Звіт про науково-дослідну роботу особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища



Сторінка5/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.23 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8

Для оцінки систолічної функції правого шлуночка використано параметри кривих швидкостей кровотоку в легеневій артерії. Інтеграл лінійної швидкості є базовим показником для розрахунку серцевого викиду і значною мірою корелює з уданим об'ємом. Аналіз кривих швидкостей кровотоку в аорті в співвідношенні з параметрами внутрішньосерцевої гемодинаміки лівого шлуночка показав на однонаправленість їх динаміки. Таким чином, крива швидкість кровотоку в ЛА може бути використана для аналізу систолічної функції правого шлуночка.

Показник VmaxЛА у дітей контрольної групи (табл.3.10) до виконання проби дорівнював 81,69±3,05 см/сек і зріс після неї до 98,69±3,12 см/сек (p<0,05). Відсоток змін склав 21,22±4,05%, що в цілому відповідало аналогічному параметру в аорті. Це вказувало на однорідні події в лівих і правих відділах серця, що полягають у підвищенні рівня систолічної функції і серцевого викиду. До кінця 4-5-ої хвилини відбувалося зниження максимальній швидкості кровотоку в легеневій артерії до 82,42±3,28 см/сек (p<0,05). Вказана величина не відрізнялася від первинної. Абсолютні значення максимальної швидкості в аорті і легеневій артерії розрізнялися, що є відомим фактом і обумовлено меншим градієнтом тиску в зв'язку з різним рівнем післянавантаження.

Показник інтегралу лінійної швидкості в легеневій артерії до виконання проби з фізичним навантаженням складав 0,20±0,0072 см і після неї достовірно зростав до 0,24±0,0081 м. Відсоток змін дорівнював 21,01±3,78%, що відповідало такому для параметру VmaxЛА і було трохи вищим за аналогічний для параметру Ао VTI (p>0,05). Це підтверджувало положення про збільшення серцевого викиду у відповідь на навантаження. До закінчення 4-5-ої хвилини показник ЛА VTI достовірно знижувався до 0,20±0,007 см.

Параметр ЛА AT/ET до виконання проби був рівний 0,41±0,0083 умов/од, після неї знижувався до 0,39±0,0089 умов/од (p>0,05). Відсоток змін склав - 4,61±1,49%. Тенденція до його зниження могла свідчити про аналогічну щодо підвищення тиску в малому колі кровообігу. До кінця 4-5-ої хвилини після виконання проби значення ЛА AT/ET зросло (p>0,05) до 0,40±0,0093 умов/од.



Таким чином, для дітей контрольної групи було характерним збільшення параметрів кривих швидкостей кровотоку, що свідчило про збільшення серцевого викиду правого шлуночка тієї ж міри, що і лівого. Різнонаправленість змін співвідношення часу прискорення потоку крові до часу викиду в аорті і легеневій артерії, імовірно, свідчило за більший ступінь змін післянавантаження в малому колі кровообігу відносно великого.
Таблиця 3.10 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку в легеневій артерії у школярів контрольної групи





VmaxЛА, см/сек

ЛА VTI, см

ЛА AT/ET, умов/од

До навантаж., (M±m)

81,69±3,05

0,20±0,0072

0,41±0,0083

#2

#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

98,69±3,12

0,24±0,0081

0,39±0,0089

#1,3

#1,3

*3

Динаміка змін, %

21,22±4,05

21,01±3,78

4,61±1,49

#2

#2




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини(M±m),

82,42±3,28

0,20±0,007

0,40±0,0093

#2

#2

*3

Динаміка змін, %

1,81±1,62

4,56±1,77

2,44±1,68

#1

#1




Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Було проаналізовано особливості кривих швидкостей кровотоку в легеневій артерії у школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком (табл. 3.11). Показник VmaxЛА до навантаження дорівнював 79,37±3,02 см/сек, після нього - 97,45±3,09 см/сек (p<0,05). Відсоток змін склав 22,02±3,88%, не відрізняючись, як і величина VmaxЛА, від аналогічних значень контрольної групи. Таким чином, відбувалося збільшення викиду з правого шлуночка. До закінчення 4-5-ої хвилини параметр максимальної швидкості в легеневій артерії знижувався і складав 81,05±2,96 см/сек (p<0,05). Його величина не відрізнялася від такого дітей контрольної групи.

Показник інтегралу лінійної швидкості до виконання проби становив 0,20±0,0068 см, зростаючи після неї до 0,24±0,0074 см (p<0,05). Відсоток зміни склав 20,15±3,96%, що не мало відмінностей від подібного параметра аорти, а також максимальної швидкості в легеневій артерії. Це підтверджувало положення про підвищення серцевого викиду правого шлуночка, аналогічно лівому. Параметр знижувався до закінчення 4-5-ої хвилини до 0,19±0,0065 см (p<0,05). Відсоток зміни від початку дорівнював - 4,84±1,72%. Таким чином, значення показника поверталися до вихідних і не відрізнялися від таких у дітей контрольної групи.


Таблиця 3.11 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку в легеневій артерії у школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком




VmaxЛА, см/сек

ЛА VTI, см

ЛА AT/ET, умов/од

До навантаж., (M±m)

79,37±3,02

0,20±0,0068

0,40±0,0097

#2

#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

97,45±3,09

0,24±0,0074

0,38±0,0092

#1,3

#1,3




Динаміка змін, %

22,02±3,88

20,15±3,96

5,30±1,86

#2

#2




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

81,05±2,96

0,19±0,0065

0,39±0,0082

#2

#2




Динаміка змін, %

2,84±1,64

4,84±1,72

2,39±1,49

#1

#1




Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Величина ЛА AT/ET до проби становила 0,40±0,0097 умов/од і мала тенденцію до менших величин, ніж у дітей групи 1 (p>0,05). Після - параметр ЛА AT/ET знижувався до 0,38±0,0092 умов/од, але не був достовірним. Відсоток зміни склав - 5,30±1,86%, що також не відрізнялося від аналогічного показника в групі 1. Він мав тенденцію до збільшення наприкінці 4-5-ої хвилини до 0,39±0,0082 умов/од (p>0,05).

Таким чином, для школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком було характерним збільшення показників швидкості кровотоку в ЛА після навантаження, що могло трактуватися як збільшення об'ємного викиду за рахунок покращення систолічної функції правого шлуночка. Ступінь зміни був тотожним з аналогічним у групі 1.

У дітей групи 2б максимальна швидкість в ЛА до проби становила 79,89±3,27 см/сек, після - зростала (p<0,05) до 95,58±3,38 см/сек (табл. 3.12). Відсоток змін становив 19,91±4,12% і не відрізнявся від аналогічного показника інших груп. Це вказувало на підвищення викиду ПШ, збільшення його систолічної функції. До кінця 4-5-ої хвилини після проби показник знижувався до 83,94±3,37 см/сек (p<0,05). Його значення не мало відмінностей від такого дітей інших досліджуваних груп.

Інтеграл лінійної швидкості кровотоку в легеневій артерії до проведення проби складав 0,19±0,0084 см і зростав (p<0,05) після неї до 0,22±0,0087 см. Остання величина була нижчою, ніж в інших досліджуваних групах (p>0,05). Відсоток змін склав 15,34±3,52%, що було найбільш низьким значенням (p>0,05) порівняно з такими у пацієнтів груп 1 і 2а. Це могло свідчити за тенденцію до меншого рівня підвищення систолічної функції народжених до строку з диспропорційним розвитком. До завершення 4-5-ої хвилини відмічено достовірне зниження параметру ЛА VTI, його значення дорівнювало 0,20±0,009 см. Воно не відрізнялося від аналогічних як у дітей груп 1 і 2а, так і від первинної величини.



Показник ЛА AT/ET до навантаження був рівний 0,39±0,013 умов/од, після - знижувався до 0,36±0,011 умов/од (p>0,05). Відсоток зміни був найбільш високим серед досліджуваних груп і склав - 7,92±2,62%. Як результат останнього значення ЛА AT/ET після навантаження було достовірно нижчим від такого дітей контрольної групи. Мабуть, це могло свідчити про вищі цифри тиску в малому колі кровообігу та післяавантаження школярів, народжених до строку. До закінчення 4-5-ої хвилини величина ЛА AT/ET трохи (p>0,05) підвищувалася до 0,37±0,009 умов/од. Відсоток зміни від первинного залишався негативним і дещо вищим - 5,17±1,92%, ніж у дітей груп 1 і 2а. Значення ЛА AT/ET до закінчення 4-5-ої хвилини було достовірно нижчим, ніж у доношених. Можливо, це свідчить про тривалість відхилень, викликаних фізичним навантаженням.
Таблиця 3.12 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку в легеневій артерії у школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком




VmaxЛА, см/сек

ЛА VTI, см

ЛА AT/ET, умов/од

До навантаж., (M±m)

79,89±3,27

0,19±0,0084

0,39±0,013

#2

#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

95,58±3,38

0,22±0,0087

0,36±0,011

#1,3

#1,3

*

Динаміка змін, %

19,91±4,12

15,34±3,52

7,92±2,62

#2

#2




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

83,94±3,37

0,20±0,009

0,37±0,009

#2

#2

*

Динаміка змін, %

6,26±2,23

5,30±1,97

5,17±1,92

#1

#1




Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Таким чином, для народжених до строку з диспропорційним розвитком при народженні характерним є підвищення показників максимальної швидкості та інтегралу лінійної швидкості кровотоку в легеневій артерії, що свідчить про збільшення викиду з правого шлуночка за рахунок зростання його систолічної функції. Ступінь зміни не відрізнявся від такого в інших досліджуваних групах. В той же час, відмічені ознаки більш високого післянавантаження, можливо, за рахунок підвищення тиску в малому колі кровообігу.

Для оцінки функції діастоли шлуночків використано аналіз швидкостей швидкого та повільного наповнення, а також їх взаємовідношення. Був проаналізований спектр кривих швидкостей кровотоку на рівні мітрального клапана у дітей контрольної групи (табл. 3.13).



Таблиця 3.13 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку на рівні мітрального клапана у школярів контрольної групи





Е МК, см/сек

А МК, см/сек

Е/А МК, умов/од

До навантаж., (M±m)

91,03±3,11

49,08±2,32

1,85±0,062

#2

#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

100,23±3,24

56,79±2,44

1,78±0,059

#1,3

#1,3




Динаміка змін, %

9,74±2,43

14,43±2,68

4,06±1,43

#2

#2




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

90,09±3,41

48,65±2,38

1,87±0,063

#2

#2




Динаміка змін, %

1,09±0,92

2,35±1,58

1,25±0,85

#1

#1




Каталог: bitstream -> 123456789 -> 44785
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка