Звіт про науково-дослідну роботу особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища



Сторінка3/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.23 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8

Динаміка товщини міокарда в систолу також була позитивною. Величина змінювалася від 7,96±0,19 мм до 8,54±0,18 мм (p<0,05). Зазначене коливання вказує на поліпшення скорочувальної здатності, більший ступінь скорочення міокарда, що відображується на параметрі кінцево - систолічного об'єму лівого шлуночка. Відсоток змін був невеликим і склав 7,51±2,19%. Як і інші показники, товщина міокарда лівого шлуночка в систолу поверталася до первинних цифр. Водночас, це зниження - до 8,09±0,18 мм - не було достовірним, хоча і не мало відмінностей - (p>0,05) - від отриманого до виконання проби. Це підтверджувалося відсотком зміни - 1,53±1,26% від попереднього.

Таким чином, для показників внутрішньосерцевої гемодинаміки в контрольній групі було характерним підвищення систолічної функції після навантаження, що відображалося у підвищенні цифрових значень фракції викиду, товщини міокарда і, особливо, ударного об'єму лівого шлуночка. На 4-5-ій хвилині після виконання проби усі показники поверталися до вихідних значень. За даними більшості авторів, для здорової дитини характерним є нормалізація параметрів до 3-6-ої хвилини після фізичного навантаження [40, 52].



Величина кінцево - діастолічного об’єму лівого шлуночка у школярів, що народилися до строку, була дещо меншою (p>0,05) у порівнянні з аналогічним показником пацієнтів контрольної групи 114,69±4,68 мл (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 – Зміна показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком





КДОЛШ, мл

КСОЛШ, мл

УОЛШ, мл

ФВ, %

ТМЗСЛШ, мм

До навантаження, (M±m)

114,69±4,68

41,63±2,05

73,48±2,52

62,58±1,24

8,36±0,19







#2

#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

123,96±4,35

41,08±1,98

84,40±2,34

66,98±1,06

8,67±0,22







#1,3 *

#1,3




Динаміка змін, %

7,75±2,43

2,48±1,44

15,28±3,63

6,74±2,19

3,65±1,85




*

#2







Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

118,84±4,74

45,14±2,11

70,55±2,67

60,81±1,21

8,62±0,21







#2

#2




Динаміка змін, %

3,90±1,83

7,85±2,34

2,85±1,62

3,03±1,66

3,42±1,81




*

#1







Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Вказаний показник також збільшувався після виконання фізичного навантаження - до 123,96±4,35 мл. Ця величина була меншою у порівнянні з такою дітей групи 1 (p>0,05), як і відсоток змін - 7,75±2,43%. До кінця 4-5-ої хвилини параметр дещо знижувався - до 118,84±4,74 мл при відсотку змін 3,9±1,83%. КСОЛШ трохи зменшувався - з 41,63±2,05 мл до 41,08±1,98 мл (p>0,05). Відсоток змін був негативним - 2,48±1,44% і дещо меншим - на 12% - порівняно з таким у дітей групи контролю. До закінчення 4-5-ої хвилини його величина складала 45,14±2,11 мл. Вона була більшою, але не мала достовірної різниці від первинного. Відсоток змін становив 7,85±2,34% і був вищим, ніж у дітей групи 1 (p<0,05). Це може свідчити про уповільнення відновлення скорочувальної здатності міокарда у школярів основної групи.

УОЛШ збільшувався після виконання фізичного навантаження - від 73,48±2,52 мл до 84,40±2,34 мл (p<0,05). Проте відсоток зміни був на 10% нижчим, від аналогічного дітей групи 1 - 15,28±3,63% (p>0,05). І, водночас, середні значення УО, мали достовірно менші показники. З одного боку, це вказувало на зниження систолічної функції, з іншого - підтверджувало нижчий рівень венозного повернення. УО ЛШ до кінця 4-5-ї хвилини після проби зменшувався до 70,55±2,67 мл (p<0,05). Ця величина була дещо нижчою від такої доношених дітей (p>0,05). Відсоток змін - 2,85±1,62% - не відрізнявся від аналогічного групи 1.

Динаміка показників ФВ була подібною до такої дітей групи контролю, але показник збільшувався з 62,58±1,24% лише до 66,98±1,06% (p<0,05), що є меншим від аналогічного в групі 1 (p>0,05) і приріст його був меншим і склав - 6,74±2,19%. До кінця 4-5-ї хвилини після проби параметр ФВ повертався до висхідного значення. Його величина не відрізнялася як від первинної, так і порівняно з показником дітей групи 1.

ТМЗСЛШ мала аналогічну динаміку. Її показник збільшувався від 8,36±0,19 мм перед навантаженням до 8,67±0,22 мм (p>0,05) після неї. Як і в групі 1, до кінця 4-5-ї хвилини відбулося зниження до 8,62±0,21 мм (p>0,05). Впродовж усього часу спостереження цей параметр не відрізнявся від аналогічного у дітей контрольної групи. Проте, відсоток змін мав тенденцію до менших значень одразу після проби - 3,65±1,85%, і, навпаки, до більших - на 4-5-ій хвилині - 3,42±1,81%.

Таким чином, достовірно нижчим, порівняно з групою 1, значення УО одразу після навантаження встановлено у школярів групи 2а, що свідчить про неадекватну відповідь його на фізичне навантаження. Враховуючи дані інших показників внутрішньосерцевої гемодинаміки, це можна пояснити відносно нижчою систолічною функцією і меншим переднавантаженням, можливо за рахунок дисфункції діастоли, нижчим рівнем мобілізації об'єму циркулюючої крові.

Величина кінцево – систолічного об’єму лівого шлуночка не відрізнялася від такої в інших групах, хоча і мала тенденцію до менших значень.


Таблиця 3.3 – Зміна показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком




КДОЛШ, мл

КСОЛШ, мл

УОЛШ, мл

ФВ, %

ТМЗСЛШ, мм

До навантаж., (M±m)

109,82±5,36

43,32±2,91

67,35±3,09

60,46±1,17

8,24±0,20







*

#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

115,54±5,23

42,04±3,11

72,36±3,21

64,20±1,22

8,58±0,21

*




*

#1,3 *




Динаміка змін, %

5,84±2,24

2,61±1,58

7,29±2,28

5,12±1,95

3,99±1,92




*

*

*




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

110,05±5,64

43,78±3,01

65,11±3,89

60,38±1,16

8,63±0,23

*




*

#2




Динаміка змін, %

1,23±1,11

2,29±1,52

2,83±1,67

1,88±1,49

4,01±1,87




*










Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Цифрове значення ударного об’єму лівого шлуночка дорівнювало 67,35±3,09 мл до навантаження. Воно було найбільш низьким, але достовірно відрізнялося тільки від показника дітей контрольної групи. Це могло свідчити про меншу систолічну функцію міокарда у школярів, народжених достроку з диспропорційним розвитком. Відразу після виконання проби показник збільшувався - до 72,36±3,21 мл (p>0,05), але ця величина була найменшою (p<0,05) порівняно з аналогічними параметрами у дітей в групах 1 і 2. Відсоток змін становив 7,29±2,28% (p>0,05). Він був меншим за такий показник пацієнтів контрольної групи на 18% та на 7% - народжених до строку з пропорційним розвитком. До кінця 4-5-ої хвилини ударний об'єм знижувався до 65,11±3,89 мл, що є достовірно нижчим порівняно із аналогічним дітей групи 1. На відміну від динаміки УО ЛШ інших когорт, в групі 2а не встановлено його достовірних змін, що, можливо, свідчить про недостатнє підвищення скорочувальної здібності.

Динаміка фракції викиду підтверджувала вказане положення. До навантаження значення показника склало 60,46±1,17%, найменше серед досліджуваних груп (p>0,05). Після виконання проби відбулося його достовірне збільшення - до 64,20±1,22%. Відсоток зміни також був найбільш низьким з обстежених груп - 5,12±1,95%. Як і в інших групах, середня величина ФВ, порівняно із доношеними дітьми, виявилась достовірно нижчою. До 4-5-ої хвилини параметр достовірно знижувався - до 60,38±1,16%. Знову ж таки, він був найбільш низьким (p>0,05) серед пацієнтів усіх досліджуваних груп.

Товщина міокарда лівого шлуночка в систолу виявилася дещо більшою (p>0,05), ніж у дітей контрольної групи - 8,24±0,20 мм. Після виконання проби її показник збільшувався до 8,58±0,21 мм, але недостовірно, як і в інших групах. Ступінь зміни величини був меншим у порівнянні з таким у дітей групи 1- 3,99±1,92%, що було в 2 рази меншим значенням. До 4-5-ої хвилини після виконання навантаження товщина міокарда знижувалася до 8,63±0,23% мм (p>0,05), не відрізняючись від аналогічних параметрів інших груп. Відсоток змін був найвищим - 4,01±1,87%.

Таким чином, для дітей, що народилися до строку з диспропорційним розвитком, були характерні найменші значення УО ЛШ і ФВ після виконання проби, а УО ЛШ і до неї, що, можливо, свідчить про гіршу систолічну функцію і менші резервні здібності. Показники до 4-5-ої хвилини після навантаження у порівнянні з такими у пацієнтів контрольної групи, за винятком ударного об'єму. Вказаний параметр був найбільш низьким разом із тенденцією до менших значень фракції викиду, це свідчило про збереження нижчої систолічної функції.

Проведено оцінку показників центральної гемодинаміки. У дітей контрольної групи систолічний АТ до навантаження склав 117,96±1,35 мм.рт.ст. (табл. 4.4). Після виконання проби відбувалося його достовірне збільшення - до 130,21±1,56 мм.рт.ст. Відсоток змін склав 10,52±2,25%, що є нижчим показником за вказаний деякими авторами у відповідь на субмаксимальне навантаження. В цілому, збільшення значень артеріального тиску є адекватною реакцією. До закінчення 4-5 хвилини відмічено достовірне зниження САТ до 116,61±1,91 мм.рт.ст., величина вже не відрізнялася від первинного значення. Відсоток змін до вказаного часу склав 2,18±1,56 (p<0,05) [55; 59; 62].

Показник діастолічного АТ зазнавав схожої динаміки. Його значення від 74,16±1,15 мм.рт.ст. перед навантаженням збільшилося до 76,26±1,24 мм.рт.ст. після нього. На відміну від параметра САТ це збільшення не було достовірним. Відсоток зміни величини також був меншим - 2,65±1,25%. До закінчення 4-5-ої хвилини показник приходив до норми, знижуючись до 74,58±1,22 мм.рт.ст. (p>0,05).



Значення частоти серцевих скорочень було одним з найбільш динамічних показників у дітей контрольної групи. Його величина достовірно зростала від 76,40±2,19% уд/хв у спокої до 115,79±2,26% уд/хв після навантаження. Ступінь збільшення склав 52,96±5,78%, в той же час, не досяг величини PWR170, що вважається показником субмаксимального навантаження, і, певною мірою, характеризує рівень навантаження. До закінчення 4-5-ої хвилини ЧСС достовірно знижувалася і складала 80,89±2,36 уд/хв. Це значення не відрізнялося від первинного, хоча і було трохи вищим. Таким чином частота серцевих скорочень у дітей контрольної групи до завершення 4-5-ї хвилини поверталася до початкових цифр, що є варіантом норми.
Таблиця 3.4 – Зміна показників центральної гемодинаміки у школярів контрольної групи




АТ сист, мм.рт.ст.

АТ діаст, мм.рт.ст.

ЧСС, уд/хв

ХОС, л/хв

До навантаж., (M±m)

117,96±1,35

74,16±1,15

76,40±2,19

5,82±0,18

#2




#2

#2,3 *3

Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

130,21±1,56

76,26±1,24

115,79±2,26

11,32±0,22

#1,3 *3




#1,3 *2,3

#1,3 *2,3

Динаміка змін, %

10,52±2,25

2,65±1,25

52,96±5,78

95,58±8,49

#2 *3




#2

#2

Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

116,61±1,91

74,58±1,22

80,89±2,36

6,50±0,19

#2




#2 *3

#1,2

Динаміка змін, %

2,18±1,56

0,73±0,56

5,97±2,11

12,01±2,52

#1




#1 *3

#1

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Динаміка хвилинного об'єму серця також була значною, достовірно зростаючи від 5,82±0,18 л/хв перед початком проби до 11,32±0,22 л/хв після. Ступінь зростання був одним із найбільш значних і дорівнював 95,58±8,49%. Даний показник відобразив як напругу адаптивних процесів, включення симпатоадреналової системи у відповідь на навантаження з підвищенням частоти серцевих скорочень, так і вдосконалення систолічної функції, результатом якого було зростання ударного об'єму. Хвилинний об’єм серця достовірно знижувався до кінця 4-5-ої хвилини після навантаження і становив 6,50±0,19 л/хв. Маючи дещо більшу величину, в загалом, суттєвої різниці від такої до виконання проби не було. Відсоток зміни від первинного був достовірно меншим, ніж відразу після навантаження і склав 12,01±2,52%.

Таким чином, для показників центральної гемодинаміки у школярів, які були народжені в строк, характерним є збільшення їх абсолютних значень. Це визначалося підвищенням систолічної функції на тлі активації симпатоадреналової системи, збільшенням венозного повернення, включенням механізму Франка - Старлінга. Цим же пояснювалося підвищення систолічного тиску і, на думку деяких авторів, з підвищенням периферійного опору [53].

У дітей, народжених до строку, але з пропорційним розвитком, значення систолічного артеріального тиску становило 118,11±1,38% мм.рт.ст. і не відрізнялося від аналогічного показника школярів, що народилися в строк (табл. 3.5). Відразу після виконання проби величина достовірно збільшилась і склала 132,96±1,62 мм.рт.ст. Зростання значення дорівнювало 13,02±2,57%, що було дещо вищим (p>0,05) за аналогічний показник дітей групи 1. Збільшення САТ, можливо, обумовлювалося підвищенням систолічної функції та периферичного опору. Але, оскільки УО лівого шлуночка був нижчим ніж у доношених, підвищення периферійного опору приносило важливіший вклад у величину САТ. На 4-5-ій хвилині після навантаження відбувалося достовірне зменшення САТ до 121,54±1,72 мм.рт.ст. Ця величина виявилася вищою за аналогічну дітей контрольної групи (p>0,05).

Параметр діастолічного АТ показував схожу динаміку. Його значення збільшувалося до та після навантаження від 74,95±1,03 мм.рт.ст. до 78,53±1,02 мм.рт.ст. На відміну від дітей групи 1, відбулося достовірне підвищення показника ДАТ. Відсоток змін був невеликим - 4,29±1,68%, але все таки більшим, ніж у доношених. До кінця 4-5-ої хвилини діастолічний артеріальний тиск повертався (p>0,05) до початкових цифр і складав 76,17±1,21 мм.рт.ст. Значення показника не відрізнялося від такого у дітей контрольної групи. Таким чином, достовірна динаміка ДАТ у народжених до строку, імовірно, могла відображувати підвищення у них периферійного судинного опору у відповідь на навантаження, що підтверджувало дані аналізу САТ.


Таблиця 3.5 – Зміна показників центральної гемодинаміки у школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком





АТ сист, мм.рт.ст.

АТ діаст, мм.рт.ст.

ЧСС, уд/хв

ХОС, л/хв

До навантаж., (M±m)

118,11±1,38

74,95±1,03

79,17±2,02

5,67±0,15

#2

#2

#2,3

#2

Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

132,96±1,62

78,53±1,02

123,52±2,25

9,96±0,19

#1,3

#1

#1,3 *

#1,3 *

Динаміка змін, %

13,02±2,57

4,29±1,68

55,15±4,07

76,27±7,03

#2




#2

#2

Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

121,54±1,72

76,17±1,21

89,27±2,15

6,12±0,25

#2




#1,2 *

#2

Динаміка змін, %

2,86±1,67

1,79±1,34

12,18±2,83

8,21±2,43

#1




#1

#1

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.

Частота серцевих скорочень склала 79,17±2,02 уд/хв до і 123,52±2,25 уд/хв після проби (p<0,05). Останнє значення було достовірно вищим за таке дітей контрольної групи. Це підтверджено і більшим значенням відсотка зміни ЧСС - він склав 55,15±4,07%. Вірогідно, ступінь напруги адаптативних процесів і активації симпатоадреналової системи був вищим у народжених до строку. До закінчення 4-5-ої хвилини показник достовірно знижувався - 89,27±2,15 уд/хв, але залишався більшим (p<0,05), ніж величина ЧСС до проби і більшим (p<0,05), ніж у доношених. Можливо, це свідчило про збереження напруги адаптативних процесів і симпатоадреналової системи. Значення зміни відсотку ЧСС від початкового - 12,18±2,83% - було в 2 рази вищим, ніж у дітей контрольної групи.


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 44785
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка