Звіт про науково-дослідну роботу особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища



Сторінка4/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.23 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8

Хвилинний об'єм серця зростав після навантаження від 5,67±0,15 л/хв до 9,96±0,19 л/хв (p<0,05). Це склало 76,27±7,03% від початкового, що було нижчим, ніж у доношених. Підтвердженням вказаному є менший показник ХОС відносно дітей контрольної групи (p<0,05). Очевидно, великі значення частоти серцевих скорочень не могли компенсувати недостатнє збільшення скоротливості і ударного об'єму, яке було проаналізовано вище. До кінця 4-5-ої хвилини після виконання проби параметр знижувався до 6,12±0,25 л/хв (p<0,05). Його величина не мала достовірної різниці від аналогічного у доношених пацієнтів.

Таким чином, для центральної гемодинаміки школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком характерним виявилось наявність більш вираженої динаміки діастолічного артеріального тиску при тенденції до вищих цифр систолічного артеріального тиску, що, можливо, свідчить про більший периферійний опір після навантаження. В той же час, хвилинний об'єм серця був нижчим при великих цифрах частоти серцевих скорочень. В свою чергу, зазначене могло свідчити за більшу напругу адаптативних процесів у відповідь на навантаження з меншою ефективністю. Підтверджувало вказане положення збереження значень ЧСС на великих цифрах через 4-5 хвилин після виконання проби.



Після виконання проби у школярів групи 2б відбулося достовірне збільшення САТ - до 138,38±2,22 мм.рт.ст. Це значення було більшим (p<0,05), ніж у дітей контрольної групи. Відсоток зміни - 19,32±3,81% - підтверджував вказане положення, будучи вищим на 9% порівняно з таким доношених дітей. Враховуючи менші цифри УО можна припустити більше підвищення периферійного судинного опору в цій групі. До кінця 4-5-ої хвилини після проби САТ достовірно знижувався і склав 121,93±2,24 мм.рт.ст. Вказана величина не відрізнялась від аналогічних параметрів дітей інших груп.
Таблиця 3.6 – Зміна показників центральної гемодинаміки у школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком




АТ сист, мм.рт.ст.

АТ діаст, мм.рт.ст.

ЧСС, уд/хв

ХОС, л/хв

До навантаж., (M±m)

116,03±2,18

75,32±1,65

80,55±2,48

5,34±0,21

#2

#2

#2,3

#2,3 *

Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

138,38±2,22

79,78±1,32

129,98±3,21

9,26±0,22

#1,3 *

#1

#1,3 *

#1,3 *

Динаміка змін, %

19,32±3,81

6,93±2,29

60,32±6,83

72,13±10,49

#2 *




#2

#2

Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

121,93±2,24

77,48±1,57

92,93±2,50

6,07±0,27

#2




#1,2 *

#1,2

Динаміка змін, %

5,39±1,95

2,67±1,74

14,59±3,26

12,43±3,21

#1




#1 *

#1

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.

Показник ДАД до виконання проби становив 75,32±1,65 мм.рт.ст. Його величина не відрізнялася від аналогічної у дітей інших груп. Після виконання фізичного навантаження він достовірно виріс - до 79,78±1,32 мм.рт.ст. Вказана динаміка ДАТ, як і в групі 2а, свідчила про значніше підвищення периферичного опору, порівняно із доношеними. Відсоток зміни був найбільшим - 6,93±2,29% - серед усіх досліджуваних контингентів. До закінчення 4-5-ої хвилини після проби значення ДАТ знижувалося, але недостовірно - 77,48±1,57 мм.рт.ст. Величина мала тенденцію (p>0,05) до великих значень серед досліджуваних груп.

ЧСС до навантаження становила 80,55±2,48 уд/хв, після - достовірно зросла до 129,98±3,21 уд/хв. Вказана величина була вищою (p<0,05), ніж у дітей групи 1, а відсоток зміни параметра найбільш значним - 60,32±6,83% серед усіх груп. Можливо, це свідчить про найбільшу напругу адаптативних процесів у дітей групи 2б. До кінця 4-5-ої хвилини після виконання проби показник ЧСС достовірно знижувався до 92,93±2,50 уд/хв. Водночас, він був найбільшим (p<0,05) серед усіх груп. Це підтверджувалося вищим відсотком змін у вказаного контингенту від первинного - 14,59±3,26%. Можливо, функціональні можливості організму дітей, народжених до строку з диспропорційним розвитком, є найменшими.

ХОС до проби дорівнював 5,34±0,21 л/хв., що було нижчим (p<0,05), ніж у пацієнтів контрольної групи. Цей показник достовірно збільшувався після навантаження і становив 9,26±0,22 л/хв. Водночас, він мав найнижчі цифри (p<0,05) серед усіх груп. Відсоток зміни дорівнював 72,13±10,49%, що на 23% менше, ніж у доношених дітей. Це відбувалося, незважаючи на найбільшу величину частоти скоротливої властивості, що підкреслювало ступінь зниження УО і меншу скоротливу здатність в цій групі. На 4-5-ій хвилині достовірно знижувався ХОС - до 6,07±0,27 л/хв. Вказана величина не відрізнялася від аналогічних в групах 1 і 2а.

Таким чином, показники центральної гемодинаміки для дітей групи 2б свідчили про найменші значення серцевого викиду за параметром ХОС при більшій напрузі адаптативних процесів, виходячи з великих цифр ЧСС. Для обох основних груп показники АТ після виконаної проби показали наявність ознак більшого периферійного опору судин. Причому, частота серцевих скорочень не сягала попередніх цифр до закінчення 4-5-ої хвилини, що свідчило про недостатні функціональні можливості дітей групи 2б.

Були проаналізовані деякі показники кривих швидкостей кровотоку в аорті у дітей контрольної групи (табл. 3.7).



Максимальна швидкість в аорті перед виконанням проби склала 104,87±3,88 см/сек. Після навантаження значення VmaxAo зросло до 129,37±3,24 см/сек (p<0,05), у відсотковому співвідношенні збільшення було рівним 23,08±4,38%. Імовірно, це стало відображенням збільшення об'єму викиду крові після виконання проби. Вказане положення частково могло підтверджуватися тим, що відсоток збільшення VmaxAo і УО ЛШ був практично однаковий. До закінчення 4-5-ої хвилини максимальна швидкість в аорті знижувалася (p<0,05) до 101,17±3,22 см/сек і не відрізнялася від первинного значення.
Таблиця 3.7 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку в аорті у школярів контрольної групи




VmaxAo, см/сек

Ao VTI, см

Ao AT/ET, умов.од.

До навантаж., (M±m)

104,87±3,88

0,23±0,0091

0,29±0,0096

#2

#2 *3

#2

Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

129,37±3,24

0,27±0,0087

0,32±0,011

#1,3 *3

#1,3 *3

#1,3

Динаміка змін, %

23,08±4,38

17,78±3,34

11,06±2,47

#2

#2

#2

Кінець 4-ї – поча(M±m) ток 5-ї хвилини,

101,17±3,22

0,22±0,0086

0,28±0,0086

#2

#2

#2 *3

Динаміка змін, %

3,71±1,42

4,01±1,68

3,4±1,58

#1

#1

#1

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.

До виконання проби показник інтегралу лінійної швидкості кровотоку в аорті дорівнював 0,23±0,0091 см. Після неї відбулося його достовірне збільшення до 0,27±0,0087 см. В процентному відношенні ступінь був меншим, ніж VmaxAo і склав 17,78±3,34%. Саме VTI є базовим показником розрахунку серцевого викиду. Його зміна безпосередньо пов'язана зі зміною ударного об'єму. До кінця 4-5-ої хвилини визначалося зниження Ao VTI до 0,22±0,0086 см (p<0,05). Відсоток змін склав - 4,01±1,68%, достовірно змінюючись від його величини відразу після навантаження. Таким чином, два показники, VmaxAo та Ao VTI, в цілому, повторювали динаміку УО ЛШ і підтверджували стан систолічної функції серця - зростання після виконання проби, зниження до первинного результату наприкінці 4-5-й хвилини.

Показник Ao AT/ET до навантаження склав 0,29±0,0096 умовних одиниць. Як і інші параметри, що розглядались, відразу після проби було зареєстровано його достовірне зростання - до 0,32±0,011 умов. од. Відсоток зміни параметра був меншим з тих, що розглядаються в цій групі і склав 11,06±2,47%. В цілому, показник AT/ET, з одного боку, корелює з тиском в магістральній судині і певною мірою відображає ступінь післянавантаження, з іншого - відображає підвищення скорочувальної здатності міокарда. Таким чином, динаміка Ao AT/ET розкривала, більшою мірою, вдосконалення систолічної функції лівого шлуночка. До закінчення 4-5-ої хвилини після виконання проби показник відношення AT/ET знижувався (p<0,05) до 0,28±0,0086 умов. од. Відсоток зміни від первинного значення склав - 3,4±1,58% і був таким же, як і інші показники, що розглядаються.

Таким чином, для кривих швидкостей кровотоку в аорті характерним стало збільшення їх відразу після навантаження. Це показувало збільшення об'єму викиду з лівого шлуночка. До 4-5-ої хвилини усі показники поверталися до норми.

Був проведений аналіз кривих швидкостей кровотоку в аорті у дітей, народжених до строку з пропорційним розвитком (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку в аорті у школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком







VmaxAo, см/сек

Ao VTI, см

Ao AT/ET, умов/од

До навантаж., (M±m)

101,09±2,96

0,21±0,0089

0,29±0,009

#2

#2

#2

Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

121,81±3,65

0,25±0,0083

0,33±0,0092

#1,3

#1,3

#1,3

Динаміка змін, %

21,16±3,86

18,83±3,19

13,27±2,94

#2

#2

#2

Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

102,15±3,56

0,22±0,0081

0,29±0,0095

#2

#2

#2

Динаміка змін, %

1,16±1,47

4,59±1,77

0,68±1,23

#1

#1

#1

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Значення максимальної швидкості в аорті до навантаження дорівнювало 101,09±2,96 см/сек і достовірно підвищувалося до 121,81±3,65 см/сек. Ці показники не мали відмінностей від таких контрольної групи, хоча і відмічена тенденція до менших величин. Відсоток змін складав 21,16±3,86% та був меншим (p>0,05), ніж у доношених дітей. Таким чином, вказаний показник свідчив про збільшення викиду лівого шлуночка, хоча і в декілька менших значеннях порівняно з аналогічними контрольної групи. До закінчення 4-5-ої хвилини визначалося достовірне зниження параметру - до 102,15±3,56 см/сек. Вказана величина не відрізнялася від такої ж дітей групи 1.

Показник інтегралу лінійної швидкості кровотоку в аорті до навантаження дорівнював 0,21±0,0089 см, а після нього - 0,25±0,0083 см (p<0,05). Відсоток змін дорівнював 18,83±3,19% і, як цей параметр, так і VmaxAo не відрізнявся від аналогічного у дітей групи 2а. Таким чином, динаміка Ao VTI підтверджувала збільшення ударного об'єму, що відбувалося після виконання проби. До закінчення 4-5-ої хвилини визначалося достовірне зниження показника до 0,22±0,0081 см. Відсоток змін склав 4,59±1,77%. Не було відмінностей з аналогічним параметром у дітей групи 1.

Параметр Ao AT/ET до проведення навантажувальної проби склав 0,29±0,009 умов. од, після неї виріс до 0,33±0,0092 (p<0,05). Значення відрізнялися від аналогічних контрольної групи. Відсоток змін дорівнював 13,27±2,94% з тенденцією до більших величин, ніж у доношених дітей. До кінця 4-5-ої хвилини достовірно знижувався показник Ao AT/ET до 0,29±0,0095 умов. од. Вказане значення не відрізнялося від первинного. Параметр не мав відмінностей від такого школярів групи 1.

Таким чином, для школярів, що народилися до строку з пропорційним розвитком, було властиво збільшення параметрів кривих швидкостей кровотоку в аорті. В цілому, вказана картина не відрізнялася від такої в контрольній групі, хоча простежена тенденція до нижчого викиду за параметрами VmaxAo і Ao VTI.

Проаналізовано динаміку кривих швидкостей кровотоку в аорті у народжених до строку з диспропорційним розвитком при народженні (табл. 3.9). Показник VmaxAo був найменшим (p>0,05) серед усіх груп і склав 99,50±3,84 см/сек. Його величина достовірно підвищувалася після навантаження і дорівнювала 115,39±3,94 см/сек. Це значення було меншим (p<0,05), ніж у дітей контрольної групи. Відсоток змін також виявився найнижчим - 15,89±3,64% (p>0,05). Таким чином, підтверджувалися дані про нижчий серцевий викид у школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком. До закінчення 4-5-ої хвилини максимальна швидкість в аорті достовірно знижувалася і склала 97,35±3,74 см/сек. Вказана величина була недостовірно меншою, від такої у дітей інших досліджуваних груп.

Таблиця 3.9 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку в аорті у школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком







VmaxAo, см/сек

Ao VTI, см

Ao AT/ET, умов/од

До навантаж., (M±m)

99,50±3,84

0,20±0,0098

0,30±0,011

#2

#2 *

#2

Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

115,39±3,94

0,23±0,0085

0,34±0,012

#1,3*

#1 *

#1

Динаміка змін, %

15,89±3,64

14,77±3,43

14,12±3,66

#2

#2

#2

Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

97,35±3,74

0,21±0,0088

0,31±0,01

#2




*

Динаміка змін, %

1,96±1,55

4,06±1,89

2,96±1,72

#1

#1

#1

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.

Показник інтегралу лінійної швидкості аорти до проведення проби також був найменшим у порівнянні з таким в інших досліджуваних когортах і становив - 0,20±0,0098 см, але достовірно тільки в контрольній групі. Це підтверджувалося таким же достовірно низьким значенням ударного об'єму лівого шлуночка. Після навантаження величина Ao VTI збільшувалася (p<0,05) - до 0,23±0,0085 см. Вона була достовірно нижчою за аналогічний показник дітей, народжених доношеними. Це вказувало на меншу здатність народжених до строку з диспропорційним розвитком до збільшення викиду у відповідь на навантаження. В той же час, відмінностей за цим параметром у дітей з пропорційним розвитком не виявлено, хоча у останніх значення Ao VTI було вищим (p>0,05). Вказане положення певною мірою підтверджувалося величиною відсотка змін - 14,77±3,43%. Зазначений параметр виявився найнижчим серед тих, що вивчалися (p>0,05). До закінчення 4-5-ої хвилини величина Ao VTI достовірно знижувалася до 0,21±0,0088 см. В цей часовий проміжок достовірної різниці від аналогічних показників в інших групах не було.

Параметр Ao AT/ET до навантаження склав 0,30±0,011 умов/од, після нього зріс до 0,34±0,012 умов/од (p>0,05). Відсоток змін дорівнював 14,12±3,66 та був більш високим (p>0,05) порівняно з таким дітей інших досліджуваних контингентів. Достовірної різниці з аналогічними показниками в інших групах не було, хоча простежувалася тенденція до його більшого значення. До завершення 4-5-ої хвилини Ao AT/ET знижувався до 0,31±0,01 умов/од (p>0,05). Його величина виявилася найвищою та достовірно вищою, ніж у пацієнтів контрольної групи.

Таким чином, для школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком стосовно кривих швидкостей кровотоку в аорті є властивим збільшення їх показників після виконання проби з фізичним навантаженням. Це трактувалося як підвищення серцевого викиду. На відміну від школярів групи 2а, відзначалися достовірно нижчі показники викиду лівого шлуночка до та після виконання проби порівняно з дітьми контрольної групи, а також збереження змін параметру Ao AT/ET наприкінці 4-5 хвилин. Це свідчило про недостатнє відновлення функціонального рівня серцево - судинної системи у пацієнтів зазначеної групи.


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 44785
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка