього часу залишалось актуальним питання перспективності полтавських відкладів на різні види корисних копалин. Основна проблема полягала у ступені вивченості полтавських відкладів і особливостях розподілу в них корисних копалин через залягання на значних глибинах. Перспективної оцінки заслуговують титано-цирконієві розсипи, формувальні і скляні піски.

По кожному площовому об’єкту корисних копалин (прояву, родовищу), що пов’язані з полтавською серією, визначені рекомендації на постановку подальших пошукових чи розвідувальних робіт [52]. Локальні прояви об’єднуються у рудні пояси, які в свою чергу входять до складу регіональної Харківсько-Сумської металогенічної зони. В межах останньої розташована територія ГДП-200. Всі описані нижче геолого-економічні показники об’єктів корисних копалин подано у середніх значеннях. При оцінці проявів були використані вихідні матеріали геологозйомочних і пошукових робіт [141, 143, 299].

Горючі копалини

Газоподібні та рідкі горючі копалини

Нафта, природний газ, конденсат

Площа аркушів приурочена до Дніпровсько-Донецької газонафтоносної області. Поклади вуглеводнів пов’язані з теригенними колекторами палеозойського віку, а також із корою вивітрювання і розущільненими утвореннями докембрійського кристалічного фундаменту. Всі відомі на даний час родовища знаходяться виключно в межах аркуша М-37-ХIХ на південний захід від умовної лінії м. Харків (I-1) – м. Чугуїв (I-3), що приблизно відповідає стратоізогіпсі покрівлі палеозою -1,2 км. Лише одне родовище (Безлюдівське) є комплексним нафтогазоконденсатним, решта – газоконденсатні та газові. За розмірами родовища поділяються на Шебелинське унікальне, Єфремівське найкрупніше (100-500 млн. т умовного палива); Юліївське крупне (30 млн. т), решта дрібні (3-10 млн. т) – Скворцівське, Волохівське і Коробочкинське, дуже дрібні (1-3 млн. т) - Островерхівське, Безлюдівське, Борисівське, найдрібніші (до 1 млн. т) - Безпалівське, Шуринське, Платівське, Білозірське. Згідно з нафтогазогеологічним районуванням [22 та ін.], відомі в межах досліджених аркушів родовища вуглеводнів відносяться до трьох нафтогазоносних районів з дещо різними перспективами подальшого освоєння.

У північно-східній частині Машівсько-Шебелинського газоносного району знаходяться газоконденсатні Шебелинське (IV-3-125), Єфремівське (IV-1-93) i Безпалівське (III-1-40) родовища. Район приурочений до найбільш зануреної частини центрального грабена, характеризується найактивнішими проявами соляного тектогенезу, наявністю потужної хемогенної покришки і значних за розміром брахіантиклінальних структур. Поклади газу масивно-пластові, тектонічно екрановані. Зазначені найкрупніші родовища пов’язані з нижньопермсько-верхньокам’яновугільним комплексом, який вже розвіданий на 90 %. Подальші перспективи району пов’язуються з відкладами московського і серпухівського віку. На заваді можуть стати дуже великі глибини і відповідно економічні труднощі.

До середньої частини Рябухинсько-Північноголубівського газоносного району відносяться газоконденсатні Волохівське (III-4-79) i Шуринське (II-1-17) родовища. Район прилягає з півдня до крайового порушення і має значні глибини залягання поверхні палеозою. Промислова газоносність встановлена в середньокам’яновугільних і верхньовізейсько-серпухівських відкладах нижнього карбону. Поклади пластові, приурочені до невеликих склепінних піднять, які ускладнені порушеннями. Тут зосереджені значні прогнозні ресурси, але у перспективі можливе відкриття переважно зон концентрації дрібних родовищ.

Частина нафтогазоносного району північного борту ДДЗ в межах аркуша М-37-ХIХ характеризується наявністю значної кількості дрібних родовищ різного типу: нафтогазоконденсатне Безлюдівське (I-2-14), газоконденсатні Островерхівське (II-1-16), Борисівське (II-4-26), Коробочкинське (II-4-27) та газові Платівське (II-2-22) і Білозірське (II-3-24). Родовища поширені в південно-західній частині району від крайового порушення приблизно до тих місць, де потужність осадочного чохла зменшується до 1,5 км. Саме ця потужність вважається північною межею розповсюдження покладів вуглеводнів на північному борту. В аналогічному становищі знаходяться Юліївське і Скворцівське газоконденсатні родовища в межах східної половини аркуша М-36-ХVIII. Перспектива району пов’язується з відносно невеликими глибинами залягання покладів (2-4 км), відсутністю солі і широким стратиграфічним діапазоном нафтогазоносності понад 1 км, який включає середній і нижній карбон, а також кору вивітрювання і розущільнені зони кристалічного фундаменту, як на Коробочкинському родовищі. Просторове розміщення перспективних, але невеликих за розміром покладів обумовлене численними локальними підняттями, приуроченими до виступів фундаменту і ускладнених розривними порушеннями.

Тверді горючі копалини

Торф

Територія аркушів характеризується низькою заторфованістю. Всі промислово рентабельні об’єкти давно розвідані і на даний час розробляються або вже відпрацьовані. Інші родовища є безперспективними через незначну потужність торфу (до 0,65 м), або через те, що затоплені водою і їх розробка не можлива.


Металічні копалини

Кольорові та рідкісні метали

Титано-цирконієві розсипи

В межах дослідженої території простежені два розсипоносних пояси, які виявлені на сусідніх аркушах ДДЗ I.С Романовим в 1958 р. [66], а також був виявлений третій. Перший пояс відповідає борту ДДЗ, другий розташований у Валківськоми і Зміївському прогинах, які займають майже усю площу прибортової зони грабена, третій відповідає центральній зоні грабена. В свою чергу розсипні пояси поділяються на рудні вузли, які в основному відповідають сучасним крупним вододілам. Для кожного з них оцінені прогнозні ресурси за категорією Р3. В межах рудних вузлів виявлені численні прояви розсипів, для яких виконана оцінка перспективних ресурсів за категорією Р2 (Додаток У).

При комплексному аналізі матеріалів встановлено, що перші два пояси в межах аркушів є найбільш перспективними на виявлення промислових розсипних родовищ. Рудні прояви третього поясу локалізовані тільки на схилах крупних міжкупольних прогинів і за якістю значно поступаються проявам двох перших поясів. Центральна частина грабена виявляється малоперспективною на промислові розсипи. Прояви соляної тектоніки призвели, по-перше, до розмиву найбільш продуктивної товщі, по-друге, як відомо, розсипи не формуються під час тектонічної активізації.

Під час проведення ГДП-200 в межах території довивчення виявлений лише один промисловий площовий прояв титано-цирконієвих розсипів – Зеленокутський, характеристика якого наведена нижче. Коротка характеристика та подальші рекомендації для інших площових проявів наведені в додатку У.



Прояв Зеленокутський (III-1-28, М-37-ХIХ) виявлений по св. 78, 79, 85 [143], а також по відс. 729 [141]. Прогнозований об’єкт розташований в межах Донецько-Дніпровської металогенічної провінції в Харківсько-Сумській зоні, де він приурочений до Валківсько-Зміївського розсипоносного поясу. В контурах даного поясу (за межами аркушів довивчення) розташоване попередньо розвідане Краснокутське родовище титано-цирконієвих розсипів (західна половина аркуша M-36-XVIII). Це родовище є аналогом даного прогнозованого об’єкта.

Площа прогнозованого об’екта - 6,532 км2. Прогнозоване родовище має складну будову. Воно складається з численних покладів лінзоподібно-пластового типу з відносно мінливою потужністю корисної копалини. Місцями поклади корисної копалини розмиті. Рудовміщуючими породами є сірі, зеленувато-сірі, жовтувато-сірі піски полтавської серії. Зруденіння приурочене до верхньої частини берецької світи і до низів новопетрівської світи. Середня потужність рудовміщуючої товщі складає 25 м. Корисна копалина представлена сірими і зеленувато-сірими пісками, збагаченими мінералами важкої фракції тонкозернистої і дрібно- тонкозернистої розмірності: ільменітом, рутилом, лейкоксеном, цирконом. Потужність корисної копалини - від 0 до 2 м. Середня потужність - 1,52 м. Потужність розкривних порід досить велика (40,2 м). Коефіцієнт розкриву значний (26,36), проте даний прояв характеризується високим вмістом корисних компонентів (кг/м3): ільменіту - 23,897, рутилу та лейкоксену - 9,409, циркону - понад 5,718.

Оцінку перспективних ресурсів даного об’єкта було виконано на основі сучасних вимог промисловості для родовищ титано-цирконієвих розсипів і співставлення об’екта з відомим родовищем-аналогом. Середньозважений вміст умовного ільменіту на прояві склав 100,759 кг/м3. Порівнюючи дані двох об’єктів титано-цирконієвих розсипів – Зеленокутського прояву і родовища-аналога, можна зробити наступний попередній висновок: на даному прогнозованому об’єкті корисна копалина, не дивлячись на незначну потужність, характеризується більш високим вмістом корисних компонентів.

Оцінені ресурси відносять прояв до розряду перспективних і оцінені за категорією Р2. Таким чином, прогнозований об’єкт має наступні ресурси: титану – 86,846 тис. т; циркону – 15,922 тис. т. При визначенні градації прогнозованих родовищ за підрахованими ресурсами використовувалась нині діюча класифікація родовищ титано-цирконієвих розсипів по підрахованих запасах [51]. На основі підрахованих ресурсів прогнозується дрібне родовище титано-цирконієвих розсипів. Є доцільним постановка на прояві пошуково-оцінювальних робіт першої черги.

На підставі виявлених закономірностей розміщення титано-цирконієвих розсипів рекомендовано провести ГПК-50 на східній половині аркуша М-36-ХVIII і західній половині аркуша М-37-ХIХ (на східній половині відповідні відклади розмиті) з метою виявлення нових промислових проявів.

Неметалічні копалини

Сировина нерудна для металургії

Сировина формувальна

Пісок формувальний

Об’єкти формувальних пісків важко об’єднати в більш великі мінерагенічні одиниці, аналогічно розсипам. Це пов’язане з тим, що не має різниці в закономірностях їх розповсюдження в залежності від структурно-тектонічного положення.

Серед виявлених родовищ формувальних пісків перспективу має тільки родовище Ростинське (III-1-56, аркуш М-37-ХIХ), на якому рекомендується провести детальну розвідку. Хорошевське родовище формувальних пісків (I-1-10, аркуш М-37-ХIХ) є детально розвіданим об’єктом, але воно не розробляється. Питання про перспективу відкриття нових родовищ чистих формувальних пісків (без домішки скляних пісків) залишається актуальним, через те що всі виявлені прояви недостатньо вивчені.

Не дивлячись на досить значну потужність розкривних порід на Таранівському, Верхньобишкинському, Первомайському і Киселівському проявах формувальних пісків, на цих об’єктах рекомендується постановка пошуково-оцінювальних робіт другої черги. Аналогічні за черговістю роботи рекомендується провести на Лиманському площовому прояві.

В межах комплексних проявів формувальні і скляні піски генетично і просторово пов’язані між собою. Це добре проявляється в їх спільному заляганні у межах одного гіпсометричного рівня. Подібна тенденція спостерігається навіть для родовищ в цілому, коли один і той самий шар піску відповідає вимогам формувальної і скляної промисловості. Тому промислова цінність комплексних проявів в першу чергу залежить від кон’юнктури та кондицій на ту чи іншу сировину, які з часом змінюються. Перспективними комплексними об’єктами, що відповідають промисловим вимогам, є Роздільненський, Берецький і Комсомольський прояви в безпосередній близькості від яких проходить залізниця, що дозволить здешевити розробку майбутніх родовищ. В межах проявів майже відсутні населені пункти, тому на них рекомендується поставити пошуково-оцінювальних роботи першої черги. На інших перспективних комплексних проявах рекомендується постановка пошуково-оцінювальних робіт другої черги через наявність значного розкриву або відносно низької марки скляних пісків.

Сировина гірничохімічна

Сировина хімічна

Сірка

На жаль, мала інформативність геологічних матеріалів не дозволяє зробити достатньо якісний прогноз цієї корисної копалини. Самородна сірка була виявлена тільки по св. 500 (IV-1-91, аркуш M-37-XIX), яка була закладена в центральній частині кепроку Єфремівської структури; на Олексіївській структурі хоч і були визначені сприятливі умови для локалізації сірки, проте вона виявлена тільки на рівні мінеральних знахідок, тому ці структури поки що залишаються ділянками з неясними перспективами.



Сировина агрохімічна

Фосфорити

На території аркушів продуктивні горизонти фосфоритів київської світи залягають на значній глибині (>100 м), тому, з економічної точки зору, вони є безперспективними на фосфорити.



Сировина для хімічних меліорантів грунтів

Сапропель

Всі родовища сапропелю були виявлені в 70-х роках минулого століття, проведені пошуково-оціночні роботи [125], але жодне з них не було попередньо розвідане. З того часу родовища не вивчались, тому на них необхідно провести розвідувальні роботи, щоб уточнити запаси корисної копалини.



Сировина гірничорудна

Сировина скляна

Пісок скляний кварцовий

Майже всі промислові прояви розташовані у Валківському і Зміївському прогинах, які відповідають прибортовій зоні грабена. Ця зона є найбільш перспективною на виявлення промислових родовищ скляних пісків. Борт ДДЗ і центральна частина грабена є малоперспективними. Борт малоперспективний через ймовірний розмив берецьких відкладів, який відбувся в неогені, а Центральна зона - через значну активізацію солянокупольних структур.

На родовищах скляних пісків Охоче-1 (III-1-44, аркуш М-37-ХIХ) і Охоче-2 (III-1-41) виконана попередня розвідка, за результатами якої рекомендована постановка детальних розвідувальних робіт [152].

Прогнозна характеристика складена для площових проявів скляних пісків: Клинового, Охочівського і Великогомільшанського. Для всіх перерахованих проявів об’єктами-аналогами можуть слугувати родовища скляних пісків Охоче-1 і Охоче-2. Корисна копалина на всіх проявах утворює масивне пластове тіло із можливими незначними прошарками некондиційних пісків. За мінеральним складом скляні піски є мономінеральними утвореннями, які на 99,9 % складаються із кварцу. На Клиновому і Охочівському проявах, які є продовженням у західному напрямку відповідно родовищ Охоче-2 і Охоче-1, рекомендується постановка попередньої розвідки, а на Великогомільшанському прояві - рекомендується постановка пошуково-оцінювальних робіт другої черги.

Підводячи підсумки стосовно дослідження перспективності району на формувальні і скляні піски, можна зробити наступні висновки: високоякісні скляні піски, без домішок формувальних, розташовані в прибортовій зоні Дніпровсько-Донецького грабена; в осьовій частині грабена в основному виявлені комплексні прояви формувальних і скляних пісків; малоперспективною зоною на скляні піски є борт ДДЗ. На борту виявлені лише два прояви – Петрівський і Лютівський (III-4, аркуш М-37-ХVIII) [224].

Сировина будівельна

Сировина цементна та сировина для будівельного вапна

Крейда

Для виробництва цементу та будівельного вапна використовується крейда, яка на більшій частині території аркушів залягає на значній глибині. Родовища крейди, які залягають поблизу поверхні розташовані тільки на північно-східному схилі Шебелинського підняття та на лівому березі р. С. Донець в районі м. Вовчанськ, тому перспективні ділянки для розвідки крейди слід шукати тільки в межах названих частин району робіт.



Сировина для пиляних стінових матеріалів

Опока

Ця корисна копалина має неясну промислову перспективу через те, що жодне з родовищ ще попередньо не розвідане. Необхідно на цих об’єктах провести попередню розвідку.



Сировина для легких наповнювачів бетону

Глини керамзитові

Промислові об’єкти керамзитових глин виявлені в розрізі київської та обухівської світ і в неоген-четвертинних суглинках. Київська та обухівська світи залягають відносно глибоко, тоді як неоген–четвертинні суглинки – майже на денній поверхні. Останні за якістю не поступаються глинам палеогену, тому вивчення цих об’єктів слід вважати доцільним.



Сировина піщано-гравійна

Пісок будівельний

Будівельні піски широко розповсюджені на території аркушів, однак з геолого-економічної точки зору перспективними є родовища, які пов’язані з четвертинними відкладами заплави та терас. Переважна більшість родовищ детально розвідана, проте розробляються тільки 7 об’єктів.



Сировина цегельно-черепична

Глини та суглинки цегельні

В межах території аркушів перспективні об’єкти в основному пов’язані з еолово-делювіальними неоген-четвертинними відкладами вододілів. Детально розвіданими є 30 родовищ, з яких 18 в даний час розробляються.



Солі

Солі натрієві (галіт)

Олексіївське родовище солі є резервною базою для Первомайського підприємства “Хімпром”. Виявлення нових родовищ солі, через значну глибину залягання корисної копалини, мало ймовірне.



Води

Підземні води

Основними перспективними джерелами централізованого водопостачання населених пунктів є водоносні горизонти у альб-сеноманських та верхньокрейдових відкладах, в меншій мірі - водоносні горизонти у палеоценових та обухівсько-межигірських відкладах. Крім того, водоносний горизонт у обухівсько-межигірських відкладах використовується у бальнеологічних цілях на курорті «Райоленівка».

Водоносні горизонти у алювіальних четвертинних відкладах, алювії пліоценових терас, у берецько-новопетрівських та канівсько-бучацьких відкладах використовуються для водопостачання окремих невеликих підприємств, сільськогосподарських об’єктів та місцевого населення.

Водоносні горизонти у юрських відкладах використовуються для водопостачання окремих промислових підприємств у м. Харків та у бальнеологічних цілях у ряді санаторіїв Харківської області. Водоносний комплекс у тріасових відкладах вміщує води підвищеної мінералізації і використовується тільки у санаторіях Харківської області.



11 ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
Територія аркушів характеризується розмаїтістю природних і техногенних ландшафтних комплексів (Графічний додаток 23). У природному відношенні вона розташована в межах двох географічних зон: центральна та південна відноситься до степової зони, північна - до лісостепової зони. У зв'язку з інтенсивним господарським освоєнням території, природні ландшафти практично не збереглися, за винятком окремих лісових масивів і рідких ділянок степової рослинності на схилах і днищах балок. Близьким до природного можна вважати стан неораних заплав рік.

При геолого-екологічному районуванні дуже напружений стан геологічного середовища визначається у випадку присутності небезпечного рівня забруднення хоча б одного з компонентів (ґрунти, донні відклади, підземні води) чи при наявності сильного ступеня ураженості території небезпечними геологічними процесами. Характеристика наявних техногенних комплексів показує, що найбільш напружена екологічна ситуація складається в Харківській промислово-міській агломерації, Зміївсько-Балаклійській промисловій зоні, у густонаселених містах і селищах з розвинутою промисловістю – Харків, Дергачі, Балаклія, Первомайський, Комсомольське, Чугуїв, Таранівка, Мала Данилівна та ін., а також у місцях видобутку і переробки корисних копалин - Шебелинському газоконденсатному родовищі, де значна територія зайнята під видобуток і транспортування газу та конденсату, Єфремівському родовищі кам’яної солі, кар’єрі біля с. Мілова по видобутку сировини для цементно-шиферного комбінату «Балцем» та ін.

Дані про вплив найбільших промислових підприємств на навколишнє середовище наведені в таблиці 11.1.

У таблиці 11.2 надана інформація про вплив на геологічне середовище промислових підприємств в цілому по районах Харківської області.

У м. Харків розташовано до 350 промислових підприємств, на яких нараховується 22745 джерел викиду шкідливих речовин в атмосферу. Об’єм недостатньо очищених стоків в поверхневі води складає близько 224 млн. м3 на рік від Диканівських і 81 млн. м3 на рік від Безлюдівських очисних споруд. Ґрунти і донні відклади рік та водоймищ Харківської агломерації забруднені такими хімічними елементами, як Pb, Cu, Zn, Cr, Cd. Особливо контрастними елементами для м. Харків є Ag та Sn. В ґрунтових водах у високих концентраціях зустрічаються Fe, Mn, Al, Cd, NO3, NH4, нафтопродукти, феноли та пестициди (α, β, γ-ГХЦГ, ДДЕ, ДДД, ДДТ, альдрин, гептахлор, атразин) [346]. Зона значного забруднення ґрунтових вод охоплює м. Харків і найближчі передмістя. Поодинокі перевищення ГДК для питної води відмічені по B, Ba, Be, Li, Mo, Pb, Zn, Cl, NO2, SO4. У зв’язку з інтенсивною експлуатацією підземних вод підмергельних горизонтів і зниженням п’єзометричного рівня в долинах рік відбувається низхідне перетікання в ці горизонти ґрунтових вод алювіальних горизонтів, що призводить до підвищення концентрації в водах Fe, Mn, F, Al, Li, Sr [346].
Таблиця 11.1 – Надходження забруднюючих речовин у навколишнє середовище від найбільших підприємств (осереднені дані Статуправління за період з 1995 по 2003 р.; нв – немає відомостей) Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

Істотний вплив на геологічне середовище здійснюють і інші населені пункти, причому ступінь їхнього впливу залежить від розмірів та кількості промислових підприємств, а також від кількості жителів. Значними промисловими об’єктами на території аркушів є Зміївська теплоелектростанція, Первомайський “Хімпром”, Балаклійський цементно-шиферний комбінат “Балцем”, Шебелинський газоконденсатний завод, включаючи територію, залучену у виробничій процес (відстійники, шламонакопичувачі, ставки-теплообмінники, кар’єри, під’їзні площадки, склади тощо).

Зміївська теплоелектростанція викидає у повітря сумарно біля 233 тис. т забруднюючих речовин у рік, що складає 57,3 % від викидів усіх промислових об’єктів Харківської області. Золи за рік у відвалах накопичується у середньому 85,7 тис. т або 99,8 % валового надходження по області. Димові викиди та золошлакові відходи містять широкий спектр елементів-забруднювачів (Be, V, Cr, Cd, Se, Th, U, S) [216]. Зола та шлак, що утворюються в результаті спалювання вугілля, транспортуються по трубах гідравлічним способом на золовідвал Лиманські Ямки, розташований у природній депресії з абсолютною відміткою дна +85-87 м біля с. Лиман. Площа золовідвалу складає 350 га. Перші поверхи золи заповнювали озерно-болотну западину, відчленовану від озера Лиман греблею. На теперішній час накопичено понад 24 млн. т золошлаків. Ложе золовідвалу не має гідроізоляції, що спричиняє забруднення ґрунтових вод і підтоплення території в районі Зміївської теплоелектростанції. У підтопленому стані знаходиться значна територія Лиманськой озерної западини, а також сс. Лиман і Нова Єгорівка.

У районі прилягаючих до золовідвалу Зміївської теплоелектростанції ділянок ґрунтові води зазнають забруднення під впливом фільтрації техногенних вод, а також через зниження захисної ролі зони аерації в умовах підтоплення. У ґрунтових водах алювіального горизонту під золовідвалом і за його контуром виявлені Al, Cd, Hg, Sr, Mo до 2-5,4 ГДК. У міжпластових водах на глибинах 70-90 м спостерігається високий вміст Cd і Hg до 2,5 ГДК [216].

Зміївська теплоелектростанція впливає також і на грунтово-рослинний шар. В ґрунтах перевищені ГДК по As і Pb. По елементах, для яких не встановлені ГДК, зафіксовані перевищення фону по Ni, Cr та Sr в 3,5 рази, по Ag – в 6-23 рази. Сумарний показник забруднення хімічних елементів (у відносних одиницях) на золовідвалах сягає 68 (небезпечний рівень забруднення), а на прилягаючій площі – 8-9 (припустимий рівень забруднення). Джерелом забруднення ґрунтів є золошлаки високозольного вугілля. В цій самій зоні відмічається підкислення ґрунтів до рН 6,3-5,0, зумовлене сірчаними викидами теплоелектростанції. Площа суттєвого забруднення складає 12-15 км2 [216].

Балаклійський цементно-шиферний комбінат “Балцем” – найбільше джерело лужного пилу, що випадає у радіусі десятків кілометрів. У виробничий цикл залучені великі площі під крейдяні кар’єри, під’їзні колії, склади, площадки сировини. Відкачується значна кількість підземних вод з верхньокрейдового водоносного горизонту, у тому числі для водозниження в кар’єрі по видобутку крейди, розташованого біля с. Мілова. У результаті експлуатації родовища цементної сировини відбулося зниження рівня водоносного горизонту на 47 м, що призвело до утворення депресійної воронки значної площі, порушення природного гідродинамічного режиму унаслідок змін умов розвантаження і живлення підземних вод. Розвантаження підземних вод здійснюється в кар’єр, а колишня область розвантаження – долина р. С. Донець – перетворилася на додаткову зону живлення.

У межах м. Балаклія зафіксоване помітне забруднення ґрунтів. Головними елементами-забруднювачами є Ag, Cu, Sn, Ni, Cr, V, що подібне до промислового та побутового забруднення в межах Харківської промислової агломерації.

Первомайський “Хімпром” випускає ряд штучних сполук, які використовуються як протруйники насіння, фунгіциди, пестициди, поверхнево-активні речовини й інші у кількості більше 300 тис. т на рік. Один з компонентів сировини – хлорид натрію – видобувається на Єфремівському родовищі через свердловини за допомогою розмиву і транспортуванню на поверхню.

У районі комбінату також розташований полігон закачування рідких промислових відходів у природні колектори тріасових відкладів (глибина близько 1400 м). Полігон являє собою систему з 5 нагнітальних і 19 спостережних свердловин. Закачування проводилося з жовтня 1974 р. по травень 1997 р., після чого закачування промислових стоків Первомайським «Хімпромом» припинено. Усього протягом експлуатації полігону закачано 20,8 млн. м3 стоків. Промислові стоки за складом являють собою високомінералізовані води із вмістом солей 29,7 г/дм3.

До Шебелинського та Єфремівського промислів відноситься кілька газоконденсатних родовищ, на кожному з яких існують установки з комплексної переробки газу, які є можливими джерелами забруднення поверхневих, ґрунтових і підземних вод. Хоч спеціальні роботи по вивченню негативного впливу газоконденсатних промислів на оточуюче середовище не проводилися, загалом можна констатувати, що техногенне проникнення в геологічне середовище в межах Шебелинського промислу досягає кількох тисяч метрів. Знаходяться в роботі та законсервовані тисячі свердловин, деякі з них являють собою потенційні канали перетоків солоних вод та проникнення вуглеводнів до приповерхневої зони. Загальна площа вказаних газоконденсатних родовищ у межах площі довивчення становить приблизно 364 км2.

Потенційним джерелом забруднення ґрунтових, підземних та поверхневих вод є можливі витоки нафтопродуктів з установок комплексної переробки газу та газоконденсату на Шебелинському газопереробному заводі, газоконденсатопроводи, експлуатаційні газоконденсатні свердловини, а також можливе порушення технології бурових робіт при бурінні газоконденсатних та водних свердловин. Загальна довжина тільки магістральних трубопроводів перекачування газу і конденсату складає 216 км. Тут також можливі небезпечні викиди газу і витоки конденсату.

Сільське господарство впливає на геологічне середовище через порушення поверхневого шару ґрунту, а також завдяки використанню мінеральних добрив та пестицидів. Деградація ґрунтів, в першу чергу розвиток ерозійних процесів, відбувається внаслідок порушення технології вирощування сільськогосподарських культур та структури сівозмін на схилах, наявності просапних культур в ґрунтозахисних сівозмінах. За рік порушується приблизно 67 га ґрунтів. Середня кількість пестицидів, що вносяться на сільськогосподарські угіддя, складає 0,6 кг/га на рік, мінеральних добрив - 14 кг/га на рік.

Важливими компонентами екологічної системи є сучасні екзогенні геологічні процеси. До таких процесів відносяться зсуво- і яроутворення, підтоплення населених пунктів і сільськогосподарських угідь, заболочування земель, просадочність лесових порід, переробка берегів водоймищ, карстові явища, а також менш розвинуті - засолення ґрунтів, затоплення територій і бічна ерозія.

Природне заболочування земель і підтоплення територій характерне, в основному, для заплав рік і низьких четвертинних терас, що відносяться до слабодренованих ділянок. Найбільш значні підтоплені території спостерігаються біля Печенізького водосховища, що є наслідком підпору ґрунтових вод.

У межах забудованих територій техногенне підтоплення спостерігається у селищах міського типу та у сс. Андріївка, Мала Данилівка, Таранівка. Найбільш ураженою територією є м. Харків, де площа підтоплення у долинах річок складає понад 5 тис. га. У населених пунктах підтоплення частіше за все є наслідком втрат води з водопроводів і каналізаційних мереж.

Зсуво- та яроутворення найбільш широко розвинуті на схилах плато і пліоценових терас. Просадні блюдця, розміром від 10 до 70-80 м у діаметрі і глибиною від 20-30 см до 1-2 м, зустрічаються на плато і лесових терасах. Найбільше зсуви поширені на території від смт. Первомайський до м. Зміїв, що пов’язано з високою контрастністю рельєфу, обумовленою сучасним підняттям Шебелинської антиклінальної структури. Продовжується інтенсивна переробка берегів Печенізького водосховища. Переробки зазнав, в основному, правий беріг (правий схил долини р. С. Донець). Протяжність берегової лінії, де здійснюється інтенсивна переробка, складає 9 км і знаходиться в районі сс. Старий Салтів, Хотімля. Тут, разом з обвальними процесами, спостерігаються і прояви зсувів.

В Харківській промислово-міській агломерації спостерігається дуже небезпечний рівень забруднення поверхневих та ґрунтових вод, частково, підземних міжпластових вод. Ґрунти та донні відклади характеризуються помірно небезпечним рівнім забруднення.

Зміївсько-Балаклійська промислова зона характеризується дуже небезпечним рівнем забруднення ґрунтів та ґрунтових вод.

У м. Дергачі, смт. Первомайський та у с. Черкаська Лозова спостерігається забруднення поверхневих та підземних водних об’єктів Hg, Be більше 3 ГДК.

На більшій частині території аркушів (біля 60 %) екологічний стан геологічного середовища помірно напружений, що пов’язане з проявами зсувів чи сезонним підтопленням (сумарна ураженість дорівнює 10-25 %), з помірно небезпечним рівнем забруднення ґрунтів та водних об’єктів.

Очікується погіршення якості підземних вод на території Харківської агломерації, у районних центрах, в сс. Андріївка, Лиман та у м. Мерефа, а також виснаження експлуатаційного водоносного горизонту мергельно-крейдяних відкладів у м. Харкові, Бишкинському водозаборі, Зміївської теплоелектростанції, поширення та інтенсифікація підтоплення і зсувів у межах забудованих територій, у першу чергу у сс. Мілова, Червона Гірка, Шурове, м. Дергачі, смт. Кочеток, Червоний Донець. На орних землях при збереженні існуючих методів обробки землі слід очікувати водної та повітряної ерозії ґрунту.

У Харківській промислово-міській агломерації, де вже здійснені геолого-екологічні дослідження масштабу 1:50 000 [346], необхідно проводити постійний моніторинг за станом геологічного середовища. У Зміївсько-Балаклійській зоні (Зміївська теплоелектростанція, управління «Шебелинкагазвидобування», комбінат «Балцем»), а також в районі Первомайського «Хімпрому» подібні роботи виконані не в повному обсязі [216], але вони показали високу екологічну напруженість даного регіону



Каталог: bitstream -> 123456789 -> 11878
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка