Звіт про науково-дослідну роботу особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища



Сторінка1/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.23 Mb.
ТипЗвіт
  1   2   3   4   5   6   7   8
УДК 616.1/.6-07-08-06:[574.2+613.253

КП


№ держреєстрації 0110U008153

Інв. №


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

(СумДУ)

40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, тел. (0542)39-23-88



e-mail: info@maimo.sumdu.edu.ua


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з наукової роботи, д.ф.-м.н., проф.

______________А.М.Чорноус

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ



Особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища

Особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища

(заключний)

Начальник НДЧ

к.ф.-м.н., с.н.с Д.І. Курбатов


Керівник НДР

д.мед. н., професор С.В. Попов

2016
Рукопис закінчено 15 січня 2016 року
Результати цієї роботи розглянуто науковою радою СумДУ

протокол від 2015.12.24 № 5



Список авторів
Керівник роботи
д. мед. н., професор _______________ С. В. Попов

2016.01.15 Вступ,

розділи 1-4

Аналіз і узагальнення результатів дослідження

Висновки
Виконавці:

д. мед. н., професор _______________ О. І. Сміян

2016.01.15 Аналіз і узагальнення результатів дослідження

Висновки

к. мед. н., асистент _______________ С. І. Бокова

2016.01.15 Розділи 1-3,

Висновки
РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 88 с., 18 табл., 66 джерел.

Об`єкт дослідження – особливості функціонального стану серцево – судинної системи у дітей шкільного віку, народжених до строку.

Мета дослідження: удосконалення діагностики та лікування порушень функціонування серцево – судинної системи у школярів 10 – 12 річного віку, що народилися до строку, на підставі визначення морфо-функціональних показників серця, адаптаційних можливостей серцево – судинної системи та факторів ризику формування порушень, розробки методики їх корекції.

Метод дослідження – клініко – анамнестичний, інструментальний, статистичний..

В роботі представлені результати дослідження внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки з використанням навантажувальних проб у дітей шкільного віку, які народилися до строку в терміні 34-36 тижнів вагітності. Дано оцінку морфо – функціональним особливостям серцево – судинної системи.

Проаналізовано клініко – анамнестичні дані дітей та їх матерів, а також фактори ризику функціональних порушень ССС. Досліджено випадки позитивно – негативного впливу факторів життя дітей, зокрема частої захворюваності та низької фізичної активності, на систоло-діастолічну функцію серця, вплив на які, можливий у шкільному віці.

Результати НДР впроваджені в практичну роботу лікарів-педіатрів Сумської області.

Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження - пошук оптимальної схеми діагностики та лікування дітей порушеної функцією серцево - судинної системи.

НОВОНАРОДЖЕНІ, НЕДОНОШЕНІ, СЕРЦЕВО – СУДИННА СИСТЕМА, НАВАНТАЖЕННЯ, АНАМНЕЗ.



ПЕРЕЛІК умовних позначень, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ та ТЕРМІНІВ

АГ – артеріальна гіпертензія

АТ – артеріальний тиск

ДАД – діастолічній артеріальний тиск

ДЦП – дитячий церебральний параліч

КДО – кінцево – діастолічний об’єм

КДОЛШ - кінцево – діастолічний об’єм лівого шлуночку

КСО - кінцево – систолічний об’єм

КДОЛШ - кінцево – систолічний об’єм лівого шлуночку

ЛА – легенева артерія

ЛШ – лівий шлуночок

МАРС – малі аномалії розвитку серця

МК – мітральний клапан

НВн – не виношування в попередніх вагітностях

НВнС – не виношування в сімейному анамнезі

ПВ – планована вагітність

ПМК – пролапс мітрального клапану

ППС – пролапс передньої стулки

ПШ – правий шлуночок

РДС – респіраторний дістрес - синдром

САТ – систолічний артеріальний тиск

ССЗ – серцево – судинні захворювання

ССС – серцево – судинна система

СШ – співвідношення шансів

ТМЗСЛШ – товщина міокарда задньої стінки лівого шлуночка

ТК – трикуспідальний клапан

УО – ударний об’єм

УОЛШ - ударний об’єм лівого шлуночка

ФВ – фракція викиду

ХОС – хвилинний об’єм серця

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................7



1. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО - СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ, НАРОДЖЕНИХ ДО СТРОКУ………………………………………………….………………….11

1.1 Визначення і критерії недоношеності, вплив народження раніше терміну на рівень функціонування органів і систем .........………............11

1.2 Динаміка стану серцево-судинної системи в дитячому віці ……… 20

2 ОБ′ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження..............................................................................26

2.2 Загальна характеристика груп дітей.....................................................29

2.3 Методи статистичної обробки.............................................................. 30

3 ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ГЕМОДИНАМІКИ У ДІТЕЙ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ…………………….…31

4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................................................................................70



Висновки...................................................................................................79

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………..…………...........80



ВСТУП


Народження дитини до строку суттєво впливає на подальший стан здоров′я та її розвиток дитини. На сьогоднішній день проблемам недоношених приділяється значна увага. Це пов’язано з більшою частотою серед них – іноді в рази – різноманітної патології новонароджених з більш тяжким перебігом та гіршим прогнозом. З одного боку, досягнуто значних успіхів у виходжуванні передчасно народжених дітей, що обумовлене постійним вдосконаленням медичної допомоги як за кордоном, так і в нашій країні [1; 2; 3]. З іншого боку – кількість ближніх та віддалених ускладнень хвороб, що зустрічаються у недоношених дітей, залишається досить великою і впливає на їх подальше життя не тільки в періоді дитинства, а й у дорослому віці. Поступово збільшується кількість випадків невиношування. В різних країнах цей показник становить 5 – 12%, в нашій країні – до 5 – 10% від загального числа народжених живими [4].

Особлива увага приділяється дітям з малою та екстремально малою масою тіла при народженні. Саме ця категорія передчасно народжених має найбільшу захворюваність та смертність. Тут сконцентровані значні ресурси системи охорони здоров’я, зосереджені дослідження закордонних та вітчизняних вчених. Завдяки цьому вже досягнуто значних успіхів - близько 50 – 80% дітей з низькою та екстремально низькою вагою тіла виходжуються та передаються під нагляд дільничного педіатра.

Велика частка недоношених – це діти, що народилися до строку в терміні 34 – 36 тижнів гестаційного віку, так звані пізньонедоношені, “late – preterm”. За різними даними їх кількість складає від 70 до 80% всього пулу передчасних пологів. Ці малюки мають значно нижчі, від глибоко недоношених, показники захворюваності та летальності, тому традиційно їм приділяється менша увага. Водночас, їх значення вищі за аналогічні доношених. Діти, народжені у “late – preterm” – строках мають більшу кількість ускладнень неонатального періоду та реадмісій до стаціонару. Тому все більша кількість досліджень зосереджується на проблемах народжених до строку [5, 6].

Велике значення передчасного народження мають віддалені у часі наслідки. Найбільш вивченими є проблеми з боку центральної нервової системи. Окрім значних змін, таких як формування дитячого церебрального паралічу, сліпоти, глухоти, інвалідизації з інших причин, досить часто виявляються менш тяжкі порушення, що виникають у ментальній сфері. Вони можуть проявлятися в складнощах під час навчання у школі та мають частоту зворотно пропорційну гестаційному віку.

Водночас передчасне народження впливає на рівень функціонування не тільки ЦНС, але і інших органів та систем. Однією з них є серцево – судинна система. Фактори, які призводять до передчасного народження, можуть здійснювати на неї різнорівневу дію, що, можливо, призводить до значних порушень структури серця з формуванням в роджених вад та / або менш значних змін, відомих як малі аномалії розвитку серця. Останні часто виявляються у старшому віці і можуть стати причиною «невинних» шумів [7, 8].

Вже відомі дослідження ймовірності розвитку артеріальної гіпертензії у дорослих, що народилися недоношеними глибокого ступеня, особливо з низькою масою тіла [9]. Робіт, які б стосувалися вивчення особливостей серцево – судинної системи та її функціонального стану у дітей, що народилися у «late – preterm» - строках в доступній літературі не знайдено. Стан ССС та її резервні можливості мають суттєвий вплив на функціонування інших органів і систем та є маркером адаптаційних реакцій цілісного організму дитини.

Мета дослідження. Удосконалення діагностики та лікування порушень функціонування серцево – судинної системи у школярів 10 – 12 річного віку, що народилися до строку, на підставі визначення морфо – функціональних показників серця, адаптаційних можливостей серцево – судинної системи та факторів ризику формування порушень, розробки методики їх корекції.
Завдання дослідження


  1. Оцінити морфо – функціональні особливості серцево – судинної системи в стані спокою у школярів, які народилися до строку.

  2. Встановити клініко – анамнестичні дані та фактори ризику функціональних порушень серцево – судинної системи дітей, що народилися до строку.

  3. Визначити функціональний стан серцево – судинної системи з використанням навантажувальних проб у школярів, що народилися до строку з пропорційним та диспропорційним розвитком.

  4. Розробити та оцінити ефективність лікувальних заходів, які спрямовані на корекцію змін функціонального стану серцево – судинної системи у школярів, що народилися до строку.

Об’єкт дослідження. Функціональний стан серцево – судинної системи дітей, що народилися до строку в терміні 34 – 36 тижнів гестації.

Предмет дослідження. Морфофункціональні показники серця в стані спокою та під впливом навантажувальних проб, комплекс лікувально – реабілітаційних заходів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було застосовано клініко – анамнестичний метод та інструментальний із використанням ехокардіографії для визначення показників внутрішньосерцевої і центральної гемодинаміки та оцінки структурних особливостей будови серця, допплерографії кривих швидкостей кровотоку на рівні мітрального, трикуспідального, аортального клапанів та клапана легеневої артерії. Вимірювання артеріального тиску проводилося за допомогою метода Короткова. Отриманий матеріал оброблявся методами статистики.

Наукова новизна. Встановлено особливості морфо-функціональних параметрів серцево-судинної системи та високу частоту розвитку малих структурних аномалій серця у дітей, що народилися до строку з диспропорційним розвитком.

Визначено суттєве зниження систолічної та порушення діастолічної функцій серця, а також напруження адаптативних процесів у відповідь на фізичне навантаження у дітей шкільного віку, що народилися до строку з диспропорційним розвитком.

Надано кількісну порівняльну оцінку впливу факторів анамнезу життя на вірогідність розвитку систоло-діастолічної дисфункції міокарда у школярів, що народилися до строку з пропорційним та диспропорційним розвитком.

Визначено особливості реакції серцево – судинної системи із оцінкою напрямку та ступеню змін показників внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки у дітей шкільного віку, народжених до строку, у відповідь на навантаження в пробі Руф'є.



Практичне значення отриманих результатів. Розроблена методологія проведення проби Руф'є з одночасною реєстрацією ехокардіографічних даних та параметрів артеріального тиску до та після виконання проби.

Встановлено критерії прогнозу розвитку порушень функціонального стану серцево – судинної системи у дітей 10 – 12 років, які народилися до строку, що дозволить педіатру та сімейному лікарю виділити осіб, прогностично несприятливих щодо розвитку серцево – судинних відхилень та впровадження у них діагностичних та лікувальних заходів.

Отримані дані можуть бути використані в роботі лікарів-педіатрів, сімейних лікарів.

1 ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО - СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ, НАРОДЖЕНИХ ДО СТРОКУ

1.1 Визначення і критерії недоношеності, вплив народження раніше терміну на рівень функціонування органів і систем
Проблемі невиношування приділяється значна увага в медичній науці і практиці. Це обумовлено відносно високою частотою народження недоношених дітей - їх кількість в різних країнах складає від 5 до 13 відсотків від новонароджених. Зокрема, в США близько 11,8%, в Росії - 10-11%, в Україні - 4,29-4,18% [10]. Простежується тенденція до збільшення кількості передчасних пологів в усіх країнах. Це пов'язано, у тому числі, з впровадженням сучасних репродуктивних технологій, що забезпечують вагітність і можливість пологів у жінок з різноманітною патологією, які раніше були позбавлені такого шансу. Частіше у них народжуються діти з двійні, трійні і зазвичай з малою масою тіла. У США, наприклад, такі немовлята складають чверть усіх новонароджених з вагою менше 2500 грамів. Вкрай важливим моментом є висока захворюваність і смертність дітей, народжених раніше терміну, що призводить до залучення значних ресурсів охорони здоров'я і уваги дослідників, які спрямовані на кінцеву мету - підвищення їх життєздатності [11].

Згідно з наказом МОЗ України, недоношений - це живонароджений, який народився з 22 повного до 37 повного тижня вагітності [12]. Водночас, значна увага звертається на масу тіла. У 60-х роках минулого сторіччя в США виділили категорію low birth weight дітей, тобто з малою масою тіла при народженні - менше 2500 грамів. Протягом 70-х - 80-х років були досягнуті певні успіхи у виходжуванні недоношених. Це призвело до виділення наступної підгрупи народжених раніше терміну - very low birth weight - менше 1500 грамів, що дозволило окреслити нові орієнтири акцентуації зусиль медичного співтовариства. Нарешті, в 90-х, у зв'язку з подальшими успіхами у виходжуванні недоношених, з'явилася необхідність введення наступної підгрупи. Нею стали extremely low birth weight новонароджені, вага яких при народженні складала 1000 і менше грамів. З нового тисячоліття в найбільш розвинених країнах з'явилася можливість виходжувати дітей з іще меншою масою тіла - до 500 грамів, тієї межі, яка визначена ВООЗ межею живонарожденості. Цих дітей називають мікронедоношеними, фетальными немовлятами. В майбутньому, можливо, ці діти також будуть виділені у свою окрему групу [13, 14].

Наказ МОЗ України, згідно з міжнародною класифікацією, також виділяє новонароджених з малою масою тіла при народженні - менше 2500 грамів, дуже малою масою тіла - менше 1500 грамів і екстремально малою масою тіла - менше 1000 грамів. Слід враховувати, що дітей з малою масою, менше 2500 грамів народжується більше, ніж недоношених згідно гестаційного віку. Їх число в Україні складає 12%. Таким чином, мала маса тіла при народженні не обов'язково відповідає недоношеності - 1/3 цих дітей складають доношені новонароджені. Тому обов'язковою є вказівка гестаційного віку, відповідно до вказаного вище критерію [15].

Стан серцево-судинної системи багато в чому визначає тяжкість ураження інших органів і систем не лише в найближчій, але і у віддаленій перспективі. Перебудова фетального кровообігу на позаутробний тип циркуляції створює значне навантаження на ССС недоношеної дитини. Така патологія неонатального періоду, як респіраторний дистресс-синдром, додатково напружує функціональні можливості серцево-судинної системи. Анте- та інтранатальна гіпоксія - ще один чинник, що значною мірою впливає на ССС. Результатом може бути зниження скорочувальної здатності міокарда та зрештою - розвиток гіпотензії з подальшим перерозподілом кровотоку за типом "brain-sparring" ефекту, порушенням кровообігу периферичних і критично менш значимих органів. Одним з патогенетичних аспектів ушкодження тканин головного мозку є нестабільність системного артеріального тиску та порушення регуляції мозкового кровотоку, внаслідок незрілості вказаних механізмів, що характерно для недоношених [15, 16].

Окрім короткострокових ускладнень передчасного народження виділяють довготривалі, що простежуються у недоношених протягом першого року життя і довше, а іноді - впродовж усього життя. Їх наявність залежить від тяжкості патології неонатального періоду, яка накладається на обмежені функціональні можливості органів і систем дитини, народженої раніше терміну [17].

При ураженні респіраторної системи одним з таких ускладнень вважається розвиток хронічного легеневого захворювання. Його частота обернено пропорційна до маси тіла і гестаційного віку при народженні. Так, у дітей з масою менше 750 грамів, хронічна хвороба легенів виявляється у 55%, з масою до 1000 грамів - у 33%. Її розвиток опосередкований, у тому числі, порушенням дозрівання сурфактант - залежних протеїнів та диференціацією клітинних елементів, які залежать від міри недоношеності і призводять, до порушення антиоксидантного та антимікробного захисту. Наявність хронічної хвороби легенів значною мірою знижує якість життя дитини [18].

Ураження власне центральної нервової системи визначається у недоношених в різні вікові проміжки. Проявляється воно у вигляді затримок психомоторного розвитку різного ступеня, ДЦП, гідроцефалії після перивентрикулярних крововиливів. Розвиток ДЦП значною мірою залежить від ваги тіла при народженні - при її значенні нижче 1000 грамів частота ДЦП складає від 5 до17%, при вазі менше 1500 грамів - 4-14%, від 1500 до 2500 грамів - 0,8 - 1,4%, більше 2500 грамів - 0,04-0,14%. Найчастіший тип розладів - спастична диплегія, зазвичай середнього ступеня тяжкості. Можлива наявність середніх моторних дисфункцій у вигляді асиметрій функцій верхніх і нижніх кінцівок, труднощів балансу, тонких моторних функцій. Вважається, що лише діти з дуже і екстремально малою вагою тіла можуть мати нижчі значення IQ на 4-10 пунктів порівняно з доношеними однолітками. В той же час, навіть за наявності нормальних значень IQ, у народжених раніше терміну іноді відзначаються порушення уваги, вербальних процесів, візуально-тактильних функцій. В цілому кількість випадків психомоторних порушень від 58 до 67% при народженні в терміні до 23 тижнів, 46-68% при народженні до 26 тижня гестаційного віку. Затримка ментального розвитку трапляється у 15-48% та 13-20% недоношених дітей відповідно [19].

Окремого розгляду вимагають віддалені наслідки, які не входять до числа тих, що розвинулися безпосередньо після пологів, або як результат перенесених в неонатальному періоді патологічних станів. Вони можуть виникати через декілька років, в старшому віці, іноді і у дорослих [20].

Ряд авторів вказує, що причиною тому може бути вплив деяких факторів в антенатальному періоді. Концепція фетальних причин дорослих хвороб передбачає поєднану дію чинників зовнішнього середовища на тлі змін, що сталися у плоду. Початком може служити дія стресових ситуацій на вагітну жінку. Це можуть бути психосоціальні стреси, порушення харчування у вигляді його недостатності, захворювання, що ведуть до розвитку станів гіпоксій. При цьому можливий розвиток подій, як мінімум, за двома сценаріями. Перший припускає дію на гіпоталамо - гіпофизарно - андреналову вісь, яка відповідає за компенсаторно - пристосовні процеси макроорганізму, збереження гомеостазу під впливом несприятливих навколишніх чинників. Перебування плоду в умовах обмеженого споживання необхідної кількості і якості поживних речовин формує у нього особливий і змінений рівень метаболізму та фізіологічних реакцій. Останній звужує адаптаційні можливості макроорганізму, особливо в умовах стресових дій. Таким чином, створюються умови для легкого розвитку різного роду захворювань [21].

Другий сценарій доповнює і не виключає перший, згідно нього дія всіляких несприятливих чинників на материнський організм змінює її гормональний фон і підвищує доступ для плоду до деяких гормонів. Особливо значимо це в критичні періоди внутрішньоутробного розвитку. Підвищення рівня глюкокортикоїдів у плода і стрес програмують специфічний ефект на структури головного мозку, у тому числі гіпоталамо - гіпофізарно - андреналову вісь, а також допамінергічну моторну систему. Вже антенатально це може призводити до затримки зростання і розвитку плоду. Вказується, що стрес - опосередковані катехоламіни – норепінефрин, епінефрин – можуть пригноблювати рецептори плацентарних трофобластів та підвищувати в значній мірі трансплацентарне перенесення материнського кортизолу до плоду, що розвивається [22].

Порушення антенатального розвитку і запрограмована метаболічна взаємодія з певними генетичними функціями реалізує початок ендокринних, метаболічних, кардіоваскулярних захворювань, що виявляються пізніше, у тому числі і в дорослому віці. Внутрішньоутробний стрес призводить до народження дитини з малою вагою і, в поєднанні зі зміненим базовим і стимулюючим рівнем кортизолу, змінює функціональний рівень гіпоталамо - гіпофизарно - андреналової вісі з можливим подальшим порушенням толерантності до глюкози та гіпертензії [23].

Затримка зростання плоду в антенатальному періоді може призвести до зменшення популяції бета-клітин при народженні. Внутрішньоутробні бета-клітини, що розвиваються, можуть бути сприйнятливіші до дефіциту білка, ніж до змін рівня глюкози. Крім того, недостатність живлення змінює експресію ряду чинників - IGF - II зокрема - що, значною мірою, змінює онтогенез бета - клітин. Це, у свою чергу, призводить до того, що популяція бета - клітин не в достатній мірі реагує на подальші метаболічні стреси [24].

Окрім ролі ендокринної системи, в схильності до розвитку різних захворювань у недоношених певне місце займає народження дитини в терміни, недостатні для повного морфологічного і функціонального дозрівання органів і систем [25].

Зокрема, програма розвитку легенів регулюється групою чинників зростання, гормонами, причому каналикулярна і альвеолярна фази припадають також на тижні гестаційного віку, коли плід вже може вважатися дитиною. В дозріванні критичну роль грає сурфактантна система, особливо протягом останніх тижнів вагітності. Передчасне народження впливає на усі зазначені функції. Їх остаточне дозрівання доводиться вже на позаутробний період і на його результат роблять вплив різноманітні несприятливі чинники, в тому числі, зовнішнього середовища [26].

Аналогічним чином відбуваються зміни з боку центральної нервової системи. Відомо, що є значна різниця рівня дозрівання і темпів зростання головного мозку в 35 і 40 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Зокрема, має місце менша кількість борозен, а маса мозку складає усього 60% від такої у доношених. Найбільш інтенсивне зростання і дозрівання борозен, астроцитів, олигодендроцитів, дендриту та аксонів відбувається протягом останніх 4 тижнів гестації [27].

Віддалені наслідки передчасного народження щодо функціонування органів і систем найбільшою мірою вивчені у дітей, народжених з малою та екстремально малою масою тіла. Можливо, це зумовлено достатнім ступенем вираженості цих змін, що дозволяє дати їм точну оцінку [28 ].

Стан центральної нервової системи вивчається багатьма авторами. Велика частина недоношених (95%) відвідують звичайну школу, проте від 20 до 50% з них мають труднощі з навчанням, що вимагає додаткових занять. Передусім, це стосується дітей, народжених з дуже малою масою тіла. Ступінь інтелектуального розвитку у них може бути адекватним, проте мають місце труднощі при виконанні символьного написання та використання тонких моторних функцій при письмі. При цьому відсутні будь – які ураження ЦНС. Проте, у недоношених фіксується більша кількість випадків мінімальних моторних дисфункцій, складнощів при читанні, оволодінні математикою та поведінкові проблеми. У випадку збільшення міри дефіциту ваги і ступеня недоношеності, як у екстремально недоношених, вираженість змін може наростати. Причому мінімальні дисфункції, пов'язані з візуально - перциптивними та сенсорно - моторними порушеннями, можуть виявлятися тільки в дошкільному і шкільному віці. Якщо дитина була народжена з дуже малою або екстремально малою масою тіла, то у більшості випадків спочатку відмічають наявність персистуючих моторних порушень [29].

В цілому, наявні порушення, у тому числі дефіцит уваги та поведінкові порушення, можуть призвести до труднощів у закінченні школи, вимагати додаткового навчання або занять у спеціалізованих класах [30].

Порівнюючи передчасно народжених дітей з малою масою і таких, що відповідають терміну гестації, автори відмічають більшу кількість труднощів у дітей з SGA. Значна частина дітей за рівнем IQ є нормальними, проте у порівнянні з дітьми, що народилися з AGA, середні значення їх дещо менші. Це стосується як доношених, так і недоношених. Значна міра психомоторних дисфункцій має місце у 7-23% народжених передчасно та малими відносно гестаційного віку. Труднощі у навчанні зустрічаються у 36-50% дітей у віці 8-11 років, причому діти з SGA частіше гіперактивні. В цілому для недоношених з SGA чи з AGA характерні нижчі оцінки порівняно з доношеними відносно інтелектуальних функцій, здібностей до читання та арифметики [31].

Традиційно найбільшу увагу і ресурси систем охорони здоров'я зарубіжних країн і України привертають більш незрілі діти. Такими на сьогоднішній день є недоношені з дуже малою і екстремально малою масою тіла при народженні. Біля 80-90% від всіх ресурсів, призначених на допомогу новонародженим, спрямовуються саме на допомогу зазначеному контингенту. Безумовно, це призводить до значних позитивних результатів. За останні десятиліття майже в два рази виріс показник виживаємості дітей з екстремально і дуже малою масою тіла при народженні. Для недоношених з вагою до 1000 грамів він складає близько 50%, а для немовлят з масою до 1500 грамів – до 85% [32].

Велика частина передчасно народжених, близько 70-85% від усіх недоношених – це діти з гестаційним віком 34-36 тижнів, вагою 1500-2500 грамів. Причому їх кількість зростає. В США за 15 років число таких дітей збільшилося на 25%. Їм приділяється значно менша увага, оскільки в цілому морфофункціональна зрілість цього контингенту дозволяє обходитися без додаткових коштів підтримки в неонатальному періоді. Тому, велика частина керівництва і протоколів припускає застосування до передчасно народжених фізіологічного догляду, що відповідає такому як для доношених [33].

Проте, ряд авторів встановили, що хоча показники летальності і захворюваності у дітей з гестаційним віком 34-36 тижнів значно нижчі, водночас, вони є вищими за аналогічні у доношених. У поєднанні з великою кількістю дітей, народжених у відносно пізні терміни, це дає велику цифру хворих та летальних випадків. Окрім того, вірогідність повторної госпіталізації таких немовлят після виписки в термін, відведений для доношених і за умови відсутності патології, є вищою. Вважається, що основними проблемами повторного потрапляння в стаціонар можуть бути проблеми з харчуванням і розвитком інфекційних захворювань [34].

Значна кількість дітей з числа народжених в термін 34-36 тижнів, що хворіють і вимагають додаткових діагностики та лікування, вказала на перспективність виокремлення таких новонароджених в окрему групу для проведення дослідницьких робіт в цій галузі. Зазначені немовлята отримали назву народжених до строку, в термінології зарубіжних авторів пізньонедоношені – "late preterm", "near preterm", "moderate preterm". Основним критерієм їх виділення вказується гестаційний вік - зазвичай 34-36 тижнів. Деякі автори вказують термін 32-36 тижнів, іноді, можливо вірнішеё 32-36 6/7 тижня [35].

Окрім більшої, відносно доношених, частоти захворюваності і летальності, у народжених до строку описані деякі віддалені наслідки. Передусім, вони торкалися ментальної сфери. Ряд дослідників виявили різноманітні порушення, які найчастіше стосувались труднощів у навчанні: проблеми уваги, правопису та порушення при читанні [36].

Дослідження останніх десятиліть, вказують на наявність зміненої поведінки в школі та певних труднощів у навчанні дітей, народжених пізньонедоношеними. Це може проявлятися різноманітно: від проблем читання, правопису та нижчих оцінок за деякими предметами до підвищеного ризику не завершення навчання. Причини є різні. Як зазначалось, між рівнем дозрівання і темпом зростання головного мозку в 35 і 40 тижнів антенатального розвитку відчутна різниця. Зокрема, менша кількість борозен, а маса мозку складає усього 60% від такої у доношених. В останні 4 тижні гестації відбувається інтенсивне зростання і дозрівання борозен, астроцитів, олігодендроцитів, дендриту, аксонів. Це пояснює можливість розвитку вказаних труднощів у навчанні, а також виявлений рядом авторів зв'язок народження в "late preterm" - термінах з рівнем IQ в дорослому віці. В цілому значення генетичних чинників для міри ментального розвитку велике - 40-70%. Вплив інших чинників, таких як освітній рівень батьків, школи та оточення також має значення, але дещо менше. Деякі дослідники вважають, що вплив соціального класу на IQ складає близько 6%. Вага тіла при народженні є ще одним чинником, проте його потрібно розглядати у взаємозв'язку з гестаційним віком, або як варіант SGA - small for gestation age. У першому випадку цей вплив на IQ складає біля 3,8%. В інших дослідженнях вказують на менше значення для оцінки з математики гестаційного віку, але більше - для маси тіла при народженні. Втім, не лише низька вага може асоціюватися з проблемами у навчанні, вища за 3500 г також призводить до вказаних труднощів [37].

Таким чином, серед недоношених є значна група дітей народжених до строку, яка певною мірою залишається недооціненою щодо їх вкладу в абсолютне число хворих і летальних випадків. Також недостатньо даних відносно впливу народження до строку на розвиток віддалених наслідків, які можуть торкатися не лише рівня ментального здоров'я, але функціонального статусу інших органів і систем. Особливої уваги потребують діти, що досягли шкільного віку, у зв'язку зі значнішими навантаженнями цього періоду. Враховуючи все вищезазначене та велике абсолютне число дітей, народжених в "late preterm" - терміні, потрібно проведення досліджень, що дозволять розкрити і уточнити вплив ступеня недоношеності на рівень здоров'я у дітей в різних вікових групах, передусім в шкільному віці [38].


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 44785
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка