Звіт про науково-дослідну роботу особливості стану здоров'я дитячого та дорослого населення під впливом шкідливих чинників зовнішнього середовища



Сторінка6/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.23 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Показник Е МК до навантаження складав 91,03±3,11 см/сек і достовірно зростав після - до 100,23±3,24 см/сек. Відсоток змін склав 9,74±2,43%. Збільшення максимальної швидкості в період швидкого наповнення ЛШ свідчило про підвищення градієнту тиску на рівні клапана, ймовірно за рахунок збільшення припливу крові. До закінчення 4-5-ої хвилини достовірно знижувався показник до 90,09±3,41 см/сек. Відсоток змін від первинного склав 1,09±0,92%. Показник не відрізнявся від такого до навантаження.

До проби максимальна швидкість в період повільного наповнення становила 49,08±2,32 см/сек та зростала після - до 56,79±2,44 см/сек (p<0,05). Відсоток змін був більшим (p>0,05), ніж в період швидкого наповнення і склав 14,43±2,68%. Враховуючи високу кореляцію показника максимальної швидкості кровотоку з об'ємними параметрами кровотоку, можна припустити, що зростання його об'єму через МК, значною мірою, відбувалося за рахунок вдосконалення систоли передсердя при адекватній розтяжності ЛШ. До кінця 4-5-ої хвилини знижувалася величина А МК до 48,65±2,38 см/сек (p<0,05). Відсоток змін склав - 2,35±1,58%, що свідчило про повернення до попередніх значень.

Співвідношення максимальної швидкості в періоди швидкого і повільного наповнення ЛШ до проби становило 1,85±0,062 умов/од, після - 1,78±0,059 умов/од з тенденцією до зниження (p>0,05). Відсоток змін був невеликим - 4,06±1,43%. Направленість змін підтверджувало положення про переважне збільшення швидкості току крові в період повільного наповнення. До кінця 4-5-ої хвилини величина параметру Е/А МК знову підвищувалася до 1,87±0,063 умов/од (p>0,05). Відсоток змін мав 1,25±0,85%.

Таким чином, у дітей групи 1 збільшувалися показники максимальної швидкості кровотоку як в період швидкого, так і в період повільного наповнення. Причому спрямованість зміни параметру Е/А МК вказувала на переважання змін в періоді повільного наповнення.

Проведений аналіз показників кривих швидкостей кровотоку на рівні МК у дітей групи 2а (табл. 3.14).

Параметр Е МК до виконання проби дорівнював 90,82±2,85 см/сек та достовірно зріс після неї до 99,46±2,94 см/сек. Відсоток змін склав 8,97±2,05%. Наприкінці 4-5-ої хвилини він знизився і склав 91,29±2,76 см/сек (p<0,05). Впродовж усього часу спостереження величини максимальної швидкості періоду швидкого наповнення ЛШ не відрізнялися від таких контрольної групи.



Показник А МК перед навантаженням дорівнював 48,26±2,21 см/сек, після - збільшився до 52,79±2,30 см/сек. На відміну від параметра А МК в контрольній групі достовірного зростання його величини не зафіксовано. Це підтверджувалося значенням відсотку зміни - він збільшився лише на 7,59±2,23%, майже в 2 рази менший, ніж у доношених. Таким чином, в основній групі дітей не відмічено більшого зростання кровотоку через МК в періоді повільного наповнення. Вважається, що у вказаний час швидкість може визначатися розтяжністю ЛШ і скоротливістю міокарда передсердя. Враховуючи ознаки зниження скоротливості за раніше проаналізованими показниками, можна припустити такий вплив і на даний параметр. Водночас, тип зміни функції діастоли зі збільшенням А МК розглядається як рестриктивний. В цілому, абсолютні значення А МК не відрізнялися від аналогічних у дітей в групі контролю.
Таблиця 3.14 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку на рівні мітрального клапана у школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком




Е МК, см/сек

А МК, см/сек

Е/А МК, умов/од

До навантаж., (M±m)

90,82±2,85

48,26±2,21

1,88±0,05

#2







Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

99,46±2,94

52,79±2,30

1,86±0,05

#1,3







Динаміка змін, %

8,97±2,05

7,59±2,23

1,27±1,16

#2

#2




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

91,29±2,76

48,14±2,19

1,89±0,05

#2







Динаміка змін, %

0,53±0,49

0,54±0,74

0,64±0,53

#1

#1




Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Величина співвідношення швидкості повільного і швидкого наповнення лівого шлуночка до проведення проби з фізичним навантаженням складала 1,88±0,05 умов/од з тенденцією до зниження після неї - 1,86±0,05 умов/од (p>0,05). Відсоток змін був меншим, ніж у дітей контрольної групи і становив 1,27±1,16%. Вказані зміни підтверджували, що для школярів, народжених до строку не було характерним переважне збільшення швидкості потоку крові в систолу передсердя. До кінця 4-5-ої хвилини параметр Е/А МК склав 1,89±0,05 умов/од з тенденцією до збільшення (p>0,05). Впродовж усього часу спостереження достовірної різниці Е/А МК від аналогічного у дітей групи 1 не було знайдено.

Таким чином, у школярів, народжених до строку, після виконання проби з фізичним навантаженням відбувалося збільшення швидкості швидкого наповнення лівого шлуночка. Ступінь збільшення повільного наповнення виявився меншим, ніж у дітей контрольної групи. Це могло свідчити за відхилення функції діастоли від нормальної, характеризуючи її як рестриктивний, 2 тип.



Був проведений аналіз кривих швидкостей кровотоку на рівні мітрального клапана у школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком при народженні (табл. 3.15).
Таблиця 3.15 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку на рівні мітрального клапана у школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком




Е МК, см/сек

А МК, см/сек

Е/А МК, умов/од

До навантаж., (M±m)

88,57±3,21

47,16±2,41

1,87±0,07

#2







Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

96,28±3,43

51,02±2,51

1,88±0,07

#1,3







Динаміка змін, %

9,38±2,63

8,64±2,59

0,96±0,72

#2

#2




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

87,55±3,64

47,36±2,49

1,85±0,07

#2







Динаміка змін, %

1,26±0,95

0,25±0,33

1,28±0,69

#1

#1




Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Показник Е МК до виконання проби дорівнював 88,57±3,21 см/сек, після - зростав до 96,28±3,43 см/сек (p<0,05). Ступінь зміни склав 9,38±2,63%, не відрізняючись від подібного інших досліджуваних груп. До кінця 4-5-ої хвилини величина Е МК достовірно знижувалася до 87,55±3,64 см/сек, при відсотку змін - 1,26±0,95%. В усі часові проміжки дослідження значення Е МК не відрізнялися від аналогічних, дітей інших досліджуваних груп, але, в той же час, були найбільш низькими.

Параметр А МК до виконання навантаження становив 47,16±2,41 см/сек, після - виріс до 51,02±2,51 см/сек (p>0,05). Відсоток зміни склав 8,64±2,59% величини, яка була на 7% меншою, ніж у дітей групи 1 (p>0,05). До кінця 4-5-ої хвилини показник мав тенденцію до зниження і дорівнював 47,36±2,49 см/сек. Таким чином, як і школярів групи 2а, у дітей групи 2б не відзначалося достовірного збільшення максимальної швидкості повільного наповнення. І, в той же час, показник А МК не відрізнявся від аналогічних в інших досліджуваних контингентів.

Параметр Е/А МК до проведення проби склав 1,87±0,07 умов/од, відмічаючи лише тенденцію до збільшення - до 1,88±0,07 умов/од (p>0,05). Ступінь зміни показника виявився найменшим - 0,96±0,72%. Це ще раз підкреслило спрямованість змін кривих швидкостей кровотоку на рівні мітрального клапана - збільшення за рахунок періоду швидкого наповнення шлуночка. До закінчення 4-5-ої хвилини показник склав 1,85±0,07 умов/од, розкриваючи тенденцію до його зниження (p>0,05). Не було знайдено достовірних відмінностей Е/А МК з такими, дітей інших досліджуваних груп. В той же час, його значення відразу після навантаження було найбільш високим.

Таким чином, для школярів, народжених до строку з диспропорційним розвитком після виконання навантаження було характерним збільшення потоку крові через МК за рахунок фази швидкого наповнення. Також, як і у дітей групи 2а, не було відмічено достовірного збільшення потоку у фазу повільного наповнення. Вказане могло свідчити про наявність дисфункції діастоли 2 типу.

Був проведений аналіз функції діастоли правого шлуночка у дітей контрольної групи (табл. 3.16).

Таблиця 3.16 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку на рівні трикуспідального клапана у школярів контрольної групи







Е ТК, см/сек

А ТК, см/сек

Е/А ТК, умов/од

До навантаж., (M±m)

61,03±2,60

36,76±1,81

1,69±0,06




#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

66,78±2,48

41,92±1,63

1,61±0,06

*3

#1,3




Динаміка змін, %

9,75±1,67

14,16±2,27

4,87±1,28

#2 *3

#2

#2

Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

60,12±2,59

35,36±1,69

1,71±0,07




#2




Динаміка змін, %

1,57±1,29

3,41±1,58

1,19±1,23

#1

#1

#1

Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Показник максимальної швидкості періоду швидкого наповнення правого шлуночка до виконання проби склав 61,03±2,60 см/сек, після - до 66,78±2,48 см/сек (p>0,05). Ступінь зміни параметра - 9,75±1,67%, що відповідало динаміці аналогічного показника мітрального клапана. Це свідчило про підвищення об'єму кровотоку через атріовентрикулярний клапан. До кінця 4-5-ої хвилини відбувалося зменшення показника до 60,12±2,59 см/сек (p>0,05). Відсоток зміни від первинного значення склав1,57±1,29%.

Величина параметру А ТК до навантаження дорівнювала 36,76±1,81 см/сек і, на відміну від Е ТК, після виконання проби вона достовірно збільшувалася до 41,92±1,63 см/сек. Ступінь зміни показника склав 14,16±2,27%. Це значення не відрізнялося від такого для мітрального клапана. До закінчення 4-5-ої хвилини величина А ТК достовірно знизилася до 35,36±1,69 см/сек. Відсоток зміни від первинних цифр склав 3,41±1,58%. Таким чином, збільшення об'ємного кровотоку, можливо, проходило передусім за рахунок максимальної швидкості періоду повільного наповнення правого шлуночка.

Показник Е/А ТК до виконання проби складав 1,69±0,06 умов/од, після - зберігав тенденцію до зниження до 1,61±0,06 умов/од (p>0,05). Відсоток зміни параметру був невеликим і дорівнював 4,87±1,28%. До завершення 4-5-ої хвилини значення Е/А ТК підвищувалося до 1,71±0,07 умов/од (p>0,05).

Таким чином, для дітей контрольної групи характерним було збільшення кровотоку через трикуспідальный клапан переважно за рахунок максимальної швидкості періоду повільного наповнення ПШ. Усі показники, що досліджувались, поверталися до норми після 4-5-ої хвилини від часу виконання проби.

Був проведений аналіз діастолічної функції правого шлуночка у школярів, народжених до строку з пропорційним (табл. 3.17).

Показник Е ТК до навантаження дорівнював 59,48±2,44 см/сек, а після нього - 63,09±2,35 см/сек, що було нижчим (p<0,05) за таке дітей контрольної групи. Це могло свідчити про менший градієнт тиску, пов’язаний з більш високим кінцево – систолічним тиском через нижчу здатність до розслаблення, меншим венозним поверненням. Збільшення, що відбувалось, не було достовірним, відсоток зміни вказаного показника склав 6,39±1,34% (p<0,05), що був меншим на 3% ніж у дітей контрольної групи. До закінчення 4-5-ої хвилини значення Е ТК зберігало тенденцію до зниження - до 59,26±2,23 см/сек (p>0,05). В усі часові проміжки величини Е ТК не відрізнялися від аналогічних у дітей контрольної групи. В той же час, простежувалася тенденція до нижчих значень максимальної швидкості в період швидкого наповнення правого шлуночка.



Показник А ТК до проведення навантаження дорівнював 35,24±1,55 см/сек, після чого достовірно зростав - 40,73±1,46 см/сек. Відсоток зміни параметра складав 15,26±2,78%, що не мало відмінностей з аналогічним дітей контрольної групи. До закінчення 4-5-ої хвилини він знижувався до 34,61±1,38 см/сек (p<0,05) і не відрізнявся від первинної величини. Таким чином, і для дітей групи 2а була характерною зміна, передусім, швидкості кровотоку повільного наповнення ЛШ. Достовірної різниці показника А ТК від аналогічного у доношених не встановлено, хоча вона мала тенденцію до менших значень впродовж усього часу спостереження.
Таблиця 3.17 – Зміна показників кривих швидкостей кровотоку на рівні трикуспідального клапана у школярів, народжених до строку з пропорційним розвитком




Е ТК, см/сек

А ТК, см/сек

Е/А ТК, умов/од

До навантаж., (M±m)

59,48±2,44

35,24±1,55

1,68±0,06




#2




Кінець 1-ї – початок 2-ї хвилини, (M±m)

63,09±2,35

40,73±1,46

1,58±0,05




#1,3




Динаміка змін, %

6,39±1,34

15,26±2,78

5,98±1,69

#2 *

#2




Кінець 4-ї – початок 5-ї хвилини, (M±m)

59,26±2,23

34,61±1,38

1,72±0,05




#2




Динаміка змін, %

0,68±0,86

1,66±1,06

2,44±1,20

#1

#1




Примітка. * - наявність достовірної різниці (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою дослідження; # - зміна показників в динаміці дослідження, де 1 - значення показника до навантаження, 2 - значення показника у кінці 1-ої хвилини, 3 - значення показника у кінці 5-ої хвилини.
Показник Е/А ТК до виконання проби з фізичним навантаженням дорівнював 1,68±0,06 умов/од і знижувався до 1,58±0,05 умов/од (p>0,05). Відсоток змін склав 5,98±1,69%. Направленість зміни індексу була аналогічною такому дітей контрольної групи. До закінчення 4-5-ої хвилини величина Е/А ТК зростала (p>0,05) і дорівнювала 1,72±0,05 умов/од. Достовірної різниці показника Е/А ТК від аналогічного в контрольній групі не знайдено. Водночас, його значення мали тенденцію до нижчих величин.

Таким чином, для школярів народжених до строку з пропорційним розвитком характерним було збільшення швидкості кровотоку передусім за рахунок максимальної швидкості періоду повільного наповнення ПШ. Спрямованість змін співпадала з такою дітей контрольної групи. Простежувалася тенденція до нижчих величин кривих швидкостей кровотоку, ніж у доношених дітей.

Був проведений аналіз діастолічної функції правого шлуночка у народжених до строку з диспропорційним розвитком (табл. 3.18).

Показник Е ТК до проведення проби дорівнював 57,91±2,82 см/сек, після чого піднімався до 59,02±2,99 см/сек (p>0,05). Останнє значення було нижчим (p<0,05) за таке дітей контрольної групи. Це могло свідчити про менший градієнт тиску, пов'язаний з більш високим кінцево - систолічним тиском через меншу скорочувальну здатність, меншим венозним поверненням. Відсоток змін був найменшим серед усіх груп і склав всього 2,07±1,61%, що підкреслило значущість вищезазначених змін. До закінчення 4-5-ої хвилини простежувалася тенденція до зменшення Е ТК до 56,45±2,85 см/сек (p>0,05). В цей час значення параметру було найбільш низьким серед усіх досліджуваних груп, проте достовірної різниці зафіксовано не було.

Показник А ТК перед виконанням проби складав 35,39±1,96 см/сек, після чого зріс до 39,96±1,84 см/сек. Його збільшення не було достовірним у дітей груп 1 і 2а. Ступінь зміни параметру дорівнювала 13,08±3,14%, що було дещо меншим (p>0,05), ніж у пацієнтів інших груп. Виходячи з величини відсотку змін А ТК до і після навантаження у народжених до строку з диспропорційним розвитком збільшення кровотоку через ТК відбувалося також за рахунок зростання передусім максимальної швидкості в період повільного наповнення ПШ. До закінчення 4-5-ої хвилини значення А ТК мало тенденцію до зниження до 35,29±1,88 см/сек, не відрізняючись від таких досліджуваних груп.


Каталог: bitstream -> 123456789 -> 44785
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка